Кр Екологічне право 2

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Екологічне право"
1. Принципи та функції екологічного права
Предметом екологічного права є відносини, які складаються між суб'єктами з приводу приналежності, використання, забезпечення екологічної безпеки, відтворення природних об'єктів та охорони навколишнього природного середовища з метою задоволення екологічних та інших інтересів [8, с. 15].
Термін "екологія" був уведений в наукову термінологію у 1866 р. німецьким біологом Е. Геккелем, який визначав екологію як вчення про умови існування живих організмів у взаємодії із середовищем, у якому вони існують (у межах біології) [6, с. 33].
Екологічні відносини за своїм змістом є різноманітними, але взаємопов'язаними та єдиними. Їх єдність обумовлена зв'язком усіх природних об'єктів між собою, внаслідок чого існує єдина екологічна система.
Екологічне право виступає юридичною формою екологічних відносин. Його розвиток і становлення відбувається у широкій науковій дискусії, що є цілком виправданим, оскільки лише у процесі наукового обговорення можна виробити оптимальний підхід до розуміння екологічного права [7, с. 21].
Принципи права - об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку [9, с. 221].
Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії.
Принципи екологічного права - це виражені в його нормах основоположні ідеї, засади, риси, відповідно до яких здійснюється регулювання екологічних відносин [7, с. 21].
Еколого-правові принципи можуть офіційно закріплюватися у законодавстві або виводяться з його змісту. Принципи екологічного права спираються на загальноправові приписи, які враховуються при формуванні принципів галузі права.
Класифікація еколого-правових принципів може здійснюватися за різними ознаками, проте вона повинна спиратися на екологічне законодавство або виводитися з його змісту. Без урахування цього фактору проголошені принципи стають формою декларації держави або автора цих принципів.
В останні роки у літературі стала приділятися підвищена увага дослідженню й класифікації еколого-правових принципів.
Головним принципом є правове забезпечення досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи. Він складає основу для виникнення й формування інших принципів, які забезпечують гармонізацію суспільства й природи. Офіційно це положення закріплено у преамбулі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Гармонійність суспільства і природи - це об'єктивно існуючий зв'язок суспільства і природи, який припускає узгоджену діяльність людей відносно природи з додержанням законів природи, екологічно нормальної експлуатації природних ресурсів, їх відтворення й охорони.
Тому не випадково в літературі звертається увага на основні компоненти гармонізації суспільства й природи:
1) раціональне природокористування;
2) якість природного середовища;
3) оптимальний соціально-економічний розвиток регіонів;
4) рівень здоров'я населення;
5) стан трудового потенціалу та ін.
Правове забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи здійснюється з багатьох напрямків:
- встановлення екологічних нормативів на викиди та скиди в навколишнє природне середовище;
- визначення лімітів на використання природних ресурсів;
- встановлення правил використання природних ресурсів, їх відтворення, охорони тощо.
Здійснення цього принципу разом з іншими принципами сприяє запобіганню шкідливих для довкілля дій суб'єктів.
Принцип правового забезпечення екологічної безпеки сприяє підтриманню такого стану навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки й виникнення небезпеки для здоров'я людини.
Екологічна безпека гарантується громадянам здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, екологічних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів (ст. 50 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. в ред. від 01.01.2008 р.).
В екологічному законодавстві визначено основні напрямки діяльності всіх органів управління, юридичних і фізичних осіб у здійсненні перелічених заходів (ст. ст. 51-53 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Цей принцип за своєю правовою змістовністю доволі ємний. Він містить сукупність правових приписів, які регулюють різні суспільні відносини, що виникають у процесі забезпечення екологічної безпеки в державі.
Важливе значення має принцип правового закріплення приналежності природних ресурсів конкретним суб'єктам права для їх використання з метою задоволення екологічних, майнових та інших інтересів у межах законодавства.
Приналежність природних об'єктів виступає у двох основних правових формах - у праві власності та праві користування. В законодавстві закріплено різні види природокористування та форми власності на природні ресурси, визначено права й обов'язки даних суб'єктів, форми захисту прав власників та природокористувачів.
Особливу роль відіграє принцип правового забезпечення раціонального й ефективного використання природних ресурсів.
Раціональність в екологокористуванні полягає в тому, що кожен власник чи користувач природних ресурсів зобов'язаний у процесі їх використання додержуватися правових екологічних вимог, щоб не нашкодити природному середовищу. В основі цього принципу лежить об'єктивний чинник - взаємозв'язок усіх природних об'єктів, які утворюють у сукупності екологічну систему.
Економічна ефективність виражається в отриманні найвищих економічних показників при експлуатації природних ресурсів з щонайменшими затратами. Раціональність та ефективність використання останніх - взаємопов'язані поняття, однак не тотожні.
Раціональність охоплює, головним чином, екологічний, а ефективність - економічний аспект. Ці два поняття необхідно розглядати стосовно будь-якого природного ресурсу, оскільки кожний природний об'єкт має свої специфічні риси, притаманні тільки йому. При цьому за недодержання даного принципу екологічним законодавством передбачаються заходи правового впливу.
Надзвичайно важливе значення має принцип правового забезпечення цільового використання природних об'єктів.
Цей принцип об'єднує два основні чинники:
а) об'єктивну необхідність задоволення вимог суспільства, колективів людей та індивідів у продуктах харчування, сировині, естетичних, господарських та інших вимог за рахунок використання природних об'єктів;
б) необхідність підтримання екологічної системи (природного середовища) у нормальному стані.
Цільове використання природних об'єктів визначається державою у правових нормах земельного, водного, лісового, гірничого, фауністичного, атмосфероповітряного, природно-заповідного та іншого законодавства.
Невиконання вимог щодо цільового призначення природного ресурсу розглядається як фактичне використання природного об'єкта, яке не відповідає його цільовому призначенню, встановленому при передачі природного об'єкта у власність чи в користування, в тому числі в оренду, невиконання вимог щодо режиму його використання. За порушення цього принципу законодавством передбачені заходи правового впливу до винних осіб. Не виключається можливість припинення права власності та природокористування природним об'єктом, використання якого здійснюється з порушенням цього принципу.
Не менш важливу роль відіграє принцип правового забезпечення стимулювання власників і користувачів природних об'єктів щодо належного використання природних ресурсів, їх відтворення та охорони. Він виражається в юридичному закріпленні сукупності економічних заходів стимулювання за належне виконання суб'єктами своїх прав та обов'язків, проведенні необхідних екологічних заходів, у застосуванні санкцій за порушення екологічних вимог і законодавства.
Стимулювання необхідно розуміти у двох аспектах - використання заохочувальних заходів і застосування санкцій. Стимулювання означає спонукання суб'єктів права до здійснення позитивних дій. Це в повному обсязі стосується і сфери екології. Тому в екологічному законодавстві закріплено систему заходів як заохочення, так і застосування відповідних видів майнової, адміністративної, дисциплінарної, кримінальної відповідальності, що передбачено чинним законодавством.
У поресурсовому законодавстві встановлено різні форми економічного стимулювання власників і користувачів природних ресурсів. Названі два аспекти стимулювання набули загального визнання й широко застосовуються на практиці.
Принцип правового забезпечення стабільного (тривалого) використання природних ресурсів полягає в тому, що їх власники і користувачі можуть бути позбавлені права власності і права користування лише з підстав, передбачених законодавством та договорами у встановленому порядку. Законодавство дає вичерпний перелік таких підстав.
Правозастосовчі органи не вправі на свій розсуд установлювати підстави або обмеження вказаних прав. У законодавстві встановлено різноманітні форми захисту порушених прав власників і користувачів природних ресурсів. Цей принцип забезпечує сумлінне ставлення суб'єктів права до використання останніх, стимулює проведення заходів, що сприяють поліпшенню якості природного середовища та його окремих елементів.
Принцип правового забезпечення комплексного підходу до використання й відтворення природних ресурсів, а також до охорони навколишнього природного середовища відкриває можливості використовувати в єдності як основні природні об'єкти, так і супровідні природні компоненти.
У законах про відповідні природні ресурси вимоги комплексного підходу конкретизуються з урахуванням особливостей кожного природного об'єкта.
Необхідність комплексного вирішення питань обумовлена тим, що екологічна система складається з декількох екологічних елементів. Тому комплексний підхід визначається певними об'єктивними екологічними чинниками. Особливого значення набуває єдність при здійсненні всіх екологічних заходів по охороні природного середовища, необхідний перелік яких передбачається в державних, міждержавних, регіональних, міських та інших екологічних програмах (ст. 6 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Функції права - основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування [9, с. 224].
Функції екологічного права:
1) загальні - регулятивна, виховна, превентивна, охоронна;
2) спеціальні - екологічна, природоохоронна, антропозахисна.
Як наголошують О. С. Баб'як, П. Д. Біленчук та Ю. О. Чирва, в здійсненні правом екологічних функцій можна виділити чотири етапи, які характеризують процес формування і матеріалізації в суспільних відносинах в галузі взаємодії суспільства і природи:
1) формування державної волі на основі пізнаних законів суспільного та природного розвитку;
2) реалізація державної волі в конкретних правових нормах, визначених на базі виявлених соціально-екологічних закономірностей, співвідношення економічних і екологічних інтересів у процесі регулювання господарської діяльності суспільства;
3) спрямованість на організацію застосування та вико­ристання принципів права;
4) спрямованість на досягнення відповідних еколого-правових результатів правового регулювання [5, с. 18].
Екологічна функція права - складова його загальної соціальної функції, яка спрямована на регулювання суспільних відношень у сфері взаємодії суспільства та природи з метою забезпечення якості навколишнього природного середовища [4, с. 11].
Успішне та ефективне функціонування системи екологічного права України є однією з головних обов'язкових умов забезпечення законних і невід'ємних прав та інтересів громадян держави та сталого розвитку українського суспільства.


Тести
1. Які відносини є предметом екологічного права?
а) що виникають з приводу забезпечення екологічної безпеки;
б) стосуються приналежності, використання і відтворення природних об'єктів;
в) пов'язані із охороною навколишнього природного середовища;
г) правильно все зазначене вище.

2. Коли був уведений в наукову термінологію термін "екологія"?
а) 1866;
б) 1890;
в) 1900;
г) 1950.

3. Якою формою екологічних відносин виступає екологічне право?
а) внутрішньою;
б) юридичною;
в) зовнішньою;
г) немає правильної відповіді.

4. Що таке принципи права?
а) позитивні зобов'язання, які ставляться до учасників суспільних відносин;
б) негативні зобов'язання, які ставляться до учасників суспільних відносин;
в) позитивні та негативні зобов'язання, які ставляться до учасників суспільних відносин;
г) немає правильної відповіді.

5. Що таке принципи екологічного права?
а) засади, відповідно до яких здійснюється регулювання суспільних відносин;
б) засади, відповідно до яких здійснюється регулювання екологічних відносин;
в) загальні ідеї в галузі екології;
г) основні підходи до охорони навколишнього природного середовища.

6. Якою є форма існування екологічних принципів?
а) вони офіційно закріплюватися у законодавстві;
б) вони виводяться із змісту законодавства;
в) правильні відповіді "а" і "б";
г) немає правильної відповіді.

7. Який принцип складає основу для виникнення та формування інших принципів, що забезпечують взаємодію суспільства й природи?
а) правового забезпечення цільового використання природних об'єктів;
б) правового забезпечення раціонального й ефективного використання природних ресурсів;
в) правового забезпечення досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи;
г) правового забезпечення екологічної безпеки.

8. Що припускає гармонійний зв'язок суспільства і природи?
а) узгоджену діяльність людей стосовно природи з додержанням законів природи;
б) екологічно нормальну експлуатацію природних ресурсів;
в) раціональне відтворення і охорону природних об'єктів;
г) правильно все зазначене вище.

9. Які компоненти має принцип правового забезпечення досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи?
а) раціональне природокористування;
б) якість природного середовища;
в) оптимальний соціально-економічний розвиток регіонів;
г) рівень здоров'я населення;
д) правильно все зазначене вище.

10. Здійсненням яких заходів громадянам України гарантується екологічна безпека?
а) тільки державно-правових;
б) лише екологічних;
в) державно-правових, екологічних і політичних;
г) виключно політичних.

11. У яких правових формах виступає приналежність природних об'єктів?
а) праві власності та праві користування;
б) лише праві власності;
в) праві користування та праві розпорядження;
г) немає правильної відповіді.
12. Який принцип закріплює необхідність застосування санкцій за порушення екологічних вимог і законодавства?
а) принцип правового забезпечення стимулювання власників і користувачів природних об'єктів щодо належного використання природних ресурсів, їх відтворення та охорони;
б) принцип правового забезпечення раціонального й ефективного використання природних ресурсів;
в) принцип правового забезпечення досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи;
г) принцип правового забезпечення екологічної безпеки.

13. У яких аспектах розуміється стимулювання власників і користувачів природних об'єктів за належне використання природних ресурсів?
а) застосування заохочувальних заходів;
б) застосування санкцій;
в) правильні відповіді "а" і "б";
г) немає правильної відповіді.

14. Що таке функції права?
а) основні підходи до охорони навколишнього природного середовища.
б) основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування;
в) засади, відповідно до яких здійснюється регулювання екологічних відносин;
г) загальні ідеї в галузі екології;

15. Яка функція екологічного права є загальною?
а) превентивна;
б) екологічна;
в) природоохоронна;
г) антропозахисна.


Відповіді на тести
1. Правильна відповідь: г)
Див.: Крассов О. И. Экологическое право: Учебник. - М.: Дело, 2001. - С. 8.
2. Правильна відповідь: а)
Див.: Бринчук М. М. Экологическое право (окружающей среды): Учебник. - М.: Юристъ, 2006. - С. 33.
3. Правильна відповідь: б)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 21.
4. Правильна відповідь: а)
Див.: Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. - Харків: Консум, 2005. - С. 221.
5. Правильна відповідь: б)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 21.
6. Правильна відповідь: в)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 21.
7. Правильна відповідь: в)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 22.
8. Правильна відповідь: г)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 22.
9. Правильна відповідь: д)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 22.
10. Правильна відповідь: в)
Див.: Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. в ред. від 01.01.2008 р., ст. 50.
11. Правильна відповідь: в)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 23.
12. Правильна відповідь: а)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 23.
13. Правильна відповідь: в)
Див.: Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - С. 23.
14. Правильна відповідь: б)
Див.: Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. - Харків: Консум, 2005. - С. 224.
15. Правильна відповідь: а)
Див.: Крассов О. И. Экологическое право: Учебник. - М.: Дело, 2001. - С. 11.

2. Скласти схему джерела екологічного права України

3. Основні завдання екологічної експертизи полягають у:
1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;
3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;
4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів;
5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи (ст. 5 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 р. в ред. від 01.01.2008 р.).


4. Задача
Згідно з рішенням міської ради народних депутатів частина міських лісових угідь разом з водоймою, що на них знаходиться, природним національним парком, регіональним ландшафтним парком, історико-культурним заповідником віднесено до категорії рекреаційної території з обмеженим режимом їх господарського та комунально-складського використання.
Начальник міжрайонного лісового господарства Волошин П. оскаржив це рішення до господарського суду, вважаючи, що зміну цільового використання лісових угідь здійснено з порушенням чинного законодавства.
Визначити коло суспільних правовідносин.
Чи підлягає скарга задоволенню?
Вирішити справу.

1. Коло суспільних правовідносин, що склалися у наданій справі, стосуються використання земель історико-культурного призначення, їх правової охорони та збереження, отже, є всі підстави вважати їх такими, що регулюються екологічним правом.
2. Це відносини, які пов'язані із охороною земель історико-культурного призначення.
3. Об'єкт екологічних правовідносин: частина міських лісових угідь разом з водоймою, що на них знаходиться, природним національним парком, регіональним ландшафтним парком, історико-культурним заповідником віднесено до категорії рекреаційної території з обмеженим режимом їх господарського та комунально-складського використання.

4. Суб'єкти екологічних правовідносин:
1) міська рада народних депутатів;
2) начальник міжрайонного лісового господарства П. Волошин;
3) господарський суд.
5. Відповідно до ст. 20 ЗКУ зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Проте на території міських лісових угідь, що були віднесені міською Радою до категорії рекреаційної території з обмеженим режимом їх господарського та комунально-складського використання, знаходиться національний природний парк, тому зміна мереж, категорії та відміна його правового статусу згідно зі ст. ст. 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 р. в ред. від 08.01.2004 р. повинна здійснюватися лише Президентом України.
З викладеного вище випливає, що скарга П. Волошина підлягає задоволенню.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР в ред. від 11.12.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Про екологічну експертизу: Закон України від 09.02.1995 р.
№ 45/95-ВР в ред. від 01.01.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XІІ в ред. від 01.01.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Андрейцев В.І. Екологічне право: Навч. посібник. - К.: Вентурі, 1996. - 426 с.
5. Баб'як О. С., Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2000. - 216 с.
6. Бринчук М. М. Экологическое право (окружающей среды): Учебник. - М.: Юристъ, 2006. - 476 с.
7. Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - Харків: Право, 2005. - 384 с.
8. Крассов О. И. Экологическое право: Учебник. - М.: Дело, 2001. - 422 с.
9. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. - Харків: Консум, 2005. - 656 с.
10. Тищенко Г. В. Екологічне право України: Навч. посібник. - К.: Юмана, 2001. - 256 с.