Кр ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ І ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 1

Контрольна робота

з дисципліни "Адміністративне право"

на тему:

ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ І ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

ПЛАН

 Вступ ................................................................................................... 3

 1. Система органів виконавчої влади, які здійснюють
державне управління у сфері будівництва,
архітектури і житлово-комунального господарства ........................ 5

 2. Управління у сфері будівництва, архітектури
і житлово-комунального господарства органами
місцевого самоврядування ............................................................. 10

 3. Державний контроль у сфері будівництва, архітектури
і житлово-комунального господарства .......................................... 12

 Висновки ........................................................................................... 14

 Практичне завдання .......................................................................... 15

 Список використаної літератури ...................................................... 20

 ВСТУП

 Державне управління будівництвом, архітектурою і житлово-комунальним господарством здійснюється в межах єдиної галузевої системи з урахуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місцевого самоврядування, що пов'язано з розмежуванням державної власності (на загальнодержавну і комунальну) і закріпленням за органами місцевого самоврядування об'єктів будівельного комплексу і житлово-комунального господарства.

 Управління будівництвом, архітектурою і житлово-комунальним господарством охоплює дві важливі складові частини економіки України: будівництво і житлову сферу.

 Будівництво є галуззю матеріального виробництва, яка забезпечує створення і реконструкцію об'єктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного та житлового призначення.

 З будівництвом тісно пов'язана архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

 Управління будівництвом охоплює проведення єдиної технічної політики в галузі, планування і розробку організаційно-правових засад проектування і будівництва, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, нормування, роботу з кадрами, організацію техніки безпеки та охорону праці, вжиття заходів щодо підвищення якості будівельних робіт, здійснення контролю за додержанням будівельних правил, норм і стандартів та ін.

 Житлова сфера включає до себе управління житловим фондом і об'єктами комунального господарства, їх утримання, будівництво та ремонт.

 Житловий фонд - це сукупність житлових будинків, а також жилих приміщень незалежно від форм власності. Він складається із державного житлового фонду, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів та приватного житлового фонду.

 Комунальне господарство поділяється на такі групи об'єктів:

 а) санітарно-технічні (водоводи, каналізація, підприємства по очищенню міст);

 б) енергетичні (електростанції, котельні, теплові, електричні і газові мережі);

 в) транспортні (тролейбуси, трамваї);

 г) об'єкти зовнішнього благоустрою (шляховоди, аелені насадження, мостові, набережні та ін.).

 Особливістю управління житлово-комунальним господарством є те, що значні повноваження щодо управлінню цією галуззю мають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які приймають регіональні програми розвитку підприємств галузі і організують їх виконання.

 Правові та організаційні засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством закріплені в низці актів законодавства, серед них головними є Закони України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 р. № 2780-XІІ в ред. від 14.10.2008 р. та "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 р. № 687-XІV в ред. від 14.10.2008 р.

 1. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ І ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

 Центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва і житлово-комунального господарства є Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (надалі - Мінбуд), положення про яке затверджене Указом Президента України від 19.12.2005 р. № 1801 в ред. від 01.03.2007 р.

 Основними завданнями Мінбуду України є:

 - участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, містобудування, архітектури, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту, а також державної житлової політики;

 - здійснення управління, міжгалузевої координації діяльності та функціонального регулювання у зазначених сферах;

 - збереження традиційного характеру середовища, історичних ареалів населених місць, пам'яток архітектури і містобудування;

 - проведення реформи житлово-комунального господарства та перетворень у будівництві і промисловості будівельних матеріалів;

 - технічне регулювання у сферах будівництва, містобудування, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту;

 - регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а також участь у регулюванні діяльності у сфері теплопостачання, крім діяльності суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії.

 Мінбуд України відповідно до покладених на нього завдань:

 - готує пропозиції щодо формування державної політики у сферах будівництва, містобудування, архітектури, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту, а також державної житлової політики;

 - бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України і Державної програми економічного та соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

 - забезпечує в межах своїх повноважень розроблення проектів державних та галузевих програм у сферах будівництва, містобудування, архітектури, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту і їх виконання;

 - здійснює координацію наукових досліджень з питань нормування, стандартизації, метрології та підтвердження відповідності у сферах будівництва, містобудування, архітектури, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту, погоджує проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

 - забезпечує розроблення державних будівельних норм, затверджує їх та здійснює реєстрацію цих норм;

 - відповідно до законодавства організовує розроблення, схвалення, перегляд і зміни стандартів, порядків, норм і правил з питань будівництва, містобудування, архітектури, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства, міського електричного транспорту та затверджує їх відповідно до своїх повноважень;

 - бере відповідно до законодавства участь у розробленні і впровадженні соціальних стандартів та нормативів у визначених сферах;

 - готує пропозиції щодо уповноваження органів із сертифікації на проведення робіт з підтвердження відповідності у сферах будівництва, містобудування, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту;

 - здійснює в межах своїх повноважень координацію науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сферах будівництва, архітектури, містобудування, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту, а також з питань збереження традиційного характеру середовища та історичних ареалів населених місць, пам'яток архітектури і містобудування;

 - здійснює відповідно до законодавства заходи щодо реалізації Генеральної схеми планування території України, вживає заходів з підвищення архітектурно-планувального та інженерно-технічного рівня забудови і благоустрою населених пунктів, розвитку їх інженерно-транспортної інфраструктури;

 - забезпечує розроблення типових регіональних правил забудови та затверджує їх, погоджує регіональні правила забудови Автономної Республіки Крим, областей, організовує проведення експертизи схем планування територій на загальнодержавному та регіональному рівні (крім схем планування територій районів), генеральних планів міст Києва, Севастополя, обласних центрів;

 - здійснює в межах своїх повноважень нормативно-методичне забезпечення ведення містобудівних кадастрів населених пунктів, проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, ритуального обслуговування населення, поводження з побутовими відходами, перевезення пасажирів міським електричним транспортом, здійснення заходів з благоустрою населених пунктів та розвитку квітково-декоративного насінництва та розсадництва;

 - встановлює відповідно до законодавства порядок визнання результатів випробувань, в тому числі для нових матеріалів, у визначених сферах;

 - бере участь у здійсненні архітектурно-будівельного контролю, державного контролю за плануванням, забудовою та іншим використанням територій;

 - організовує роботу з проведення професійної атестації виконавців робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури;

 - визначає методологію проектування об'єктів житлово-цивільного призначення та промислових об'єктів, інженерних споруд, систем інженерного обладнання будинків і споруд, а також реконструкції та пристосування об'єктів для інших цілей, установлює порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування;

 - забезпечує створення нормативно-методичної бази з питань проектування, будівництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах, а також розроблення нових та вдосконалення існуючих методів і засобів інженерного захисту територій, будівель та споруд від впливу небезпечних процесів техногенного та природного характеру;

 - забезпечує створення, функціонування і розвиток системи інженерно-сейсмометричних спостережень на окремих об'єктах у сейсмічних районах;

 - бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань сейсмічного районування, впорядкування промислової забудови та інженерної інфраструктури територій і населених пунктів, а також захисту навколишнього природного середовища під час будівництва;

 - здійснює заходи щодо інженерного захисту територій від небезпечних процесів техногенного та природного характеру, прогнозування і запобігання розвитку таких процесів, забезпечення сталої роботи житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) в умовах стихійного лиха, аварій, катастроф і ліквідації їх наслідків та ін.

 Мінбуд України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти. Нормативно-правові акти Мінбуду України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

 Рішення Мінбуду України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

 Мінбуд України очолює Міністр, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посади Президент України.

 Міністр має заступників, у тому числі двох перших, яких призначає на посади та звільняє з посад в установленому порядку Президент України.

 Міністр розподіляє обов'язки між першими заступниками та заступниками Міністра.

 Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінбуду України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра, а також інших керівних працівників Мінбуду України. У разі потреби до складу колегії Мінбуду України можуть бути включені в установленому порядку інші особи. Члени колегії затверджуються та увільняються від виконання обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінбуду України.

 Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо визначення основних напрямів діяльності Мінбуду України можуть утворюватися науково-технічна, архітектурно-містобудівна і науково-методична ради, інші дорадчі та консультативні органи.

 2. УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ І ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР в ред. від 15.10.2008 р. органи місцевого самоврядування мають такі власні (самоврядні) повноваження у галузі житлово-комунального господарства: управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; сприяння розширенню житлового будівництва, надання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, одержанні кредитів та субсидій для будівництва чи придбання житла; надання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; організація благоустрою населених пунктів та ін.

 Поряд з власними повноваженнями органи місцевого самоврядування мають і делеговані їм повноваження в галузі житлово-комунального господарства. Серед основних з них слід назвати: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства; облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності; видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій; облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

 У галузі будівництва і архітектури органи місцевого самоврядування мають як власні, так і делеговані повноваження.

 Серед їх власних повноважень основними є:

 - організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів комунальної) господарства і соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення;

 - розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій щодо планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;

 - підготовка і затвердження відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів;

 - координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

 До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування законодавство відносить:

 - організацію роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

 - прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

 - здійснення у встановленому порядку державного контролю за додержанням законодавства, положень затвердженої містобудівної документації;

 - вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування та ін.

 3. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ І   ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

 Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення додержання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності. Його здійснення є одним із чинників поліпшення якості будівництва, забезпечення експлуатаційної надійності будинків і споруд, захисту прав споживачів будівельної продукції.

 Безпосередньо державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція у складі Мінбуда та та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі місцевих органів містобудування і архітектури.

 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю:

 - видають забудовникам дозволи на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту;

 - беруть участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві;

 - здійснюють вибіркові перевірки;

 - розглядають справи про правопорушення у сфері містобудування;

 - аналізують і узагальнюють матеріали контролю;

 - готують пропозиції відповідним органам щодо вдосконалення державних стандартів, норм і правил.

 Контроль за технічним станом житлового фонду і об єктів комунального призначення здійснюють посадові особи управлінь і відділів житлово-комунального господарства місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Вони мають право:

 - проводити обстеження і перевірки підконтрольних об'єктів;

 - давати приписи власникам та користувачам про усунення виявлених порушень;

 - вносити пропозиції щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності та ін.

 З метою здійснення контролю за технічним станом міського електротранспорту в Мінбуді України створені та діють Головна державна технічна інспекція, а також державні регіональні технічні інспекції у містах. Здійснюючи постійний державний контроль за технічним станом міського електротранспорту, посадові особи цих інспекцій мають право застосовувати як адміністративно-попереджувальні заходи, так і заходи адміністративного припинення.

 ВИСНОВКИ

 1. Будівництво є галуззю матеріального виробництва, яка забезпечує створення і реконструкцію об'єктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного та житлового призначення.

 2. Особливістю управління житлово-комунальним господарством є те, що значні повноваження по управлінню цією галуззю мають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які приймають регіональні програми розвитку підприємств галузі і організують їх виконання.

 3. Центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва і житлово-комунального господарства є Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

 4. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення додержання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності.

 5. Безпосередньо державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція у складі Мінбуду та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі місцевих органів містобудування і архітектури.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

=== 2. Вирішить задачу:===

=== 17-річний Сергієнко керував мотоциклом у стані сп'яніння. Розглянувши його справу начальник ДАІ застосував стосовно нього адміністративний штраф у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Рішення начальника ДАІ було опротестовано прокурором району. Своє рішення прокурор мотивував тим, що відповідно до адміністративного законодавства справи даної категорії розглядаються районним судом.

 Завдання:

 1. Дайте юридичну характеристику вчиненого Сергієнком правопорушення.

 2. Вкажіть, чи правильно притягнутий неповнолітній до адміністративної відповідальності.

 3. Складіть макет адміністративної справи про притягнення Сергієнка до адміністративної відповідальності.===

 Для того, щоб з'ясувати правильно чи ні неповнолітній Сергієнко притягнутий до адміністративної відповідальності, треба встановити, яке саме адміністративне правопорушення він вчинив.

 Сергієнко керував у стані сп'яніння мотоциклом, отже, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп'яніння.

 Відповідно до статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

 До осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП (ч. 1 ст. 13 КУпАП), тобто:

 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

 2) застереження;

 3) догана або сувора догана;

 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

 Втім, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 і 2 ст. 130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

 Отже, Сергієнко за керування мотоциклом у стані сп'яніння має бути притягнутий до адміністративної відповідальності на загальних підставах.

 У той же час прокурор має рацію. Відповідно до ч. 1 ст. 221 КУпАП справи, відповідальність за які передбачені ст. 130 КУпАП, розглядають судді місцевих судів.

 Отже, склавши протокол про адміністративне правопорушення начальник ДАІ повинен був передати його у суд за місцем проживання Сергієнка для розгляду справи та прийняття рішення по неї.

РАПОРТ

Начальнику Ленінського районного

відділу ДАІ м. Запоріжжя

капітану міліції Самсонову А. В.

Інспектора ДАІ Ленінського районного

відділу ДАІ м. Запоріжжя,

ст. сержанта Соловйова А. М.

РАПОРТ

 1 вересня 2008 р. о 20 год. мною біля магазину "Радіо", що знаходиться по вул. Рекордній, 45, був зупинений неповнолітній
гр. Сергієнко А. В., який необережно поводився зі своїм мотоциклом під час їзди. При перевірці документів було з'ясовано, що Сергієнко А. В. має виражені ознаки сильного сп'яніння: різкий запах алкоголю з рота, нестійкість рухів.

 Для проведення огляду на стан сп'яніння із застосуванням індикаторної трубки "Контроль тверезості" і складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, Сергієнко А. В. був затриманий і доставлений у приміщення Ленінського районного відділу ДАІ. Його мотоцикл вилучений, про що складений відповідний протокол за № 145 від 1 вересня 2008 р.

 1 вересня 2008 р.           (підпис)                         Соловйов А. М.

ПРОТОКОЛ № 314

про адміністративне правопорушення

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

 1 вересня 2008 р.                                                             м. Запоріжжя

 Я, начальник Ленінського районного відділу ДАІ м. Запоріжжя капітан міліції Самсонов А. В. склав цей протокол про те, що неповнолітній гр. Сергієко Андрій Володимирович, народжений 11 жовтня 1990 р. у м. Запоріжжі, українець, вчиться у ЗОСШ № 76, проживає за адресою вул. Українська, 7, кв. 84, особа правопорушника посвідчена свідоцтвом про народження XІІ 147693,

 1 вересня 2008 р. о 20 год. був зупинений біля магазину "Радіо", що знаходиться по вул. Рекордній, 45, інспектором Ленінського відділу ДАІ ст. сержантом Соловйовим А. М., який, з'ясувавши, що Сергієнко А. В. має виражені ознаки сильного сп'яніння - різкий запах алкоголю з рота, нестійкість рухів - затримав його і доставив для проведення огляду на стан сп'яніння із застосуванням індикаторної трубки "Контроль тверезості" у приміщення Ленінського районного відділу ДАІ. Мотоцикл Сергієнка А. В. був вилучений, про що складений відповідний протокол за № 145 від 1 вересня 2008 р.

 Огляд на стан сп'яніння дав позитивний результат, про що складений протокол огляду особи на стан сп'яніння за № 150 від 1 вересня 2008 р.

 Гр. Сергієнку А. В. роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що цей протокол передається для розгляду справи у Ленінський місцевий суд.

 (підпис)                                            Сергієнко А. В.

ПОЯСНЕННЯ ПРАВОПОРУШНИКА:

 1 вересня 2008 р. ми випивали з друзями. Як сів за кермо мотоциклу не пам'ятаю.

 (підпис)                                            Сергієнко А. В.

 До протоколу додається: рапорт інспектора Ленінського відділу ДАІ ст. сержанта міліції Соловйова А. М., протокол № 150 від 1 вересня 2008 р. про огляд Сергієнка А. В. на стан сп'яніння, протокол № 148 від 1 вересня 2008 р. про вилучення мотоцикла, який належить Сергієнку А. В.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. в ред. від 01.01.2006 р. //http://zakon.rada/gov.ua
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X в ред. від 14.10.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20.05.1999 р. № 687-XІV в ред. від 14.10.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР в ред. від 15.10.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
5. Про основи містобудування: Закон України від 16.11.1992 р. № 2780-XІІ в ред. від 14.10.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
6. Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України: Затверджено Указом Президента України від 19.12.2005 р. № 1801 в ред. від 01.03.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
7. Адміністративна діяльність: Частина Особлива: Підручник / За заг. ред. О. М. Бандурки. - Харків: Еспада, 2000. - 364 с.
8. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю. П. Битяка. - Харків: Право, 2001. - 528 с.
9. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник. - К.: Літера ЛТД, 2002. - 288 с.
10. Васильев А. С. Административное право Украины (общая часть): Учеб. пособие. - 2-е изд. - Харьков: Одиссей, 2001. - 288 с.
11. Ващенко С. В., Поліщук В. Г. Адміністративна відповідальність: Навч. посібник. - Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. - 142 с.