К правове регулювання будівельного підряду в Україні

 РЕФЕРАТ

Курсова робота: 48с, 28 джерел, 1 додаток.

Мета роботи - аналіз правового регулювання будівельного підряду в Україні.

Об'єкт дослідження - правове регулювання відносин будівельного підряду.

Предмет дослідження - норми ЦК України (гл. 61, ст. ст. 837-891), ГК України, зокрема глави 33 "Капітальне будівництво" (ст. ст.317-323), якими регулюються відносини у сфері будівельного підряду.

Методи    дослідження - порівняльний, описовий.

 Нові умови господарювання, приватизація економіки внесли відповідні корективи у регулювання підрядних договірних відносин у будівництві. Якщо в умовах адміністративно-командної економіки договір підряду на капітальне будівництво був виключно плановий, то в умовах ринкової економіки головним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах будівельної діяльності - від проектування до виведення об'єкта на проектну потужність - має стати договір як угода, що грунтується на вільному волевиявленні сторін.

 КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО, ПІДРЯДНИЙ СПОСІБ БУДІВНИЦТВА, ОРГАНІЗАЦИЯ ДОГОВОРНИХ ЗВ'ЯЗКІВ, ДОГОВІР БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ, ПІДРЯДНИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДРЯДНИК, ЗАМОВНИК.

ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................................... 3

Розділ 1 Загальна характеристика правовідносин, що виникають
у сфері капітального будівництва ...................................................... 6

1.1 Поняття і види капітального будівництва ......................................... 6

1.2 Способи та стадії капітального будівництва ................................... 10

1.3 Правовідносини з капітального будівництва .................................. 12

1.4 Будівельне законодавство ................................................................ 15

Розділ 2 Система підрядних договорів у будівництві та організація
договірних зв'язків ............................................................................ 21

Розділ 3 Особливості правового регулювання будівельного підряду
в Україні ............................................................................................ 25

3.1 Договір будівельного підряду: поняття, предмет,
основні ознаки, види ......................................................................... 25

3.2 Зміст договору будівельного підряду ............................................. 28

3.3 Права та обов'язки замовника. Обов'язки підрядника ................... 30

3.4 Відповідальність сторін .................................................................... 35

Висновки ........................................................................................................... 37

Список використаних джерел .......................................................................... 39

Додаток А. Договір будівельного підряду ..................................................... 42

 ВСТУП

 Актуальність теми наданої курсової роботи зумовлена тим, що останнім часом сфера застосування договору будівельного підряду значно розширилася, оскільки це зручна форма виконання робіт.

 Перехід до ринкової економіки викликав необхідність нових підходів до визначення і самого поняття підрядного договору в будівництві, і його правової природи [24, с. 111].

 ЦК України 2003 р. не виділяє договір будівельного підряду в самостійний договірний вид, а відтак на нього поширюються усі загальні положення, передбачені для підрядних договорів.

 Нові умови господарювання, приватизація економіки внесли відповідні корективи у регулювання підрядних договірних відносин у будівництві. Якщо в умовах адміністративно-командної економіки договір підряду на капітальне будівництво був виключно плановий, то в умовах ринкової економіки головним регулятором має стати сам договір [15, с. 100].

 Нове законодавство не обмежує і коло суб'єктів договірних відносин у будівництві лише юридичними особами, як це було у ЦК УРСР. Розвиток вільного підприємництва і в цьому питанні визначив відповідні зміни, які забезпечують рівні права будь-яких власників незалежно від форми їх власності.

 Договори підряду в будівництві мають особливості, зумовлені тривалістю виробничого циклу, значними витратами і характером самого будівельного процесу, техніки, робочої сили. Крім того, будь-який об'єкт будівництва має територіальне закріплення - розміщується на певній земельній ділянці. Тому при укладенні й виконанні договору підряду на капітальне будівництво необхідно враховувати не лише цивільне, господарське, адміністративне, фінансове законодавство, а й норми земельного та природоохоронного права [16, с. 23].

 Таким чином, значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що грунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах будівельної діяльності - від проектування до виведення об'єкта на проектну потужність.

 Метою цієї курсової роботи є аналіз правового регулювання будівельного підряду в Україні.

 При написанні роботи були використані праці відомих українських та російських цивілістів І. А. Бірюкова, М. М. Брагинського, В. В. Витрянского,
В. Г. Вердникова, О. В. Дзери, А. Ю. Кабалкина, Н. С. Кузнецової, В. В. Луця, О. М. Роїної, Н. О. Саніахметової, Є. О. Харитонова та ін.

 Об'єкт дослідження - правове регулювання відносин будівельного підряду.

 Предмет дослідження - норми ЦК України (гл. 61, ст. ст. 837-891), ГК України, зокрема глави 33 "Капітальне будівництво" (ст. ст.317-323), якими регулюються відносини у сфері будівельного підряду.

 Методи дослідження - порівняльний, описовий.

 Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

 - з'ясувати поняття і види капітального будівництва;

 - описати способи та стадії капітального будівництва;

 - розкрити сутність правовідносин у сфері капітального будівництва;

 - дати стислу характеристику будівельному законодавству України;

 - розглянути систему підрядних договорів у будівництві та організацію договірних зв'язків;

 - висвітлити особливості правового регулювання будівельного підряду в Україні.

 Наукова новизна дослідження визначена комплексним підходом до висвітлення теми. В ньому здійснено спробу виявити сутність феномена договору будівельного підряду у цивільному обороті.

 Практичне значення роботи полягає в тому, що вона може бути використана при вивченні цивільного (договірного) й господарського права України.

 Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури, додаток.

 РОЗДІЛ 1
 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВІДНОСИН, ЩО ВИНИКАЮТЬ У СФЕРІ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

 1.1 Поняття і види капітального будівництва

 Термін "капітальне будівництво" використовується в двох основних значеннях, перше з яких визначає капітальне будівництво як комплексну галузь економіки сфери матеріального виробництва, завдання якої - інвестування, відтворення основних фондів, перетворення інвестицій в будівельну продукцію [27, с. 348].

 Будівельна продукція відмежовується від продукції промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей народного господарства.

 Будівельна продукція - це економічне поняття, яке означає закінчене виробництвом будівництво, підготовлені до використання й прийняття в експлуатацію об'єкти виробничого і невиробничого призначення (підприємства, будівлі, споруди) [11, c. 23].

 Будівельна продукція класифікується на види. Видами будівельної продукції є об'єкти різних галузей народного господарства: промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку тощо. Класифікатор будівельної продукції містить понад 1700 її найменувань. Різноманітність будівельної продукції залежить від використання великої кількості різноманітних матеріалів та призначення цієї продукції.

 Капітальне будівництво як галузь економіки є комплексною за своїм характером і складом. Комплексність цієї галузі полягає в тому, що вона (ця галузь) включає різнопрофільні підприємства: загально-будівельні, проектні, вишукувальні, виробництва будівельних матеріалів, будівельної механізації (транспортні), інжинірингові тощо [10, с. 92].

 В законодавстві й спеціальній літературі невипадково часто застосовується термін "будівельний комплекс" - стосовно економіки (народного господарства) країни або певних її регіонів (територій) чи галузей народного господарства.

 Будівельний комплекс в масштабі країни - це сукупність галузей народного господарства, підприємств та організацій, які виробляють будівельну продукцію для потреб економіки країни та експортування її за кордон (наприклад, будівельні матеріали, проектну продукцію тощо). До складу цього комплексу входять:

 - інвестори усіх форм власності;

 - проектні та проектно-вишукувальні підрядні організації;

 - загально-будівельні та спеціально-будівельні підрядні організації;

 - підприємства промисловості будівельних матеріалів, конструкцій та виробів;

 - підприємства, що виробляють будівельну техніку;

 - підприємства будівельної механізації;

 - інвестиційні банки;

 - страхові організації, що спеціалізуються на страхуванні будівельних ризиків;

 - посередницькі та інжинірингові організації, які надають відповідні послуги учасникам будівельних правовідносин;

 - органи державного та регіонального регулювання будівельних правовідносин, у тому числі органи державного архітектурно-будівельного контролю [10, с. 94].

 У межах окремих галузей і територій будівельні комплекси в сучасний період організовані як господарські системи, що очолюються господарськими об'єднаннями або холдинговими компаніями.

 Термін "капітальне будівництво" використовується і в іншому значенні - як форма інвестиційної діяльності, а саме господарської діяльності щодо виробництва основних фондів народного господарства, що полягає у здійсненні суб'єктами інвестиційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій в будівельну продукцію [9, с. 183].

 Як інвестиційна діяльність капітальне будівництво - це виконання робіт (вишукувально-розвідувальних, проектних, загально-будівельних і спеціально-будівельних - монтажних, пусконалагоджувальних, робіт щодо упорядкування (озеленення) територій та ін.). Названі роботи виконуються різнопрофільними будівельними організаціями [18, с. 470].

 Функціональним відомством з питань капітального будівництва є Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, яке здійснює державне регулювання в сфері капітального будівництва шляхом:

 - видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів;

 - забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва, ліцензування будівельних і пов'язаних з ними робіт, сертифікації будівельної продукції;

 - забезпечення здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт тощо.

 Капітальне будівництво як різновид інвестиційної діяльності неоднорідне. Воно розмежовується залежно від форм виробництва і відтворення основних фондів. Відповідно до цього розрізняють такі види капітального будівництва:

 а) нове будівництво - це будівництво основних або допоміжних будівель і споруд або їх комплексів із заданими техніко-економічними показниками та призначенням, які споруджуються за єдиним проектом на визначених для цього об'єктах, нових майданчиках або майданчиках, звільнених від існуючих будівель;

 б) реновація - відтворення основних фондів діючих підприємств, будівель, споруд. Реновація, своєю чергою, поділяється на такі підвиди:

 1) розширення - будівництво додатково до існуючих приміщень, будівель, споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об'єкта та поліпшення його техніко-економічних показників;

 2) реконструкція - комплекс будівельних робіт, пов'язаних зі зміною техніко-економічних показників, або використання об'єкта за новим призначенням у межах існуючих будівельних габаритів. Складовою частиною реконструкції об'єкта може бути його капітальний ремонт;

 3) капітальний ремонт - це комплекс будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників, зі зміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників;

 4) реставрація - повне або часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівель та художніх характеристик об'єкта у первісному або відновленому вигляді на пам'ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт;

 в) консервація (як ще один вид капітального будівництва) - це комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об'єкта, на якому припинено або не ведеться будівництво на визначений час, і які включають тимчасові або постійно діючі захисні або конструктивні заходи, що запобігають руйнуванню об'єкта [9, с. 184].

 Основними завданнями в галузі будівництва на сучасному етапі є докорінна зміна інвестиційної політики, значне скорочення кількості одночасно споруджуваних об'єктів, істотне зменшення рівня незавершеного будівництва тощо.

 1.2 Способи та стадії капітального будівництва

 Капітальне будівництво може здійснюватися різними способами.

 Поняття "спосіб капітального будівництва" пояснює, чиїми силами і у формі яких правовідносин здійснюється будівництво.

 Розрізняють два основних (підрядний і господарський способи) і змішаний спосіб капітального будівництва (підрядно-господарський).

 Підрядний спосіб - це господарські правовідносини, що складаються щодо підряду на капітальне будівництво. Передбачається, що замовник як суб'єкт інвестиційної діяльності підряджає на будівництво об'єкта будівельного підрядника на відповідних договірних умовах. Відносини, що складаються при цьому, регулюються договором підряду на капітальне будівництво [8, с. 502].

 Господарський спосіб полягає у виконанні робіт і введенні об'єкта в експлуатацію силами самого забудовника, тобто того підприємства чи організації, яке є розпорядником інвестицій і яке має затверджену будівельну (проектно-кошторисну) документацію. Будівництво за цього способу здійснюється силами власних будівельних підрозділів певної організації (підприємства) поряд з основною господарською діяльністю, для чого створюється управління (відділ, департамент) капітального будівництва. Відносини, що складаються при цьому, є внутрішньогосподарськими [8, с. 503].

 На практиці використовується ще й змішаний спосіб - підрядно-господарський, коли частину робіт виконує організація-забудовник власними силами, а на виконання решти робіт підряджає відповідні будівельні організації, укладаючи з ними договір підряду на капітальне будівництво (виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт).

 Капітальне будівництво як форма інвестування складається з двох основних стадій, що регулюються актами будівельного законодавства [20, с. 720].

 Першим етапом є підготовча стадія (зазвичай, іменується стадією проектування), на якій:

 - інвестор визначає доцільність інвестування у формі капітального будівництва певного об'єкта; на замовлення інвестора спеціалізованими (проектними або проектно-вишукувальними) організаціями розробляються передпроектні документи, проводяться відповідні дослідження, після чого інвестор приймає рішення про інвестування;

 - на підставі прийнятого рішення та передпроектних документів інвестор укладає з проектною організацією договір на розробку інвестиційного проекту будівництва (проектно-кошторисної документації). Такий проект має пройти комплексну державну експертизу інвестиційних проектів будівництва. У разі наявності позитивного висновку Укрінвестекспертизи інвестор може затвердити інвестиційний проект та вжити відповідних заходів до його реалізації.

 Наступною стадією є реалізація інвестиційного проекту будівництва, яка може бути забезпечена самим інвестором (у разі застосування господарського способу будівництва) або будівельним підрядником (якщо використовується підрядний спосіб будівництва). Після реалізації інвестиційного проекту завершений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію відповідно до встановленого порядку.

 Традиційно в нашій країні більшість будівельних робіт (понад 80%) виконується підрядним способом [12, с. 7].

 Це, насамперед, пояснюється доволі розгалуженою системою будівельних і спеціалізованих організацій, які функціонують у межах будівельного комплексу України, а також їх технічною озброєністю, використаниям прогресивних будівельних технологій, сучасних матеріалів та конструкцій.

 1.3 Правовідносини з капітального будівництва

 Правовідносини з капітального будівництва (будівельні правовідносини) - це врегульовані правом господарські відносини з організації, управління та безпосереднього здійснення капітального будівництва. Ці правовідносини є комплексними, що зумовлено складністю господарської діяльності в галузі капітального будівництва [25, с. 383].

 Комплексність будівельних правовідносин полягає в тому, що вони включають:

 - підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишукувальних і проектних робіт;

 - відносини щодо будівельних підрядів;

 - відносини щодо будівельних поставок;

 - відносини щодо надання послуг, пов'язаних із капітальним будівництвом [9, с. 182].

 Комплексність правовідносин з капітального будівництва передбачає наявність у них основної діяльності, що регулюється правом. Це проектна і будівельна діяльність (проектні та будівельні підряди). Матеріальний зміст цих правовідносин полягає у виконанні та здачі організацією-підрядчиком замовленої роботи, а також прийняття та оплату її замовником [9, с. 184].

 Правовідносини з капітального будівництва економічно являють собою особливий вид майново-організаційних відносин. Їх предметом є специфічний товар - проектна і будівельна продукція, що, зазвичай, виробляється та передається замовникові на платній основі. Проектний підрядник виробляє визначені (замовлені) замовником проектно-вишукувальні роботи, кінцевим результатом яких є проектна продукція. Замовник приймає і оплачує цей товар [27, с. 348].

 Будівельний підрядник виконує визначені (замовлені) замовником будівельні роботи, кінцевим результатом яких є закінчений будівництвом, тобто готовий до експлуатації, об'єкт.

 Господарські правовідносини з капітального будівництва (у разі застосування підрядного способу) - це комплексні майново-організаційні правовідносини, змістом яких є організація, виробництво і здача організацією-підрядником визначених (замовлених) замовником проектно-вишукувальних та/або будівельних і пов'язаних з ними робіт, приймання та оплата їх замовником, введення в дію закінченого будівництвом об'єкта [7, c. 178].

 Суб'єкти правовідносин з капітального будівництва - це особи, які володіють сукупністю господарських прав і обов'язків, необхідних для організації та безпосереднього здійснення будівельних та пов'язаних із ними робіт (проектних, вишукувальних, монтажно-налагоджувальних та ін.).

 До них належать:

 а) господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт. Ними можуть бути як підприємства, так і складні утворення - господарські об'єднання, холдингові компанії;

 б) підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (управління, департаменти капітального будівництва). Вони виступають як суб'єкти внутрішньогосподарських відносин, а у разі наявності відповідних повноважень, закріплених у положеннях про такі підрозділи, - і у зовнішніх відносинах від імені організації, до структури якої входять;

 в) підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійснюють господарську діяльність з капітального будівництва, маючи статус офіційно зареєстрованого підприємця і відповідні ліцензії на виконання тих видів діяльності в сфері будівництва, які потребують спеціального дозволу - ліцензії);

 г) держава, яка діє в особі:

 1) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник щодо особливо важливих та великих за вартістю об'єктів, що мають загальнодержавне значення, виступає Кабінет Міністрів України);

 2) спеціально уповноваженого органу у сфері капітального будівництва - Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, яке діє відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 19.12.2005 р. № 1801/2005 в ред. від 01.03.2007 р.;

 3) галузевих та інших органів державного управління (господарських міністерств, відомств, державних господарських об'єднань і державних холдингових компаній);

 4) державних будівельних корпорацій, які виконують складні функції:

 5) власника майна щодо державних підприємств - учасників корпорації;

 6) місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з капітального будівництва;

 д) органи місцевого самоврядування в особі відповідних рад народних депутатів, їх виконкомів, управлінь капітального будівництва, їх виконкомів.

 Учасниками правовідносин з капітального будівництва також є (можуть бути) суб'єкти господарювання та негосподарські організації, які мають потребу у виконанні будівельних і пов'язаних з ними робіт, а також громадяни як споживачі будівельної продукції [26, с. 350].

 Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різні функції і залежно від цього отримувати відповідне найменування.

 Інвестор - це суб'єкт інвестиційної діяльності у сфері капітального будівництва, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів (інвестицій) в об'єкти інвестування, що належать до основних фондів.

 Замовник - це суб'єкт інвестиційної діяльності в галузі капітального будівництва, що замовляє у підрядника виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт. У ролі замовника може виступати сам інвестор або уповноважена ним особа, в тому числі консалтингова та/або інжинірингова організація, що спеціалізується на будівництві.

 Підрядник - організація чи індивідуальний підприємець, що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замовлення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з ними роботи.

 Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капітального будівництва) потребує ліцензування, що здійснюється з метою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед, щодо їх якості, безпеки, довговічності будівель та споруд).

 Відповідно до п. 30 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ в ред. від 01.01.2008 р. у сфері будівництва підлягають ліцензуванню вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж.

 Втім, необхідно звернути увагу на недосконалість нормативної бази, що регулює діяльність у сфері будівництва. Аналіз понад 180 нормативних документів, виданих потягом 1992-2006 p.p. у сфері будівництва, свідчить про те, що їх значна кількість повторюється на різних рівнях структури державного управління, а це свідчить про невиконання або виконання не в повному обсязі поставлених завдань та відсутність коштів.

 1.4 Будівельне законодавство

 Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва [9, с. 442].

 Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво є такою:

 а) кодекси:

 1) Господарський кодекс України, зокрема глава 33 "Капітальне будівництво" (ст. ст. 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 "Договір на створення і передачу науково-технічної продукції", що включена до глави 34 "Правове регулювання інноваційної діяльності";

 2) Цивільний кодекс України: глава 61 "Підряд", глава 62 "Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт";

 3) Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема глава 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, глава 13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

 4) Земельний кодекс України, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін.

 б) закони України:

 1) "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р., який визначає правові й економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме: дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела (ст. 10); визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами капітального будівництва (ст. 9); закріплює правові форми державного регулювання у сфері капітального будівництва (ст. 12); встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських інвестицій у будівництво (які здійснюються з державного бюджету) - ст. 13; визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14); закріплює основні засади державної експертизи будівельних проектів (ст. 15), а також принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч.2 ст. 17);

 2) "Про основи містобудування" від 16.11.1992 р.: визначає основні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використання територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого призначення); створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури територій та населених пунктів; розробку правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівної документації та ін. (ст. 2), визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування (ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (ст.ст. 7-15), поняття містобудівної документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (ст. ст. 17-18) та ін.;

 3) "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 р., відповідно до якого виконання проектних та вишукувальних робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

 4) "Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" від 14.10.1994 р.: встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного законодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

 4) "Про наукову і науково-технічну експертизу" від 10.02.1995 р.: визначає основні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу будівельних програм та проектів;

 5) "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 р., відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та будівельного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту та ін.;

 6) "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 р.: встановлює обов'язок забудовника отримати необхідний для проектування дозвіл на будівництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого порядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж і споруд (ст. 29);

 7) "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 р.: встановлює вимоги до будівельного майданчика, проекту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану забудови відповідного населеного пункту, обов'язковість отримання дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки будівельного проекту;

 8) інші закони;

 в) нормативно-правові акти Президента України, зокрема Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725.

 ІV. Постанови Кабінету Міністрів України: від 27.12.2001 р. № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва"; від 18.01.2003 р. № 56 "Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів"; від 05.12.2007 р. № 1396 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві"; від 08.10.2008 р. № 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених закінчених будівництвом об'єктів"; від 27.08.2008 р. № 772 "Про заходи щодо здешевлення вартості будівництва житла" та ін.;

 г) відомчі нормативно-правові акти: наприклад, наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.07.2006 р. № 112 "Про затвердження Порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівництва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України"; спільний наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24.02.2007 р. № 27/12 "Про затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів".

 У системі будівельного законодавства велика питома вага належить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандартах (державних, відомчих), технічних умовах [!!! ].

 Державні будівельні норми (ДБН) - розробляються на продукцію, процеси і послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, зведення, реконструкції, планування і забудови населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління й економіки будівництва; затверджуються Державним комітетом України з будівництва та архітектури.

 Відомчі будівельні норми (ВБН) - розробляються заінтересованими відомствами за погодженням з Державним комітетом України з будівництва та архітектури, у разі відсутності ДБН, а також необхідності встановлення вимог, що перевищують або доповнюють вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.

 Регіональні будівельні норми (РБН) - містять регіональні правила забудови населених пунктів і територій; розробляються місцевими державними адміністраціями за погодженням з Державним комітетом України з будівництва та архітектури.

 Державні стандарти (ДСТ) - встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги до об'єктів інвестування, в т. ч. будівництва і промисловості продукції будівельного призначення, забезпечуючи їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання); затверджуються відповідним господарським міністерством, відомством, а у сфері будівництва - Державним комітетом України з будівництва та архітектури.

 Технічні умови (ТУ) - встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного та іншого призначення, її використання, пакування, маркування, приймання, контролю та випробування, транспортування та зберігання; затверджуються заінтересованими організаціями за погодженням з Державним комітетом України з будівництва та архітектури.

 Значну роль відіграють рекомендаційні акти, що орієнтують учасників відносин на оптимальну і бажану для суспільства поведінку у сфері капітального будівництва.

 Проте необхідно зазначити, що у зв'язку з певними трансформаціями будівельної галузі, більшість нормативно-правових актів у сфері будівельного підряду потребує докорінного оновлення.

 РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ПІДРЯДНИХ ДОГОВОРІВ У БУДІВНИЦТВІ
ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОГОВІРНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

 В інвестиційній діяльності, зокрема в капітальному будівництві, застосовуються практично усі договірні типи: підряд, поставка, перевезення тощо [27, с. 349].

 Крім того, в межах договірних типів використовуються й окремі різновиди: договори в галузі проведення розвідок і проектування, здійснення шефмонтажу обладнання і пусконалагоджувальних робіт, будівництва.

 Усі ці договори опосередковують відносини, які технологічно пов'язані між собою і тому потребують єдиного комплексного врегулювання. Головне місце посідають підрядні договори, оскільки за їх допомогою регулюються відносини з приводу виконання робіт, які мають найбільшу питому вагу в інвестиційній діяльності [17, с. 126].

 Договори підрядного типу, що їх застосовують у будівництві, доцільно класифікувати відповідно до характеру робіт і сфери їх виконання. Можна виділити такі групи підрядних договорів:

 - на виконання проектних і розвідувальних робіт;

 - на виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт;

 - на виконання пусконалагоджувальних робіт і шефмонтажу обладнання;

 - на виконання інших допоміжних робіт [13, с. 662].

 Тривалий період у літературі точилися дискусії з приводу правової природи і самостійності окремих видів договорів, що застосовуються в будівельному процесі. Найбільші спори викликав договір на виконання проектних і розвідувальних робіт [23, с. 384].

 Якщо питання про самостійність договору підряду на капітальне будівництво було розв'язане в законодавстві позитивно, то доля інших підрядних договорів, які тісно пов'язані з будівництвом і становлять єдиний технологічний процес, залишилася поза межами законодавчого регулювання.

 Саме це і стало приводом для твердження, що договір на виконання проектних і розвідувальних робіт, як і інші підрядні договори в будівництві, необхідно розглядати як різновид договору підряду на капітальне будівництво, оскільки проектування є однією із стадій капітального будівництва в широкому розумінні.

 Втім, більшість авторів завжди обстоювали самостійність договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, маючи на увазі, що він характеризується власним предметом регулювання, іншим порядком виконання зобов'язань, а також приймання і оплати робіт.

 Під час розробки нового ЦК України знову постало п