Кр Особливості огляду трупа.

Контрольна робота
з дисципліни "Криміналістика"

ПЛАН

1. Особливості огляду трупа 3
Завдання № 2 13
Завдання № 3 16
Список використаної літератури 18

1. ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ ТРУПА
Огляд трупа на місці його виявлення є складовою частиною огляду місця події. Місцем події називають ділянку місцевості або приміщення, де відбулася подія, що підлягає розслідуванню.
Огляд місця події і трупа - найважливіша і невідкладна слідча дія. Він проводиться слідчим, який повинен не лише зафіксувати усі виявлені на місці події зміни і сліди, але й з'ясувати характер події, що відбулася, розібратися в діях злочинців, виявити шляхи їх приходу і відходу, намітити початкову версію розслідування справи і невідкладні оперативні заходи щодо затримки злочинця.
Правильно і ретельно проведений огляд часто дозволяє швидко розкрити злочин.
При виявленні трупа для огляду його і місця події прибувають посадові особи, які мають право на проведення слідчих дій. За законом (ч. 1 ст. 192 Кримінально-процесуального кодексу України, надалі - КПК України) огляд трупа проводиться за участю лікаря.
Зазвичай до цієї слідчої дії залучають судово-медичного експерта. При неможливості виклику експерта до участі в огляді трупа на місце події може бути запрошений будь-який лікар, який не має права від цього відмовитися (ч. 1 ст. 192 КПК України).
Огляд трупа регламентується КПК України і Правилами роботи лікаря-фахівця в галузі судової медицини при зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення (події).
Лікар, що бере участь в огляді трупа на місці події, не має права й обов'язку експерта (хоча він може бути судово-медичним експертом за посадою), а виступає як фахівець. Думки і пояснення лікаря на місці події не є висновком, а носять лише консультативний характер і даються слідчому усно. Лікар, що оглядає труп на місці його виявлення, може надалі розтинати цей труп і давати письмовий висновок, тобто брати участь у справі як судово-медичний експерт.
На місце події судово-медичний експерт або лікар повинен прибути достатньо оснащеним для майбутньої роботи. У зв'язку з відсутністю стандартного набору можна рекомендувати такий.
Медикаменти: 1% розчин атропіну і пілокарпіну (для введення в передню камеру очей трупа), водяний розчин аміаку, настойка валеріани, корвалол, камфора, кофеїн, адреналін, перекис водню, спиртовий розчин йоду, спирт тощо.
Майно постійного користування: халат, ковпак, рушник, 2 скальпелі, 2 пінцети, ножиці, неврологічний молоток, фонендоскоп, лінійка, рулетка, електричний ліхтарик, трупний динамометр, термометр із шкалою від -30°С до +50°С, лупа, секундомір, шприц туберкуліновий з голками для ін'єкцій, електростимулятор для перевірки електрозбудженості м'язів трупа.
Витратне майно: бинти, вата, липкий пластир, гумові рукавички, мило, набір олівців, олівці по склу, сірники, папір писальний і копіювальний, конверти, блокнот, сургуч, пробірки, предметні скла, флакони, дактилоскопічна плівка для зняття різних накладень, шприци одноразові, бланки, схеми, поліетиленові пакети для упаковки біологічних матеріалів.
Такі набори поки що не випускаються, але скласти їх неважко, а перелік складових можна й розширити.
В силу своїх медичних пізнань лікар при огляді трупа на місці його виявлення вирішує такі завдання:
- встановлює факт смерті;
- допомагає слідчому оглянути труп і зробити запис результатів цього огляду;
- звертає увагу слідчого на всі особливості, що мають значення для даного випадку, і дає пояснення в зв'язку із виконуваними ним маніпуляціями, наприклад про результати введення пілокарпіну в очі, попередні реакції на наявність крові в плямах та ін.;
- надає допомогу слідчому у виявленні, фіксації, вилученні й упаковці тих речових доказів, що підлягають судово-медичному та судово-хімічному дослідженню (слідів крові, сперми, волос, отрут, медикаментів тощо);
- консультує слідчого з питань, що виникають у процесі огляду трупа (про час настання смерті, характер виявлених ушкоджень, яким предметом вони заподіяні, чи не змінювалося положення трупа та ін.).
Всі відповіді лікаря носять попередній характер і на місці події даються лише усно.
Труп з місця події для розтину транспортується у морг. Разом з трупом надсилаються лист для судово-медичного розкриття або постанова для проведення експертизи, а також другий екземпляр протоколу огляду місця події. Вилучені речові докази із супровідними документами слідчий направляє у відповідні лабораторії.
Додатковий (повторний) огляд місця події як самостійна й обов'язкова для ряду випадків експертна та слідча дія не регламентована КПК України, однак вона часто проводиться на практиці.
Такий огляд рекомендується проводити відразу після дослідження трупа - спільно експертом та слідчим. Повторний огляд особливо потрібен у випадках вбивств, при деяких виробничих і транспортних травмах, а також в інших випадках, які є складними з точки зору встановлення механізму травми.
Лише при додатковому огляді місця події іноді з'являється можливість зіставлення всіх знайдених на трупі ушкоджень з предметами, що ушкоджують, цілеспрямованого виявлення таких предметів. Збільшується ступінь об'єктивізації відповіді, наприклад, на питання про взаємне положення потерпілого і нападаючого.
Після дослідження ушкоджень у морзі можна грунтовно припустити, які ще важливі сліди й біологічні речові докази можуть бути знайдені на місці події, крім виявлених раніше.
Зіставлення вивчених на трупі ушкоджень з результатами первинного й додаткового оглядів дозволяє судовому медику більш повно і конкретно сформулювати відповіді на питання слідства.
Огляд місця події умовно поділяється на статичну і динамічну стадії.
У першій, статичній, стадії учасники оглядають місце події і предмети, що знаходяться на ньому, фіксують їх розташування, нічого не торкаючись та не пересуваючи.
При наявності трупа огляд зазвичай починається з нього, хоча слідчий у кожному конкретному випадку вирішує питання про послідовність огляду, виходячи з особливостей місця події. Проводяться фотографування та складання схематичного плану місця події. Якщо є будь-який сумнів у тому, що на місці події знаходиться не труп, а жива людина, то лікар повинен порушити статичну стадію і насамперед вирішити це питання.
Констатація смерті - найважливіший обов'язок лікаря на місці події. У переважній більшості випадків, коли з моменту смерті пройшла одна година і більш, питання вирішується на підставі виявлення безсумнівних ознак смерті, наприклад трупних плям.
При сумніві в настанні смерті треба негайно починати реанімаційні заходи: непрямий масаж серця, штучний подих "рот у рот" або "рот у ніс", введення медикаментозних засобів та ін., а при їх успіху відправити постраждалого в лікувальну установу. Безуспішні реанімаційні заходи припиняються тільки, якщо з'являються безсумнівні ознаки смерті.
В іншій, динамічній, стадії огляду предмети беруть у руки, пересувають, докладно оглядають з усіх боків. Труп перевертають, оглядають кишені, розстібають одяг, досліджують трупні зміни, оглядають ушкодження тощо. Забороняється робити розрізи, зондувати рани, змивати кров з ушкоджень і прилягаючої шкіри, витягати предмети з ушкоджень. Труп можна лише оглядати.
Повне роздягання трупа на місці події зазвичай не проводиться. Звертається увага на те, щоб при огляді не були втрачені будь-які речові докази. Так, з одягу трупа можуть випасти кулі, дріб, пижі. На одязі можуть бути нестійкі пилові сліди протектора, накладення волокон одягу злочинця або інші накладення, які необхідно охоронити від псування і зберегти для наступного дослідження.
У таких випадках, особливо при згвалтуваннях з наступним вбивством, коли можна припустити тісний контакт вбивці з жертвою й попадання волокон його одягу на одяг трупа, можна порадити слідчому вилучити цей одяг вже на місці огляду і направити у лабораторію для проведення експертизи накладень.
Виявлені на трупі зміни й ушкодження фотографуються з додатком масштабу. Рекомендується робити не менш трьох варіантів знімків:
1) орієнтуючий, на якому можна побачити положення трупа стосовно навколишніх предметів;
2) оглядовий, де в кадрі знаходиться труп і великим планом визначені його положення і поза;
3) детальний, на якому зображені ушкодження і сліди на трупі.
Огляд та опис трупа на місці події рекомендується проводити в такій послідовності:
- положення і поза трупа (1);
- одяг і предмети, безпосередньо дотичні з трупом (2);
- загальні дані про труп (3);
- виразність трупних змін (4);
- особливості й ушкодження окремих областей тіла (5).
1. Вказується положення трупа стосовно навколишніх предметів. Наприклад: "Труп лежить на підлозі кімнати головою до дивана, у 20 см від нього, ногами до двері".
2. Під позою трупа розуміють розташування його голови, тулуба й кінцівок відносно один до одного. Наприклад: "Труп лежить на спині, голова схилена до лівого плеча, руки витягнуті уздовж тулуба, пальці стиснуті в кулаки, ноги злегка розсунуті та зігнуті в колінних суглобах".
3. Потім описується одяг та його стан. Перераховуються всі предмети одягу, відзначається, чи відповідає він обстановці, чи правильно надягнутий, розстебнутий або застебнутий. Вказуються ушкодження та їх точна локалізація, вміст кишень, сліди крові, блювотних мас та інших виділень. Одяг невідомих трупів описується більш повно.
4. З загальних відомостей про труп вказують стать, вік на вигляд, ріст, статуру, угодованість, інші ознаки. Більш докладно ці дані викладаються для трупів невідомих осіб. Опис голови при цьому робиться за принципом словесного портрета.
5. Вказуються наявність і ступінь виразності ранніх трупних змін: охолодження трупа (після термометрії в °С, а не на дотик), особливості розташування і колір трупних плям, стадія їх розвитку, ступінь виразності трупного окоченіння в різних групах м'язів. Обов'язково треба відзначити час дослідження цих змін, тому що це допоможе уточнити час настання смерті.
Якщо труп тривалий час не був виявлений, то вказується ступінь розвитку пізніх трупних змін (гниття, муміфікації тощо). Наявних на трупі комах, їх личинок та лялечок необхідно зібрати в пробірки, які слідчий повинен направити на ентомологічні дослідження.
6. Описуються ушкодження, виявлені на трупі, їх характер і локалізація, форма і розміри. Опис ушкоджень робиться звичайно під час огляду трупа зверху вниз. Одночасно відзначаються особливості окремих областей тіла. Ретельно досліджується волосиста частина голови, тому що тут ушкодження можуть маскуватися волосами. Для огляду ушкоджень одяг звичайно тільки розстібається і де потрібно піднімається або опускається. При підозрі на згвалтування після огляду статевих органів із піхви, заднього проходу й роту тампонами береться вміст для дослідження на наявність сперми і робляться мазки на предметні скла.
Оглядається й описується ложе трупа.
Далі лікар надає допомогу слідчому у відшукуванні, описі, фіксації й вилученні біологічних об'єктів, що знаходяться на місці події (плям, підозрілих на кров і сперму, волос, блювотних мас тощо), а також допомагає йому розібратися в призначенні різних ліків і, при необхідності, вилучити ті або інші з них як речовинні докази.
У процесі огляду місця події і трупа або відразу після його закінченні слідчий складає протокол огляду місця події (ч. 3 ст. 190 КПК України).
Протокол складається або самим слідчим, або одним з учасників огляду під його диктовку в двох екземплярах (під копірку). Опис складається в тій послідовності, у якій проводився огляд, і в тому вигляді, в якому виявлене спостерігалося під час огляду.
Не можна заносити до протоколу повідомлення, пояснення або показання різних осіб у зв'язку з подією, яка мала місце, а також думки, припущення і висновки учасників огляду.
У спеціальному розділі "Правил ..." відзначається, що лікар-фахівець в галузі судової медицини, оглядаючи труп на місці його виявлення, зобов'язаний звернути увагу слідчого на особливості, характерні для деяких видів смерті.
При ушкодженнях тупими і гострими предметами необхідно:
1) звернути увагу слідчого на характер ушкоджень тіла і відповідність їх ушкодженням на одязі;
2) висловити судження про передбачуване знаряддя травми;
3) з урахуванням локалізації й особливостей ран припустити, чи є можливість попадання крові й інших накладень на предмет, що був застосований для нанесення травми, і самого злочинця.
Особливості слідів крові на місці події дадуть можливість судити про місце знаходження постраждалого в момент травми і про його пересування.
При падіннях з висоти треба:
1) обов'язково виміряти відстань від трупа до підвалин об'єкта, з якого відбулося падіння;
2) звернути увагу на особливості поверхні, на якій лежить труп; на ушкодження іншого характеру (колоті, різані, вогнепальні рани та ін.), на сліди боротьби на одязі й тілі (якщо вони є); на сліди крові на об'єкті, з якого передбачається падіння.
При вогнепальних ушкодженнях звертається увага:
1) на кількість ушкоджень одягу і тіла (з вказівкою відстані від підошовної поверхні стіп) та їх відповідність один одному;
2) на ознаки вхідних і вихідних ушкоджень;
3) на наявність слідів близького пострілу, відбитків дулового кінця зброї;
4) наявність взуття на ногах;
5) кіптю на кистях і пальцях рук;
6) наявність в одязі куль, дробу, пижів та інших частин вогнепального снаряда.
Зі зброєю, яка може бути виявлена на місці події, треба поводитися вкрай обережно.
По-перше, на неї можуть бути відбитки пальців, які важливо не ушкодити.
По-друге, у сучасній автоматичній зброї після пострілу черговий патрон з магазину досилається в патронник, а курок стає на бойовий взвод. Достатньо необережного натиснення на спусковий гачок, а при несправній зброї навіть його струсу, щоб відбувся постріл, яким можна заподіяти поранення учасникам огляду.
При повішенні необхідно:
1) відзначити положення трупа;
2) при повному повішенні - виміряти відстань від підлоги (землі) до стіп і місця прикріплення вільного кінця петлі;
3) описати характер в'язання вузлів петлі й у місці її прикріплення.
Петлю з шиї краще не знімати, а прямо з ній відправляти труп у морг. При необхідності вона розрізається поблизу від вузла, знімається з шиї і зшивається.
Сама петля підлягає виміру і докладному опису. Якщо петлі ні, то доцільно зробити відбитки зі странгуляційної борозни на липкий пластир або дактилоскопічну плівку для наступного пошуку накладень. Необхідно перевірити наявність предметів, що використовувалися як підставки, і слідів ніг або взуття на них; стан одягу на трупі; наявність слідів боротьби на одязі і тілі; локалізацію трупних плям та їх відповідність позі трупа.
При кримінальному аборті фіксуються стан одягу і позу трупа; наявність ознак вагітності; ушкоджень і слідів крові в області статевих органів і промежини; сторонніх предметів у піхві.
З'ясовується, чи немає поблизу трупа предметів і хімічних речовин, що могли застосовуватися для проведення аборту (таз, клізма, спринцівка, бужі, зонди, шприци, розчини діода й інші медикаменти, мильний розчин тощо).
Всі предмети, судини з рідинами слідчий повинен направити на судово-хімічне дослідження.
Необхідно порадити слідчому провести огляд місць, куди можуть бути викинуті частини плоду, плацента (сміттєпровід, бачки для сміття тощо).
Загалом особливості тактики огляду трупа на місці його виявлення полягають у дотриманні таких вимог:
- до огляду труп залишається в недоторканному вигляді, до нього нікого не допускають, за винятком слідчого та судово-медичного експерта;
- поблизу трупа не слід знімати верхній одяг, головні убори, розкладати дипломати, слідчі валізи тощо;
- оглядати труп потрібно планомірно, неквапливо, приділяючи увагу найменшим деталям;
- не можна змінювати позу трупа й розташування оточуючих предметів до докладного фіксування в протоколі;
- протокол складають на місці у міру огляду трупа;
- особливу увагу звертають на підозрілі плями, сліди боротьби й опору як на навколишньому оточенні, так і на трупі;
- під час опису положення трупа рекомендують вказувати його розташування стосовно найближчих предметів, які можна розпізнати;
- після закінчення огляду місця події вживають заходів щодо термінової і дбайливої доставки трупа до моргу;
- до розтину трупа не можна вимагати від спеціаліста висновків про причини й обставини смерті.


Завдання № 2
23 грудня в результаті огляду місця події по факту вбивства гр. Бурової Н. П. по вул. Кияшко, 15, було виявлено, оглянуто і вилучено: труп гр. Бурової Н. П.; пуста пляшка з-під коньяку з 3 слідами пальців рук; врізний замок з вхідної двері.
Завдання:
Проаналізуйте та змоделюйте ситуацію, опишіть у вигляді фрагментів протоколу огляду місця події виявлені об'єкти.

Фіксація результатів огляду місця події (ст. 195 КПК України) передбачає складання протоколу з дотриманням ст. 85 КПК України та описом у ньому всіх дій слідчого під час огляду в тій послідовності, в якій це відбувалося, описом усього вилученого в такому вигляді, в якому це спостерігалося в момент огляду. Слідчий фіксує обстановку в тому вигляді, в якому вона була ним виявлена (як фотографія). Надалі, під час проведення окремих слідчих дій (допитів, експериментів) можна буде встановити, якою вона була раніше.
Протокол мас три частини: вступну, описову й заключну.
Вступна частина містить дані про учасників огляду (прізвище, ім'я, по батькові, адресу, посаду), підстави проведення огляду, час, місце проведення, умови огляду (погоду, освітлення тощо), процесуальні норми, що регламентують його проведення.
Описова частина відображає всі дії слідчого й інших учасників огляду в тій послідовності, в якій вони відбувалися. Спочатку наводять дані про матеріальну обстановку: межі, розташування об'єктів і їх ознаки, стан внутрішньої обстановки (стін, стелі, підлоги, дверей, вікон, меблів, наявність і стан замків, засувок на дверях і вікнах), застосування спеціальних знань і науково-технічних засобів. У цій частині також описують знайдені сліди та інші речові докази послідовно за схемою: найменування, місце розташування; загальні ознаки (розмір, форма, колір, маса, маркування); індивідуальні ознаки (ознаки зносу й амортизації виробництва); сліди на них; криміналістичні способи фіксації слідів.
У заключній частині протоколу вказують, які сліди, зліпки, відбитки пальців вилучені з місця події (їх перераховують), їх упаковку, які є додатки до протоколу (фотознімки, плани, схеми), які забезпечують наочність його змісту.
Протокол огляду складають безпосередньо на місці події у присутності всіх учасників огляду, щоб у будь-який момент можна було перевірити правильність запису. Цей документ повинний бути написаний у точних, зрозумілих, ясних виразах, які не допускають двозначного тлумачення, так, щоб той, хто читає його, міг чітко уявити місце події.
Фрагменти протоколу огляду місця вбивства і трупа гр. Бурової Н. П.
" ... Труп лежить на спині, головою в напрямку західної стіни кімнати. Права рука трупа лежить на грудях, ліва - впродовж тулуба. Ліва нога трупа лежить прямо, а права зігнута у коліні (див. схему та фототаблицю). Відстань від голови трупа до західної стіни кімнати - 128 см, від лівої ноги до східної стіни кімнати - 182 см. Відстань від лівої скроні голови трупа до північної стіни кімнати - 130 см, а від правої скроні до південної стіни кімнати - 260 см. Труп лежить у калюжі рідини темно-бурого кольору, схожої на кров. Калюжа довжиною 90 см, шириною - 112 см".
" ... Під лівим вікном кухні, впритул до стіни, знаходиться кухонний стіл. Посеред столу стоїть порожня пляшка з-під коньяку "Десна". Із пляшки відчувається різкий запах алкоголю. На пляшці виявлені три сліди пальців руки - два із яких завиткові, а один - петльовий, петля якого дельтою направлена вбік великого пальця руки".
" ... З місця події вилучено:
1. Дактилоплівки з 3 слідами пальців рук (пакет № 1).
2. Ватний тампон зі слідом рідини темно-бурого кольору, схожою на кров (пакет № 2).
3. Пляшку з-під коньяку "Десна" (пакет № 3).
4. Врізний замок з вхідної двері (пакет № 4).
Упаковки з вилученими перерахованими вище предметами (конверти, картонний ящик, в який упакована пляшка, та картонний ящик з-під взуття, в який упакований врізний замок), опечатані печаткою слідчого та підписані слідчим, понятими та експертами".


Завдання № 3
У процесі перевірки показань підозрюваного на місці здійснювалась фотозйомка окремих її епізодів. Під час виготовлення фототаблиці слідчий супроводив фотознімки такими написами: "Фотознімок стежки, якою підозрюваний прийшов на місце скоєння злочину", "Підозрюваний демонструє, де і яким чином він подолав яму", "Фотознімок узлісся, де виявлено сліди взуття та недопалки сигарет", "Підозрюваний показує напрямок, в якому він зник з місця події".
Завдання:
Схарактеризувати ситуацію та написи слідчого у фототаблиці. Які вимоги до оформлення фотознімків?

Використання слідчим судово-оперативної фотографії в розслідуванні злочинів повинно бути правильно оформлене. Дотримання правил оформлення як фотозйомки, так і фотознімків є важливою умовою використання відбитої інформації у доведенні.
Прикладені до протоколу слідчої дії фотографічні знімки повинні оформлятися у вигляді фототаблиць. Для цього їх наклеюють на спеціальні бланки чи на чисті аркуші папера. Зверху роблять підпис: "Фототаблиця № ... Додаток до протоколу ... (найменування слідчої дії і час її проведення)".
Під знімками робляться відповідні пояснювальні написи. Наприклад:
1. Загальний вид будинку магазина "Подарунки" з оточуючими його будівлями з боку вул. Кооперативної.
2. Торговий зал магазина "Подарунки".
3. Ушкоджена вітрина ювелірного відділу магазина "Подарунки".
4. Слід інструмента на дерев'яній частині вітрини ювелірного відділу.
Найбільш важливі об'єкти доцільно відзначати на знімках стрільцями.
Кожен знімок завіряється печаткою органа розслідування, підписом слідчого, а при можливості - підписами понятих.
Якщо зйомку проводив фахівець, таблиці зі знімками повинні бути ним підписані. До таблиці додають негатив, з якого був виготовлений знімок.
Якщо в ході слідчої дії проводилося фотографування на позитивну кіноплівку, діапозитиви повинні бути прикладені до протоколу даної слідчої дії. Для цього на листі щільного папера зверху пишуть: "Додаток до протоколу ... (найменування слідчої дії і дата її проведення)". На аркуш наклеюють конвертики розміром 3 х 4 см і вкладають у них діапозитиви. На кожному з них роблять пояснювальний напис.
Якщо з технічних причин знімок виготовити неможна, складають довідку і додають її до протоколу слідчої дії, під час якої проводилася зйомка.
Знімки, отримані в результаті фотозйомки під час слідчої дії, використовуються в доведенні разом з протоколом цієї дії. Наявні в протоколі й на плані відомості інформують про те, що, відкіля, при яких умовах фотографувалося.
Все викладене вище дає підстави стверджувати, що зміст написів до фотознімків, що їх зробив слідчий, є правильним.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. в ред. від 01.01.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.
№ 1001-05 в ред. від 12.01.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Білецький Є. М., Білецька Г. А. Судова медицина та судова психіатрія: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 192 с.
4. Виноградов И. В., Томилин В. В. Судебная медицина. - М.: Юрид. лит., 1991. - 240 с.
5. Грамович Г. И. Особенности осмотра неопознанных трупов. - Минск: Полымя, 1990. - 174 с.
6. Дидковская С. П. Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти. - К.: Вища школа, 1982. - 186 с.
7. Колмаков В. П. Следственный осмотр. - М.: Юрид. лит., 1969. - 248 с.
8. Максутов И. Х. Осмотр места происшествия. - М.: Юрид. лит., 1975. - 472 с.
9. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: Наук.-практ. посібник / За ред. Н. І. Клименко. - К.: Юрінокм Інтер, 2005. - 216 с.
10. Осмотр места происшествия: Справочник следователя / Общ. ред. А. А. Леви. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Юрид. лит., 1982. - 270 с.
11. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. - К.: Юмана, 1994. - 210 с.
12. Рассейкин Д. П. Осмотр места происшествия и трупа при расследовании убийств. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1967. - 160 с.
13. Руководство для следователей / Под ред. Н. А. Селиванова,
В. А. Снеткова. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 732 с.
14. Селиванов Н. А., Снетков В. А. Руководство для следователя. - М.: Юристъ, 1997. - 490 с.
15. Смыслов В. И. Осмотр места происшествия. - М.: Юрид. лит., 1980. - 408 с.
16. Судебная медицина: (Руководство для врачей) / Под ред.
А. А. Матышева и А. Р. Деньковского. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Медицина, 1985. - 488 с.
17. Судебная медицина: Учебник / В. И. Алисиевич, Р. В. Бережной, В. Н. Крюков и др.; Под ред. В. В. Томилина. - М.: Юрид. лит., 1987. - 336 с.
18. Судебная медицина: Учебник / С. Д. Кустанович, И. М. Серебренников, В. В. Томилин, К. М. Хижнякова; Под ред. В. В. Томилина. - М.: Юрид. лит., 1978. - 350 с.
19. Шаламов М. П. Осмотр места происшествия. - М.: Юрид. лит., 1966. - 214 с.
20. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 480 с.