Кр ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В МАРКЕТИНГУ І МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ.doc

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисципліни: Маркетингові дослідження ринку

Тема:
ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В МАРКЕТИНГУ І МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

ПЛАН

Вступ 3
1. Роль і значення інформації в маркетингових дослідженнях 4
2. Характеристика інформаційних систем маркетингу 7
2.1 Загальна характеристика ІСМ 7
2.2 Структура ІСМ 9
3. Інформаційні технології в маркетингу 14
Висновки 19
Список використаної літератури 21

ВСТУП

За умов становлення ринкових відносин в Україні гостро постала проблема пошуку нових форм і методів організації виробництва і збуту. Однією з концепцій виходу підприємств із кризи, досягнення ринкових цілей функціонування є маркетингова діяльність. Маркетинг, як філософія сучасного бізнесу, означає орієнтацію підприємств і фірм на проектування, виробництво і збут товарів, які задовольняють попит споживачів і відповідають їх певним запитам.
Якість управління та прийняття маркетингових рішень безпосередньо пов'язані з наявністю повної, актуальної і достовірної інформації про ринок, попит на товари, уподобання споживачів, ринкові ціни, дії конкурентів та ін., а також інформації про показники діяльності об'єкта управління. Значні обсяги інформації, нагальна потреба оперативних розрахунків, пошуку та надання маркетологам відповідної інформації для прийняття рішень зумовлюють необхідність використання засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій.
За таких умов дослідження особливостей маркетингової інформації, визначення складу функцій і задач ІCM, аналіз методів застосування інформаційних технологій при проведенні маркетингових досліджень набувають особливого значення.

1. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Маркетингові дослідження - динамічний процес, пов'язаний із використанням значних обсягів різнобічної інформації, яка характеризується постійною зміною параметрів і показників, що відображають зовнішнє і внутрішнє середовище об'єкта. Своєчасне виявлення цих змін, можливість прогнозувати та оперативно реагувати на них, а також бачити перспективу для прийняття правильних рішень - основна мета маркетингових досліджень.
Маркетингова інформація - сукупність даних, повідомлень, відомостей, які характеризують маркетингове середовище, об'єкти, явища, процеси, зв'язки тощо та які необхідно збирати, передавати, накопичувати та обробляти для прийняття певних рішень.
Маркетингові дослідження базуються на використанні різнобічної інформації, необхідної для прийняття рішень. Якість цих рішень у значному ступені залежить від інформації, яка використовується. На кожній із стадій спеціалістам з маркетингу необхідна конкретна вхідна інформація, одночасно формується результатна вихідна інформація, яка використову-ється як вхідна на інших стадіях управління.
Сучасні інформаційні технології, організація баз і банків даних забезпечують прямий і зворотний обмін інформацією та доступ до неї користувачів на всіх стадіях маркетингової діяльності. Особливо це важливо на стадії прийняття рішень при оцінюванні альтернативних варіантів, коли маркетолог може зробити новий розрахунок за іншою методикою або виявити потреби у додаткових даних і повернутися до стадії збирання даних.
Основними вимогами до інформації, що використовується в маркетингових дослідженнях, є її повнота, достовірність, актуальність, а також оперативність її збирання. Використання інформації, що відповідає цим вимогам, дозволяє отримати ринкові переваги, знижує фінансовий ризик, підкріплює інтуїцію та сприяє прийняттю ефективних рішень.
Потреба в інформації у маркетингових дослідженнях значно зросла за умов становлення в Україні ринкової економіки, особливо в умовах невизначеності, пошуку шляхів виходу із становища, що склалося, і зниження ступеня ризику, необхідності оперативного виявлення змін у зовнішньому середовищі та своєчасного реагування на них на об'єкті діяльності.
Інформація, що використовується в маркетингових дослідженнях, відображає показники внутрішнього та зовнішнього середовища об'єкта. Ці показники постійно змінюються, що спричинює необхідність їх поновлювання, коригування, поповнювання. Одночасно для аналізу динаміки і прогнозування показників стану ринку, попиту і потреби в товарах та конкурентів інформацію необхідно накопичувати, зберігати, що також збільшує її обсяги.
Перехід від орієнтації маркетингової діяльності на регіональні умови до державних і міжнародних умов зумовив використання більш широкого кола показників і даних, які необхідно збирати по різних каналах: законодавство, міжнародні кодекси та правила, інформація про ринок, товари, конкурентів, ціни інших держав тощо.
Наразі існує значна потреба в інформації з маркетингових досліджень, які досі проводилися вельми обмежено і на галузевому чи державному рівні щодо більшості товарів (особливо виробничого призначення) практично відсутні. Водночас необхідно вивчати потреби споживачів та їх мотивації у виборі товарів, а не просто попит. А це пов'язано зі збиранням та обробкою більш деталізованої інформації, виявленням тенденцій і пер-спектив.
Усе більшого значення набувають заходи щодо стимулювання збуту, товаропросування, рекламної діяльності. Це збільшує потреби в інформації, що пов'язана із проведенням виставок, презентацій, рекламних кампаній, у розрахунках витрат і визначенні ефективності цих заходів.
На сьогодні поширений ресурсний підхід до інформації. Як ресурс інформація має властивості товару і її можна продати, купити, накопичувати, знищити тощо.
Водночас інформація має унікальні властивості, найбільш суттєва з яких полягає у тому, що відсутність інформації про товар, об'єкт, процес, явище створює ілюзію відсутності зазначених елементів. Якщо виробник не матиме інформації, що його конкурент розпочав продаж аналогічного товару, але з кращими споживчими властивостями, то він помилково вважатиме себе монополістом на ринку і виходячи з цього прийматиме маркетингове рішення.
Отже, відсутність інформації може призвести до тяжких фінансово-економічних наслідків для підприємства.
Наявність актуальної інформації дозволяє оперативно стежити за станом зовнішнього середовища та оцінювати внутрішню ситуацію, координувати маркетингову стратегію з урахуванням змін, отримувати інформаційну підтримку при прийнятті рішень, що в результаті дозволяє підвищити показники діяльності фірми чи підприємства.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ МАРКЕТИНГУ
2.1 Загальна характеристика ІСМ
Роль інформації в маркетингових дослідженнях, зростання вимог спеціалістів з маркетингу до оперативності, якості та форм подання інформації зумовили необхідність використання сучасних апаратних, програмних, інформаційних і технологічних засобів для її обробки. Найпоширенішим варіантом системного застосування цих засобів у складних економічних об'єктах є організація інформаційних систем.
Інформаційна система маркетингу (ІСМ) - це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікацій, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних маркетингових рішень.
У спеціальній літературі з маркетингу більш вживаною є назва "маркетингові інформаційні системи" (МІС), під якими розуміють сукупність планових і систематизованих методів і процесів збирання, аналізу та обробки маркетингової інформації, необхідної для прийняття відповідних рішень.
Сучасна концепція використання обчислювальної техніки та інформаційних технологій передбачає створення інформаційних систем у конкретних предметних областях діяльності: інформаційні системи менеджменту, статистики, міжнародного бізнесу, фондового ринку та ін. З урахуванням термінології, прийнятої в комп'ютерних інформаційних системах управління економічними об'єктами, далі буде використовуватися назва "інформаційні системи маркетингу" (ІСМ).
Головна мета функціонування ІСМ - підвищення якості управління маркетингом, забезпечення спеціалістів необхідною інформацією для прийняття маркетингових рішень. Результат функціонування ІСМ - доведення до кожного користувача (керівника, спеціаліста) інформації, яка за змістом, часом представлення та методами відображення дає змогу ефективно виконувати функції і процедури управління. Це зумовлює певні вимоги до формування бази даних, встановлення актуальності й цінності інформації, форм передачі, методів агрегування з мінімальними витратами на технологію перетворення даних.
В ІСМ розв'язується комплекс взаємопов'язаних задач, реалізація яких на базі використання сучасних методів управління, застосування економіко-математичних методів і моделей, комплексу технічних засобів та інформаційних технологій забезпечує автоматизацію виконання функцій і процедур управління маркетингом.
Відомо, що в ІСМ циркулюють значні обсяги різнобічної інформації, але мета функціонування ІСМ - надання маркетологам лише необхідної інформації - мінімальної, але достатньої для прийняття рішень. В ІСМ забезпечується обробка та фільтрація інформації, вибір необхідних показників і варіантів розрахунків; при використанні систем підтримки прийняття рішень можна отримати й обгрунтування альтернативного варіанту. Водночас можна користуватися базою даних для деталізації окремих розрахунків, для зміни вхідних даних чи методів розв'язання задач.
Розробка і створення ІСМ - тривалий і трудомісткий процес, який проходить декілька етапів: обстеження об'єкта та обгрунтування необхідності створення ІСМ, розробка концепції ІС, складання технічного завдання, технічного та робочого проектів. Інформаційні, організаційні та методичні зв'язки управління маркетингом з іншими об'єктами управління (виробництво, збут, конструкторсько-технологічні розробки тощо) зумовлюють необхіднісгь їх проектування як єдиної системи. Це знаходить відображення в обгрунтуванні комплексу використовуваних технічних засобів, програмного забезпечення, організації баз і банків даних.
Розробка і впровадження ІСМ пов'язані зі значними витратами на проектування й підтримку функціонування (наприклад, повсякчасне поновлення та актуалізація бази даних). Доцільність розробки ІСМ визначається не за зменшенням витрат на обробку, а за впливом функціонування системи на прийняття маркетингових рішень, встановленням нових цілей і через них на збільшення прибутків фірми, вияв перспектив її діяльності.
Існують два способи впровадження ІСМ:
1) адаптація комп'ютерних інформаційних технологій і комунікацій до існуючої структури управління і розподілу обов'язків між спеціалістами з маркетингу. При цьому відбувається автоматизація, модернізація методів виконання функцій управління, певне удосконалення розподілу інформаційних потоків між фахівцями з управління;
2) розробка нової організаційної структури управління (не лише маркетингу, але й всього об'єкта), за якої ефективність функціонування ІСМ є найбільшою. При цьому ліквідується розрив між інформаційними та організаційними структурами, зменшуються потоки інформації, що циркулюють на об'єкті, тощо. Цей підхід передбачає максимальний розвиток комунікацій, формування нових організаційних взаємозв'язків, удосконалення форм і методів управління.
За першим варіантом ризик впровадження системи зводиться до мінімуму, за другим - система може розвиватися згідно з вимогами й потребами вдосконалення управління об'єктом.
2.2 Структура ІСМ
У практиці сучасної маркетингової діяльності існують два основних варіанти використання обчислювальної техніки: автономне - ПЕОМ встановлюються на робочому місці маркетолога для виконання певного кола розрахунків та системне - організується ІСМ, призначена для комплексного розв'язання задач, пов'язаних з маркетинговою діяльністю. При розробці такої системи можливі два підходи: проектування самостійної ІСМ у межах об'єкта діяльності або розробка ІСМ як складової інформаційної системи управління об'єктом.
Перший підхід характерний для новоутворених підприємств чи фірм, які вважають автоматизацію функцій і процедур управління маркетингом першочерговою проблемою.
При цьому рівень впроваджуваних інформаційних технологій дуже різний: від використання текстових редакторів та електронних таблиць до баз даних і СУБД, локальних чи корпоративних мереж. З часом виникає необхідність інформаційної взаємодії з іншими ділянками управління (виробництво, збут, конструкторсько-технологічна розробка нових товарів), що реалізувати в системі обробки даних без додаткових розробок неможливо.
Найбільш доцільний варіант - створення ІСМ як складової інформаційної системи об'єкта (корпорації, фірми, підприємства), яка має свою автономію при розв'язанні функціональних задач. За такого підходу формування забезпечувальної частини (інформаційне, технічне, програмне та інше забезпечення) розглядається з позицій вимог усього об'єкта і з урахуванням спеціальних вимог до розв'язання маркетингових задач.
ІСМ - множина різних елементів та зв'язків між ними, що складають систему в цілому. Системний підхід передбачає декомпозицію системи на складові згідно з цілями її функціонування. В сучасній концепції організації інформаційних систем у різних предметних областях виокремлюють дві частини: забезпечувальну та функціональну. Кожна з них складається з пі-дсистем - компонентів системи, виділених за певною ознакою.
Забезпечувальна частина ІСМ включає підсистеми, які реалізують технологію автоматизованої обробки інформації. Склад цих підсистем однорідний в різних інформаційних системах і відповідно до державного стандарту включає інформаційне, технічне, програмне, математичне, правове, організаційне та ергономічне забезпечення. Забезпечувальна частина відповідає цілям функціонування всієї системи і забезпечує автоматизоване розв'язання задач різних управлінських служб. При цьому враховуються спеціальні вимоги до забезпечення з боку кожної функціональної підсистеми.
Функціональна частина ІСМ - своєрідна інформаційно-функціональна модель системи управління маркетинговою діяльністю. Основне призначення цієї частини - автоматизоване розв'язання задач і виконання розрахунків для надання співробітникам служб маркетингу інформації, необхідної для виконання функцій і процедур управління маркетинговою діяльністю, прийняття ефективних управлінських рішень.
Для декомпозиції функціональної частини ІСМ використовуються різні підходи. У маркетинговій інформаційній системі виділяються системи: збирання поточної зовнішньої маркетингової інформації, маркетингових досліджень, аналізу маркетингової інформації, внутрішньої звітності.
В основу декомпозиції можуть бути покладені основні функції та підфункції маркетингу. До них належать: аналітична функція, виробнича функція, функція збуту та функції управління і контролю.
Маркетингова діяльність тлумачиться як послідовність певних кроків до споживача, що їх має зробити виробник на ринковому шляху. Ними є: дослідження ринку, розробка стратегії маркетингу, товарна політика, цінова політика, збутова політика, просування товарів, організація та контроль маркетингу. Ця класифікація відповідає практичному маркетингу і забез-печує подальшу структуризацію підсистем шляхом виділення в них ком-плексів задач, конкретних задач, процедур обробки інформації.
У кожній функціональній підсистемі реалізуються комплекси задач і конкретні задачі, передбачається виконання певних розрахунків і процедур, що забезпечують виконання функцій управління маркетинговою діяльністю. У функціональних підсистемах ІСМ розглядаються задачі, різні за функціями управління, за математичною суттю алгоритму, за характером перетворення інформації тощо.
Найпоширенішими є обчислювальні задачі, а серед них - задачі "прямих" розрахунків (розв'язання задач для аналізу кон'юнктури товарного ринку, встановлення показників збуту, розрахунок цін товарів витратним методом тощо).
Велике значення надається розв'язанню оптимізаційних задач і задач з прогнозування.
Оптимізаційні задачі пов'язані з визначенням оптимального варіанта показника за заданими критеріями. При їх розв'язанні та подальшому аналізі отриманих результатів маркетолог може вносити зміни у вхідні дані чи критерії оптимізації, тим самим з урахуванням своїх знань знаходити найдоцільніший у конкретній ситуації варіант.
Оптимізаційні задачі розв'язуються при встановленні асортиментних планів виробництва товарів, оптимальних цін на товари, оптимізації витрат на рекламу тощо.
Задачі з прогнозування виконуються переважно при маркетингових дослідженнях: прогноз ринку, прогноз збуту, прогноз попиту, прогноз прибутків, прогноз ефективності реклами і т.п.
Маркетингові дослідження пов'язані із необхідністю прийняття рішень щодо слабоструктурованих і неструктурованих проблем. Реалізація таких функцій виконується з використанням систем підтримки прийняття рішень (СППР).
Функціонування цих систем поєднує сучасні програмні засоби, бази даних, бази моделей (математичних, статистичних, імітаційних, комбінованих) із знаннями та досвідом спеціалістів, які використовуються для прийняття рішень.
У постановці цих задач передбачається отримання відповідей на питання: "що буде, якщо...", "що треба зробити, щоб мати...".
До задач, що виконуються з використанням СППР, відносяться: підготовка стратегічного та тактичного планів маркетингу, аудит маркетингу, вибір цілей і стратегій маркетингу тощо. При цьому розглядаються декілька стратегій маркетингу і дається оцінка ймовірностей тих чи інших наслідків їх використання. Перспективним є використання інтелектуальних інформаційних систем при розв'язанні цих задач.
Значне коло задач в маркетингу може бути розв'язане із застосуванням експертних систем.
Експертні системи - це обчислювальні системи, які використовують знання фахівця в конкретній предметній області, в межах якої система може давати інтелектуальні поради та приймати рішення на рівні експерта-професіонала, пояснювати свої рішення. З використанням експертних систем доцільно вирішувати задачі з прогнозування розвитку ринку, з дослідження попиту на товари, оцінки незадоволеного попиту та інші задачі, що розв'язуються за методом експертних оцінок.
У маркетингових дослідженнях виконується значна кількість процедур з пошуку інформації. Ці процедури можуть бути реалізовані як окремі режими при виконанні функцій на АРМ маркетолога або при роботі з базою даних. Великі фірми та компанії розробляють або використовують спеціальні інформаційно-пошукові системи, які забезпечують пошук документів, відомостей або здійснюють пошук даних за факторами (ознаками), вказаними користувачем.
Усі задачі, що розв'язуються в ІСМ, можна розглядати як множину елементів, з'єднаних між собою інформаційними та логічними зв'язками.
Практичне розв'язання задач передбачає встановлення періодичності, послідовності та пріоритету їх виконання. Тому черговість чи послідовність створення підсистем або розв'язання комплексів задач встановлюється конкретно на кожному об'єкті діяльності.
Найбільш поширеним є першочергове розв'язання задач з маркетингових досліджень ринку, попиту, товарів, цін, конкурентів. Результатні дані цих задач є основою для визначення цілей функціонування фірми, розробки стратегії маркетингу та його планування.
У числі першочергових фірмою можуть вирішуватися задачі з ситуаційного аналізу її можливостей, кон'юнктура товарного ринку фірми, планування виробництва та збуту, конструкторсько-технологічна підготовка нових товарів, показники роботи підприємства (реалізація, прибутки, динаміка цих показників), аналіз основних показників з маркетингу.
3. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАРКЕТИНГУ
Під інформаційною технологією (технологією обробки інформації) розуміють сукупність технологічних елементів (наприклад, пристроїв або методів), які використовуються людьми для обробки інформації. Виходячи з цього, інформаційну технологію автоматизованого маркетингу можна визначити як сукупність форм, методів і засобів автоматизації маркетингової діяльності.
Новітні досягнення у сфері інформаційних технологій зробили значний внесок у створення інформаційних систем. Чимало типів інформаційних систем були б неможливі без тієї швидкості й точності обробки та видачі даних, які забезпечуються використанням цих технологій. Проте значення сучасних інформаційних технологій не обмежується лише поліпшенням технічних характеристик інформаційних систем.
Важливою є їх роль у стрімкому зниженні трудомісткості та скороченні термінів створення й впровадження інформаційних систем.
Необхідно наголосити, що при використанні сучасних технологій інформаційна система маркетингу не може існувати відокремлено від загальної інформаційної системи організації. Вона є її складовою, яка значною мірою використовує те саме обладнання й те саме програмне забезпечення, тобто ті самі технологічні засоби обробки інформації.
Втім, для ефективного їх використання при автоматизації маркетингової діяльності необхідно враховувати характерні особливості маркетингової інформації та методів і процедур її збирання, обробки, аналізу й видачі, що висуває додаткові вимоги до професійної підготовки спеціалістів.
Головна перевага нових інформаційних технологій при впровадженні їх у процес планування та управління маркетингом полягає у тому, що вони дають змогу проводити аналіз та обгрунтування варіантів рішень на підставі врахування значно більших відомостей про ринок, регіон, кон'юнктуру, фірму, економіку, трудові та матеріальні ресурси. А це дає змогу переходити до впровадження якісно відмінних форм маркетингової діяльності.
Характерним прикладом впливу нових інформаційних технологій на удосконалення методів маркетингу є розширення сфери використання інтерактивного маркетингу, розвиток якого йде у напрямку все ширшого використання персоналізованої електронної пошти, чим забезпечується більш висока ефективність зв'язків фірми з ринком.
Технологічні засоби автоматизації маркетингової діяльності можна поділити на інструментальні та комунікаційні.
Багатофункціональний характер маркетингової діяльності визначає різнорідність інструментальних засобів, що використовуються для її автоматизації. Проте задачі, які вирішуються з їх допомогою, а отже, і самі інструментальні засоби, можна класифікувати як функціональні, забезпечувальні та допоміжні.
Функціональні задачі це і є власне маркетингові задачі. До інструментальних засобів їх вирішення належать:
- засоби введення маркетингової інформації;
- засоби забезпечення інформаційно-пошукових робіт;
- засоби підтримки прийняття рішень у сфері маркетингової діяльності.
Уведення маркетингової інформації потребує інструментальних засобів, які забезпечують уведення та експертизу первинної інформації, а також уведення, контроль та коригування вторинної маркетингової інформації.
Для пошуку маркетингової інформації необхідно мати розвинені засоби пошуку документів, які містять потрібну інформацію, та формування запитів до баз даних і відображення результатів їх виконання.
Підтримка прийняття маркетингових рішень потребує інструментальних засобів, які:
- дозволяють робити переструктуризацію та перетворення даних для встановлення залежностей між різними факторами та отримання нових знань;
- дозволяють виконувати умовний аналіз для прогнозування результатів прийняття маркетингових рішень;
- забезпечують гнучкий доступ до бази моделей;
- надають користувачеві можливість самостійно поповнювати та модифікувати існуючу базу моделей.
Серед забезпечувальних задач виділяють: підготовку листів потенційним споживачам, підготовку контрактної документації, контроль та аналіз виконання договорів.
Крім того, в маркетинговій інформаційній системі має бути передбачений значний набір допоміжних засобів, які створюють комфортні умови роботи. Сюди, перш за все, слід віднести засоби, які визначають загальну технологію спілкування користувача з комп'ютером, а також навчальні системи, видавничі системи, системи перекладу тощо.
Ефективність використання інструментальних засобів підтримки маркетингової діяльності значною мірою залежить від застосовуваних комунікаційних засобів.
З одного боку, це пояснюється тим, що комунікаційні операції забезпечують спілкування працівників, координацію їхньої роботи, контроль проміжних результатів - все те, що є необхідним для ефективної організації колективної праці. Автоматизація цих операцій полегшує передавання звітів, таблиць, діаграм і малюнків, дає змогу складати та вести графіки нарад та інших заходів.
З іншого боку, важливість комунікаційних операцій пояснюється особливостями маркетингової діяльності.
Перша її особливість полягає у тому, що вона базується на збиранні, систематизації та аналізі значної кількості даних про ринки, споживачів, конкурентів і на багатьох елементах зовнішнього середовища маркетингу, тобто на даних, що надходять з різних інформаційних джерел.
Отже, доволі часто виникає необхідність використовувати комп'ютер не тільки в автономному режимі, а і в мережі даних - локальній, віддаленій або навіть трансконтинентальній - як для отримання, так і для відправлення інформаційних матеріалів.
Таким чином, обсяг інформації, який у рамках маркетингової інформаційної системи теоретично має бути доступним користувачеві, складається з досить великої кількості компонентів, а саме:
- персональної бази даних, яка створюється і ведеться безпосередньо користувачем;
- баз даних інших локальних користувачів;
- інтегрованої бази даних організації;
- альтернативних баз даних, зовнішніх щодо даної організації і існуючих незалежно від неї.
Друга особливість маркетингової діяльності - її багатофункціональний характер, що вимагає використання різнорідних інструментальних засобів та обміну даними між ними. Важливість такого обміну пояснюється ще й тим, що, мабуть, у жодній іншій галузі життєвий цикл продукту не є таким коротким, як у комп'ютерній, те, що ще вчора сприймалося користувачами як нововведення, сьогодні вже є застарілим. Тому дані, оброблювані вчора одним технологічним засобом, сьогодні можна значно ефективніше обробляти іншим. Це спричинює постійні модифікації інформаційної системи та її безперервний еволюційний розвиток.
Серед програмних продуктів загального призначення найбільш придатними для автоматизації маркетингової діяльності є програмні продукти фірми Міcrosoft. Ці програмні продукти широко розповсюджені, а операційна система Wіndows має архітектуру, яка забезпечує достатню продуктивність проведення маркетингової діяльності, надаючи користувачеві такі можливості:
- користувацький інтерфейс, що значно спрощує запуск програм, пошук, відкриття і збереження документів, роботу з дисками і мережними серверами;
- вбудовану підтримку роботи у мережі, завдяки якій можливість спільного використання файлів і пристроїв повністю інтегрована в інтерфейс користувача;
- вбудовану підтримку електронної пошти та факсимільного зв'язку;
- наявність прикладних програм, які разом із системою Wіndows створюють інтегроване середовище для ефективної обробки всіх видів маркетингової інформації. До складу цих програм, що дають змогу достатньо ефективно вирішувати більшість маркетингових задач, належать передусім табличний процесор Ехсеl, текстовий процесор Word і програма імпорту даних Місrosoft Query.
ВИСНОВКИ
Таким чином, на сучасному етапі розвитку економіки України існує об'єктивна необхідність автоматизації процесів і функцій управління маркетингом, використання для цих цілей засобів обчислювальної техніки і нових інформаційних технологій.
Передусім це спричинюється гострою потребою в інформації, яка відображає внутрішній фактичний стан справ на підприємстві, у фірмі (науково-технічний потенціал, можливості виробництва, збут товарів, рівень прибутків тощо) та зовнішнім середовищем (ринок, попит на товари, конкуренція, рівень цін та ін.). Ця інформація є основою для розробки стратегії і тактики маркетингу, подальшого контролю за їх реалізацією, прийняття обгрунтованих управлінських рішень.
В маркетингових дослідженнях використовуються значні обсяги інформації, існують складні інформаційні зв'язки між показниками, наявні тенденції до постійного збільшення обсягів інформації, що обробляється. Це зумовлює необхідність організації автоматизованих систем збирання, передавання, накопичування та обробки інформації.
Важливою передумовою для впровадження нових інформаційних технологій та організації інформаційних систем маркетингу є удосконалення організації управління маркетингом, високі вимоги до якості цього процесу, рівень якого прямо впливає на виживання підприємства, подальше зростання обсягів збуту та прибутків. На підприємствах, у фірмах та акціонерних товариствах організуються маркетингові служби, різні за структурою та розподілом функцій між спеціалістами. Тому важливо, щоб створювані маркетингові організаційні структури базувалися на використанні обчислювальної техніки, нових інформаційних технологій, передбачали організацію і поступове вдосконалення інформаційних систем маркетингу. За такого підходу маркетингові служби відповідатимуть своєму призначенню і зможуть найбільш повно реалізувати можливості маркетингу як способу господарювання підприємців в умовах ринкової економіки.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Баззел Р. Д., Кокс Д. Ф., Браун Р. В. Информация и риск в маркетинге: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 296 с.
2. Брыскин И. И. Математические модели маркетинга. - Новосибирск: Наука, 1992. - 160 с.
3. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 2007. - 268 с.
4. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Финпресс, 1998. - 416 с.
5. Горчаков А. А., Орлова И. В. Компьютерные экономико-математические модели: Учеб. пособие. - М.: Компьютер, 2006. - 336 с.
6. Егоров А. Ю. Комплексный анализ в системе маркетинговой деятельности. - М.: Вся Москва, 2004. - 256 с.
7. Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред.
В. В. Дика. - М.: Перспектива, 2006. - 272 с.
8. Ковалев А. И., Войленко В. В. Маркетинговый анализ. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2006. - 176 с.
9. Основи інформаційних систем / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Ерьоміна, О. С. Кравва; За ред. В. Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2007. - 252 с.
10. Пінчук Н. С., Галузинський Г. П., Орленко Н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 328 с.