Кр екологічні права громадян

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Екологічне право"

ЗМІСТ

Вступ 3
1. Сутність і зміст основних екологічних прав громадян, способи
їх забезпечення 5
2. Поняття правової охорони екологічних прав 8
3. Співвідношення форм і способів захисту екологічних прав 8
Висновки 12
Тести 13
Відповіді на тести 16
Завдання 2. Схема "Види водокористування" 18
Завдання 3. Продовження речення 19
Завдання 4. Задача 21
Завдання 5. Огляд літератури з еколого-правових питань, надрукованих
у журналі "Підприємництво, господарство і право" 23
Список використаних джерел 24

ВСТУП
В умовах інтенсивного використання природних ресурсів та їх відновлення, формування ринкових відносин в економіці України, екологічної обстановки, яка останнім часом загострилася, важливого значення набуває проблема чіткого визначення в законодавстві екологічних прав та обов'язків громадян, меж їх здійснення, основних форм охорони і захисту порушених екологічних прав.
Суб'єктивне екологічне право громадян являє собою правову форму реалізації їх екологічних інтересів, основою виникнення і задоволення яких є їх екологічні потреби.
Екологічний інтерес – це ставлення до певних екологічних об'єктів, що існують у громадян. Втім, можливі ситуації, коли екологічні інтереси задовольняються без нормативно встановленого суб'єктивного права громадян. При цьому деякі екологічні права громадян можна віднести до природних прав, невідчуджуваних. Вони являють собою вищу соціальну цінність і існують невід'ємно від особистості, життєдіяльності громадянина. Незалежно від їх правового закріплення ці права є безпосередньо чинними, перебувають під захистом держави і відповідають міжнародним стандартам у галузі прав людини.
Екологічні права як вид суб'єктивних прав являють собою сукупну міру можливої поведінки в галузі приналежності екологічних об'єктів, їх використання, відтворення й охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки.
Це означає, що законодавство надає громадянину юридичну можливість:
– користуватися навколишнім природним середовищем як природною сферою, придатною для життя і такою, яка відповідає вимогам екологічної безпеки;
– домагатися від держави, всіх інших осіб виконання ними обов'язків по використанню, відтворенню й охороні довкілля, забезпеченню його екологічної безпеки;
– звертатися в необхідних випадках за захистом свого порушеного суб'єктивного права.
Про способи й форми захисту екологічних прав громадян і піде мова у наданій контрольній роботі.

1. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН, СПОСОБИ ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Екологічні права і обов'язки громадян України – це система юридично закріплених за громадянами повноважень і зобов'язань в екологічний сфері.
Найбільш повно екологічні права визначені в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-XІІ в ред. від 09.04.2009 р. (надалі – Закон).
Кожний громадянин України має право на (ст. 9 Закону):
– безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
– участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;
– участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
– здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
– об'єднання в громадські природоохоронні формування;
– вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;
– участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;
– одержання екологічної освіти;
– подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;
– оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
Екологічні права громадян забезпечуються такими способами:
– проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;
– обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів;
– участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
– здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
– компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
– невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
– створенням та функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.
Екологічні права громадян мають певні, притаманні лише їм властивості, які обумовлені екологічними факторами. До них належать:
1) спрямованість здійснення екологічних прав громадян, яка пов'язана з задоволенням екологічних потреб і забезпеченням реалізації екологічних інтересів;
2) пріоритет екологічних прав громадян у загальній системі прав людини і громадянина. Він обумовлений змістом основних, природних прав на екологічну безпеку і безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
3) при встановленні екологічних прав громадян враховуються закони природи, згідно з якими розвиваються екологічні об'єкти;
4) екологічний фактор визначає установлення форм належності природних об'єктів відповідним суб'єктам;
5) зміст екологічних прав обумовлено принципами екологічного права як самостійної галузі права;
6) екологічні права здійснюються в основному під контролем держави. Забезпечення екологічних прав є головним завданням екологічної політики держави;
7) особливості екологічних прав обумовлюють необхідність вибору оптимальних і ефективних правових способів і форм їх захисту.
Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому Законом та іншим законодавством України.
Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством (ст. 11 Закону).
Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.
2. ПОНЯТТЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ
Правова охорона екологічних прав являє собою систему приписів, закріплених у законодавстві, що забезпечують міру дозволеної і належної поведінки суб'єктів.
Охорона прав зводиться до правотворчої діяльності у встановленні охоронних норм у статиці (в об'єктивному змісті), виявляється в період нормального (без перешкод) здійснення екологічних прав, а захист настає в разі порушення прав із метою їх відновлення, де необхідно застосувати примус з боку компетентних органів.
Про захист прав громадян у сфері екології йдеться в ст. 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно з якою держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.
Зокрема, конкретні органи державного управління зобов'язуються надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні ними своїх екологічних прав. Порушені права громадян повинні бути відновлені, а їх захист можливий як в адміністративному, так і в судовому порядку.
3. СПІВВІДНОШЕННЯ ФОРМ І СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ
Способи і форми захисту необхідно розглядати як явища не тотожні.
Форми захисту – це адміністративний, судовий, громадський, самозахист, звертання до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини тощо, а способи захисту в екологічному законодавстві, на відміну від цивільного (ст. 16 ЦК України), не містяться в узагальненому виді.
Зокрема, до способів захисту екологічних прав можна віднести такі види:
1) визнання екологічних прав;
2) відновлення порушеного права;
3) припинення, що перешкоджає здійсненню права або порушує його;
4) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також моральної шкоди (екологічної шкоди);
5) зміна правовідношення;
6) припинення правовідношення; визнання незаконним рішень чи дій (бездіяльність) органів державної влади, місцевого самоврядування, службових і посадових осіб;
7) інші способи, встановлені в нормативно-правових актах.
Адміністративна форма захисту регламентується ст. 40 Конституції України, Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР в ред. від 11.06.2009 р. відповідно до яких громадяни можуть звертатися в органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, до підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності зі зверненнями, зокрема зауваженнями, пропозиціями і скаргами, у тому числі й із екологічних питань.
Особи, яким направлені такі звернення, повинні їх розглянути і дати обгрунтовану відповідь у місячний термін.
Проте місячний термін розгляду звернень громадян може бути продовжений керівником відповідного органу або його заступником, якщо вирішити порушене питання в цей строк неможливо. Вони встановлюють необхідний термін для його розгляду. При цьому загальний строк вирішення звернення не може перевищувати 45 днів (ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").
Однією з головних функцій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері екології є контроль за діяльністю виконавчих та інших органів державної влади шляхом розгляду скарг громадян на дії тих чи інших органів або посадових осіб, що призвели до порушення екологічних прав громадянина.
До громадського порядку захисту можна віднести:
1) референдум;
2) громадські (публічні) слухання;
3) загальні збори громадян за місцем проживання;
4) залучення експертів від громадськості в робочі групи з екологічних питань, утворених органами влади, участь у проведенні державної екологічної експертизи, а також проведення експертизи громадської;
5) збори, мітинги, походи, демонстрації;
6) роботу з депутатами.
Як самостійну форму захисту природних екологічних прав необхідно розглядати самозахист. Можливість заперечувати право не в компетентних органах є характерною рисою самозахисту, що відрізняється від інших форм захисту.
Способи самозахисту можуть бути визначені в законі чи договорі. Характерно, що кількість способів самозахисту не обмежується. Вони можуть застосовуватися як окремо, так і в комплексі, проте лише з дотриманням умов правомірної реалізації.
Особа може самостійно вибирати способи самозахисту з урахуванням змісту порушеного права, характеристики протиправної поведінки. Втім, обраний спосіб самозахисту не може суперечити вимогам закону.
Під самозахистом екологічних прав розуміють передбачені моральними засадами суспільства та нормами законодавства, у певних випадках визначених у договорі, дії особи (тобто застосування засобів протидії), які наділені зазначеним правом, спрямовані на забезпечення недоторканності права, припинення порушення і ліквідацію наслідків.
До форм правового захисту прав громадянина належить, зокрема, судовий захист, що є найефективнішим механізмом у цій сфері.
Проведення і реалізація судово-правової реформи в Україні забезпечує пріоритет прав у всіх сферах життя суспільства. Право на судовий захист є конституційним і не вимагає додаткового закріплення в інших нормативно-правових актах.
Стаття 55 Конституції України містить норму, що встановлює право кожного звертатися до суду, якщо:
а) його права і свободи порушені чи порушуються;
б) створені чи створюються перешкоди для реалізації прав або свобод;
в) мають місце інші обмеження прав і свобод.
Зазначені положення трансформуються і на екологічні права, що порушені.
Належна реалізація екологічних прав повинна забезпечуватися не лише гарантіями, але дією всієї системи екологічного законодавства щодо їх забезпечення, зокрема:
– нормуванням якості навколишнього природного середовища;
– екологічним страхуванням;
– державним контролем за станом довкілля;
– дотриманням екологічного законодавства.

ВИСНОВКИ
Отже, екологічні права та обов'язки громадян України – це система юридично закріплених за громадянами повноважень і зобов'язань в екологічній сфері. Найбільш повно екологічні права та обов'язки визначені в Законі України "Про охорону навколишньої природного середовища" (ст.ст. 9-12).
Відповідно до цього Закону громадянин України має право на: безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; об'єднання в громадські природоохоронні формування; одержання у встановленому порядку повної і достовірної екологічної інформації тощо.
До того ж і в Конституції України записано, що кожна людина має право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення" (ст. 50).
Аналогічні формулювання пояснюються тим, що таке право – одне з головних прав людини. Йому відповідає обов'язок держави забезпечувати здійснення санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на поліпшення й оздоровлення навколишнього природного середовища.
Всі екологічні права громадян захищаються і відновлюються в судовому порядку.
Поряд з правами Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає щодо громадян і деякі обов'язки. Так, громадяни зобов'язані: берегти, охороняти і раціонально використовувати природні багатства; не порушувати екологічні права інших суб'єктів; компенсувати заподіяні ними збитки тощо.
ТЕСТИ
1. Екологічні права громадян забезпечуються:
А. проведенням державних заходів щодо підтримання стану навколишнього природного середовища;
Б. проведенням державних заходів щодо відновлення навколишнього природного середовища;
В. проведенням державних заходів щодо поліпшення навколишнього природного середовища;
Г. вірні всі зазначені вище відповіді.

2. Обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій щодо захисту екологічних прав громадян є:
А. виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів;
Б. інформувати органи місцевої влади про стан додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
В. використовувати екологічно безпечне обладнання;
Г. вірні всі зазначені вище відповіді.

3. Способом захисту екологічних прав громадян є:
А. участь політичних партій у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
Б. участь громадських організацій у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
В. участь громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
Г. вірні всі зазначені вище відповіді.
4. Екологічні права громадян забезпечуються:
А. здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
Б. Здійсненням громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
В. Здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
Г. немає правильної відповіді.

5. Чи компенсується громадянам шкода, заподіяна їх здоров'ю і майну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища?
А. так, компенсується в установленому законом порядку;
Б. ні, не компенсується;
В. компенсується лише частково;
Г. компенсується у повному обсязі незалежно від обставин.

6. Екологічні права громадян забезпечуються:
А. невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
Б. адміністративною відповідальністю за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
В. цивільно-правовою відповідальністю за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
Г. кримінальною відповідальністю за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

7. Для захисту екологічних прав громадян законом передбачено:
А. створення спеціальних комісій;
Б. створення мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи;
В. проведення курсів екологічної грамотності;
Г. вірні всі зазначені вище відповіді.
8. Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає:
А. забороні:
Б. припиненню;
В. призупиненню:
Г. перевірці.

9. Всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності зобов'язані надавати:
А. спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
Б. прокуратура;
В. адвокатура;
Г. громадські спеціалізовані організації.

10. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути:
А. розглянути у відповідних органах;
Б. поновлені;
В. вірні відповіді "А" і "Б";
Г. немає правильної відповіді.
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ
1. Правильна відповідь: Г.
п. "а" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
2. Правильна відповідь: А.
п. "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
3. Правильна відповідь: Г.
п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
4. Правильна відповідь: В.
п. "г" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
5. Правильна відповідь: А.
п. "д" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
6. Правильна відповідь: А.
п. "е" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
7. Правильна відповідь: Б.
п. "є" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
8. Правильна відповідь: Б.
ч. 1 ст. 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
9. Правильна відповідь: А.
ч. 2 ст. 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
10. Правильна відповідь: Б.
ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".


Завдання 2.
Побудувати схему "Види водокористування".



Завдання 3.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-XІІ в останній ред. від 09.04.2009 р. громадянам України надано право загального та спеціального використання природних ресурсів.
Право загального природокористування – це гарантоване законодавством України право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) громадян безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
Згідно із статтею 39 зазначеного Закону до природних ресурсів загальнодержавного значення належать:
– територіальні та внутрішні морські води;
– природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
– атмосферне повітря;
– підземні води;
– поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області;
– лісові ресурси державного значення;
– природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
– дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення;
– корисні копалини, за винятком загальнопоширених.


Завдання 4.
Громадянин Симоненко Т. звернувся з позовом до суду на громадянина Левкова А. про усунення перешкод у здійсненні екологічних прав і законних інтересів. У позові він відмітив, що вони проживають як сусіди у селищі міського типу курортної зони Саки. Громадянин Левков А., який є за фахом є автослюсарем, розмістив на ділянці, суміжною з садибою Симоненка Т., автомайстерню і відкритий павільйон для фарбування автомобілів, автозаправну колонку та ємкість для збереження бензину. При проведенні авторемонтних робіт Левков А. використовує отруйні грунтовки і фарби, компресор для фарбування, які разом з парами бензину погіршують стан атмосферного повітря, створюють високодецибельні шумові ефекти, що викликають невдоволення відпочиваючих, які наймають у Симоненка Т. житлові приміщення.
На суді гр. Левков А. пояснив, що він дійсно займається ремонтними роботами автомобілів з минулого року, тобто з часу виходу на пенсію за віком. Розмістив автомайстерню та інші споруди на межі з ділянкою гр. Симоненка Т. вимушено, оскільки останній здає у найом не житлові приміщення, а літні прибудови з тапчанами, які розташовані впритул до його двору. Там же він розмістив літні душові, водні стоки з яких забруднюють двір Левкова, а лайка та азартні ігри негативно впливають на виховання дітей. Не дали позитивних висновків і його звернення до селищної Ради.
Охарактеризувати правовідносини, що склалися.
чи допущені порушення екологічних прав та недодержання обов'язків громадян?
Вирішити справу.
Розв'язання:
1. Об'єктом правовідносини, що склалися, є екологічні права громадян та їх обов'язки.
2. Правовий режим об'єкта правовідносини, що склалися: охоронний – захист екологічних прав громадян.
3. Учасники правовідносин, що склалися: позивач – Т. Симоненко; відповідач – А. Левков; особи, екологічні та інші права яких порушуються, – відпочиваючі, які наймають у Т. Симоненка житлові приміщення, сім'я Левкова; селищна ради, до якої звертався А. Левков за допомогою вирішити питання; суд.
4. Стаття 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-XІІ в останній ред. від 09.04.2009 р. (далі – Закон) проголошує, що громадяни України зобов'язані не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів.
Серед основних прав громадян в галузі екології Закон називає (п. "а" ч. 1 ст. 9) право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище.
Це право у справі, що розглядається, порушується як з боку А. Левкова, який організував на своїй земельній ділянці автомайстерню, так і з боку Т. Симоненка, водні стоки з душових якого забруднюють двір сусіда.
Відповідно до п. "з" ч. 1 ст. 9 Закону громадяни мають також право на подання до суду позовів про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Права обох громадян – як Т. Симоненка, так і А. Левкова – будуть відновлені шляхом заборони кожному продовжувати діяльність, яка чинить шкоду (ч. 2 ст. 10 Закону).

5. Огляд літератури з еколого-правових питань, надрукованих у журналі "Підприємництво, господарство і право" (1997, 1998, 1999, 2000 p.p.)
"Підприємництво, господарство і право" – науковий правовий журнал, який видається в Україні.
Рік заснування: 1996.
Проблематика: висвітлення питань господарського, цивільного, трудового, екологічного, кримінального та інших галузей права.
Періодичність: 12 разів на рік.
Мова видання: українська, російська, англійська.
Еколого-правова тематика журналу за 1997-2000 р.р.:
1) формування екологічного світогляду;
2) вдосконалення екологічного законодавства;
3) проблеми природоохоронної діяльності державних органів;
4) проблеми вдосконалення окремих напрямків природоохоронної діяльності;
5) екологічні аспекти оптимізації використання природних ресурсів;
6) відповідальність за екологічні правопорушення в процесі господарської діяльності;
7) моніторинг навколишнього природного середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Баб'як О. С., Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2000. – 216 с.
2. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР в ред. від 04.06.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
3. Екологічне право України: Підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. – Харків: Право, 2005. – 384 с.
4. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР в ред. від 30.09.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
5. Крассов О. И. Экологическое право: Учебник. – М.: Дело, 2001. – 422 с.
6. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР в ред. від 11.06.2009 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
7. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XІІ в ост. ред. від 09.04.2009 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
8. Тищенко Г. В. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юмана, 2001. – 256 с.
9. Экология: Юридический энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 444 с.