К МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ.

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Конституційне право України"
на тему: МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ:
ОСНОВИ КОНСТИТУЦИЙНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ


ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1 Особливості функціонування місцевих державних адміністрацій як державних органів виконавчої влади
в Україні 6
1.1 Система і повноваження місцевих державних адміністрацій 6
1.2 Завдання і принципи діяльності місцевих державних адміністрацій 8
1.3 Порядок формування місцевих державних адміністрацій 10
1.4 Структура місцевих державних адміністрацій 13
Розділ 2 Правовий статус голів місцевих державних адміністрацій 17
Розділ 3 Взаємовідносини органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій на рівні області, району 22
Висновки 33
Список використаної літератури 37


ВСТУП
Виконавчу владу в областях і районах здійснюють обласні та районні адміністрації.
Місцеві державні адміністрації – це державні органи виконавчої влади в областях, районах, в районах Автономної Республіки Крим, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вони діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним і обласним радам у межах, передбачених Законами України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 р.
№ 586-XІV в ред. від 31.01.2009 р. і "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР в ред. від 30.04.2009 р.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом в системі органів виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вона виконує повноваження державної влади та делеговані їй відповідними радами виконавчі функції через створювані управління, відділи та інші структурні підрозділи та діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації.
Саме місцеві державні адміністрації реалізують принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, покладений в основу побудови територіального устрою України (ст. 132 Конституції України).
Отже, можна зробити висновок, що управління місцевими справами здійснюється через органи державної адміністрації в областях і районах, які є периферійною ланкою виконавчого апарату, призначаються з центру та формуються за участю представницьких органів, що обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Такий підхід у повному ступені відповідає змісту управління місцевими справами, якого додержується більшість країн сучасного світу [13, с. 157].
Це пояснюється тим, що посилилась роль місцевих органів в реалізації урядової політики на місцях, в наданні відповідних послуг населенню, що, своєю чергою, визначило заінтересованість держав у ефективному функціонуванні місцевого управління, підвищило вплив місцевих органів на політичні процеси у цілому [22, с. 23].
Усім викладеним вище й пояснюється актуальність теми наданої курсової роботи.
Метою роботи є комплексний аналіз вітчизняного законодавства й наукових досягнень щодо регулювання конституційно-правового статусу місцевих державних адміністрацій.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:
– розглянути систему і повноваження місцевих державних адміністрацій;
– визначити завдання і принципи діяльності місцевих державних адміністрацій;
– з'ясувати порядок формування місцевих державних адміністрацій;
– охарактеризувати структуру місцевих державних адміністрацій;
– розкрити особливості правового статусу голів місцевих державних адміністрацій;
– проаналізувати взаємовідносини органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій на рівні області, району.
Об'єкт дослідження – основи конституцийно-правового статусу місцевих державних адміністрацій.
Предметом дослідження є комплекс суспільних відносин, які складаються у процесі діяльності місцевих державних адміністрацій.
Методологічну основу курсової роботи складають сучасні методи пізнання, включаючи як загальнонаукові (діалектико-матеріалістичний, системний, соціологічний), так і спеціальні (порівняльно-правовий, нормативно-юридичний, структурно-функціональний). Застосування цих методів дало можливість розглянути основи конституцийно-правового статусу місцевих державних адміністрацій як цілісну публічно-правову категорію і явище.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.


РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ЯК ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
1.1 Система і повноваження місцевих державних адміністрацій
Місцеві державні адміністрації – це єдиноначальні місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції, наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені владні рішення на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць [6, с. 535].
Повноваження місцевих державних адміністрацій у цілому реалізуються одноосібно їх керівниками – головами місцевих державних адміністрацій.
До системи місцевих органів державної виконавчої влади входять обласні, районні, районні в містах Києві і Севастополі, а також Київська і Севастопольська міські державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою [7, с. 343].
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеві державні адміністрації та їх голови в процесі здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів України, підзвітні і підконтрольні урядові. Голови обласних державних адміністрацій інформують Президента України і Кабінет Міністрів України та щорічно звітують перед ними про виконання місцевою державною адміністрацією покладених на неї повноважень, а також суспільно-політичне, соціально-економічне, екологічне та інше становище на відповідній території, вносять пропозиції з питань удосконалення чинного законодавства України і практики його реалізації, системи державного управління.
Місцеві державні адміністрації під час здійснення своїх повноважень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.
Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.
З питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій.
Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.
Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.
В Автономній Республіці Крим діяльність районних державних адміністрацій у межах своїх повноважень спрямовує та контролює Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольними відповідним радам у частині делегованих повноважень. М ісцеві державні адміністрації є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України. Місцеві державні адміністрації знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.
1.2 Завдання і принципи діяльності місцевих державних
адміністрацій
Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
– виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
– законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
– виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;
– підготовку та виконання відповідних бюджетів;
– звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
– взаємодію з органами місцевого самоврядування;
– реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень [13, с. 158].
Районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим, крім виконання вищеозначених завдань, забезпечують виконання Конституції Автономної Республіки Крим, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Місцеві державні адміністрації діють на засадах:
– відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність;
– верховенства права;
– законності;
– пріоритетності прав людини;
– гласності;
– поєднання державних і місцевих інтересів [10, с. 250].
Фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Фонд оплати праці працівників та видатки на утримання обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій встановлюються Кабінетом Міністрів України, районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністрацій – головами обласних державних адміністрацій.
Для забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів за ними на праві управління закріплюється майно, що є державною власністю.
Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів і апарату місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації.
Посадові особи місцевих державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов'язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України "Про державну службу".
Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та іншими законами України.

1.3 Порядок формування місцевих державних адміністрацій
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 р. № 586-XІV в ред. від 31.01.2009 р. місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.
Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.
Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться Прем'єр-міністром України. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура.
У разі відхилення Президентом України поданої кандидатури відповідно Прем'єр-міністр України чи голова обласної державної адміністрації вносять на розгляд Кабінету Міністрів України нову кандидатуру.
Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі (ст. 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"):
1) порушення ними Конституції України і законів України;
2) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
3) визнання судом недієздатним;
4) виїзду на проживання в іншу країну;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
6) порушення вимог несумісності;
7) за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та законодавством про державну службу;
8) висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів від складу відповідної ради;
9) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі:
1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації;
2) подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;
3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються також у разі їх смерті.
У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.
Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи (ст. 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Перший заступник голови обласної державної адміністрації призначається на посаду головою обласної державної адміністрації за згодою Прем'єр-міністра України.
Заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду головою обласної державної адміністрації за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України.
Перші заступники та заступники голів районних державних адміністрацій призначаються на посади головами районних державних адміністрацій за погодженням з відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій.
Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.
Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.
Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
На посади в місцеві державні адміністрації призначаються громадяни України.
Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.
1.4 Структура місцевих державних адміністрацій
Як і будь-які органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації структурно упорядковані.
Формування структур місцевих державних адміністрацій визначається постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821 "Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій".
Постановою затверджено такий примірний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації.
І. Відділи та інші підрозділи апарату облдержадміністрації:
– організаційний відділ;
– відділ кадрової роботи та з питань державної служби;
– відділ роботи зі зверненнями громадян;
– юридичний відділ;
– загальний відділ;
– відділ контролю;
– відділ бухгалтерського обліку;
– відділ взаємодії з правоохоронними органами;
– відділ з питань правоохоронної та мобілізаційної роботи;
– відділ інформаційно-комп'ютерного забезпечення;
– господарський відділ;
– прес-служба;
– відділ з питань режимно-секретної роботи.
ІІ. Управління, відділи та інші структурні підрозділи облдержадміністрації:
– головне управління сільського господарства і продовольства;
– головне управління економіки;
– головне управління праці та соціального захисту населення;
– головне фінансове управління;
– управління промисловості, енергетики, транспорту та зв'язку;
– управління вугільної промисловості (утворюються в разі потреби);
– управління капітального будівництва;
– управління житлово-комунального господарства;
– управління містобудування та архітектури;
– управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
– управління освіти і науки;
– управління охорони здоров'я;
– управління культури;
– управління з питань молоді, спорту та туризму;
– управління у справах преси та інформації;
– управління з питань внутрішньої політики;
– управління державної ветеринарної медицини;
– управління з питань майна комунальної власності (за умови делегування радами повноважень з управлінням майном);
– управління з питань державних корпоративних прав (утворюються у разі потреби);
– відділ у справах національностей та міграції;
– відділ у справах релігій;
– інспекція державного технічного нагляду;
– інспекція якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції;
– служба у справах неповнолітніх;
– державний архів області.
Структура районних державних адміністрацій формується з урахуванням примірного переліку управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації.
І. Відділи та інші підрозділи апарату райдержадміністрації:
– відділ організаційної і кадрової роботи;
– загальний відділ;
– відділ контролю;
– юридичний відділ;
– фінансово-господарський відділ;
– відділ з питань оборони та мобілізаційної роботи;
– відділ внутрішньої політики;
– відділ з питань режимно-секретної роботи.
ІІ. Управління, відділи та інші структурні підрозділи райдержадміністрації:
– управління (відділ) сільського господарства і продовольства;
– управління економіки;
– управління праці та соціального захисту населення;
– фінансове управління;
– управління державної ветеринарної медицини;
– відділ з питань молоді та спорту;
– відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства;
– відділ освіти;
– відділ культури;
– відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;
– служба у справах неповнолітніх;
– архівний відділ.
Голови місцевих державних адміністрацій можуть утворювати управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих адміністрацій, не передбачені примірним переліком, у межах граничної чисельності, встановленого фонду оплати праці працівників і видатків на утримання відповідної державної адміністрації за погодженням з відповідним міністерством, іншими центральними органами виконавчої влади.
Зазвичай вони керуються при внесенні таких змін необхідністю врахування таких чинників, як галузева структура господарства області (району), інституціональні перетворення, що відбуваються на їх території.


РОЗДІЛ 2 ПРАВОВИЙ СТАТУС ГОЛІВ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ
Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних державних адміністрацій. Вони, відповідно до п. 10 ст. 106 Конституції України, призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів на строк повноважень Президента України.
Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів вносяться Прем'єр-міністром. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій.
На кожну вакансію вноситься одна кандидатура. У разі відхилення Президентом України поданої кандидатури Прем'єр-міністр чи голова обласної державної адміністрації вносять на розгляд Кабінету Міністрів нову кандидатуру.
Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.
Повноваження голови місцевої державної адміністрації припиняються Президентом України у випадках:
– порушення ним Конституції і законів України;
– втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
– визнання судом недієздатним;
– виїзду на проживання в іншу країну;
– набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
– за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених Законом "Про місцеві державні адміністрації" та законодавством про державну службу;
– висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів відповідної ради;
– подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Президент України також може припинити повноваження голови районної державної адміністрації у випадках:
– прийняття відставки голови обласної державної адміністрації;
– подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;
– висловлення недовіри відповідною радою (простою більшістю голосів від складу ради).
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій також припиняються в разі їх смерті.
У випадках обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до вирішення питання про призначення у встановленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.
Заступники голів та керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації призначаються головою адміністрації. При цьому для призначення на посаду першого заступника голови необхідна згода Прем'єр-міністра України; заступників – за погодженням з відповідним вще-прем'єр-міністром України; керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласних адміністрацій – за погодженням з керівником відповідних державних органів виконавчої влади.
Своєю чергою, перші заступники і заступники голів районних державних адміністрацій призначаються на посади головами районних державних адміністрацій за погодженням з відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій, а керівники структурних підрозділів – за погодженням з керівниками відповідних структурних підрозділів обласних державних адміністрацій.
Голови місцевих державних адміністрацій в межах виділених бюджетних асигнувань затверджують структуру і штатний розклад державних адміністрацій та положення про їх структурні підрозділи на підставі типових структур місцевих державних адміністрацій, переліку їх управлінь, відділів та інших підрозділів і положень про них, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Голови місцевих державних адміністрацій:
1) очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень;
2) представляють відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами як в Україні, так і за її межами;
3) призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів відповідно до ст. ст. 10 та 11 Закону України "Про місцеві державні адміністрації";
4) призначають на посади та звільняють з посад керівників апаратів місцевих державних адміністрацій та керівників структурних підрозділів апаратів місцевих державних адміністрацій;
5) укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації, або уповноважують на це своїх заступників;
6) погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України;
7) в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням;
8) регулярно інформують населення про стан виконання повноважень, покладених на місцеву державну адміністрацію;
9) утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад;
10) здійснюють інші функції, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.
Голови обласних державних адміністрацій у випадках, передбачених законом, можуть порушувати перед Верховною Радою України питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голови.
У разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього – один із заступників голови місцевої державної адміністрації.
Перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня.
Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Проекти розпоряджень нормативно-правового характеру погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.
Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі – оприлюднюються.
Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
Таким чином, голови місцевих адміністрацій входять до єдиної системи виконавчої влади України, яка утворюється Президентом України, вищими та центральними органами виконавчої влади і формується шляхом призначення.


РОЗДІЛ 3 ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ НА РІВНІ ОБЛАСТІ, РАЙОНУ
Територіальна організація Української держави – складний процес заходів, що визначаються пріоритетними напрямками внутрішньої загальнодержавної політики щодо забезпечення ефективного функціонування місцевих органів публічної влади, спроможності здійснення ними управління соціально-економічними розвитком відповідної території, захисту конституційних прав і інтересів територіальних громад [20, с. 31].
У правовій демократичній державі законодавець прагне досягти оптимального рівня територіальної організації. Здійснюючи таку діяльність, він стикається із рядом проблем, зокрема, із необхідністю формування механізму взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо питань забезпечення високого рівня життєдіяльності населення на певній території [18, с. 16].
При цьому необхідно зазначити, що дослідники проблеми територіальної організації влади висвітлювали її, насамперед, з позицій державотворчих, основу яких складає економічна дієздатність держави та життєвий рівень населення.
Проте проблема територіальної організації влади є комплексною. До її складу входить дослідження питань адміністративно-територіального устрою, правового статусу адміністративно-територіальних одиниць, формування системи органів тріади влади та особливостей взаємодії між ними, організації та діяльності представницьких органів, органів виконавчої влади, судової влади [18, с. 17].
Однією з найменш досліджених постає проблема реалізації делегованих повноважень, право на виконання яких щодо органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій врегульоване Конституцією України, а їх коло встановлене Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації".
Конституція України (ст. 118) визначила, що місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.
Статтею 143 Конституції України вказано на те, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади, здійснення яких держава фінансує у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні обієкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Отже, Конституцією України передбачено право надання повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та делегування повноважень органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади.
При цьому, у першому випадку, встановлено обов'язок держави забезпечувати у повному обсязі фінансово здійснення повноважень органів виконавчої влади органами місцевого самоврядування.
Що стосується фінансового забезпечення процесу делегування повноважень органами місцевого самоврядування органам виконавчої влади, у Конституції України відповідна норма відсутня. Норма про передачу місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів, яка супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, передбачена ч. 3 ст. 14 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Це означає, що відповідне ресурсне забезпечення (зокрема, органами місцевого самоврядування) має бути передбачене у межах бюджетного фінансування або за наявності підстав, які не суперечать чинному законодавству [9, с. 311].
Порівняння норми ч. 3 ст. 14, ч. 2 ст. 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та ч. 3 ст. 143 Конституції України дозволяє дістатись висновку про те, що таке ресурсне забезпечення органами місцевого самоврядування може бути здійснене не у повному обсязі, але у обсязі, необхідному для здійснення (тобто на рівні мінімальних потреб).
Втім, наявність ресурсного забезпечення делегованих повноважень органами місцевого самоврядування лише на рівні мінімальних потреб ще не означає, що відповідні місцеві адміністрації мають право (на цій підставі) не виконувати делеговані їм, у межах чинного законодавства, повноваження органами місцевого самоврядування. Адже ч. 6 ст. 118 Конституції України вказано на те, що місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами, а ч. 1 ст. 14 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 34 цього Закону, – обласними, районними радами.
Конкретно делеговані районними і обласними радами повноваження відповідним місцевим державним адміністраціям встановлені ст. 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Що стосується надання окремих повноважень органам місцевого самоврядування відповідними місцевими державними адміністраціями, необхідно зазначити таке.
Якщо проаналізувати норми Закону України "Про місцеві державні адміністрації", можна дістатись висновку, що законодавець не виділив окремо ті повноваження, які можуть бути надані органам місцевого самоврядування.
Тобто це питання врегульоване уповноважуючою нормою, що означає можливість надання органам місцевого самоврядування окремих повноважень місцевими державними адміністраціями, передбачених Законом України "Про місцеві державні адміністрації", проте лише за умови забезпечення фінансово їх здійснення (ст.143 Конституції України).
На окрему увагу заслуговує аналіз чинного законодавства щодо питань врегулювання контролю за здійсненням делегованих повноважень.
Процедура контролю передбачена лише щодо здійснення органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади і врегульована підзаконним актом і постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади" від 09.03.1999 р. № 339.
Цим нормативним актом передбачено, що контроль за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади відбувається шляхом аналізу актів органів місцевого самоврядування, надання органами місцевого самоврядування інформації про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади, проведення перевірок діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
При цьому достатньо докладно визначено підстави, порядок, строки, періодичність проведення таких перевірок.
Втім, що стосується дій районних, обласних рад, які здійснюються в процесі контролю делегованих ним повноважень (надання інформації, її форми та періодичність), то це питання залишилось поза увагою нормотворців.
Пунктом 2 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, чинним законодавством до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом. Проте порядок здійснення відповідних дій Закон України "Про місцеве самовряду