Кр ДОЗВІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОВС

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни "Адміністративний процес"

на тему:

ДОЗВІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОВС У СИСТЕМІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

ПЛАН

 Вступ ................................................................................................... 3

 1. Поняття і значення дозвільної системи ......................................... 5

 2. Організація діяльності ОВС щодо здійснення дозвільної системи 7

 Висновки ........................................................................................... 14

 Список використаної літератури ..................................................... 17

ВСТУП

 Одним із пріоритетних завдань розвитку державності в Україні є послідовна демократизація взаємовідносин органів державної влади та їх посадових осіб з приватними особами з метою охорони їх прав, свобод і законних інтересів, сприяння їх реалізації, а також дієвого захисту у разі порушення.

 Тривалий час діяльність органів виконавчої влади, зокрема, органів внутрішніх справ (далі – ОВС) мала суто розпорядницький, примусовий, а подекуди і каральний характер. Натомість подальша демократизація суспільних відносин в Україні, втілення в практику діяльності правоохоронних органів пріоритету прав, свобод та законних інтересів особи над державними, актуалізують перегляд основної мети їх діяльності, якою повинно стати обслуговування суспільства і його потреб.

 Досягти цього неможливо без істотної модернізації взаємовідносин громадян з державними органами, зокрема, ОВС, що потребує подальшого науково-методологічного опрацювання цієї проблематики та відповідного нормативно-правового забезпечення.

 Сучасний стан надання органами внутрішніх справ адміністративних послуг характеризується багатьма недоліками об'єктивного і суб'єктивного характеру, серед яких – черги біля кабінетів інспекторів паспортних та дозвільних підрозділів, ДАІ, відсутність необхідної інформації, обмеженість та незручність "прийомних годин", монопольний характер окремих послуг, формалізм і зневажливе ставлення до громадян з боку працівників ОВС, які зобов'язані їх надавати, тощо.

 Без перебільшення можна сказати, що причиною такого стану є недосконале правове регулювання публічних взаємовідносин за участю ОВС, а також формальний відхід від радянської моделі правоохоронної діяльності з її суто каральною, а не публічно-сервісною складовою.

 Таким чином, необхідність посилення захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб та прав і законних інтересів юридичних осіб в Україні, важливість подальшого зміцнення партнерських відносин між ОВС та населенням на засадах довіри та взаємоповаги, з одного боку, та відсутність теоретичних розробок із означених питань, – з іншого, обумовлюють актуальність та важливість глибокого і всебічного наукового дослідження кола питань, пов'язаних із наданням ОВС адміністративних послуг, у тому числі – у сфері здійснення дозвільної системи.

1. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ

 Дозвільна система є важливим засобом забезпечення громадського порядку і громадської безпеки в країні, боротьби зі злочинністю й іншими правопорушеннями. Вона становить систему суспільних відносин, які виникають в процесі реалізації правил виготовлення, придбання, продажу, обліку, зберігання і використання чітко визначених предметів, а також відкриття та функціонування певних підприємств, майстерень та інших об'єктів.

 Дозвільна система як форма виконавчо-розпорядчої діяльності здійснюється багатьма органами виконавчої влади і поширюється на значне коло суспільних відносин.

 Нормативне визначення дозвільної системи дається в Положенні про  дозвільну систему, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576. в ред. від 20.04.2007 р. (далі – Положення).

 Відповідно до пункту 1 Положення дозвільна система – це особливий порядок виготовлення, придбання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

 В Україні з метою охорони безпеки й порядку дозвільна система діє в різних сферах економічного, адміністративно-політичного та культурного життя.

 Так, в інтересах забезпечення безпеки судноплавства суднохідні інспекції дозволяють або забороняють плавання суднам, спорудження мостів, запруд та інших надводних чи підводних, а також берегових споруд; дозволяють або призупиняють рух суден, які не укомплектовано екіпажем або не обладнано згідно з чинними правилами, або судна, технічний стан яких загрожує безпеці судноплавства та людей і майна, що перебувають на ньому.

 Дозвільну систему застосовують також з метою використання нових лікувальних засобів, радіоактивних речовин тощо.

 У пункті 2 Положення наведено перелік об'єктів, на які поширюється дозвільна система.

 Виходячи зі змісту зазначеного Положення, а також інших нормативних актів, дозвільну систему можна розглядати в двох аспектах – широкому і вузькому.

 У першому випадку мова іде про особливий порядок вчинення різними суб'єктами будь-яких дій, на що потрібно одержати спеціальний дозвіл.

 Дозвільна система у вузькому розумінні поширюється лише на об'єкти, перераховані в Положенні. На ОВС покладається здійснення дозвільної системи на такі предмети, матеріали, об'єкти, безконтрольне володіння і користування якими може завдати шкоди громадському порядку, особистій безпеці громадян, може бути використано із злочинною чи іншою протиправною метою.

 Чинним законодавством до таких об'єктів віднесено:

 1) вогнепальну зброю (нарізну військових зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну) та боєприпаси до неї;

 2) пневматичну зброю;

 3) холодну зброю;

 4) вибухові матеріали;

 5) газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої і дратівної дії;

 6) сховища, склади і бази, де зберігаються зазначена зброя й боєприпаси др неї;

 7) стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди;

 8) підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної і холодної зброї, піротехнічні майстерні;

 9) магазини, в яких здійснюється продаж зброї та боєприпасів до неї;

 10) штемпельно-граверні майстерні;

 11) печатки і штампи.

 Контролюючі функції (без видачі відповідних дозволів) ОВС виконують також щодо деяких інших об'єктів дозвільної системи: наркотичних засобів, радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин, організацій, що займаються їх збутом, та лабораторій, які проводять аналізи цих засобів та речовин, тощо.

 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ

 Діяльність ОВС щодо здійснення дозвільної системи доволі складна й різноманітна, як і будь-яка інша управлінська діяльність.

 Сутність її полягає у розробці та втіленні у життя комплексу заходів, спрямованих на недопущення шкоди, яку може бути заподіяно громадським і державним інтересам, власності, особистій безпеці громадян внаслідок безконтрольного володіння і використання об'єктів, на які поширюється зазначена система.

 Ця діяльність будується відповідно до завдань, що ставляться перед ОВС різними нормативно-правовими актами. Основними з них є:

 1) здійснення систематичного контролю за додержанням правил виготовлення, зберігання та використання предметів (речовин), на які поширюється дозвільна система, попередження та припинення порушень її правил;

 2) перевірка осіб, які оформляються на роботу, пов'язану з використанням, зберіганням, виготовленням та перевезенням зазначених предметів (речовин), а також організація контролю за такими особами;

 3) підготовка і своєчасне вжиття профілактичних заходів із недопущення крадіжок (втрат) зброї, боєприпасів й інших предметів (речовин), на які поширюється дозвільна система, запобігання випадкам протиправного їх використання;

 4) виявлення й усунення (нейтралізація) причин та умов, що сприяють порушенням правил дозвільної системи;

 5) вжиття до порушників правил дозвільної системи передбачених законодавством заходів впливу.

 ОВС організують роботу щодо здійснення дозвільної системи через структурні підрозділи адміністративної служби міліції:

 – відділ дозвільної системи Головного управління адміністративної служби міліції МВС України;

 – управління (відділи) адміністративної служби міліції управлінь (головних управлінь) МВС України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, в складі яких створено відділення (групи) дозвільної системи;

 – управління внутрішніх справ на транспорті;

 – відділ по організації роботи органів внутрішніх справ на закритих об'єктах;

 – міськрайліноргани внутрішніх справ;

 – старших інспекторів, інспекторів дозвільної системи в міськрайорганах;

 – дільничних інспекторів міліції.

 Діяльність щодо здійснення дозвільної системи зазначеними підрозділами складається з ряду напрямків, до основних з яких належать:

 – оформлення та видача відповідних дозволів;

 – підготовка та ведення документації на об'єкти дозвільної системи;

 – проведення планових та позапланових перевірок об'єктів;

 – організація профілактики порушень правил дозвільної системи;

 – організація та здійснення прийому громадян, розгляд і перевірка їх заяв, скарг;

 – здійснення взаємодії з іншими службами ОВС, а також з іншими державними органами та громадськими організаціями;

 – аналіз стану роботи на закріплених підприємствах та в установах;

 – складання звітів, інформацій та ін.

 Концентровано процес управління проявляється в управлінському рішенні, тобто функції державного управління взагалі і ті, що виконуються ОВС щодо здійснення дозвільної системи, зокрема, реалізуються, зазвичай, шляхом прийняття та реалізації управлінських рішень.

 Розробка й прийняття управлінських рішень є одним з найбільш відповідальних видів робіт, які виконують в процесі управління керівники та інші посадові особи ОВС. Кожна практична дія ОВС розпочинається з прийняття певного рішення, яким визначається безперервний ланцюг заходів щодо його реалізації.

 Прийняттям відповідних рішень процес управління не закінчується. Якщо рішення прийняте, але не виконане, незалежно від того, наскільки воно правильне й своєчасне, проведена робота виявляється марною. Тому основним етапом процесу управління необхідно визнати організацію виконання управлінських рішень. Цей етап доволі складний, він включає в себе:

 1) з'ясування і конкретизацію рішення;

 2) підбір, інструктаж і навчання виконавців;

 3) забезпечення діяльності й взаємодії виконавців;

 4) контроль і облік;

 5) коригування рішення в процесі виконання (у разі необхідності);

 6) прийняття нових рішень з метою виконання попередніх (оскільки процес управління здійснюється безперервно);

 7) підведення підсумків виконання рішень.

 Ефективність діяльності ОВС щодо здійснення дозвільної системи багато в чому залежить від правильного планування роботи. План є специфічним видом управлінського рішення, в ньому відображаються загальні цілі та заходи, потрібні для їх досягнення.

 Рішення, які приймаються в процесі здійснення дозвільної системи, знаходять своє відображення в перспективних і поточних планах, Такі плани складаються в МВС України, УМВС, УВСТ, в міських (районних), а також транспортних органах внутрішніх справ та в апаратах адміністративної служби міліції, що до них входять.

 У випадках, коли для вжиття окремих заходів необхідно залучити інші державні органи та громадські формування, вони можуть включатися до комплексних планів профілактики правопорушень відповідного регіону.

 Після розробки плану та його схвалення шляхом офіційного затвердження організується діяльність апаратів дозвільної системи, дільничних інспекторів міліції, співробітників інших служб ОВС та громадськості із виконання намічених заходів.

 Управлінський вплив неможливий без такої необхідної функції управління як контроль. Своєю чергою, контроль, як функція управління, полягає у спостереженні за діяльністю об'єкта й в перевірці її відповідності управлінським рішенням (нормативним актам, планам тощо) і тією чи іншою мірою завжди доповнюється керівним впливом з боку суб'єкта, який його здійснює.

 Важливим напрямком в організації діяльності ОВС щодо здійснення дозвільної системи є вжиття широких профілактичних заходів, сутність яких полягає в недопущенні порушень правил дозвільної системи, котрі призводять до різних шкідливих наслідків, в тому числі скоєння особливо тяжких злочинів із застосуванням або використанням предметів та речовин, на які поширюється дозвільна система.

 Зміст профілактичної роботи визначається на основі аналізу обстановки на об'єктах, що характеризує стан дотримання правил дозвільної системи. З метою попередження порушень цих правил керівні працівники ОВС запрошують до себе представників адміністрації підприємств, установ і організацій, на об'єктах яких виявлено суттєві недоліки, і проводять з ними, а також з особами, безпосередньо відповідальними за порядок зберігання, обліку, використання і перевезення предметів та матеріалів, на які встановлено дозвільну систему, наради, бесіди, заняття.

 Успішному проведенню профілактичних заходів значною мірою сприяє тісна взаємодія з органами освіти, військовими комісаріатами, комітетами товариств сприяння обороні України, громадськістю.

 Значна роль в профілактиці порушень правил дозвільної системи належить узгодженим діям працівників дозвільної системи з іншими службами ОВС.

 Взаємодія з апаратами карного розшуку, ДСБЕЗ, боротьби з організованою злочинністю може здійснюватись шляхом використання їх оперативних можливостей для виявлення порушень.

 Слідчі, виконуючи слідчі дії, можуть виявляти громадян, які незаконно зберігають предмети та матеріали, на які встановлено дозвільну систему.

 Працівники ДАІ, перевіряючи автотранспорт на шляхах, виявляють випадки порушень правил перевезення цих предметів та матеріалів, а працівники ОВС на транспорті – порушення правил їх перевезення залізницями, водним та повітряним транспортом.

 Вживаючи профілактичні заходи, працівники ОВС виявляють і вилучають у населення зброю, боєприпаси, вибухові матеріали, сильнодіючі отруйні, наркотичні та радіоактивні речовини, печатки і штампи, що зберігаються незаконно.

 Для виявлення таких предметів і речовин, а також добиваючись їх добровільної здачі, співробітники ОВС використовують допомогу позаштатних працівників, громадськості тощо. Організація цієї роботи вимагає здійснення різноманітних й умілих дій, наприклад, виступів перед населенням, в засобах масової інформації, проведення роз'яснювальної роботи з різними категоріями громадян.

 Виступи по радіо, в трудових колективах, по телебаченню, в пресі можуть торкатися різних напрямків здійснення дозвільної системи: правил зберігання мисливської зброї, що є у власності громадян, пояснення небезпечності вибухових матеріалів, сильнодіючих ядовитих та радіоактивних речовин, які за будь-яких обставин можуть опинитися у громадян, відповідальності за правопорушення у цій сфері тощо.

 Певні позитивні наслідки дає проведення місячників добровільної здачі зброї. Завдяки таким заходам покращується криміногенна обстановка, з обігу вилучається значна кількість незареєстрованої зброї.

 Важливе значення в профілактиці порушень правил дозвільної системи має виявлення і усунення (нейтралізація) причин та умов, які їм сприяють. На ОВС безпосередньо покладено обов'язок щодо контролювання за дотриманням посадовими особами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань і громадянами встановленого порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система.

 ОВС можуть вимагати від керівників підприємств, установ та організацій, де є об'єкти дозвільної системи, вжиття конкретних заходів для усунення порушень її правил, а також їх причин та умов.

 Щодо таких об'єктів дозвільної системи як протиградові установки, наркотичні засоби, радіоактивні, сильнодіючі отруйні речовини І-ІІ класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І-ІІ групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, постійні місця поховання радіоактивних відходів (спеціальні комбінати), а також організації, що займаються збутом наркотичних засобів, радіоактивних, сильнодіючих і отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І-ІІ групи патогенності і токсинами, в ОВС ведеться списочний облік за їх місцеперебуванням.

 Отже, за своїм змістом організація діяльності ОВС щодо здійснення дозвільної системи включає в себе як видачу відповідних дозволів, так і реалізацію комплексу управлінських рішень, які забезпечують повноту обліку об'єктів дозвільної системи, чітке додержання норм та правил виробництва, перевезення, реалізації, функціонування, зберігання та використання предметів і речовин зазначеної категорії.

ВИСНОВКИ

 Підсумовуючи викладене у контрольній роботі, можна зробити такі висновки.

 1. Дозвільна система складається з певної сукупності елементів (основних та додаткових), які дають можливість визначити її (у широкому розумінні) як сукупність правовідносин, що виникають з метою забезпечення суспільної безпеки між органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими видавати дозволи (дозволитель), з одного боку, а також фізичними або юридичними особами (заявник), з іншого боку, щодо можливості здійснення останніми дій, спрямованих на придбання в особливому порядку певних прав або повноважень з приводу користування такими речовинами, матеріалами, предметами, або зайняття видами діяльності, які можуть бути небезпечними для життя і здоров'я людини, загрожувати державним інтересам, з наступним здійсненням контролю і нагляду з боку дозволителя за дотриманням встановлених правил, а так само притягненням винних (при наявності підстав) до встановленої законом відповідальності.

 2. Дозвільна система у вузькому розумінні містить у собі всі перераховані вище елементи, проте дія її поширюється лише на обмежене коло речей, речовин і предметів матеріального світу, які уявляють потенційну небезпеку.

 3. Об'єктами дозвільної системи є дії, діяльність, поведінка людей, оскільки без них жодне адміністративно-правове відношення не може бути реалізовано (у тому числі й у сфері дозвільної системи). Їх здійснення означає виконання обов'язків і реалізацію права, яке передбачено для сторін дозвільних правовідносин. Речі, речовини в адміністративно-правових відносинах сфери дозвільної системи, є їх предметом.

 3. Віднесення певних предметів, речовин, робіт або діяльності до сфери дозвільної системи повинно відбуватися на підставі чітко встановлених критеріїв, які визначають порядок їх віднесення до даної сфери.

 4. Дозвільна система може виявлятися в таких формах, як державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензування, патентування, сертифікація, одержання спеціальних дозволів на здійснення певних дій та ін.

 5. Під поняттям "суб'єкт дозвільної системи" необхідно розуміти організацію, яка є частиною державного апарата і має певний обсяг компетенції, структуру, територіальний масштаб діяльності, і яка за допомогою властивих лише їй форм і методів державного управління здійснює повноваження щодо видачі дозволів на право зайняття окремими видами діяльності, користування предметами і речовинами, цілком або частково вилученими з обігу, а також здійснює контроль за дотриманням правил дозвільної системи з метою забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави.

 6. До основних завдань ОВС у сфері здійснення дозвільної системи належать:

 – попередження порушень порядку виготовлення, ремонту, придбання, продажу, зберігання, обліку, перевезення, використання предметів і матеріалів, на які встановлено особливий режим користування, відкриття і функціонування окремих підприємств та інших об'єктів;

 – припинення виявлених порушень;

 – недопущення випадків втрати, розкрадання зазначених предметів та матеріалів, а також використання їх не за призначенням або з протиправною метою;

 – виявлення і усунення (нейтралізація) причин та умов, що сприяли порушенням правил дозвільної системи:

 – зміцнення законності.

 7. За своїм змістом організація діяльності ОВС щодо здійснення дозвільної системи включає прийняття і реалізацію комплексу управлінських рішень, які забезпечують повноту обліку об'єктів дозвільної системи, суворе дотримання правил виробництва, перевезення, зберігання та використання предметів і матеріалів даної категорії, попередження їх розкрадання та випадків протиправного застосування.

 8. Дозвільна система здійснюється ОВС шляхом використання різних форм та методів, основними з яких є:

 – видача дозволів;

 – облік, обстеження об'єктів дозвільної системи;

 – попередня перевірка осіб, з якими укладаються трудові договори для роботи на них;

 – вжиття профілактичних заходів для попередження і припинення порушень правил дозвільної системи;

 – притягнення винних у вчиненні згаданих правопорушень до передбаченої законодавством відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР в ред. від 30.09.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.rada.gov.ua.
2. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.2007 р. № 795 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 42. – С. 69. – Ст. 1671.
3. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22.11.1998 р.
   № 810/98 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 32.
4. Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576. в ред. від 20.04.2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.rada.gov.ua.
5. Порядок справляння плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ: Наказ МВС України, Мінфіну України, Мінекономіки від 05.10.2007 р. № 369/1105/336 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 83. – Ст. 3096.
6. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник. – К.: Літера, 2006. – 320 с.
7. Гайворонський В. П. До питання визначення критеріїв оцінки якості надання реєстраційних послуг // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2006. -№ 3. – С. 23 – 28.
8. Гладун З. С. Адміністративне право України: Академічний курс. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 580 с.
9. Коваль Л. В. Адміністративне право. – К.: Атіка, 2006. – 388 с.
10. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. – Чернівці: Рута, 2006. – 480 с.
11. Сосновик О. О. Діяльність органів внутрішніх справ щодо надання адміністративних послуг: організаційно-правові питання: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2009. – 28 с.
12. Тимощук В. П. Оцінка якості адміністративних послуг. – К.: Факт, 2005. – 88 с.
13. Харитонов О. В. Деякі питання визначення дозвільної системи в України // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС
    ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теор. журнал. – 2002. – № 4. – С. 105 – 112.
14. Харитонов О. В. Проблеми інституту дозвільної системи в адміністративному праві в України // Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези наук. доповідей та повідомлень учасників наук. конф. мол. учених. – Харків, 2001. – С. 64 – 66.
15. Харитонов О. В. Система і повноваження державних органів, які здійснюють дозвільну систему в Україні // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. – Х.: Право, 2002. – № 3. – С. 166 – 173.