К МАРКЕТИНГОВА ІНФОРМАЦІЯ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ.doc

КУРСОВА РОБОТА
на тему:
МАРКЕТИНГОВА ІНФОРМАЦІЯ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ

ЗМІСТ

Завдання на курсову роботу 2
Реферат 3
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 4
Вступ 5
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ
ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ГАЛУЗІ 8
1.1 Значення фармацевтичної інформації в умовах ринку 8
1.2 Принципи формування маркетингової інформації 10
1.3 Підсистеми маркетингової інформаційної системи 13
2 АНАЛІЗ ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ м. ЗАПОРІЖЖЯ 20
2.1 Загальна характеристика фармацевтичного ринку м. Запоріжжя 20
2.2 Дослідження рівня автоматизації і використовуваних інформаційних
технологій на фармацевтичних підприємствах м. Запоріжжя 24
3 ПРОБЛЕМА СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ
У СФЕРІ ОБІГУ ЛІКІВ 28
Висновки 31
Перелік посилань 32

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 33 с., 4 табл., 4 рис., 22 джерела.
Об'єкт дослідження - фармацевтичні фірми й аптечні заклади м. Запоріжжя.
Предмет дослідження - структура інформації, яка використовується у процесі виробництва та реалізації лікарських засобів; потреби фахівців у спеціальній фармацевтичній інформації; процеси впровадження сучасних інформаційних технологій у фармацевтичній галузі; стан забезпеченості фармацевтичних організацій сучасними технічними засобами для опрацювання інформації.
Мета роботи: аналіз теорії та практики застосування маркетингової інформації в системі маркетингових досліджень фармацевтичного ринку (зокрема м. Запоріжжя).
Методи дослідження - історичний, порівняльний, системний, структурно-функціональний, опитування, графічний, аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування.
Для досягнення мети дослідження з'ясовано значення фармацевтичної інформації в умовах ринку; розглянуто принципи формування маркетингової інформації; охарактеризовано підсистеми маркетингової інформаційної системи; досліджено рівень автоматизації і використовуваних інформаційних технологій на фармацевтичних підприємствах м. Запоріжжя; висвітлено проблему створення єдиного інформаційного поля у сфері обігу ліків.

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ РИНОК, АПТЕЧНА МЕРЕЖА, ФАРМАЕКОНОМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, МАРКЕТИНГОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, БАЗИ ДАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ВУЗЬКОСПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ, ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ.


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВІФЦ - Всеукраїнський інформаційний фармацевтичний центр
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я
ЄС - Європейський Союз
ЗАТ - закрите акціонерне товариство
ЛЗ - лікарські засоби
ЛПУ - лікувально-профілактична установа
МЛА - міжлікарняні аптеки
МОЗ - Міністерство охорони здоров'я України
ФГ - фармацевтична група
ФС - фармацевтичний стандарт
ФФ - фармацевтична фірма


ВСТУП

Актуальність теми. Спеціалістам, які працюють у галузі виробництва та реалізації лікарських засобів, потрібна оперативна, об'єктивна та достовірна інформація щодо стану фармацевтичного ринку. Ця інформація має значний обсяг і динамічність. Її зміни стосуються всіх сфер діяльності: нормативної, наукової та комерційної. Виходячи з цього, створення маркетингових інформаційних систем для підтримки прийняття рішень у фармації є актуальним. Цінність таких систем полягає у тому, що вони узагальнюють зведення та досвід у певній галузі знань, дозволяють накопичувати, зберігати та постійно поновлювати інформацію.
У напрямку фармацевтичної інформації та створення інформаційно-пошукових систем в Україні проводилися наукові дослідження Б. Л. Парновським,
Л. Г. Москаленко, З. М. Мнушко, А. С. Немченко, Т. В. Вельцман та ін. Проте до цього часу практично відсутнє науково-методичне обгрунтування інформаційного забезпечення фахівців, які працюють у галузі виробництва та реалізації лікарських засобів за нових економічних умов, при децентралізації управління, розвитку комп'ютеризації і телекомунікаційних мереж.
До недоліків існуючих інформаційних систем, які знайшли використання у фармацевтичній галузі, можна віднести те, що вони не завжди реалізують весь обсяг необхідних користувачу запитів, адаптовані до умов певної країни, містять обмежену кількість інформації, не здатні до проведення аналізу.
Важливою проблемою є сумісність інформації у різних системах та автоматизація її обміну. Усе вищевикладене сприяло вибору теми роботи, визначило її мету і завдання, структуру та логіку, зумовило необхідність та актуальність роботи.
Метою роботи є аналіз теорії та практики застосування маркетингової інформації в системі маркетингових досліджень фармацевтичного ринку (зокрема м. Запоріжжя).
Для здійснення поставленої мети були визначені такі завдання:
- з'ясувати значення фармацевтичної інформації в умовах ринку;
- розглянути принципи формування маркетингової інформації;
- охарактеризувати підсистеми маркетингової інформаційної системи;
- дослідити рівень автоматизації і використовуваних інформаційних технологій на фармацевтичних підприємствах м. Запоріжжя;
- висвітлити проблему створення єдиного інформаційного поля у сфері обігу ліків.
Об'єктом дослідження обрано фармацевтичні фірми й аптечні заклади м. Запоріжжя.
Предметом дослідження була структура інформації, яка використовується у процесі виробництва та реалізації лікарських засобів; потреби фахівців у спеціальній фармацевтичній інформації; процеси впровадження сучасних інформаційних технологій у фармацевтичній галузі; стан забезпеченості фармацевтичних організацій сучасними технічними засобами для опрацювання інформації.
Методи дослідження. На основі історичного, документального, логічного методів аналізу визначені тенденції використання маркетингових інформаційних систем в маркетингових дослідженнях.
Для обробки отриманих даних використано методи статистичного аналізу.
Для визначення рівня автоматизації та інформатизації фармацевтичних підприємств застосований метод опитування.
Графічним методом проводився аналіз та ранжування показників, які досліджувалися.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження використання маркетингової інформації в системі маркетингових досліджень фармацевтичного ринку м. Запоріжжя.
Теоретичне та практичне значення дослідження. Викладені в курсовій роботі теоретичні положення, практичні результати, висновки та конкретні пропозиції визначають основні напрямки інформатизації маркетингових досліджень, в яких можуть діяти заклади фармацевтичної галузі. Запропоновані рекомендації можуть бути використані в діяльності закладів фармацевтичної галузі.
Структуру роботи зумовлено науковою логікою дослідження, його метою та окресленими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку посилань.


1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

1.1 Значення фармацевтичної інформації в умовах ринку

Останнім часом, коли фармацевтичний ринок активно насичується новими лікарськими засобами, які постачаються різними, у тому числі раніше невідомими виробниками, зростає кількість відтворених препаратів, якість лікарської допомоги значною мірою залежить від об'єктивності та ефективності інформації про лікарські засоби [1, с. 3]
Від рівня достовірності та доступності фармацевтичної інформації залежить прийняття обгрунтованих рішень щодо закупівлі лікарських засобів, оптимального використання страхових фондів на медикаментозне забезпечення лікувально-профілактичних закладів, призначення та раціонального застосування лікарських препаратів.
Ефективність роботи підприємств фармацевтичного профілю в значному ступені залежить від повноти інформації з усіх напрямків діяльності. Зокрема, керівникам аптечних закладів та оптових фірм необхідно мати повну своєчасну інформацію про найновіші досягнення у сфері створення і випуску нових лікарських засобів, про вітчизняних та зарубіжних постачальників ліків, кон'юнктуру ринку, що склалася, співвідношення попиту та пропозиції на окремі препарати всередині фармакотерапевтичних груп [2, с. 96].
Фармацевтичні фірми та підприємства накопичують маркетингову інформацію для того, щоб об'єктивно оцінювати ситуацію в зовнішньому середовищі, проводити аналіз власної діяльності, знаходити найбільш вигідні ринки купівлі та збуту фармацевтичної продукції, координувати діяльність своїх підрозділів і отримувати конкурентну перевагу [3, с. 5].
Незважаючи на значущість і, відповідно, збільшення обсягів комерційної діяльності фармацевтичних підприємств (фірм, аптек), органи чи підрозділи фармацевтичної інформації повинні зберігати своє "інформаційне обличчя", враховуючи специфічність лікарського засобу як товару, котрий повинен реалізовуватись у супроводі консультації або інформації фахівців.
Особливе місце у маркетингу ліків посідає реклама та розповсюдження інформації, яка сприяє формуванню стійкого попиту на лікарські засоби, просуванню їх на ринку, належному плануванню потреби в лікарських засобах, раціональному їх використанню, впровадженню в медичну практику нових препаратів [2, с. 97].
Об'єктивна, достовірна інформація поєднує якісні й кількісні характеристики, відомості про зміни, що відбуваються в асортименті лікарських засобів, їх причини, рівень задоволення замовлень на препарати, відомості про виробників та фірми-постачальники, зміни цін на вітчизняному та світовому ринках тощо.
В умовах ринкової економіки найбільшим попитом користуються такі види інформації:
- кон'юнктурна інформація (про економічну ситуацію на ринку);
- комерційна інформація (про попит і пропозицію);
- зовнішньоекономічна (про експорт, імпорт, ціни, якість, конкурентоспроможність продукції);
- соціальна (про зайнятість, рівні професійної підготовки);
- екологічна інформація (про стан зовнішнього середовища) [4, с. 120].
Для фармацевтичного ринку, крім зазначених видів інформації, важливого значення набувають відомості про захворюваність населення, його демографічну структуру, рівень доходів, а також нормативно-правове регулювання відпуску населенню лікарських засобів, їх виробництва, закупівлі, здійснення експортно-імпортних операцій тощо.
Система інформації, що використовується для маркетингу фармацевтичного ринку, наведена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 Інформаційне забезпечення маркетингу лікарських засобів

Загальними вимогами до інформації, яка використовується в процесі управління, є:
- об'єктивність (правдивість, адекватність реальній ситуації в маркетинговому середовищі);
- достатність;
- оперативність (своєчасне її подання та відповідна обробка);
- систематизованість і зручність для використання керівниками.

1.2 Принципи формування маркетингової інформації

Формування маркетингової інформації базується на визначенні мети досліджень та переліку питань, відповідно до яких буде здійснюватись накопичення даних, тобто встановлюється глибина вивчення та характер інформації, необхідні для дослідження об'єкта спостереження. Одночасно необхідно враховувати певні вимоги, стандарти, фірмовий стиль інформаційних органів [5, с. 230].
Маркетинг трактується як концепція управління виробничо-збутовою та науково-технічною діяльністю підприємства на основі дослідження економічної кон'юнктури з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку [6, с. 11].
Виходячи з цього, планування виробництва та реалізація маркетингових заходів спираються на знання про такі складові маркетингового середовища:
- ринок товарів та послуг;
- виробництво товарів та послуг;
- зовнішнє макросередовище, пов'язане з виробництвом та ринком збуту [7, с. 45].
Джерела та структура маркетингової інформації, необхідної для управління підприємством, наведена на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 Джерела та структура маркетингової інформації на підприємстві

Інформація про ринок є найважливішою й визначає спрямування усіх маркетингових досліджень. Зазвичай, аналізуються ємкість ринку, його розподіл на сегменти, система ціноутворення, споживацькі властивості товару, товари-аналоги, методи стимулювання продажу, інформація про діяльність конкурентів, про споживачів товару, канали збуту тощо [8, с. 173].
Джерелами таких відомостей можуть бути матеріали анкетування, виставок, семінарів, рекламних проспектів, прайс-листів, періодичних або фахових видань, статистичних збірників, комерційних оглядів, тематичних довідників, спеціалізованих баз та банків даних [9, с. 115].
Маркетингові дослідження передбачають також оцінку внутрішнього середовиївд підприємства, співставлення виробничих потужностей, ресурсних (фінансових, сировинних, трудових) можливостей із запитами ринку. З цією метою аналізуються рівень матеріально-технічної бази, технологічні можливості підприємства, товарний асортимент, оцінюється частка кожної асортиментної позиції у складі прибутку підприємства, собівартість продукції, а також науково-технічний та кадровий склад [10, с. 16].
Джерелами необхідних відомостей є бухгалтерський баланс, фінансові звіти, виробничі плани, технологічні карти, специфікації, штатні формуляри, плани науково-дослідних робіт та ін. [9, с. 116].
Діяльність підприємства знаходиться під впливом зовнішнього середовища, до якого воно мусить пристосовуватись. Тому маркетингові дослідження передбачають урахування демографічних, економічних, природно-кліматичних, науково-технічних, політичних, культурних факторів.
Володіння різноманітною інформацією й використання її в інтересах підприємства є головною стратегічною умовою маркетингу. Значення інформації в управлінні маркетингом обумовлює основні принципи її формування:
- актуальність, тобто реальне своєчасне відображення стану маркетингового середовища (у кращих комерційних базах даних інформація поновлюється щоденно);
- достовірність - передбачає точне відтворення стану та розвитку виробництва, ринку, зовнішнього середовища. У зв'язку з необхідністю збереження підприємством конкурентних позицій повинні використовуватись різноманітні джерела інформації, а отримані дані необхідно аналізувати на відсутність суперечностей;
- релевантність даних - формування інформації відповідно до визначених вимог;
- повнота відображення - необхідна для об'єктивного врахування всіх факторів, які формують або впливають на стан і розвиток маркетингового середовища;
- цілеспрямованість даних - орієнтує на конкретні цілі та завдання;
- узгодженість та інформаційна єдність вимагають такої системи розроблення показників, при якій би не допускались суперечності у висновках, неузгодженість первинних та отриманих даних [11, с. 230].
Таким чином, для прийняття обгрунтованих управлінських рішень керівники підприємства та окремих структурних підрозділів повинні отримувати інформацію, яка б відповідала визначеним вимогам. У зв'язку з цим існує необхідність створення системи маркетингової інформації.

1.3 Підсистеми маркетингової інформаційної системи

Необхідність використання в маркетинговій діяльності підприємства значних обсягів інформації потребує системного підходу до організації її отримання, обробки та аналізу в процесі обгрунтування управлінських рішень. У зв'язку з цим маркетингова інформаційна система (МІС) будується на засадах комплексності та взаємозв'язку всіх компонентів її предметної галузі, що досягається внаслідок застосування сучасних засобів обчислювальної та інформаційної техніки [12, с. 110].
Структура та принципи функціонування маркетингової інформаційної системи наведені на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3 Структура та функціонування маркетингової інформаційної
системи

МІС може бути умовно поділена на чотири основні підсистеми:
1) система внутрішньої звітності;
2) система збору зовнішньої поточної маркетингової інформації (або система маркетингового спостереження);
3) система маркетингових досліджень;
4) система маркетингового аналізу [13, с. 80].
Система внутрішньої звітності дозволяє накопичувати інформацію, джерелом якої є сама фірма. Це дані про замовлення на продукцію, ціни, продаж, запаси, витрати тощо. Така інформація полегшує керівникам і спеціалістам виробляти та приймати маркетингові рішення, проте майже не використовується ізольовано від багатьох інших необхідних відомостей [14, с. 13].
Система зовнішньої інформації орієнтована на джерела та методичні прийоми, за допомогою яких можна отримати відомості про події та ситуації, що відбуваються в зовнішньому середовищі. При цьому джерелами інформації є як спостереження співробітників фірми, її посередників та споживачів, так і дані засобів масової інформації, бюлетенів та ін. [14, с. 14]
Система внутрішньої та зовнішньої інформації оперує з так званою вторинною інформацією, отримання якої не вимагає проведення спеціальних досліджень. Головними перевагами вторинної інформації є її відносна дешевизна та швидкість отримання.
У той же час інколи ця інформація не дає змоги забезпечити обгрунтування ефективного управлінського рішення. Головними недоліками вторинної інформації є:
- нерелевантність (невідповідність або неповна відповідність рішенню, яке приймається);
- швидке застаріння інформації;
- не завжди висока достовірність інформації;
- недостатня повнота [14, с. 15].
У таких випадках виникає необхідність отримання первинної інформації, для чого проводяться маркетингові дослідження і формується відповідна підсистема.
Перевагами первинної інформації є такі:
- це завжди найновіша інформація, оскільки отримується в момент проведення досліджень;
- забезпечується контроль методичних підходів до проведення досліджень, що при певному рівні компетентності дослідників гарантує надійність одержаних даних;
- дані збираються відповідно до потреб прийняття конкретного управлінського рішення [14, с. 16].
До того ж, фірма-замовник досліджень найчастіше є виключним володарем отриманої інформації, яка залишається таємницею для конкурентів.
Головним недоліком процедури одержання первинної інформації є її дороговизна та значні витрати часу на проведення досліджень.
За допомогою результатів маркетингових досліджень можна оцінити обсяг ринку, визначити сегмент, потенційних споживачів і на підставі цієї інформації встановити цілі для розширення або скорочення підприємства, сформувати план продажу [15, с. 28].
Система аналізу маркетингової інформації містить аналіз загальноекономічних показників, а також короткострокове та довгострокове прогнозування на підставі аналізу тенденцій.
Маркетингові дослідження та аналіз базуються на застосуванні різних економіко-математичних методів: багатомірних, регресивних та кореляційних, імітаційного моделювання, статистичної теорії прийняття рішень [16, с. 11].
Система аналізу маркетингової інформації з використанням економіко-математичних методів дає можливість визначити:
- вплив основних факторів на збут продукції (обсяг продажу) та значення кожного з них;
- можливість збуту при зростанні цін або витрат на рекламу у відповідному обсязі;
- параметри продукції підприємства, які забезпечують її конкурентоспроможність;
- оцінку діяльності підприємства на ринку та ін.
Отримані дані передаються керівництву фірми для прийняття необхідних рішень.
Потужні МІС, як правило, мають доступ до зарубіжних та вітчизняних автоматизованих баз даних через сучасні комунікативні канали зв'язку.
Розвиток ринку лікарських засобів супроводжується формуванням та структуризацією ринку фармацевтичної інформації, яка забезпечує потреби фармацевтичного маркетингу [17, с. 11].
У фармацевтичній галузі створюються численні маркетингові інформаційні системи різного масштабу та призначення. Незалежно від мети функціонування таких систем основу їх інформаційної бази складають відомості про лікарські препарати, які зазвичай готуються у вигляді паспорта або карти на кожний з них [18, с. 53].
Інформація про лікарський засіб повинна включати такі елементи (рисунок 1.4).

Рисунок 1.4 Елементи інформації про лікарські засоби

Цю ж інформацію бажано доповнити опрацьованими результатами експертних оцінок лікарських засобів, які дозволяють визначати ранги препаратів за їх терапевтичною ефективністю, рівнем попиту, забезпеченістю лікувально-профілактичних та аптечних закладів, за поінформованістю лікарів про певні препарати.
Окремі розділи фармацевтичних МІС містять інформацію про вітчизняні та іноземні фірми-виробники з наведенням їх реквізитів, асортименту фармацевтичної продукції та цін.
Для визначення прогнозних кількісних характеристик ринку лікарських засобів (ємкість ринку, обсяги випуску та закупівлі, потенційного сегменту ринку для нового препарату) доцільно формувати банки типових (стандартних) схем лікування певних захворювань, статистичних даних про захворюваність, необхідних для її прогнозування, про реальну платоспроможність населення з розподілом на окремі групи та регіони [19, с. 27].
Сучасні МІС повинні мати також програмне забезпечення математичного моделювання.
У зв'язку з децентралізацією фармацевтичної інформації широко практикується створення регіональних довідково-інформаційних служб з єдиною автоматизованою мережею. Такі системи використовуються як для задоволення інформаційних потреб спеціалістів і населення, так і для упорядкування взаємодії суб'єктів фармацевтичного ринку (аптек, аптечних складів, оптових чи оптово-роздрібних фірм тощо) [20, с. 180]
Широкого розповсюдження в аптечній мережі набула система, яка поєднує між собою комп'ютер, касовий апарат, сканер для штрих-кодування та ін. Це дозволяє аптеці здійснювати повний облік руху товарів.
Постачальницько-збутова діяльність аптечних закладів та підприємств потребує наявності єдиного інформаційного простору Тому в окремих містах створюються регіональні інформаційні комп'ютерні мережі, призначені для виконання операцій щодо прийому-подання пропозицій постачальників та замовлень покупців, а також надання інформації про властивості лікарських засобів та їх наявність у регіоні
Мережа дозволяє здійснювати міжкомп'ютерний обмін інформацією, підвищувати ефективність постачальницько-збутової діяльності Використання інтегрованих баз даних сприяє збільшенню товарообігу, зростанню прибутку, підвищенню рівня задоволення попиту на лікарські засоби [17, с. 82].
В Україні вирішується проблема створення єдиного інформаційного поля. На державному рівні необхідно володіти інформацією з питань виробництва, споживання, імпорту та експорту.
3 цією метою створено Всеукраїнський інформаційний фармацевтичний центр (ВІФЦ).
У рамках цього центру працює система реєстрації контрактів з імпорту лікарських засобів, здійснюється аналітична та синтетична обробка інформації. Створюються системи, які дозволять контролювати експорт лікарських засобів, їх виробництво та реалізацію в Україні.


2 АНАЛІЗ ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ м. ЗАПОРІЖЖЯ

2.1 Загальна характеристика фармацевтичного ринку м. Запоріжжя

Аптечний бізнес в Запоріжжі - один з найприбутковіших різновидів роздрібної торгівлі. За підрахунками експертів ЗАТ "Бізнес Кредит" (маркетингові дослідження фармацевтичного ринку), рентабельність одиночної аптеки становить від 10 до 15% за річної виручки 200-250 тис. дол. [21, с. 12].
Зазвичай аптечний бізнес окупується за півтора-три роки. Причому мережа аптечних кіосків часто є рентабельнішою. Іноді повноцінну аптеку спеціально створюють під мережу, щоб під її брендом відкривати високорентабельні кіоски в людних місцях - вони здатні перекрити дохідність аптеки.
В Запоріжжі нові аптеки активно відкриваються у мікрорайонах. Для рентабельної роботи однієї аптеки потрібно приблизно 2-4 тис. потенційних покупців (мешканців мікрорайону або кварталу, де розташована аптека) або 5-10 житлових будинків. Основні витрати при відкритті таких точок - купівля приміщення. Інвестиції в обладнання, закупівлю товару становлять 25-40 тис. дол.
Оптимальний варіант - оренда приміщення з правом викупу. Така схема, як правило, обходиться у 70-200 дол. орендної плати за кв. м, або у 5-10 тис. дол. на місяць для аптеки площею близько 50 кв. м.
Аптечний кіоск відкрити легше. Приміром, оренда місця для кіоску в запорізьких маркетах коштує лише 1,5-2 тис. дол. на місяць, проте виручка може сягати 4-6 тис. дол. Нескладно підрахувати, що за рентабельності навіть у 10% кіоск окупується за кілька місяців.
Протягом останніх кількох років роздрібні підприємства активно консолідуються. Так, у Запоріжжі частка мережевих аптек вже перевищила 50% ринку [22].
Отже, укрупнення - основна тенденція ринку лікарських засобів в Запоріжжі, одиночні аптеки рано чи пізно залишать ринок. Мережа дозволяє зменшити витрати й отримувати більші знижки в дистриб'юторів.
Наразі в Запоріжжі на 10 "повнорозмірних" аптек припадає 7 аптечних пунктів і 6 кіосків. Експерти вважають, що протягом найближчих двох-трьох років це співвідношення практично не зміниться. Збільшиться лише ринкова частка фарммаркетів за рахунок відкриття нових торговельних точок і зміни формату існуючих аптек [22].
Вже наразі деякі аптеки Запоріжжя планують працювати у форматі вільного доступу до ліків. Це, на думку аптечних працівників, збільшить товарообіг "аптеки самообслуговування" на 30-50% порівняно з торгівлею через прилавок. Фахівці вважають, що років через п'ять у закритому форматі працюватимуть лише державні аптеки та кілька регіональних гравців [22].
Практика свідчить, що торгівля ліками та супутніми товарами (косметика, засоби гігієни) у відкритому форматі дає можливість збільшити доходи аптеки удвічі-втричі. До речі, частка супутніх товарів в аптечному продажу вже перевалила за 40% й продовжує зростати, хоча п'ять років тому не перевищувала 15% [22].
Аналіз стану основних виробничих фондів аптечних закладів Запоріжжя говорить про те, що 7,5% обладнання аптек міста було введено в дію до 1970 р. Основна частина обладнання введена в період з 1971 до 2000 р. (86,3%), з 2001 р. введено в дію усього 6,2%. Таким чином, основна частина обладнання була введена до 2001 р. - 93,8% [22].
Через постійну заборгованість лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) перед МЛА (Міжлікарняними аптеками), а це, переважно, - державні аптеки, доля яких вже кілька років перебуває під сумнівом - бути чи не бути, аптеки не мали ні стимулів, ні засобів для розвитку матеріальної бази. Обмеження, пов'язані з державною формою власності МЛА, було і є гальмом в їх розвитку на тлі бурхливого росту комерційних аптек.
На фармацевтичному ринку м. Запоріжжя наразі є приблизно 9 тис. препаратів, проте в асортименті їх налічується максимум одна тисяча [22].
Наразі структура споживання медикаментів основних фармакотерапевтичних груп (ФГ) в м. Запоріжжя обумовлена домінуванням хвороб людини: серцево-судинних, порушень у системі травлення, інфекційних, захворювань центральної нервової системи.
Групова структура асортименту ліків в м. Запоріжжі значно залежить від імпорту.
Всі фармакологічні препарати продаються з націнкою.
В Україні націнка приблизно на половину ЛЗ законодавчо обмежена 25% (спільним наказом Міністерства охорони здоров'я та Мінекономіки № 480/294 від 2001 р.).
В аптеках м. Запоріжжя середня націнка на ЛЗ становить 30-35%. Найвищі націнки в аптеках і кіосках на залізничних станціях, автостанціях біля зупинок автотранспорту.
Конкуренція між аптеками постійно посилюється, але цінових війн в аптечному роздробному бізнесі досі не спостерігалося. Річ у тому, що в Україні працює понад 500 виробників, які конкурують один з одним. В результаті аптекарі мають можливість вибирати з кількох десятків аналогічних препаратів найпривабливіші за ціною, а потім продавати їх з 20-40% націнкою. Як наслідок, в сусідніх аптеках різниця між цінами на один і той самий препарат може сягати 15-30% [22].
Методологія ціноутворення на лікарські засоби промислового й аптечного виробництва є різною: якщо в економіці фармацевтичної промисловості діють прямі методи калькулювання, то в структурі роздрібної ціни екстемпоральних ліків собівартість їх виготовлення не виділяється.
Інформаційні системи, які були впроваджені у фармацевтичну практику відповідних підприємств м. Запоріжжя за останні п'ять років, можна умовно класифікувати на декілька груп: за наповненням, місцем використання, напрямком діяльності та категоріями споживачів.
За наповненням системи підрозділяються на бази даних лікарських засобів, які містять інформацію про широкий асортимент препаратів, вузькопрофільні системи, які призначені для використання фахівцями окремих спеціальностей, або містять інформацію про обмежене коло хімічних сполук, лікарських рослин, окремі групи лікарських препаратів.
За місцем використання системи поділяються на ті, що функціонують в умовах аптеки та в умовах фармацевтичних підприємств, які здійснюють виробництво та оптову реалізацію ліків. Ці види діяльності пов'язані зі здійсненням складського обліку товарів та їх руху. Такі системи дозволяють відслідковувати торговельні операції з постачальниками та покупцями товару, зберігати та обчислювати його цінові та кількісні характеристики.
За напрямком діяльності - це фармакоекономічні системи, які містять окрім інформації про властивості лікарських засобів їх маркетингові характеристики, допомагають здійснювати фармакоекономічні дослідження та сприяють прийняттю рішень про призначення курсу лікування з огляду на його вартість. До цієї ж групи відносяться інформаційні маркетингові системи та системи, які сприяють оптимізації лікарняної допомоги в умовах страхової медицини.
До спеціальних систем відносяться і експертні системи, які використовуються у фармації. Вони є прикладом застосування принципів штучного інтелекту. Актуальною є розробка та впровадження експертних систем з питань взаємодії лікарських засобів. Зарубіжний досвід говорить про широке розповсюдження таких систем та їх вдале використання саме в аптеках.
Таким чином, незважаючи на велику кількість інформаційних систем, що знайшли використання у фармацевтичній галузі м. Запоріжжя, є проблеми, які залишаються не вирішеними.
По-перше, існуючі системи недостатньо повно відповідають сучасним запитам фахівців у наданні оперативної та достовірної інформації.
По-друге, недостатньо використовуються у фармації можливості експертних систем, які сприяють обгрунтованому прийняттю рішень на різних рівнях управління.

2.2 Дослідження рівня автоматизації і використовуваних інформаційних технологій на фармацевтичних підприємствах м. Запоріжжя

Виходячи із завдань цієї курсової роботи, на фармацевтичних підприємствах м. Запоріжжя було проведено міні-дослідження, цілі і завдання якого визначалися необхідністю комплексної оцінки політики технологічного розвитку фармацевтичних компаній, рівня і якості використання програмно-апаратних розробок українських і зарубіжних постачальників.
Іншою метою дослідження був аналіз рівня автоматизації, що склався у фармацевтичній галузі, визначення цільових інформаційних вимог і переваг різних груп споживачів (керівників компаній, бухгалтерських і фінансових служб, аналітичних підрозділів і ін.).
Для досягнення цих цілей була проведена первинна сегментація фармацевтичних компаній за масштабами діяльності. Доцільність такої сегментації визначена необхідністю зіставлення проблем і підходів до комплексної автоматизації для близьких за масштабами бізнесу компаній.
Основу досліджень склали:
- фармацевтичні дистриб'ютори і дрібнооптові компанії;
- багатопрофільні компанії, в яких фармацевтичний напрям є одним з головних видів діяльності;
- аптечні підприємства.
Досліджувались запорізькі фірми і аптечні підприємства (21) та фірми і аптечні підприємства Запорізької області.
У роботі були використані телефонні й особисті інтерв'ю, обмін інформацією з використанням електронної пошти.
Масштаби бізнесу фірм-учасників
Загальна чисельність респондентів у досліджуваних фармацевтичних фірмах і аптечних підприємствах наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Загальна чисельність респондентів у досліджуваних
фармацевтичних фірмах і аптечних підприємствах
Загальна кількість працюючих Кількість респондентів
До 20 1
20-50 7
50-100 8
100-500 10
500-1000 2
> 1000 2

Філії мають 20 компаній-респондентів (67%), при цьому філіальна структура для середньостатистичної компанії складає - 12 філій. У 10 компаній-респондентів філій наразі немає.
Відділи фармацевтичних підприємств, до обов'язків яких входить розвиток і супровід інформаційних технологій, як свідчить дослідження, нечисленні й складають в середньому 5-7% від рівня всіх фахівців.
Для 8 фірм-респондентів (27%) фармацевтичний бізнес є основним видом діяльності. Такі фірми зазвичай є частиною багатопрофільних компаній.
Респонденти за видами діяльності представлені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Види діяльності респондентів на фармацевтичному ринку
Види діяльності Частка респондентів, %
Роздрібна торгівля 90%
Оптова торгівля 47%
Виробництво 27%
Інші види діяльності 13%

Частка компаній, які займаються виключно оптовою торгівлею лікарськими препаратами, складає 40%
Посадовий склад (з позиції адміністративного розподілу) респондентів дослідження представлений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Розподіл респондентів за посадовим складом
Посада Частка респондентів, %
Керівники 3
Начальники відділів 60
Виконавці 37

Проведені дослідження показали, що частка респондентів (20%) разом з тиражними й замовленими рішеннями використовують власні програмні модулі, які автоматизують окремі робочі ділянки і операції.
Практично всі респонденти мають, як мінімум, одну систему професійних розробників програмного забезпечення (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 Програмні технології, що використовуються
Постачальник програмних рішень Кількість респондентів
Трейд-сервіс 3
Парус 2
М-Склад Фармація 1
Інфософт 1
Інфодром 1
Гепард 1
Галактика 2
БЕСТ 3
TopSpeed 1
SUN Systems 1
RS-Balance 1
R/3 SAP 2
Quіck 1
Platіnum Software 1
Abacus professіonal 3
1C:Підприємство 11
Немає даних 3

При оцінці ефективності використання системи автоматизації фінансово-господарської діяльності відповіді на питання, чи задовольняє підприємство існуюча система автоматизації розподілилися таким чином: ні - 6,7%; скоріше ні - 10%; не повністю - 46,7%; скоріше так - 26,7%; так - 10%.
Отже, дослідження показало, що:
1) компанії, які мають позитивні темпи зростання бізнесу, навіть на тлі звуження ємкості фармацевтичного ринку, активно розвивають корпоративні інформаційні технології, розглядаючи їх як найважливішу складову частину ефективного управління.
Саме тенденції розвитку бізнесу, а не чисельність персоналу, масштаби бізнесу та ін., визначають істотні відмінності в політиці технологічного розвитку в компаніях-респондентах;
2) більшість респондентів (близько 63%) в тому чи іншому ступені не задоволені своїми інформаційними системами, що означає наявність потенційного попиту на якісні програмні рішення.
Непрямим доказом наявності реального попиту на такі рішення є ряд таких обставин:
- 40% респондентів вказали на активну політику компанії у сфері технологічного розвитку;
- 80% респондентів незалежно від політики фінансування мають намір найближчим часом розширити парк комп'ютерного обладнання.


3 ПРОБЛЕМА СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ У СФЕРІ ОБІГУ ЛІКІВ

Основним завданням створення єдиного інформаційного поля у фармації є забезпечення виробників фармацевтичної продукції, оптово-посередницьких підприємств, аптечних закладів, медичних та фармацевтичних, науково-педагогічних працівників, споживачів об'єктивною, опер