Кр ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни "Адміністративне право"

на тему:

ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ

ПЛАН

 Вступ ................................................................................................... 3

 1. Державна служба в Україні: загальні поняття і принципи діяльності. Основні напрями державної політики у сфері
державної служби ........................................................................... 4

 2. Основні завдання і повноваження Головдержслужби України
як органу, що забезпечує проведення єдиної державної
політики у сфері державної служби ............................................... 6

 3. Проблеми адаптації інституту державної служби в Україні
до стандартів Європейського Союзу ........................................... 11

 Висновки ........................................................................................... 16

 Практичне завдання ......................................................................... 18

 Список використаної літератури ..................................................... 23

ВСТУП

 Здійснення економічних та соціальних перетворень, досягнення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умови створення ефективної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою.

 З цією метою в Україні проводиться широкомасштабна адміністративна реформа, невід'ємною складовою якої є реформування системи державної служби, а саме:

 1) вдосконалення кадрового потенціалу;

 2) створення оновленого, потужного і дієздатного державного апарату;

 3) становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби.

 Основними цілями і завданнями державної служби в Україні є сприяння незмінності конституційного ладу, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав та свобод людини і громадянина, а також забезпечення результативної та стабільної діяльності органів державної влади відповідно до їх завдань, повноважень і компетенції на конституційних засадах.

 Отже, у наданій контрольній роботі розглядаються основні засади і правові основи державного управління державною службою в Україні.

1. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

 Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулюються Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-XІІ в ред. від 22.05.2008 р. (далі – Закон). Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

 Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ч. 1 ст. 1 Закону).

 Ці особи є державними службовцями (посадовими особами) і мають відповідні службові повноваження.

 Посада – визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

 Посадовими особами відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

 Як зазначається у ст. 3 Закону, державна служба грунтується на таких основних принципах:

 – служіння народу України;

 – демократизму і законності;

 – гуманізму і соціальної справедливості;

 – пріоритету прав людини і громадянина;

 – професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

 – персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

 – дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

 – дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

 Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).

 Відповідно до статті 5 Закону державний службовець повинен:

 1) сумлінно виконувати свої службові обов'язки;

 2) шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;

 3) не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

 Державна політика у сфері державної служби визначається Верховною Радою України.

 Основними напрямами державної політики у сфері державної служби є визначення основних цілей, завдань та принципів функціонування інституту державної служби, забезпечення ефективної роботи всіх державних органів відповідно до їх компетенції (ч. 2 ст. 6 Закону).

 Для проведення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою утворюється Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України.

 2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ  ГОЛОВДЕРЖСЛУЖБИ УКРАЇНИ ЯК ОРГАНУ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПРОВЕДЕННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

 Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління державної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 р. № 1180 в ред. від 09.06.2009 р. (далі – Положення № 1180) Головне управління державної служби України (Головдержслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Кабінету Міністрів України. { Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 664 ( 664-2008-п ) від 23.07.2008 }

 Головдержслужба забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою.

 Головдержслужба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про державну службу", іншими законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням № 1180..

 Головдержслужба організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

 Основними завданнями Головдержслужби є:

 – участь у формуванні єдиної державної політики у сфері державної служби та забезпеченні її реалізації;

 – забезпечення функціонального управління державною службою;

 – розроблення заходів щодо підвищення ефективності державної служби, координація та здійснення контролю за їх виконанням;

 – забезпечення методичного керівництва діяльністю кадрових служб з питань проведення конкурсного відбору, атестації, щорічної оцінки виконання державними службовцями і посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них завдань, формування кадрового резерву для державної служби і служби в органах місцевого самоврядування та здійснення заходів щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

 – організація та координація заходів щодо проведення наукових досліджень з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

 – участь у проведенні адміністративної реформи;

 – організація функціонального обстеження органів виконавчої влади та підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності державного управління;

 – здійснення контролю за дотриманням умов, визначених законодавством про державну службу, та реалізацією громадянами права на державну службу;

 – забезпечення дотримання єдиних вимог до професійної відповідності кандидатів на зайняття вакантної посади державного службовця;

 – організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

 – розроблення типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців.

 Відповідно до покладених на неї завдань Головдержслужба виконує низку різноманітних функцій, наприклад::

 – готує і вносить в установленому порядку пропозиції щодо формування єдиної державної політики у сфері державної служби і забезпечує її реалізацію;

 – розробляє та подає Міністрові Кабінету Міністрів України проекти нормативно-правових актів з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування для внесення їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

 – надає роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

 – проводить аналіз кількісного та якісного складу державних службовців, за результатами якого готує пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з кадрами та подає їх органам державної влади;

 – вживає заходи щодо вдосконалення механізму проведення конкурсного відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, атестації та щорічної оцінки виконання державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них завдань;

 – контролює в межах своїх повноважень додержання в державних органах вимог законодавства про державну службу і боротьбу з корупцією, здійснює заходи щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

 – узагальнює аналітичну інформацію, що надійшла від державних органів, про виконання Закону України "Про боротьбу з корупцією", дотримання особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вимог законодавства про державну службу і боротьбу з корупцією у частині подання відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, щодо себе та членів своєї сім'ї, та подає їх Кабінетові Міністрів України;

 – проводить в установленому порядку службові розслідування з питань додержання державними службовцями законодавства про державну службу і боротьбу з корупцією, а також фактів порушення етики поведінки державного службовця;

 – вносить пропозиції керівникам державних органів щодо скасування рішень, що суперечать актам законодавства з питань державної служби;

 – видає журнал "Вісник державної служби України", збірники з довідковими, науковими та науково-методичними матеріалами і працями з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування та ін.

 Головдержслужба має право:

 – залучати вчених, спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

 – утворювати в разі потреби в межах своїх повноважень комісії та експертні робочі групи;

 – одержувати в установленому порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій матеріали, документи і статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

 – представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання відповідних міжнародних договорів України.

 Головдержслужба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з державними органами та органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

 У випадках, передбачених законодавством, рішення Головдержслужби обов'язкові для виконання державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

 Нормативно-правові акти Головдержслужби підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

 Головдержслужба у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

 Головдержслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, а також установи, що належать до сфери її управління.

 Головдержслужбу очолює Начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

 Пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Начальника Головдержслужби вносить Міністр Кабінету Міністрів України.

 Начальник Головдержслужби має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади заступників Начальника вносить Міністр Кабінету Міністрів України за поданням Начальника Головдержслужби.

 Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Головдержслужби, у Службі утворюється колегія у складі Начальника Головдержслужби (голова колегії), заступників за посадою, представників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У разі потреби до складу колегії Головдержслужби можуть входити в установленому порядку інші особи.

 Організаційною формою роботи колегії є засідання. Періодичність проведення засідань колегії визначає Начальник Головдержслужби.

 3. ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
В УКРАЇНІ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 Відповідно до Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, схваленої указом Президента України від 05.03.2004 р. № 278/2004, державна служба є ключовим елементом системи державного управління, від ефективного функціонування якого залежить додержання конституційних прав і свобод громадян, послідовний і сталий розвиток країни.

 З огляду на стратегічне завдання України щодо здійснення комплексу системних перетворень та створення реальних передумов для вступу до ЄС наближення державної служби до загальноприйнятих її засад для країн – членів ЄС набуває особливо актуального значення.

 Діюча система державної служби в Україні має певні проблеми, які потребують дальшого вирішення, в тому числі шляхом адаптації цього інституту до стандартів ЄС. Зокрема, це стосується:

 – суміщення політичних і адміністративних повноважень у межах однієї посади;

 – підвищення ефективності системи управління державною службою;

 – проходження державної служби в державних органах, діяльність яких регламентується спеціальним законодавством;

 – функцій державних службовців щодо їх участі у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики;

 – впровадження єдиної системи оцінювання та стимулювання роботи державних службовців;

 – удосконалення системи оплати праці державних службовців;

 – питання щодо порядку надання державних послуг та нормативного врегулювання вимог професійної етики державних службовців;

 – системи добору, призначення на посади, просування по службі, ротації державних службовців та їх професійного навчання.

 Адаптація інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу має здійснюватись за такими пріоритетними напрямами:

 1) вдосконалення правових засад функціонування державної служби.

 Вдосконалення правових засад функціонування державної служби потребує більш чіткого законодавчого визначення основ державної служби, її місця в системі державного управління, кола осіб, які належать до державних службовців, критеріїв віднесення їх до відповідних категорій посад та механізмів прирівняння певних посад виходячи зі змісту роботи, її впливу на прийняття кінцевого рішення, рівня посадової відповідальності, порядку та умов переведення державних службовців з одного державного органу до іншого, а також посилення соціальних гарантій державних службовців, у тому числі в разі звільнення з посади з не залежних від них причин.

 Потребує також удосконалення правове регулювання питань прийняття на державну службу. Існуючий порядок проведення конкурсу, стажування на посадах, відбору та зарахування до кадрового резерву потрібно доповнити більш прозорою і гнучкою системою оцінки фахової підготовки кандидатів на посади державних службовців, зокрема із застосуванням засобів і систем тестування їх знань, вмінь та навичок тощо;

 2) реформування системи оплати праці державних службовців.

 Заробітна плата державних службовців має бути конкурентоспроможною на ринку праці та забезпечувати заінтересованість державних службовців у просуванні по службі. Розмір їх заробітної плати слід пов'язувати з кінцевими результатами роботи, якістю та ефективністю виконання управлінських функцій.

 Формування структури заробітної плати має здійснюватися за принципом рівної оплати за однакову роботу. На основі критеріїв віднесення посад державних службовців до відповідних категорій в різних органах державної влади слід ліквідувати міжвідомчі та територіальні розбіжності в оплаті за однакову роботу на відповідних посадах;

 3) встановлення порядку надання державних послуг та вдосконалення нормативного регулювання вимог професійної етики державних службовців.

 У межах компетенції кожного органу державної влади необхідно на рівні стандартів визначити обсяг державних послуг, порядок надання та критерії оцінки їх якості, передбачивши запровадження відповідальності за порушення порядку надання таких послуг.

 З огляду на це потребує вдосконалення нормативне регулювання вимог професійної етики державних службовців, підстав та процедури притягнення до відповідальності за її порушення.

 Врегулювання зазначених питань має узгоджуватися із судовою реформою, заходами щодо запровадження адміністративної юстиції і дасть можливість забезпечити ефективний захист прав громадян у разі їх порушення органами державної влади;

 4) вдосконалення та підвищення ефективності управління державною службою.

 З мето ю забезпечення ефективної реалізації центральним органом виконавчої влади з питань державної служби єдиної державної політики у цій сфері потребують уточнення повноваження цього органу з метою посилення його спроможності щодо виконання поставлених перед ним завдань. Насамперед це стосується розвитку наскрізної системи управління персоналом в органах державної влади на центральному та місцевому рівнях;

 5) професіоналізація державної служби.

 Професіоналізація державної служби Професіоналізація державної служби здійснюється насамперед через систему професійного навчання державних службовців, розвиток якої має бути визначено одним із пріоритетів державної політики у цій сфері.

 Зазначена система передбачає цільову підготовку за державним замовленням висококваліфікованих фахівців з питань державного управління, залучення провідних закладів освіти до здійснення перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців з метою поліпшення їх спроможності виконувати аналітичну роботу.

 Суттєвою умовою для забезпечення високої професійності має стати розширення можливостей для навчання державних службовців, зокрема на основі застосування дистанційного навчання, проведення регулярних обмінів досвідом між державними службовцями та обговорення актуальних проблем державного управління, застосування новітніх технологій у цій сфері.

 Отже, Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів ЄС спрямована на дальше вдосконалення інституту державної служби в Україні в рамках адаптації його до стандартів Європейського Союзу, що, зрештою, сприятиме більш повній реалізації конституційних прав, свобод та законних інтересів громадян, наданню їм у належному обсязі якісних державних послуг.

ВИСНОВКИ

 Таким чином, в Україні за роки незалежності відповідно до Конституції України створено інститут державної служби як важливий інструмент формування та реалізації державної політики, управління державою, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду сформовано відповідну систему національного законодавства у цій сфері.

 Перспективи дальшого розвитку цієї системи визначено Концепцією адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу, схваленою Указом Президента України від 05.03.2004 р. № 278, іншими актами Президента України.

 Широкий комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення державної служби, передбачено також програмами діяльності та актами Кабінету Міністрів України, зокрема Програмою розвитку державної служби на 2005-2010 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2004 р. № 746.

 Сучасне законодавство про державну службу, як свідчить практика, не повною мірою задовольняє зростаючі потреби забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, ефективного виконання завдань та функцій демократичної, соціальної, правової держави, не відповідає рівню зрілості громадянського суспільства та визначеним перспективам його розвитку.

 Негативні факти і тенденції у сфері державної служби спричинені значною мірою тим, що законодавство не забезпечило стабільності та престижності цієї служби, суворого додержання вимог щодо політичної нейтральності державних службовців, недопущення незаконного впливу на них при виконанні службових обов'язків.

 Отже, дальший розвиток державної служби має здійснюватися на таких засадах:

 – конституційність і законність регулювання діяльності державних органів та державних службовців, їх взаємодії з інститутами громадянського суспільства;

 – висока професійність, демократичність та прозорість системи державної служби, процедур прийняття рішень органами державної влади, забезпечення участі громадян у процесі підготовки таких рішень, об'єктивне та оперативне інформування громадськості про діяльність державних органів та їх посадових осіб;

 – неухильне дотримання державними службовцями вимог законодавства, етичних норм і правил поведінки, насамперед щодо недопущення проявів корупції та зловживання службовим становищем, конфлікту матеріальних та інших особистих інтересів;

 – патріотичність, самовіддане служіння Українському народові, політична нейтральність державних службовців, чітке розмежування політичних та адміністративних посад, повноважень і відповідальності осіб, які їх займають;

 – стабільність державної служби, надійна захищеність державних службовців від політичного чи іншого незаконного втручання у виконання ними службових обов'язків, належна матеріальна та інша забезпеченість.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

 2. Вирішить задачу:

 10.12.2005 р. в 10.00 до чергової частини РВВС надійшла інформація про те, що мешканець буд. 5 по вул. Перемоги Коваленко стріляє з пневматичної рушниці у дворі свого дома по птахам. Наряд чергової частини, який виїхав на місце пригоди, затримав порушника і вилучив у нього пневматичну рушницю калібром 4,6 мм, а також газовий пістолет імпортного виробництва системи "Магнум", які не пройшли реєстрацію в органі внутрішніх справ.

 Завдання:

 1. Ознаки якого правопорушення мають місце у діях Коваленко?

 2. Дайте юридичну характеристику правопорушення.

 3. Складіть макет адміністративної справи про притягнення Коваленко до адміністративної відповідальності.

 Відповідь:

 Коваленко стріляв з пневматичної рушниці по птахам у дворі свого будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 5. Це було з'ясовано нарядом чергової частини РВВС, який виїхав на місце пригоди. Отже, в діях Коваленка присутні ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 174 КУпАП.

 Відповідно до цієї статті стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку тягне за собою накладення штрафу від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.

 Скоєне Коваленком правопорушення посягає на громадський порядок і громадську безпеку.

 Крім того, нарядом чергової частини, який затримав порушника, було встановлено, що вилучені у Коваленка пневматична рушниця калібром 4,6 мм і газовий пістолет імпортного виробництва системи "Магнум" не пройшли реєстрацію в ОВС.

 Таким чином, Коваленко порушив ще порядок придбання і зберігання пневматичної зброї.

 Згідно із частиною 1 ст. 190 КУпАП придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ тягнуть за собою накладення штрафу від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої.

 Це правопорушення посягає на встановлений порядок управління.

 Відповідно до статті 221 КУпАП справи по правопорушення, передбачені ст.ст. 174, 190 КУпАП розглядаються районним, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

 Як зазначається у ч. 2 ст. 36 КУаАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Начальникові Орджонікідзевського

РВ УМВС України в м. Запоріжжі

полковнику міліції Іванченку М. П.

РАПОРТ

 Доводимо до Вашого відома, що нами 10 грудня 2005 року о 10 год. 30 хв. у дворі будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 5, затримано гр. Коваленка Анатолія Івановича, 1971 року народження, який мешкає за вказаною адресою.

 Коваленко А.І., знаходячись у дворі свого будинку, стріляв по птахам із пневматичної рушниці калібром 4,6 мм. Нами було встановлено свідків цього правопорушення: Симоненка Олега Івановича, 1970 року народження, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 7 та Олійник Ольгу Петрівну, яка мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2.

 Вилучені у Коваленка А.І. пневматична рушниця калібром 4,6 мм і газовий пістолет імпортного виробництва системи "Магнум"не пройшли реєстрацію в органі внутрішніх справ.

Сержанти міліції

Орджонікідзевського РВ УМВС України

в м. Запоріжжі                                           (підписи)            Зайченко С. С,

  Минаєв К. Л.

 10.12.2005

ПРОТОКОЛ

про адміністративне правопорушення

за ч. 1 ст. 174 та ч. 1 ст. 190 КУпАП

 10 грудня 2005 р.                                                                   м. Запоріжжя

Я, дільничний інспектор Орджонікідзевського РВ УМВС України в м. Запоріжжі, капітан міліції Кротов Є. Г., склав цей протокол про те, що Коваленко Анатолій Іванович, 10 грудня 2005 poку о 10 год. 30 хв. був затриманий сержантами міліції Зайченком С. С. та Минаєвим К. Л. за те, що знаходячись у дворі свого будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 5, стріляв по птахам із пневматичної рушниці калібром 4,6 мм. Вилучені у Коваленка А.І. пневматична рушниця калібром 4,6 мм і газовий пістолет імпортного виробництва системи "Магнум"не пройшли реєстрацію в органі внутрішніх справ.

ВІДОМОСТІ ПРО ОСОБИСТІСТЬ ПРАВОПОРУШНИКА

 Коваленко Анатолій Іванович, 13 серпня 1970 року народження, уродженець м. Запоріжжя, проживає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 5, ніде не працює, одружений, має двох дітей, до адміністративної відповідальності раніше не притягався.

 Документ, що засвідчує особу правопорушника: паспорт СА № 278621, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 15.09.2000 р.

 Коваленку А.І. роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено про місце та час розгляду адміністративної справи.

(підпис)                                                                Коваленко А.І.

ПОЯСНЕННЯ ПРАВОПОРУШНИКА:

 10 грудня 2005 року я стріляв по птахам зі своєї рушниці, оскільки вони заважали мені спати. Рушницю і газовий пістолет мені подарував мій брат. Я вважав, що вони зареєстровані.

 До протоколу додаються: протокол вилучення пневматичної рушниці і газового пістолету імпортного виробництва системи "Магнум" у Коваленка А.І., рапорт сержантів міліції Зайченка С. С. та Минаєва К. Л.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР в ред. від 30.09.2009 р.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 80732-X в ред. від 23.07.2009 р.
3. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р. № 356/95-ВР в ред. від 11.03.2007 р.
4. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. № 3723-XІІ в ред. від 22.05.2008 р.
5. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу: Указ Президента України від 05.03.2004 р. № 278/2004
6. Положення про Головне управління державної служби України: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 р. № 1180 в ред. від 09.06.2009 р.
7. Адміністративна діяльність. Частина Особлива: Підручник / За заг. ред. О. М. Бандурки. – Харків: Еспада, 2000. – 364 с.
8. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю. П. Битяка. – Харків: Право, 2001. – 528 с.
9. Гладун З. С. Адміністративне право України. Акад. курс: Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 580 с.
10. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. – К.: Де Юре, 1999. – 272 с.
11. Дубенко С. М. Державна служба в Україні: Навч. посібник. – К.: УАДУ при Президентові України, 1998. – 166 с.