Кр 1. формування показань 2. завдання.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
"Криміналістика"

 

ЗМІСТ

1. 3акономірності формування показань.
Фактори, що впливають на формування і дачу показань 3
2. Завдання №2 8
3. Завдання №3 12
4. Завдання №4 18
Список використаної літератури 21


1. 3АКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗАНЬ.
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ
І ДАЧУ ПОКАЗАНЬ
Відповідно до частини 1 статті 95 КПК України 2012 р. показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених КПК України (ч. 5 ст. 95 КПК України 2012 р.).
Як випливає із ч. 1 ст. 96 КПК України 2012 р., сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка.
Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
Свідок зобов'язаний відповідати на запитання, спрямовані на з'ясування достовірності його показань.
Формування показань допитуваних базується на процесах сприйняття, запам'ятовування і відтворення. Виділяють також зворотний зв'язок і коригування показань.
Основу початкового етапу формування показань складає суб'єктивне сприйняття, тобто виникнення цілісного образу предмета в результаті впливу об'єктивного світу на різні органи почуття допитуваного.
Відображення дійсності у свідомості людини зумовлено різними особливостями її особистості: соціальним статусом, соціальною роллю, професійними, національно-культурними й віковими чинниками, життєвим досвідом, освітнім і загальнокультурним рівнями.
Повнота і достовірність показань залежать від певних факторів, що впливають на специфіку їх формування. Так, М. С. Строгович виокремлює такі фактори:
– властивості сприйняття і пам'яті свідка;
– психологічні дефекти психіки й нервової системи свідка;
– стан свідка в момент сприйняття події;
– обстановка, у якій свідок сприймав певне явище;
– тривалість часу з моменту сприйняття факту до дачі показань;
– обстановка допиту під час досудового розслідування і в суді;
– фантазування в показаннях свідка [14, с. 273].
В.Є. Коновалова пропонує свою класифікацію факторів, що впливають на достовірність показань. Вона поділяє їх на суб'єктивні й об'єктивні [6, с. 40].
До суб'єктивних факторів вчена відносить стан органів почуття, психічний стан особистості, схильність до фантазування, а також спрямованість сприйняття допитуваного і його емоційність.
Спрямованість сприйняття обумовлюється його навмисністю чи ненавмисністю. Ненавмисне, або мимовільне, сприйняття формується в тому випадку, якщо людина заздалегідь не готується до сприйняття. Навмисне сприйняття характеризується цілеспрямованістю, й тому його результатом є більш правильні показання.
Певне значення для обрання слідчим тактики допиту, оцінки його результатів має урахування фактора емоційності у сприйнятті. Емоції, які відчувають свідки в момент сприйняття події або у зв'язку з викликом до слідчого на допит, іноді настільки негативно впливають на пам'ять, що заважають зосередитися і пригадати обставини, які в іншій обстановці він згадав би без особливих зусиль.
В оцінці правильності показань чимале значення має урахування схильності особи до фантазування, котре розглядається як довільне заповнення прогалин сприйняття. У практиці розслідування злочинів "чиста фантазія" у показаннях майже виключена. Зазвичай дійсну картину події допитуваний доповнює фантастичними нашаруваннями, що стосуються окремих деталей, дат, чисел. Виявлення таких вигаданих нашарувань можливо лише в результаті ретельного аналізу показань, зіставлення їх з наявними в справі матеріалами.
До об'єктивних факторів, що впливають на повноту і правильність сприйняття, належать такі фактори, як освітленість об'єкта, що сприймався; відстань, на який був розташований об'єкт, що сприймався; погодні умови тощо.
Освітленість об'єкта, якщо вона достатня, допомагає не тільки сприйняти його форму, але й розрізнити деталі.
Правильність і повнота сприйняття залежать від швидкоплинності події, іншими словами, – від часу спостереження події. Значна частина злочинів (вбивства, розбій та ін.) – події швидкоплинні і спостерігаються людиною протягом декількох секунд або, навіть, долі секунди. Вони сприймаються менш повно й всебічно, ніж ті, які спостерігаються протягом більш тривалого часу. Пояснюється це тим, що аналізатори людини за короткий проміжок часу встигають запам'ятати лише частину події.
Погодні умови у значному ступені впливають на сприйняття, нерідко спотворюючи уявлення про об'єкти, що сприймались. Так, туман і дощ впливають на сприйняття форми, кольору, віддаленості об'єктів.
Надзвичайно важливим фактором, що впливає на об'єктивність показань, є пам'ять. Пам'ять передбачає відображення, відкладення або відтворення минулого. Пам'ять – це здатність людини утворювати умовні зв'язки, зберігати і оживляти сліди цих умовних зв'язків.
Будь-яке запам'ятовування передбачає встановлення відповідних нервових зв'язків або асоціацій. Розрізняють кілька видів асоціацій або асоціативних зв'язків: асоціації за суміжністю, подібністю, контрастом, однозначні й багатозначні.
Асоціації за суміжністю припускають послідовне запам'ятовування подій або дій, між якими існує зв'язок. Завдяки цьому нервові процеси, пов'язані з одним із них, викликають дію нервових процесів, пов'язаних з іншим.
Асоціації за подібністю мають місце тоді, коли сприйняття будь-якого об'єкта викликає в пам'яті спогад про схожий з ним об'єкт, навіть якщо він ніколи не сприймався з ним спільно або в певному тимчасовому зв'язку.
Асоціації за контрастом близькі до асоціацій за подібністю, проте їх сутність полягає в тому, що сприйняття будь-якого об'єкта викликає в пам'яті спогад про інший об'єкт, що відрізняється від першого.
Певну роль у процесі запам'ятовування відіграють й інші види асоціативних зв'язків, а саме: однозначні і багатозначні. Однозначний асоціативний зв'язок при фіксації пов'язує певну обставину з будь-яким одним фактом чи дією, багатозначний припускає зв'язок із кількома фактами.
Запам'ятовування деталізується на навмисне й мимовільне. Навмисне запам'ятовування є цілеспрямованим і здійснюється зі свідомим вольовим зусиллям. Мимовільне запам'ятовування пов'язане з виділенням "віх" запам'ятовування, опорних пунктів, з виділенням в об'єкті структурних елементів, смислових утворень, їх угрупованням, систематизацією тощо. Мимовільне запам'ятовування відбувається без будь-якого бажання запам'ятати, і носить випадковий характер, а тому може бути не завжди точним і повним.
У практиці розслідування найбільш часті показання, які не є результатом навмисного запам'ятовування спостережуваного. Цією обставиною і пояснюється уривчастість, неповнота даних, що повідомляються, забування одних деталей і яскраве відтворення інших.
Основним психічним процесом під час допиту є відтворення – розумова дія з відновлення, актуалізації раніше сприйнятого змісту, що зберігся в пам'яті людини.
Відтворення сприйнятого залежить від багатьох факторів, в тому числі від фізичного і психічного стану людини в момент відтворення, її здатності правильно висловлювати свою думку. Здатність висловлювати свої думки у кожної людини індивідуальна й перебуває у прямій залежності від її культурного та інтелектуального рівнів.
Значну роль у відтворенні відіграє також лексика, вживана слідчим при допиті, то, як він формує питання. Так, у разі виникнення ускладнень у допитуваних осіб при описі сприйнятих явищ, передачі іншої інформації, слідчий повинен надавати лексичну допомогу, не зводячи її, зазвичай, до підказок, уникаючи будь-якого впливу на допитуваного.
На якість відтворюваної інформації певний вплив справляють й характерологічні властивості особистості допитуваного.
Отже, в процесі допиту важливо враховувати психологічні особливості допитуваної особи, обумовлені типом її вищої нервової діяльності. Істотними є і темп допиту, і ступінь зростання складності інтелектуально-перцептивних завдань, що ставляться слідчим.
2. 29 січня в чергову частину РВВС надійшло повідомлення, що у вагоні електропоїзду, що знаходився на відстої на станції Промислова, був знайдений труп невідомого молодого чоловіка в крові, з багатьма тілесними ушкодженнями. В результаті огляду місця події були виявлені, зафіксовані Й вилучені: змиви слідів крові з підлоги та дивану; скляна пляшка зеленого кольору (0,5 л) з 2 чіткими слідами пальців рук; два недопалки сигарет "Фільтр" і "Ватра"; ніж; мікрооб'єкти.
Завдання:
проаналізуйте та змоделюйте ситуацію, яку інформацію ще потрібно зібрати та з яких джерел, висуньте й обгрунтуйте слідчі версії, складіть постанови на призначення судових експертиз.

Індивідуальна слідча ситуація як стан розслідування визначається співвідношенням наявної і відсутньої інформації, існуючих доказів і допоміжної інформації про умисне вбивство, даними про можливості слідчого, умови оточуючого середовища та ін.
Ситуація у наданій справі – таємне вбивство, але без приховування трупа й інсценування, яке виявлене відразу чи невдовзі після вчинення злочину. У такому разі існують сприятливі можливості для пошуку і вилучення слідів, фіксації показань свідків, тобто все необхідне для успішного розслідування.
Типові версії в наданій ситуації – це версії про особистість вбивці (або про коло підозрюваних), версії про можливі мотиви і пошукові версії про місце знаходження злочинця, який приховується.
У процесі розслідування цього вбивства необхідно з'ясувати низку обставин, що сприяють встановленню істини. До них належать:
1) безпосередня причина смерті;
2) що мало місце – насильницьке заподіяння смерті чи смерть сталася з інших причин;
3) яким способом, з допомогою яких знарядь вчинено вбивство;
4) час настання смерті (має важливе значення для встановлення багатьох обставин, зокрема часу вчинення злочину, визначення кола можливих свідків, організації оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з пошуком злочинця, та ін.);
5) місце вчинення вбивства;
6) обставини, за яких вчинено вбивство;
7) особа жертви (може бути встановлена у разі виявлення документів, які посвідчують особу, а також пред'явлення для впізнання особам, що першими виявили потерпілого, або тим, які проживають поруч з місцем події; особа жертви може бути встановлена шляхом звернення до криміналістичних обліків, зокрема, до дактилоскопічного і обліку осіб, що безвісти зникли);
8) співучасники вбивства і роль кожного з них у вчиненні злочину;
9) особа вбивці (може бути встановлена шляхом опитування свідків, складання суб'єктивного портрета, його показу по телебаченню);
10) мотиви вбивства;
11) обставини, що сприяли вбивству, заходи, яких треба вжити для попередження таких злочинів.
Первісні дії при розслідуванні цього злочину включають невідкладні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. До оперативно-розшукових заходів належать організація переслідування злочинця, опитування громадян, які першими виявили труп, або тих, що перебували на місці злочину, організація спостереження на вокзалі, улаштування засідок тощо.
Первісною невідкладною слідчою дією є огляд місця події і трупа. Особливості огляду місця події по справах цієї категорії випливають із специфіки характеру вбивства (застосування вогнепальної зброї, удавлення зашморгом, отруєння тощо). Важливими є також пошук і огляд слідів та речових доказів.
До первісних слідчих дій належить призначення до провадження судово-медичної експертизи. Серед питань, що розв'язуються судово-медичною експертизою, можуть бути такі:
– причина смерті, час її настання;
– характер та послідовність ушкоджень;
– чи міг постраждалий сам нанести собі ушкодження;
– прижиттєвість або посмертність ушкоджень трупа;
– його резус-фактор, що сприяє визначенню особливостей крові, сліди якої можуть бути виявлені на одязі підозрюваного.
Судово-медична експертиза відкриває можливість для індивідуальної ідентифікації особи по крові, частках м'язів, фрагментах кісток тощо. Поряд із судово-медичною експертизою можуть призначатися й інші експертизи, в тому числі судово-балістична, трасологічна, дактилоскопічна, біологічна та ін.
До невідкладних слідчих дій належить пред'явлення трупа для впізнання. Необхідність у цьому виникає тоді, коли іншим шляхом особу постраждалого встановити неможливо. Пред'явлення для впізнання здійснюється у морзі особам, які заявили про зникнення, або можливому вбивці. Пред'явленню для впізнання передує допит заявників про прикмети зовнішності та одягу постраждалого, а також здійснення туалету трупа з метою надати зовнішності прижиттєвого вигляду. Результати пред'явлення для впізнання фіксуються у протоколі.
Особливе місце посідає допит свідків. До плану допиту включаються всі питання, що характеризують склад злочину. Особливе значення має деталізація показань, оскільки вона може містити необхідну інформацію для контрольних запитань і перевірки показань як свідків, так і обвинувачених. Показання свідків можуть мати значення для розшуку злочинця (опис прикмет зовнішності) та наступного пред'явлення для впізнання.
Однією із важливих слідчих дій є обшук, метою якого є виявлення слідів і речових доказів причетності особи до злочину. В процесі обшуку слідчий повинен бути орієнтований на пошук: одягу і взуття злочинця, що були на ньому під час події; знарядь і засобів заподіяння смерті; цінностей і предметів, що належали потерпілому; зброї і боєприпасів; листування, фотознімків та інших даних, що можуть пояснити характер стосунків між злочинцем і потерпілим; слідів крові.


Постанови складені з урахуванням статей КПК України 2012 р.

ПОСТАНОВА
про призначення імунологічної експертизи
м. Дніпропетровськ 29.01.2013 р.

Слідчий слідчого відділу Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області лейтенант міліції Іванов І.І., розглянувши матеріали кримінальної справи №11931, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
29.01.2013 року близько 02 год. 00 хв. до чергової частини Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області надійшло повідомлення, що у вагоні електропоїзду, який знаходився на відстої на станції Промислова, був знайдений труп невідомого молодого чоловіка в крові, з багатьма тілесними ушкодженнями.
Під час огляду місця події 29.01.2013 року в 9-му купе вагона №2 електропоїзду №86 сполученням "Дніпропетровськ-Сімферополь", який знаходився на відстої на станції Промислова, на місці №35 було виявлено, зафіксовано й вилучено змиви слідів крові з підлоги та дивану.
На підставі викладеного вище, беручи до уваги, що для всебічного, повного і об'єктивного встановлення всіх обставин даної кримінальної справи необхідні спеціальні знання в галузі медицини, керуючись статтями 69, 70, 91, 242 і 243 КПК України, -
постановив:
1. Призначити по даній кримінальній справі імунологічну експертизу, проведення якої доручити експерту Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи.
2. Па вирішення експерта поставити такі питання:
1) чи є виявлені під час огляду місця події сліди слідами крові?
2) якщо так, то чи належить ця кров людині?
3) якщо кров належить людині, то яка її групова, статева й регіональна належність?
4) чи належить виявлена кров потерпілому?
3. У розпорядження експерта надати зразки крові, вилучені під час огляду місця події.
4. Копію постанови направити начальнику Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз для організації її виконання.
5. Доручити начальнику Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз роз'яснити експертові права й обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 69 КПК України, попередити його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерта, а також за розголошення без дозволу слідчого, прокурора даних досудового слідства – відповідно за статтями 384, 385, 387 КК України, а також відібрати в експерта про це підписку, яку направити разом з висновком експерта слідчому.

Слідчий
лейтенант міліції І.І. Іванов


ПОСТАНОВА
про призначення дактилоскопічної експертизи
м. Дніпропетровськ 29.01.2013 р.

Слідчий слідчого відділу Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області лейтенант міліції Іванов І.І., розглянувши матеріали кримінальної справи №11931, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
29.01.2013 року близько 02 год. 00 хв. до чергової частини Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області надійшло повідомлення, що у вагоні електропоїзду, який знаходився на відстої на станції Промислова, був знайдений труп невідомого молодого чоловіка в крові, з багатьма тілесними ушкодженнями.
Під час огляду місця події 29.01.2013 року в 9-му купе вагона №2 електропоїзду №86 сполученням "Дніпропетровськ-Сімферополь", який знаходився на відстої на станції Промислова, на місці №35 було виявлено й вилучено скляну пляшку зеленого кольору (0,5 л) з 2 чіткими слідами пальців рук.
На підставі викладеного вище, беручи до уваги, що для всебічного, повного і об'єктивного встановлення всіх обставин даної кримінальної справи необхідні спеціальні знання, керуючись статтями 69, 70, 91, 242 і 243 КПК України, -
постановив:
1. Призначити по даній кримінальній справі дактилоскопічну експертизу, провадження якої доручити експерту Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи.
2. На вирішення експерта поставити наступні питання:
а) чи придатні сліди пальців рук, вилучені при огляді місця події, для ідентифікації?
б) ким, потерпілим чи іншою особою, залишені сліди пальців рук, виявлені на скляній пляшці зеленого кольору (0,5 л)?
в) якщо сліди пальців рук належать не потерпілому, то одній чи декільком особам вони належать?
3. В розпорядження експерта надати вилучену під час огляду місця події скляну пляшку зеленого кольору (0,5 л) з 2 чіткими слідами пальців рук.
4. Копію постанови направити начальнику Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз для організації її виконання.
5. Доручити начальнику Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз роз'яснити експертові права й обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 69 КПК України, попередити його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерта, а також за розголошення без дозволу слідчого, прокурора даних досудового слідства – відповідно за статтями 384, 385, 387 КК України, а також відібрати в експерта про це підписку, яку направити разом з висновком експерта слідчому.

Слідчий
лейтенант міліції І.І. Іванов


ПОСТАНОВА
про призначення трасологічної експертизи
м. Дніпропетровськ 29.01.2013 р.

Слідчий слідчого відділу Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області лейтенант міліції Іванов І.І., розглянувши матеріали кримінальної справи №11931, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
29.01.2013 року близько 02 год. 00 хв. до чергової частини Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області надійшло повідомлення, що у вагоні електропоїзду, який знаходився на відстої на станції Промислова, був знайдений труп невідомого молодого чоловіка в крові, з багатьма тілесними ушкодженнями.
Під час огляду місця події 29.01.2013 року в 9-му купе вагона №2 електропоїзду №86 сполученням "Дніпропетровськ-Сімферополь", який знаходився на відстої на станції Промислова, на місці №35 було виявлено й вилучено два недопалки сигарет "Фільтр" і "Ватра".
На підставі викладеного вище, беручи до уваги, що для всебічного, повного і об'єктивного встановлення всіх обставин даної кримінальної справи необхідні спеціальні знання, керуючись статтями 69, 70, 91, 242 і 243 КПК України, -
постановив:
1. Призначити по даній кримінальній справі трасологічну експертизу, провадження якої доручити експерту Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи.
2. На вирішення експерта поставити наступні питання:
а) чи є на недопалках сигарет "Фільтр" і "Ватра" сліди зубів чи слини потерпілого?
в) якщо на недопалках сигарет "Фільтр" і "Ватра" немає слідів зубів чи слини потерпілого, то одній чи двом особам вони належать?
3. В розпорядження експерта надати вилучену під час огляду місця події два недопалки сигарет "Фільтр" і "Ватра".
4. Копію постанови направити начальнику Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз для організації її виконання.
5. Доручити начальнику Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз роз'яснити експертові права й обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 69 КПК України, попередити його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерта, а також за розголошення без дозволу слідчого, прокурора даних досудового слідства – відповідно за статтями 384, 385, 387 КК України, а також відібрати в експерта про це підписку, яку направити разом з висновком експерта слідчому.

Слідчий
лейтенант міліції І.І. Іванов


3. На підлозі (грунті) під час огляду місця події виявлено стріляну пістолетну гільзу. Зафіксувати виявлену гільзу за правилами детальної фотозйомки.
Завдання:
Зробити опис виявленого предмета у вигляді фрагменту протоколу огляду місця подій та надати разом з фотознімками для перевірки.

Маємо можливість лише виготовити схему-малюнок гільзи як додаток до протоколу огляду.

Опис гільзи в протоколі огляду:
"... На підлозі у 80 см від західної (правої) стіни, у 192 см від південної (передньої) стіни спальні лежить гільза пляшкової форми, виготовлена із червоного металу. Капсуль гільзи виготовлений із жовтого металу. Гільза має кільцеву проточку. Висота гільзи – 24,5 мм, діаметр дульця 8 мм, діаметр капелюшки 10 мм. На денці гільзи маються маркувальні знаки у вигляді чисел "270", "38" і зображення двох п'ятикутних зірочок. На капсулі гільзи є утиснений слід грушоподібної форми, зміщений від центру в бік маркувального знака "38". Між маркувальним знаком "270" і зірочкою, що знаходиться праворуч від нього, на денці гільзи є утиснений слід трикутної форми. На відстані 1 мм від краю дульця гільзи знаходяться три точкові сліди, залишені від кріплення способом керніння, які розташовуються колом із проміжками у 120°.
Усередині порожнина гільзи покрита нальотом темно-сірого кольору. Запах згорілого пороху не відчувається.
Гільза сфотографована, загорнута у папір, нерухомо упакована у картонну коробку, яка перев'язана ниткою. Кінці нитки опечатані печаткою №122 прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя, скріплені

4. Після оголошення постанови про пред'явлення обвинувачення та пропозиції дати показання, обвинувачений попросив відкласти допит, щоб він міг усвідомити зміст обвинувачення, згадати відповідні обставини.
Завдання:
Як має повестися слідчий у даній ситуації? Аргументуйте свою відповідь.

Розв'язання:
Слідчий повинен задовольнити прохання обвинуваченого, який попросив відкласти допит, щоб він міг усвідомити зміст обвинувачення, згадати відповідні обставини.
Відповідно до частини 3 ст. 42 КПК України 2012 р. обвинувачений має право:
– знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують;
– бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені КПК України, а також отримати їх роз'яснення;
– нічого не говорити з приводу обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання.
Крім того, згідно із ст. 224 КПК України 2012 р. у разі відмови обвтнуваченого відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов'язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Кримінальний кодекс України від 05.01.2001 р. №2341-ІІІ в ред. від 01.01.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
3. Коваленко Є. Г., Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
4. Когутич І.І. Криміналістика: Особливості методики розслідування окремих видів злочинів: Тексти лекцій. – Львів: Тріада плюс, 2006. – 456 с.
5. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. – Харьков: Изд-во Харьковского юрид. ин-та, 1976. – 288 с.
6. Коновалова В.Є. Допит: Тактика та психологія. – Харків: Консум, 1999. – 242 с.
7. Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Ін Юре, 2004. – 520 с.
8. Кузьмічов В. С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посібник / За ред. В. Г. Гончаренка, Є. М. Моісеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 366 с.
9. Расследование отдельных видов преступлений / Под ред.
О. Я. Баева, А. Г. Филиппова. – М.: Юрист, 1995. – 490 с.
10. Руководство по расследованию преступлений: Науч.-практ пособие. – Харьков: Консум, 2005. – 590 с.
11. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному вигляді): Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 588 с.
12. Селиванов Н. А., Видонов Л. Г. Типовые версии по делам об убийствах. – М.: Юрид. лит., 1989. – 340 с.
13. Сидоров В. Е. Начальный этап расследования: организация, взаимодействие, тактика. – М.: Новый юрист, 1996. – 288 с.
14. Строгович М. С. Курс советского уголонвого процесса. Т. 1. – М.: Юрид. лит., 1968. – 472 с.
15. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого. – К.: Де Юре, 2008. – 208 с.