Лр Рєестрація банків.doc

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Ситуація 1.1.

До територіального управління НБУ надійшов повний пакет документів для реєстрації регіонального банку "ВІВАТ", який створюється у формі акціонерного товариства відкритого типу.

Завдання 1.1.
1. Які документи були подані до територіального управління НБУ для реєстрації?
Державна реєстрація банків здійснюється НБУ відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ в ред. від 01.01.2011 р. (далі – Закон) та Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого постановою НБУ від 31.08.2001 р. № 375 в ред. від 27.12.2010 р. (далі – Положення).
Відповідно до частини 2 ст. 17 Закону для реєстрації регіонального банку "ВІВАТ", створеного у формі ВАТ, уповноважені засновниками банку особи подали до територіального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:
1) заяву про реєстрацію банку;
2) установчий договір;
3) статут банку;
4) рішення про створення банку (протокол установчих зборів);
5) бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно із встановленими НБУ вимогами;
6) інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку.
Якщо засновником банку є юридична особа, треба надати інформацію про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;
7) бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) – для учасників – юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової служби України про доходи за останній звітний період (рік) – для учасників – фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;
8) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;
9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється НБУ;
10) нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;
11) копії звіту про проведення приватного розміщення акцій;
12) відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку.
Згідно із пунктом 3.1 Положення у разі потреби НБУ може витребувати від засновників банку подання додаткових документів, які містять необхідну для прийняття рішення щодо реєстрації банку інформацію, зокрема: установчі документи засновників (акціонерів), учасників – власників істотної участі банку (оригінали або копії, засвідчені в нотаріальному порядку), фінансову звітність юридичних осіб за встановленими формами, а також інформацію про відсутність заборгованості за платежами до бюджету.
2. Які дії територіального управління після отримання документів від клієнта?
Згідно із частиною 3 ст. 17 Закону НБУ у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку.
Як випливає із п. 4.2 Положення, територіальне управління НБУ за місцезнаходженням банку в місячний строк з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про:
загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність учасників банку і ділову репутацію учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, наявність власних коштів для внесення до статутного капіталу банку і підтвердження внесення на накопичувальний рахунок банку коштів до статутного капіталу кожним учасником у передбачених законом розмірах;
наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва касового вузла (перевіряється на місці);
ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної ради банку; голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його заступників;
професійну придатність голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його заступників;
відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства України.
Повний пакет документів, передбачених для створення банку, а також висновок територіального управління НБУ, до якого додається таблиця формування статутного капіталу банку, засвідчена підписами керівних осіб (голова правління або ради директорів, головний бухгалтер) банку та підписом начальника відповідного територіального управління НБУ, відбитком печатки територіального управління, подається до НБУ.
3. Хто приймає рішення про можливість реєстрації банку та з якого моменту банк вважається створеним?
Рішення про державну реєстрацію банку приймає Правління Національного банку України (п. 4.7 Положення).
Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи (ч. 6 ст. 17 Закону), тобто вважається створеним.
Протягом трьох робочих днів після прийняття НБУ відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію (п. 4.11 Положення).
4. Яка сума коштів повинна бути накопичена на рахунку майбутнього банку до моменту його реєстрації?
Мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 75 мільйонів гривень (ч. 1 ст. 31 Закону).

Ситуація 1.2.

До територіального управління НБУ надійшов пакет документів для реєстрації Національним банком України відкритого акціонерного банку "Дністер". За даними установчого договору, підписаного засновниками банку та засвідченого відбитком їх печатки, до складу засновників банку ввійшли:
ВАТ "Нафтопереробний завод", що купує акції банку в сумі, еквівалентній 35% статутного капіталу банку;
ВАТ "УкрРосметалл" – у сумі, еквівалентній 20% статутного капіталу банку;
ЗАТ "Колос" – у сумі, відповідно, 20% статутного капіталу.
Кошти на формування статутного капіталу новостворюваного банку у розмірі, передбаченому чинним законодавством України та установчими документами банку, акумульовано засновниками банку на накопичувальному рахунку у повному обсязі.

Завдання 1.2.
1. Поясніть, чи вправі територіальне управління НБУ підтримати відповідне клопотання засновників про державну реєстрацію банку?
Ні, НБУ не вправі підтримати клопотання засновників про державну реєстрацію банку.
Відповідно до пункту 4.1 Положення акціонери та учасники банку повинні до дня скликання установчих зборів та державної реєстрації банку сплатити кошти в розмірі не менше 30% (для закритих акціонерних товариств – 50%) номінальної вартості акцій, але не менше розміру, передбаченого ст. 31 Закону та нормативно-правовими актами НБУ.
Цю вимогу виконало лише ВАТ "Нафтопереробний завод", яке придбало акції банку в сумі, еквівалентній 35% статутного капіталу банку.
ВАТ "УкрРосметалл" придбав акції лише у сумі, еквівалентній 20% статутного капіталу банку (замість 30%), а ЗАТ "Колос" – у сумі 20% статутного капіталу (замість 50%).
2. В який термін кошти з накопичувального рахунку повертаються учасникам банку у разі відмови в реєстрації банку?
У разі відмови в реєстрації банку кошти з накопичувального рахунку повертаються учасникам банку за їх заявою протягом трьох робочих днів (п. 4.13 Положення).

Ситуація 1.3.

До територіального управління НБУ надійшов пакет документів для реєстрації Національним банком України місцевого кооперативного банку. Як свідчать дані установчого договору, кількість учасників місцевого (у межах однієї області) кооперативного банку становить 55 осіб.
Поряд з цим, засновниками банку забезпечено (на момент реєстрації) сплату коштів на накопичувальний рахунок, відкритий у територіальному управлінні, у розмірі, еквівалентному 1 млн. грн.

Завдання 1.3.
1. Поясніть, чи вправі територіальне управління НБУ підтримати відповідне клопотання засновників про державну реєстрацію банку?
Ні, територіальне управління НБУ не вправі підтримати клопотання засновників про державну реєстрацію банку.
Відповідно до частини 3 ст. 18 Закону мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Ця вимога банком виконана.
Проте у частині 1 ст. 31 Закону зазначено, що мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 75 мільйонів гривень, а засновниками банку було забезпечено на момент реєстрації сплату коштів на накопичувальний рахунок, відкритий у територіальному управлінні, у розмірі, еквівалентному лише 1 млн. грн.
2. Які категорії суб'єктів не можуть бути засновниками банку?
Засновниками банку не можуть бути військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, СБУ, внутрішніх справ, держарбітражу, держнотаріату, а також посадові особи органів державної влади та управління.
3. За рахунок яких коштів може відбутися формування статутного капіталу банків України?
Формування статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників (ч. 2, ст. 32 Закону, п. 2.1 Положення).
Грошові внески для формування статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – юридичні особи, фізичні особи-іноземці – в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.
Статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені (ч. 3, ст. 32 Закону, п. 2.3 Положення).
Банк має отримати від учасників банку документи й відомості, потрібні для з'ясування джерел походження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу.
Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо ці кошти мають інше цільове призначення, банківські метали, а також кошти, одержані в кредит та під заставу.

Ситуація 2.1.

Здійснивши аналіз необхідної нормативно-правової бази, зробіть висновки щодо:
1) Функціональних ознак структурних підрозділів банку: представництв; дочірніх банків; філій; відділень.
Представництво банку – територіально відокремлений структурний підрозділ банку, що виконує функції представництва та захисту інтересів банку й не здійснює банківську діяльність.
Дочірній банк – це установа банку, яку контролює материнський банк шляхом володіння акціями (паями, частками) дочірнього банку.
Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У разі, якщо дочірній банк набув право власності на акції материнського банку, він зобов'язаний відчужити їх у місячний термін (ч. 3 ст. 11 Закону).
Філія банку – відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.
Відділення банку – це підрозділ, який здійснює лише розрахунково-касове обслуговування клієнтів та вкладні операції.
2) Порядку відкриття вказаних структурних підрозділів:
а) українськими банками на території України;
Порядок відкриття філій і представництв банків на території України визначений у ст. 23 Закону.
Банк має право відкривати філії та представництва на території України в разі його відповідності вимогам щодо відкриття філій та представництв, встановленим нормативно-правовими актами НБУ.
Відомості про філії та представництва банків НБУ включає до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.
Банк не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення філією банку обслуговування клієнтів зобов'язаний подати НБУ повідомлення про відкриття філії, в якому зазначається:
1) внутрішньобанківський реєстраційний код філії;
2) повне найменування філії;
3) місцезнаходження філії;
4) обсяг та види діяльності (операцій), що виконуватимуться філією.
До повідомлення про відкриття філії додаються такі документи:
1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття філії;
2) положення про філію, затверджене уповноваженим органом банку;
3) письмове запевнення про відповідність філії вимогам, встановленим законом та нормативно-правовими актами НБУ, в тому числі щодо приміщення, обладнання філії банку і професійної придатності та ділової репутації керівників філії.
НБУ має право прийняти рішення про припинення здійснення філією банку операцій на користь або за дорученням клієнтів, якщо інформація про відкриття банком своєї філії містить неправдиві відомості або діяльність філії не відповідає вимогам закону та нормативно-правовим актам НБУ.
Банк у двотижневий термін після прийняття ним рішення про відкриття представництва зобов'язаний подати НБУ повідомлення про відкриття представництва.
До повідомлення про відкриття представництва додаються такі документи:
1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття представництва;
2) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом банку.
Банк зобов'язаний надсилати НБУ копію рішення про внесення змін до положення про філію або представництво у двотижневий термін після його затвердження уповноваженим органом банку.
Банк зобов'язаний повідомити НБУ про припинення філії або представництва у триденний термін після прийняття відповідного рішення.
б) українськими банками на території інших держав;
Відповідно до статті 25 Закону українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу НБУ.
Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання НБУ дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.
Для створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном цей банк подає до НБУ бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення дочірнього банку, філії чи представництва банку за кордоном.
Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави.
Банк у місячний термін має повідомити НБУ про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.
в) іноземними банками на території України.
Згідно зі статтею 24 Закону іноземні банки мають право відкривати філії та представництва на території України з таких умов:
1) держава, в якій зареєстровано іноземний банк, належить до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
2) банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;
3) між НБУ та органом банківського нагляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізації їх принципів та умов;
4) мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акредитації є не меншим 10 мільйонів євро;
5) наявність письмового зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України.
Акредитацію філій іноземних банків в Україні здійснює НБУ.
Акредитація філії іноземного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків та видачі банківської ліцензії. Акредитація філії іноземного банку є підставою для здійснення нею банківської діяльності.
Для акредитації філії іноземного банку подаються:
1) клопотання іноземного банку про відкриття філії із зазначенням її місцезнаходження на території України;
2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку в державі його походження;
3) рішення уповноваженого органу іноземного банку про відкриття філії;
4) положення про філію, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;
5) відомості щодо професійної придатності та ділової репутації керівника і головного бухгалтера філії іноземного банку;
6) копія статуту іноземного банку;
7) підтверджена незалежним аудитором фінансова звітність іноземного банку за три останніх роки;
8) письмовий дозвіл на відкриття філії іноземного банку в Україні, виданий державним або іншим уповноваженим контролюючим органом держави, в якій зареєстровано іноземний банк, або письмове запевнення іноземного банку про відсутність у законодавстві відповідної держави вимог щодо отримання такого дозволу;
9) повідомлення уповноваженого наглядового органу іноземної держави про здійснення нагляду за діяльністю іноземного банку;
10) письмове зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з діяльністю його філії на території України;
11) документи, що підтверджують внесення коштів у розмірі приписного капіталу філії;
12) копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію філії іноземного банку, що встановлюється Національним банком України.
НБУ має право відмовити в акредитації філії іноземного банку з таких підстав:
1) подані документи не відповідають вимогам закону та нормативно-правових актів НБУ;
2) приміщення та обладнання філії не відповідають вимогам НБУ;
3) кандидатури керівника та головного бухгалтера філії не відповідають вимогам закону та нормативно-правових актів НБУ щодо професійної відповідності та ділової репутації;
4) в іноземного банку виявлено фінансові або правові проблеми, що вказують на можливість негативних наслідків для клієнтів чи потенційних клієнтів банку в результаті відкриття філії.
НБУ приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку протягом трьох місяців з моменту подання всіх необхідних документів. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.
Акредитація представництва іноземного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.
Для акредитації представництва іноземного банку подаються такі документи:
1) клопотання іноземного банку про акредитацію представництва за підписом уповноваженої особи;
2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку;
3) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;
4) довіреність керівнику представництва від іноземного банку на здійснення представницьких функцій;
5) копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію представництва, що встановлюється НБУ.
НБУ може відмовити в акредитації представництва іноземного банку в разі порушення порядку акредитації, невідповідності поданих документів вимогам Закону або нормативно-правових актів НБУ, недостовірності наданої інформації або перевищення повноважень щодо сфер діяльності представництва.
Рішення про акредитацію або відмову в акредитації представництва іноземного банку НБУ приймає протягом одного місяця з моменту подання всіх необхідних документів.
Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Задання 2.1.
Використовуючи інформацію з офіційного сайту НБУ, проаналізувати склад банків за групами: "найбільші", "великі", "середні" та "малі" (за класифікацією НБУ) станом на 01.01.2009 р. Результати аналізу записати у звіт по практичній роботі № 1.
Станом на 01.01.2009 р. в Україні зареєстровано 182 банки.
Із них згідно із класифікацією НБУ:
до групи 1 (найбільші) відносяться 18 банків (10%) – ПРИВАТБАНК, РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ, ОЩАДБАНК, УКРСИББАНК, УКРСОЦБАНК та ін.;
до групи 2 (великі) – 20 (11%) – РОДОВІД БАНК, ПРАВЕКС-БАНК, "ХРЕЩАТИК", ІНДУСТРІАЛБАНК та ін.;
до 3-ої групи (середні) – 24 (13%) – "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", ХОУМ КРЕДІТ БАНК, АСТРА БАНК та ін.;
до 4-ої (малі) – 120 банків (66%) – БАНК КІПРУ, "ДІАМАНТ", "АРКАДА", "АЛЬЯНС" та ін.
Обсяг банківських активів по всім банківським установам становить 926086 млн. грн. Приблизно 68% із них припадає на найбільші банки, 17% – на великі. Частка активів по групі малих банків (8%) перевищує частку по групі середніх (7%).
Прибуток найбільших банків, який склав 4880 млн. грн., перевищив чистий прибуток інших 3-х груп, разом узятих, більш ніж у 2 рази. Проаналізувавши інші показники діяльності банків України, можна відзначити приблизно таке ж співвідношення між групами, як і в наведеному прикладі.
Отже, для України є характерним домінування групи найбільших банків, які ведуть між собою конкуренцію по всіх позиціях не лише в межах України, а й за її кордонами, постійно збільшуючи обсяги операцій, що ними виконуються. Проте й інші групи банків мають певний вплив на банківську систему й економіку країни в цілому. Вони постійно розвиваються та конкурують між собою, хоча ця конкуренція має більш спеціалізований характер (за окремими видами діяльності, послуг тощо), що і є передумовою зростання кількості таких банків.

Завдання 3.2.
1) Дайте визначення понять, поясніть різницю між ними:
Банківський продукт – це стандартизовані процедури, що забезпечують виконання банками операцій, згрупованих за відповідними типами та ознаками.
Банківська послуга – різноманітні дії на фінансовому ринку, грошові операції, які здійснюються комерційними банками за певну плату за дорученням і в інтересах своїх клієнтів, а також дії, спрямовані на вдосконалення і підвищення ефективності банківського підприємництва (наприклад, впровадження нових технологій, вдосконалення організаційної структури).
Банківська операція – це певна дія банку з приводу грошей, що вчиняється згідно із правилами, встановленими центральним банком, має за мету одержання прибутку та супроводжується необхідними записами в банківських рахунках та в бухгалтерських документах.
Банківський продукт може включати в себе декілька банківських послуг, а послуги, своєю чергою, – декілька банківських операцій. Поняття "банківський продукт" є найбільш комплексним порівняно із двома іншими.
2) Проаналізуйте причини та шляхи подолання нерозвиненості продуктового ряду окремих українських банків.
Головною причиною недосконалості й застарілості продуктового ряду деяких українських банків є нерентабельність введення нових продуктів, оскільки не всі банки мають достатньо розгалужену мережу клієнтів для покриття витрат на впровадження нових продуктів.
Єдиний вихід для таких банків – більш активне застосування інноваційних стратегій у своєї діяльності.
Пошуки інновацій у банківській сфері – це вміле й прибуткове використання нових ідей. У розвинених країнах сформувалася певна культура інновацій. Дослідження, проведені на британському ринку на початку 90-х р.р. минулого століття, виявили характерні риси найбільш інноваційних підприємств: орієнтація на зміни, делегування рішень на нижні рівні, постійний процес навчання, пошуки нових рішень і прогнозування очікувань клієнтів з випередженням. Саме такі підходи доцільно вживати й в українських банках з метою подолання ситуації, що склалася.
Можна запропонувати й такі інноваційні стратегії:
1) автоматизацію і централізацію окремих процесів обслуговування стосовно глобальних сегментів та ланцюгів вартості, а не повторення на нових ринках старих рішень;
2) глобальне управління ризиком в системах електронної дистрибуції, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність і безпеку реалізованих операцій;
3) продаж продуктів під однією глобальною маркою, що вимагає рекламних витрат, але й дозволяє інтегрувати різні оферти для різних сегментів, а також знижує витрати, пов'язані із входженням на нові ринки.

Завдання 4.1.
На основі публікацій журналу "Вісник НБУ", офіційного сайту НБУ та інших джерел проведіть дослідження банківської системи України за такими напрямками:
1) кількість банків, що зареєстровані та мають ліцензію НБУ на здійснення банківської діяльності:
Станом на 01.01.2010 р. в Україні зареєстровано та мають ліцензію НБУ 176 банків.
2) видів банків за такими ознаками: організаційно-правова форма господарювання; належність капіталу (резидентність власників); масштаб здійснення операцій; структура зобов'язань і активів; розмір банку (за класифікацією НБУ).
Види банків за організаційно-правовою формою власності: державні, приватні, кооперативні.
За порядком формування статутного фонду банки поділяються на акціонерні товариства відкритого і закритого типу та пайові банки. Наразі здійснюється перетворення банків з відкритих та закритих акціонерних товариств на публічні й приватні.
Види банків за масштабами операцій:
роздрібні (акумулюють кошти численних клієнтів, невеликі за обсягом, мають розвинену інфраструктуру);
оптові (обслуговують незначну кількість великих клієнтів; необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку).
Види банків за територіальним охопленням: міжнародні; регіональні; банки, що ведуть діяльність у національному масштабі.
Види банків за структурою зобов'язань та активів: спеціалізовані, універсальні.
Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки.
Універсальні банки виконують широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки.
В Україні більшість банків універсальні, їм заборонено здійснювати діяльність лише в сфері торгівлі, матеріального виробництва і страхування.
Станом на 01.10.2010 р. 39,3% статутного капіталу банків України належить нерезидентам. Із 176 банківських установ, які мають ліцензію на здійснення діяльності, в 53 присутній іноземний капітал, в тому числі в 20 з них його частка дорівнює 100%. Іншими банками володіють резиденти (фізичні та юридичні особи). Два банки (Ощадбанк та Укрексімбанк) є державними, інші належать приватним особам та структурам.
Склад банків за розміром: "найбільші", "великі", "середні" та "малі" (за класифікацією НБУ).
Станом на 01.10.2010 р. в Україні зареєстровано 176 банків. Із них згідно із класифікацією НБУ до групи 1 (найбільші) відносяться 18 банків (10%), до групи 2 (великі) – 19 (11%), до групи 3 (середні) – 21 (12%) та до групи 4 (малі) – 118 банків (67%).
3) регіональні особливості банківської системи:
Основна маса кредитних ресурсів, які надаються банками суб'єктам господарювання, локалізується в Центральному, Придніпровському та Східному регіонах.
Вітчизняні інвестиції тяжіють до регіонів із розвиненою промисловою інфраструктурою та центрів фінансової діяльності. На іншому полюсі залишаються регіони, спеціалізацією яких є сільське господарство, переробна промисловість тощо. Вони мають найнижчі показники щодо кредитування, передусім – довгострокового.
Основна маса довгострокових кредитів зосереджується у Центральному, Придніпровському, Південному і Східному регіонах. Короткострокове кредитування зафіксовано в усіх без винятку регіонах України.
Значні диспропорції у розвитку банківської системи України призвели до так званого вимивання коштів з регіонів із низьким рівнем розвитку фінансової інфраструктури і низькою інвестиційною привабливістю в розвиненіші й інвестиційно привабливіші регіони. Вилучення фінансових ресурсів є вельми небезпечним для економіки регіону, оскільки призводять до браку коштів, необхідних для інвестицій, що, своєю чергою, стає причиною підвищення ціни на ресурси та колапсу інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання.
4) місії банків (не менше п'яти), використовуючи інформацію з сайту Асоціації українських банків:
Місія банку – декларація (складається у вигляді документа), що формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та перспективних банківських продуктів і операцій, ринків, регіонів, а також тих сфер діяльності, у яких банк досяг переваг над конкурентами і в яких розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія визначає також послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей.
1. Місія "Дельта Банку" – "фінансова установа, яка поєднує в собі сучасні європейські та українські стандарти ведення банківського бізнесу. Ключові принципи роботи Банку з клієнтами – індивідуальний підхід до кожного та відповідальність за забезпечення якісного обслуговування в будь-якій точці України. Ми бачимо свою місію в реалізації бажань клієнтів за допомогою надання доступних, сучасних та якісних послуг, а також у здійсненні свого внеску в розвиток економіки України".
2. Місія Ощадбанку – "відтворення ідеї тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої дохідності та надзвичайної надійності й допомога у розвитку економіки України та забезпечення інтересів її громадян".
3. Місія ПриватБанку – "бути найнадійнішим універсальним банком України, орієнтованим на інтереси клієнтів усіх форм власності й надавати повний спектр послуг в усіх сегментах фінансового ринку".
4. Місія Укрексімбанку – "сприяти розвитку економіки України та бізнесу клієнтів, переважно експортоорієнтовних та імпортозамінних галузей економіки, шляхом кредитування і банківського обслуговування фінансових операцій клієнтів, підтримки національного експортера та виконання функції фінансового агента Уряду України".
5. Місія Укрсоцбанку – "грунтується на міцному вітчизняному корінні усіх його численних місцевих ринків, а також на бажанні втілити в життя найкращі рішення усіх ринків присутності банку по всій Європі. Однак ще важливішим є бачення банку майбутнього та його зобов'язання створювати цінності для клієнтів, акціонерів та працівників банку за допомогою інноваційних послуг і професійних навичок, а також дотримуватися цілісності у всіх своїх діях".
5) наявність системоутворюючих банків:
Системоутворюючий банк – банк, зобов'язання якого становлять не менше 10% від загальних зобов'язань банківської системи.
Згідно із даними статистики НБУ станом на 01.10.2010 р. загальні зобов'язання усіх банків склали 784695 млн. грн. До системоутворюючих можна віднести лише Приватбанк, оскільки його зобов'язання складають 92896 млн. грн., що дорівнює 11,8% від загальних зобов'язань банківської системи України.

Завдання 4.2.
Здійсніть характеристику основних типів організаційних структур банків у країнах з ринковою економікою, а саме:
пірамідальної: застосовується в умовах обмеженого ринку: Президент; Віце-Президент із: позики, інвестицій, касових та депозитних операцій, трастовових операцій, ревізії, маркетингу; адміністрація; відповідні відділи.
географічної: застосовується в умовах великого ринку: Президент, Віце-Президент по регіонам, відділи.
профіт-центральної: застосовується в умовах великого ринку: окремі підрозділи займаються конкретними операціями, Президент, старший Віце-Президент по позикам, по депозитам, відділи. Базується на розмежуванні функцій, акумулюванні ресурсів та засобів їх використання.
холдингової: кілька банків, страхова, лізингова, іпотечна, трастова, фінансова компанії.
До якого із розглянутих типів організаційних структур можна віднести типову організаційну структуру комерційного банку в Україні?
В Україні найбільш поширеною є пірамідальна організаційна структура банків.

Завдання 4.3.
Зобразіть схематично організаційну структуру окремого комерційного банку в Україні.
ПриватБанк є міжрегіональним універсальним та системним банком із розгалуженою мережею філій та відділень по всій території Україні й за її межами.
ОСУ ПриватБанку є комбінованою, оскільки містить ознаки широко розповсюджених у світовій практиці видів ОСУ:
1) горизонтальну (площинну), оскільки в ній виділено лише 3 рівні управління:
а) вищий – Головний офіс (ГО);
б) середній – Головні регіональні управління (ГРУ), Регіональні управління (РУ), Самостійні філії (СФ);
в) нижчий – відділення.
2) лінійно-функціонально-штабну, оскільки в ОСУ сформовано штаби при Голові Правління, при Директорах ГРУ, РУ та філій;
3) дивізіональну клієнто- і функціонально-орієнтовану, оскільки виділено підтримуючі й бізнесові дивізіони (напрямки), які зорієнтовані на комплексне обслуговування певних груп клієнтів або виконання комплексу однорідних функцій.

В межах окремих бізнесів виділяються підрозділи, що спеціалізуються на розробці й просуванні до клієнтів однорідних продуктів або послуг.
Регіональна мережа структурних підрозділів ПриватБанку представлена у всіх адміністративно-територіальних центрах України та Автономній Республіці Крим, підрозділи банку функціонують також у всіх містах обласного підпорядкування, районних центрах та в найбільш перспективних населених пунктах.