Кр Історія держави і права України 2

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Історія держави і права України"
1. Вкажіть хронологічну дату.
У якому році козацькі полки Лівобережної України були перетворені на карабінерські?
Карабінери – воїни військових частин, які мали на озброєнні карабіни (короткі полегшені рушниці). Карабінери з'явилися в Іспанії в XV ст. під назвою "карабени". В XVІІ ст. кінні підрозділи карабінерів почали створюватися у Франції, Австрії та Німеччині. В Російській імперії карабінерські полки існували від 1763 до 1796 р.р.
У 1783 р. за указом Військової колегії 10 полків Лівобережної України було перетворено у регулярні полки кавалерії – карабінерські, їх полковники отримали табельні чини, а рядових козаків було зрівняно з державними селянами і зобов'язано виконувати їх повинності.
2. Дайте визначення поняття.
Шлюб "на віру" – по суті, цивільний шлюб, в якому жінка була рівною з чоловіком. Це пояснюється інстинктивним прагненням нижчої соціальної ланки суспільства до виживання в умовах соціально-економічної кризи, розорення індивідуальних (сімейних) форм господарства тощо.
3. Дайте визначення поняття.
Всенародні Збори Української Народної Республіки – вищий законодавчий орган УНР, який обирався загальним, рівним, безпосереднім, таємним і пропорційним голосуванням усіх громадян України. Активне і пасивне виборче право наступало по досягненні громадянином 20 років. Всенародні збори України очолював Голова, який мав заступника.
До компетенції Всенародних зборів України належали прийняття законів, встановлення розміру стягування податей, позики, оголошення війни, укладення договорів, встановлення одиниці міри, ваги і монети. Всенародні збори України формували вищий виконавчий орган – Раду Народних Міністрів.
4. Дайте визначення поняття.
Заставаньє – звинувачення чоловіком дружини у порушенні подружньої вірності.
5. Дайте визначення поняття.
Національно-персональна автономія – право національних меншин на самостійне влаштування свого національного життя.
Більш детально – див. відповідь на питання 9 контрольної роботи.
6. Вкажіть прізвище державного діяча.
Хто підготував кодифікований збірник "Суд и расправа в правах малороссійських"?
"Суд і Розправа" – визначна пам'ятка права України XVІІІ ст., складена бунчуковим товаришем Ф. Чуйкевичем, результат його приватної кодифікації (1750-1758). Повна назва: "Суд і Розправа в правах Малоросійських широко на різних місцях показана, а тут в єдиний короткий і ясний ексцерпт, для припинення гіркої в судах тяганини зібрана, для корисного вжитку малоросіянами списана від Різдва Христового 1770 18 жовтня".
7. Дайте відповідь на питання.
Які рішення ухвалив Всеукраїнський Національний Конгрес?

Всеукраїнський національний конгрес – найважливіша подія початкового етапу Української революції, перший представницький форум українського руху на теренах України, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.
Всеукраїнський національний конгрес було скликано 6-8 квітня 1917 р. у Києві. Його значення зумовлювалося вже самою метою скликання форуму – зробити Центральну Раду керівним органом українського національного руху та розширити її соціальну базу, переорієнтувати пріоритети діяльності з культурно-просвітницьких на державотворчі.
На завершення третього дня роботи Всеукраїнський національний конгрес ухвалив такі рішення:
1) Український національний з'їзд протестує проти претензій на землі непольські, заявлені тимчасовою Польською Державною Радою в декларації на заклик Тимчасового уряду Російського до з'єднання польського народу з вільною російською державою. Народ український не потерпить жодних намагань до захоплення прав на територію України, политу його потом і кров'ю.
2) Український національний з'їзд, вислухавши заяви і конкретні пропозиції українських делегатів армії і флоту, доручає Центральній Раді ті конкретні домагання подати Тимчасовому уряду.
3) Український національний з'їзд ухвалив послати привітання українцям на фронт.
4) Український національний з'їзд доручає Центральній Раді взяти, якомога скоріше, ініціативу союзу тих народів Росії, які домагаються, як і українці, національно-територіальної автономії на демократичних підставах в Федеративній Російській Республіці.
5) Український національний з'їзд ухвалює доручити Центральній Раді організувати з своїх депутатів і представників національних меншин комітет для вироблення проекту автономного статуту України. Цей статут має бути запропонований для затвердження конгресові України, організованому так, щоб він висловлював волю людности всеї території України. Санкція автономного устрою України визнається, згідно з резолюцією попередніх днів, за Установчими зборами.
6) Український національний з'їзд, вислухавши передані йому зі зборів Селянської спілки резолюції щодо заборони, продажу й закладу землі і лісів, а також довгострокової оренди скарбів підземних (вугілля, руди та інших), постановляє передати їх Центральній Раді для відповідної заяви Тимчасовому урядові.
8. Дайте відповідь на питання.
Чому така форма експлуатації у східних словіян, як патріархальне рабство, не переросла у рабовласницьку формацію?

Така форма експлуатації, як патріархальне рабство, що існувала у східних слов'ян, не переросла у рабовласницьку формацію. У процесі формування класів суспільства перейшли від первіснообщинного ладу до феодального.
Цей своєрідний розвиток пояснюється низкою обставин.
1. Масовому застосуванню праці рабів у землеробстві перешкоджали суворі кліматичні умови, в яких утримання раба обходилося надто дорого і тому було невигідним.
2. Треба враховувати і роль сільської общини як чинника, що затримував розвиток рабовласництва у східнослов'янському суспільстві.
3. Не менш важливе значення мала й відсутність широкої варварської периферії, яка б постачала східним слов'янам рабів-полонених у великій кількості.
9. Дайте відповідь на питання.
Схарактеризуйте порядок надання Конституцією УНР права на національно-персональну автономію національним меншинам.
Закон про національно-персональну автономію 1918 р. – один з найважливіших правових актів конституційного характеру в Українській Народній Республіці. Прийнятий в один день з ІV Універсалом – 9(22) січня 1918 р.
Цей Закон надавав російській, єврейській і польській націям право на національно-персональну автономію. Білоруси, чехи, молдавани, німці, татари, греки та болгари, що мешкали в Україні, могли користуватися таким правом після подання відповідної заяви до Генерального суду УНР, підписаної не менш як 10 тис. громадян, не обмежених у політичних правах.
Протягом 6 місяців суд мав винести рішення і сповістити про нього Генеральний секретаріат. Нації, не зазначені у цьому переліку, за своїм бажанням могли подавати такі ж заяви, але вже на розгляд парламенту УНР.
Центральна Рада проголошувала право на самостійне творення свого національного життя невід'ємним природним правом нації. Будь-яка з них могла створювати на території України власний національний союз. До нього входили б поіменно всі люди, прізвища яких включалися до "національного кадастру".
Останній мав публікуватися для загальної відомості й кожен громадянин отримував право вимагати як включити його до кадастру, так і виключити зі списків.
Національному союзові належало виключне право представництва даної нації перед державними і громадськими установами.
Кошти союзів мали складатися з відрахувань центру та органів місцевого самоврядування від сум, спеціально призначених на ці справи, пропорційно до кількості членів того чи того союзу. Його бюджет міг також поповнюватися за рахунок оподаткування власних членів і встановлення для них відповідних позик.
Структура та склад керівних органів національного союзу визначались установчими зборами нації, делегати до яких обиралися з числа громадян віком понад 20 років на основі загального, без різниці статі і віри, та рівного виборчого права, через безпосередні вибори і таємне голосування з використанням принципу пропорційного представництва.
Компетенція національного союзу мала встановлюватись і затверджуватись Установчими зборами УНР або її парламентом.
Усі органи національного союзу вважалися державними. Його вищим представницьким органом були національні установчі збори, а виконавчим – національна рада. Вони мали право видавати закони у межах своєї компетенції.
Влада національного союзу поширювалася на всіх його членів, незалежно від місця їх мешкання у межах УНР. Спори між органами Національного союзу, з одного боку, та органами інших національних союзів або державного врядування і місцевого самоврядування, з іншого, повинні були розв'язуватись адміністративними судами.
Закон про національно-персональну автономію було включено окремим розділом до Конституції УНР.
10. Розв'яжіть тест.
За які злочини Руська Правда передбачала вищу міру покарання?
1) конокрадство; 2) посягання на князівську владу; 3) убивство "в розбої"; 4) підпал будинку чи гумна; 5) убивство "в образу"; 6) церковна татьба; 7) чародійство.
Відповідь:
Руська Правда передбачала вищу міру покарання за конокрадство, убивство "в розбої", підпал будинку чи гумна.
11. Розв'яжіть тест.
Яким терміном в Руській Правді називається судова присяга?
1) рота; 2) ряд; 3) знаменіє; 4) покон.
Відповідь:
Судова присяга в Руській Правді називалася терміном "рота".
12. Розв’яжіть тест.
Перша кодифікація права УСРР була здійснена в:
1) 1917-1920 р.р.; 2) 1922-1927 р.р.; 3) 1936-1940 р.р.
Відповідь:
В 1922-1927 р.р. у радянській Росії, а згодом і в Україні, проводилася повна кодифікація всіх галузей права.
13. Розв'яжіть задачу.
Умова:
На базарі 15-річкий підліток, син вільного общинника Б., вирішив нишком покататись на доброму коні, поки його господар – князівський дружинник – ходив по торговельних рядах. Повертаючись, дружинник побачив, що на його коні їздить взад-вперед незнайомий хлопчина й захопив його "на гарячому".
Питання: Яке рішення винесе суд?
Розв'язання:
Подія трапилась за часів Київської Русі. Носить кримінально-правовий характер (підліток вчинив майновий злочин – незаконне користувався чужим майном, а саме – самовільно їздив на чужому коні). Справа буде розглядатися у княжому суді за нормами Руської Правди.
Згідно зі статтею 33 Поширеної редакції Руської Правди винний має сплатити грошовий штраф у розмірі 3-х гривен (одна частина цієї суми буде вилучена на користь князя, друга – на користь потерпілої сторони).
14. Розв'яжіть задачу.
Умова:
Купець Д. позичив купцю Т. 35 кун терміном на 1 місяць. Угода була складена без свідків. По закінченню місяця купець Д. почав вимагати повернення грошей. Однак, купець Т. заявив, що грошей не позичав. Купець Д. звернувся до суду.
Питання: Як буде вирішено справу?
Розв'язання:
Подія сталася за часів Київської Русі. Носить цивільний характер. Буде розглядатися в княжому суді за нормами Руської Правди.
Згідно зі статтею 48 Поширеної редакції Руської Правди, оскільки договір позики між купцями був заснований на довір'ї та складений без послухів, спірне питання буде вирішено очищувальною присягою кредитора.
15. Розв'яжіть задачу.
Умова:
Після 20 років подружнього життя боярин Л. вирішив розлучитися з дружиною і одружитися з молодою красивою вдовою. З позовом про розлучення він звернувся до суду, мотивуючи його прагненням взяти шлюб з іншою жінкою.
Питання:
В якому суді буде розглядатись справа і як її буде вирішено?
Розв'язання:
Подія сталася за часів Київської Русі. Носить цивільний характер. Буде розглядатися в церковному суді за нормами Статуту князя Ярослава про церковні суди.
Відповідності до статті 18 Статуту суд винесе таке рішення: позов боярина Л. не може буде задоволений. Якщо ж він розлучиться, то повинен сплатити 42 гривні митрополиту.
16. Розв'яжіть задачу.
Умова:
Вночі боярські слуги спіймали у конюшні смерда М., коли той крав коня. Смерда побили, зв'язали і кинули на подвір'ї до світанку. Вранці з нічного полювання повернувся сам господар. Довідавшись від юрби людей, що оточила зв'язаного злочинця, про спробу викрадення його найкращого коня, розлючений боярин вихопив меча і вбив смерда. Родичі загиблого звернулися до суду.
Питання:
Як буде вирішено справу?

Розв'язання:
Подія сталася за часів Київської Русі. Носить кримінальний характер. Буде розглядатися в княжому суді за нормами Руської Правди.
Відповідно до статті 37 "Про злодійство", суд винесе таке рішення – боярин має сплатити 12 грн. родичам загиблого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Історія держави і права України: Академічний курс. У 2-х т. Т. 1 / За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. – К.: Ін Юре, 2000. – 648 с.
2. Історія України: нове бачення: Т. 1 / О. Гуржій, Я. Ісаєвич,
М. Котляр, О. Моця та ін.). – К.: Либідь, 1993. – 450 с.
3. Кульчицький В. С., Настюк М.І., Тищик Б. Й. Історія держави і права України. – Львів: Світ, 1996. – 296 с.
4. Музиченко П. П. Історія держави і прави України: Навч. посібник. – 2-е вид., випр. и доп. – К.: Знання, 2000. – 660 с.
5. Памятники русского права: Вып. 1. Памятники права Киевского государства, Х-ХІІ в.в. / Сост. А. А. Зимин. – М.: Госюриздат, 1952. – 286 с.
6. Российское законодательство Х-ХХ веков: В 9-ти т. Т. 1: Законодательство Древней Руси. – М.: Юрид. лит., 1984. – 732 с.
7. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник / Упоряд.: А. С. Чайковський, О. А. Копиленко, В. М. Кривоніс та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 656 с
8. Шевчук В. П., Тараненко М. Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.