Кр Ведення криміналістичних обліків в ОВС.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Досудове слідство в органах внутрішніх справ України"

ПЛАН

1. Ведення криміналістичних обліків в органах
внутрішніх справ, їх види, порядок формування
та використання 3
1.1 Поняття та значення криміналістичних обліків 3
1.2 Види криміналістичного обліку та їх використання
у розкритті й розслідуванні злочинів 8
1.3 Дактилоскопічний облік 14
Завдання № 2 18
Завдання № 3 21
Список використаної літератури 23


1. ВЕДЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ОБЛІКІВ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ЇХ ВИДИ, ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
1.1 Поняття та значення криміналістичних обліків
Однією з умов, що визначають ефективність діяльності правоохоронних органів із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів є рівень забезпечення їх інформацією, яка характеризує злочин і осіб, які причетні до його вчинення.
Багато в чому успіх такої діяльності залежить не лише від наявності інформації, а й від її кількості, об'єктивності та доступності для слідчих і осіб, які здійснюють розшук злочинців та проводять досудове розслідування кримінальних справ. Такою інформацією насамперед є фактичні дані або відомості, що мають причинно-наслідковий зв'язок з подією злочину, розкривають спосіб його вчинення, вказують на винних осіб, предмети злочинного посягання, знаряддя злочину та інші обставини, які мають криміналістичне значення. Джерелами такої інформації можуть бути різні матеріальні й ідеальні сліди злочину, а також усі об'єкти, що утворюють такі сліди.
Водночас, нерідко в ході оперативно-розшукової діяльності та розслідування кримінальної справи важливо отримати суто довідкову інформацію про індивідуальні й видові чи родові ознаки людини, матеріалів, речовин або виробів, які не мають безпосереднього зв'язку зі злочином, але сприяють розв'язанню діагностичних, класифікаційних чи ідентифікаційних завдань. До таких відомостей належить інформація щодо якісного і кількісного складу відомих речовин і матеріалів, їх фізичних і хімічних властивостей, зразків виробів або продукції, можливих джерел їх походження тощо. Така інформація теж має криміналістичне значення.
Різного роду криміналістично значущу інформацію фіксують, накопичують, обробляють, систематизують і зберігають у спеціально створених інформаційно-пошукових системах правоохоронних органів, які називають криміналістичними обліками.
Термін "криміналістичний облік" має умовний характер. Його застосовують для позначення тих спеціальних обліків МВС та СБ України і структурних інформаційно-довідкових систем, методичною основою яких є криміналістика, і які містять інформацію про індивідуальні, криміналістично значущі ознаки зареєстрованих об'єктів (ознаки зовнішності, папілярні узори, почерк, голос, стріляні кулі й гільзи тощо), сукупність яких дає можливість класифікувати або ідентифікувати об'єкти.
Цим терміном позначають і практичну діяльність з реєстрації таких об'єктів, тобто збирання, фіксацію, систематизацію, зберігання, пошук, видачу інформації.
У тому самому значенні іноді вживають терміни "криміналістична реєстрація" або "кримінальна реєстрація", а окремі інформаційні системи, які мають криміналістичне значення, називають "криміналістичними обліками".
За своїм призначенням, структурною побудовою, організаційними основами криміналістичні обліки близькі до оперативних і статистичних обліків правоохоронних органів. Водночас вони істотно відрізняються від них, оскільки містять інформацію про різні об'єкти й засновані на використанні різних класифікаційних систем.
В основі організації та використання криміналістичних обліків лежить головним чином розв'язання питання про тотожність об'єктів, що мають причинний зв'язок з подією злочину, або обмеження кола об'єктів, серед яких доцільно проводити пошук у зв'язку з необхідністю дослідження обставин вчиненого злочину.
Отже, під криміналістичним обліком розуміють науково розроблену систему реєстрації криміналістично значущої інформації щодо осіб та об'єктів з метою її використання в оперативно-розшуковій і слідчій діяльності правоохоронних органів для запобігання, виявлення, розкриття та розслідування злочинів.
За допомогою криміналістичних обліків проводять розшук та ідентифікацію об'єктів шляхом порівняння матеріалів обліку з ознаками об'єкта, який перевіряють у зв'язку з розв'язанням питань, що виникли в ході дослідчої перевірки чи розслідування справи.
Криміналістичні обліки використовують для розв'язання таких завдань:
- встановлення за слідами та іншими матеріально фіксованими відбитками зв'язку осіб і об'єктів, яких перевіряють, з вчиненим злочином чи готуванням до злочину;
- забезпечення оперативних і слідчих підрозділів інформацією, яка необхідна для розшуку й ідентифікації зареєстрованих об'єктів;
- видачі інформації з метою визначення за даними обліків найбільш вірогідного кола об'єктів, серед яких доцільно проводити пошук.
За допомогою криміналістичних обліків розв'язують такі завдання розслідування, як:
- встановлення кола осіб - злочинців, які вчиняли злочини певним способом раніше і яких доцільно перевірити на причетність до вчинення певного злочину; виявлення особи, яка зникла з місця події, залишивши на ньому свої сліди;
- встановлення факту застосування конкретної вогнепальної зброї під час вчинення різних злочинів;
- встановлення того факту, що окремі предмети, зброя, які потрапили в сферу уваги правоохоронних органів, раніше були викрадені;
- ідентифікація злочинця за його слідами;
- встановлення особи невідомого трупа;
- ідентифікація предметів антикваріату, що вилучені у особи і походження яких приховують;
- встановлення моделі автомобіля, сліди коліс якого виявлено на місці події, тощо.
Призначення криміналістичних обліків - це створення сприятливих умов для розшуку й ототожнення різних об'єктів, що й визначає характер даних, які покладено в основу організації окремого виду обліку. Такими даними є, насамперед, ознаки, що визначають тотожність зареєстрованих об'єктів, а також групові ознаки.
Ефективність систем криміналістичних обліків визначається багатьма умовами, найважливішими з яких є:
1) обсяг і об'єктивність інформації, яка характеризує об'єкт обліку;
2) наукова обгрунтованість класифікаційних систем ознак, що покладені в основу обліку;
3) оперативність розміщення в систему й видачі користувачеві облікової інформації про зареєстровані об'єкти.
Об'єктами обліку є:
- певні категорії осіб (засуджені, підозрювані, невідомі злочинці, особи, які зникли безвісти, тощо);
- потерпілі від злочинів;
- знаряддя злочину й предмети злочинного посягання;
- окремі предмети й речові докази (зброя, кулі, гільзи, підроблені документи та ін.);
- окремі предмети й речі, що вилучені у злочинців і належність яких не встановлено;
- загальна слідова картина злочину, що може свідчити про "почерк" злочинця.
Різноманітність об'єктів обліку зумовила різноманіття способів і форм реєстрації. Для кожного виду об'єктів використовують спеціальні класифікаційні системи ознак.
Існують такі способи реєстрації об'єктів обліку:
1) описовий (писемна фіксація ознак);
2) дактилоскопічний (отримання відбитків пальців рук і долонь);
3) фото- й відеографічний;
4) колекційний (збирання й зберігання об'єктів у натурі);
5) змішаний (застосування комбінації способів, наприклад, колекційного і фотографічного).
Залежно від характеру об'єктів, способу реєстрації, обсягу зібраної інформації та її обробки використовують різні форми ведення криміналістичних обліків. До таких форм належать:
- автоматизовані інформаційно-пошукові системи на базі ПЕОМ;
- картотечна;
- журнальна;
- фотоальбомна;
- відеотечна;
- колекції предметів чи їх копій.
Зосередження й концентрація облікового матеріалу може здійснюватись на державному рівні (республіканському для Криму) або регіональному, в межах області, міста, району. За цією ознакою криміналістичні обліки поділяють на централізовані й місцеві. Відомості про окремі об'єкти реєструють на державному й місцевому рівнях. Такі обліки є змішаними за ознакою концентрації матеріалів.
Вчення про криміналістичний облік у своїй основі базується на матеріалістичному розумінні навколишнього світу, законах діалектики і пізнання. Розвиток цього вчення органічно пов'язаний з теорією криміналістичної ідентифікації, вченням про механізм утворення слідів і способи вчинення злочинів, фіксацію доказів.
Важливе значення мають також наукові положення дактилоскопії, словесного портрета, судової фотографії, балістики та інших галузей науки. Організація, накопичення й використання криміналістичних обліків в інтересах кримінального судочинства основані на суворому додержанні законності.
1.2 Види криміналістичного обліку та їх використання
у розкритті й розслідуванні злочинів
Порядок створення, накопичення й використання криміналістичних обліків встановлено відомчими нормативними документами - наказами та відповідними інструкціями органів МВС і СБ України. Інші правоохоронні органи таких обліків не ведуть, але мають право користуватися інформацією, що міститься у цих обліках.
На відміну від оперативних обліків, інформація, що є в криміналістичних обліках, не становить державної чи службової таємниці, але її використання суворо зумовлено метою запобігання, розкриття й розслідування злочинів.
Окремі види криміналістичних обліків створюють в інформаційних, інформаційно-аналітичних та експертно-криміналістичних службах і підрозділах МВС та СБ України. Як правило, такі криміналістичні інформаційні системи містять блоки об'єктів, згрупованих і систематизованих на підставі однорідних класифікаційних ознак.
Так, у 1985 р. в органах МВС України створено єдиний автоматизований банк даних, що функціонує наразі на двох рівнях - загальнодержавному (АБД-центр) й місцевому (АБД-область). Це є окремим видом криміналістичного обліку.
АБД-центр забезпечує обробку таких категорій інформації.
Блок 1 - дані про осіб: які вчинили тяжкі злочини за межами постійного місця проживання (гастролери); затриманих за бродяжництво; оголошених у міждержавний розшук.
Блок 2 - дані про нерозкриті злочини, зокрема вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, розбійні напади, розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах, викрадення боєприпасів, зброї, вибухових речовин, рекет та ін.
Блок 3 - дані про предмети: речі, що мають номери, і які викрадені, вилучені у затриманих і заарештованих; вогнепальну зброю, яка викрадена, втрачена, вилучена, знайдена чи добровільно здана; автотранспортні засоби, які викрадені, вилучені, власник яких невідомий; предмети антикваріату, які викрадені, вилучені у затриманих.
АБД-область забезпечує накопичення й обробку інформації за тими самими блоками, але в більшому обсязі, враховуючи й менш небезпечні злочини та окремі категорії осіб, що взяті на облік ОВД і схильні до вчинення злочинів, які зловживають наркотичними речовинами, займаються проституцією тощо.
Останніми роками зростає інтерес до вдосконалення криміналістичних обліків всіх рівнів і створення нових видів обліку. Водночас з використанням можливостей таких інформаційних систем слідчими й оперативними працівниками зростає якість експертних досліджень за рахунок збільшення обсягів експертної інформації.
Відмічають також зв'язок між створенням нових та вдосконаленням існуючих обліків і підвищенням якості оглядів місць подій. У тих експертних підрозділах, де активно займаються систематизацією слідів рук, взуття, мікрочастинок тощо, помітно зростає результативність і якість вилучення таких об'єктів під час огляду.
Важливе значення мають централізовані й місцеві криміналістичні обліки, що створені в Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС та відповідних регіональних експертних підрозділах ОВД.
Централізований криміналістичний облік куль, гільз і патронів зі слідами зброї (кулегільзотека).
Цей облік є систематизованою колекцією стріляних куль, гільз і патронів, що їх заряджали у вогнепальну зброю, мають сліди зброї й вилучені з місця злочину, якщо застосовувану зброю в ході огляду не було вилучено.
Кулегільзотека дає можливість:
- встановити факти застосування одного й того самого екземпляра вогнепальної зброї під час вчинення кількох злочинів, у різний час, на різних територіях;
- виявити зброю, яку використовували під час вчинення злочину і яку було вилучено у підозрюваних, знайдено, добровільно здано;
- встановити факти застосування під час вчинення злочину нарізної вогнепальної зброї, що була на озброєнні ОВД і яку було втрачено з різних причин.
Не перевіряють за кулегільзотекою навчальну нарізну вогнепальну зброю, якщо її не перероблено для стрільби, кулемети, мисливську гладкоствольну зброю, пневматичну, саморобну гладкоствольну, а також несправну нарізну вогнепальну зброю, що непридатна для отримання експериментальних зразків стріляних куль і гільз.
У разі відсутності в кулегільзотеці об'єктів зі слідами зброї, яку перевіряють, кулі, гільзи й патрони, що вилучені з місця події і направлені на перевірку, розміщують у колекції цього криміналістичного обліку для наступних перевірок.
Централізована картотека підроблених документів, що виготовлеиі поліграфічним способом.
Використання облікових даних картотеки дає можливість:
- встановити факт використання під час вчинення різних злочинів, різними особами підроблених документів, які мають одне джерело походження;
- інформувати відповідні органи, служби, відомства про встановлені ознаки підроблення документів для своєчасного їх виявлення та припинення злочинів;
- розробляти рекомендації щодо вдосконалення технологічного захисту документів, які мають відповідні реквізити.
Картотеку підроблених грошей створено з метою встановлення загального джерела походження фальшивих монет і паперових грошей за способом та технологією виготовлення. Картотека містить фотознімки лицевої і зворотної сторони підроблених грошей. У разі вилучення з обігу кількох фальшивих монет чи паперових банкнот один їх зразок залишають у централізованій колекції для постійного зберігання.
Картотека має розділи:
- грошові знаки, що виготовлені поліграфічним способом та з використанням технічних засобів (світлокопіювальної техніки, принтерів);
- намальовані грошові знаки;
- підроблена металева монета;
- підроблена іноземна валюта.
Поряд з централізованими, важливе значення мають місцеві криміналістичні обліки, до інформаційних баз даних яких майже щоденно звертаються співробітники оперативних підрозділів і слідчі.
Дактилоскопічні картотеки є одними з місцевих криміналістичних обліків, які створюються науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами при територіальних управліннях органів внутрішніх справ на підставі відомчих наказів і відповідних інструкцій про порядок функціонування дактилоскопічних обліків. Призначені для розв'язання таких завдань:
- встановлення осіб, які залишили сліди рук на місці злочину;
- вирішення питання про залишення слідів рук однією особою на кількох місцях подій.
Дактилоскопічні картотеки поділяються на слідотеки, які містять сліди рук, вилучені з місць нерозкритих злочинів, і дактилотеки, що містять дактилоскопічні карти осіб, які потрапили у сферу уваги правоохоронних органів.
Слідотеки мають два розділи.
Перший розділ містить фотознімки слідів пальців рук з встановленим типом і видом папілярного узору, які систематизовано за обраною дактилоскопічною класифікацією.
Перевірці за першим розділом підлягають дактилокарти встановлених осіб, які направляють для порівняння зі слідами рук, що вилучені з місць нерозкритих злочинів.
Другий розділ слідотеки містить фотознімки слідів пальців рук з невстановленим типом і видом папілярного узору, а також сліди долонь. До цього ж розділу заносять усі сліди пальців і долонь, що вилучені з місць подій, за фактами яких відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Сліди другого розділу використовують лише для виконання завдань оперативних підрозділів і слідчих щодо перевірки дактилокарт окремих осіб, яких підозрюють у причетності до вчинення злочину.
Дактилотеки осіб, яких взяли на облік органи міліції, також складаються з двох розділів.
Перший розділ містить дактилоскопічні карти осіб, яких взято на оперативний облік у територіальних управліннях внутрішніх справ. За цим розділом перевіряють сліди рук з першого розділу слідотеки.
Другий розділ містить дактилоскопічні карти, які направлені оперативними працівниками і слідчими з метою перевірки окремих осіб щодо причетності їх до конкретних злочинів.
Наразі перевірку масивів цих криміналістичних обліків здійснюють за допомогою комп'ютерних систем автоматичного розпізнавання пальцевих відбитків типу "ДЕРМАЛОГ", "ДЕКС" та ін.
На місцевому рівні створюють інформаційно-довідкові колекції:
1) зразків зброї та боєприпасів;
2) наркотичних, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
3) рельєфних підошов взуття;
4) інструментів, що використовуються для зламування замків та сховищ;
5) лакофарбових покриттів;
6) скла розсіювачів фар автомобільного транспорту;
7) протекторів шин;
8) замків і ключів;
9) зразків волокон і волосся;
10) паливно-мастильних матеріалів;
11) вибухових речовин і вибухових пристроїв тощо.
Можливе створення такого окремого виду криміналістичного обліку як картотеки суб'єктивних портретів. Призначенням такої картотеки є:
- встановлення типажу й схожості осіб, яких перевіряють на причетність до вчинення злочину, якщо було складено суб'єктивний портрет зі слів очевидців;
- висунення версії щодо причетності конкретної особи до вчинення злочину;
- узагальнення інформації для проведення оперативно-розшукових заходів з метою пошуку особи з використанням прикмет її зовнішності.
Картотеку комплектують суб'єктивними портретами, які складені спеціалістами експертних підрозділів або намальовані художниками зі слів очевидців (свідків, потерпілих, співучасників злочину), а також словесними портретами, які складено зі слів очевидців, якщо не вдалося виготовити композиційні чи мальовані портрети.
Враховуючи ту обставину, що суб'єктивний портрет не дає можливості провести ідентифікацію особи, за цією картотекою перевіряють лише типажну схожість осіб, яких перевіряють.
Число видів криміналістичних обліків не обмежується названими картотеками та колекціями. Фактично на криміналістичний облік можна поставити всі види слідів і речових доказів, які вилучають під час розслідування злочинів і які можуть бути об'єктами криміналістичних досліджень.
З огляду на оперативну необхідність певні обліки можна створювати в окремих регіонах або для розв'язання специфічних завдань. Наприклад, для розслідування серії аналогічних злочинів, якщо є необхідність дослідити велику кількість однорідних об'єктів (рукописних текстів, паливно-мастильних матеріалів, слідів автотранспорту тощо).
1.3 Дактилоскопічний облік
Обвинувачені, затримані та засуджені особи підлягають алфавітному і дактилоскопічному обліку. Порядок ведення дактилоскопічного обліку регламентовано Інструкцією про порядок функціонування дактилоскопічних обліків експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 20.12.1999 р.
Дактилоскопічний облік здійснюється за допомогою дактилоскопічних карт, які містять пальцеві відбитки кожної руки певної особи. Дактилокарти заповнюються у 3-х примірниках, якщо вони підлягають обліку в центральній дактилокартотеці, або у 2-х примірниках, якщо вони підлягають обліку лише в регіональній і місцевій дактилокартотеках.
Дактилокарта на особу заповнюється на бланку встановленого зразка, де у відповідних графах фіксуються такі відомості: стать; прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; місце народження; дактилоскопічна формула за 10-пальцевою системою; основні та контрольні відбитки пальців; підпис особи; дата проведення дактилоскопіювання; орган, де відбулося дактилоскопіювання; підстава для дактилоскопіювання; відбитки долонь; прикмети, прізвище і підпис працівника, який заповнював дактилокарту. Фрагмент дактилокарти представлений на рисунку 1.

Рис. 1 Фрагмент дактилокарти

Дактилоскопіювання полягає в отриманні пальцевих відбитків живих осіб і трупів.
При дактилоскопіюванні живих осіб на гладку пластинку видавлюють невеличку кількість друкарської фарби і розкочують її гумовим валиком. Дактилоскопійованому пропонують вимити руки теплою водою з милом, після чого нігтьові фаланги всіх пальців прокочують від краю до краю по пластинці з фарбою, потім у тому ж порядку прокочують їх у спеціально зазначених місцях на дактилокарті.
Після прокочування на дактилокарту наносять контрольний відбиток чотирьох пальців одночасно (крім великого, що наноситься окремо в спеціально відведеній графі), який допомагає перевірити, чи нанесені окремі відбитки пальців на відповідні місця дактилокарти, і визначити, якою рукою і яким пальцем залишений відбиток на місці події.
Дактилоскопіювання трупа має свої особливості. Фарбу з пластинки за допомогою гумового валика наносять на пальці, а потім прокочують кожний палець окремими квадратиками паперу, покладеними на сірникову коробку. Аркуші паперу з відбитками пальців наклеюються на відповідне місце дактилокарти. Контрольний відбиток не робиться.
Систематизація дактилокарт полегшується за допомогою використання спеціальних формул (рисунок 2).

Рис. 2 Типи папілярних узорів та їх умовні позначення

Дактилоскопічна формула - це формула 10-пальцевої системи реєстрації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокарти; має вигляд двох простих дробів: перший іменується основною частиною формули, другий - додатковою. Чисельник основної частини формули являє собою суму умовних цифрових позначень тільки завиткових візерунків парних пальців рук із додаванням одиниці, а знаменник - суму позначень завиткових візерунків непарних пальців із додаванням одиниці. Парні й непарні пальці визначають, переходячи від великого пальця правої руки до мізинця лівої. Для цифрових позначень усі пальці розподіляються на пари. Відповідним парам присвоюються такі цифрові позначення: великий і вказівний пальці правої руки - 16; середній і безіменний правої руки - 8; мізинець правої і великий лівої руки - 4; вказівний і середній лівої - 2; безіменний і мізинець лівої - 1.
Додаткова частина формули являє собою дріб, де в чисельнику є ряд цифрових позначень усіх візерунків пальців правої руки, які не сумуються, а в знаменнику - пальців лівої. Для виведення додаткової частини формули папілярний узор кожного пальця наділяється умовною цифрою від 1 до 9. Дугові узори, незалежно від виду, позначаються цифрою 1, петльові радіальні - 2, петльові ульнарні - 3, 4, 5 і 6, залежно від кількості ліній, розміщених на лінії відрахування; завиткові узори - 7, 8, 9, залежно від відносного положення дельт; відсутні пальці, а також узори пальців з пошкодженнями позначаються 0.
Отже, розглянуті види криміналістичних обліків у своїй сукупності утворюють систему криміналістичного обліку, який є одним з ефективних засобів запобігання, припинення й розкриття злочинів. Підвищення ефективності його використання пов'язують не лише з удосконаленням існуючих, а й зі створенням нових видів обліку.


2. Згідно із чинним законодавством України за даною фабулою скласти постанову про визнання особи потерпілим.
10 квітня цього року близько о 14 годині Крюков О. М. за попередньою змовою з Кротовим С. Т. проникли до приміщення кафе у с. Шалигіно, вул. 40 років Перемоги, 25, яке належить на праві приватної власності Пряник Ользі Петрівні, звідки викрали солоні горішки "Козацька розвага" - 40 упаковок на суму 48 грн., цигарки "Мальборо" - 100 пачок на cуму 400 грн., грілку "Русская" - 70 пляшок на суму 500 грн. В результаті викрадення Пряник Ользі Петрівні були завдані матеріальні збитки на суму 948 грн.

ПОСТАНОВА
про визнання особи потерпілим

м. Запоріжжя 11.04.2006 р.

Слідчий Жовтневого РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області старший лейтенант міліції Твердохліб О. Д., розглянувши матеріали кримінальної справи № 05-9644, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.ч. 2 і 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:
10.04.2006 р. близько 14 год. Крюков О. М. за попередньою змовою з Кротовим С. Т. проникли до приміщення кафе у с. Шалигіно, вул. 40 років Перемоги, 25, яке належить на праві приватної власності Пряник Ользі Петрівні, звідки викрали солоні горішки "Козацька розвага" - 40 упаковок на суму 48 грн., цигарки "Мальборо" - 100 пачок на cуму 400 грн., горілку "Русская" - 70 пляшок на суму 500 грн.
Беручи до уваги, що суспільно небезпечними діями Крюкова О. М. та Кротова С. Т. Пряник О. П. завдано матеріальних збитків на суму 948 грн., керуючись статтями 49, 122 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:
Визнати Пряник Ольгу Петрівну потерпілою у цій кримінальній справі, про що їй повідомити.

Слідчий
старший лейтенант міліції __________________ О. Д. Твердохліб
(підпис)

Відповідно до вимог ст. 122 КПК України потерпілій Пряник О. П. роз'яснено, що вона має право:
1. Подавати докази.
2. Заявляти клопотання.
3. Знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не проводилося, - після призначення справи до судового розгляду.
4. Заявляти відводи.
5. Подавати скарги на дії особи, котра провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови судді.
6. Брати участь у судовому розгляді справи.
7. За наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.
Із постановою ознайомлена, вищевказані права мені роз'яснені.

Потерпілий _______________________________ О. П. Пряник
(підпис)

11 квітня 2006 р.

Слідчий
старший лейтенант міліції ___________________ О. Д. Твердохліб
(підпис)


3. Визначити, чи відповідає вимогам КК, КПК України дана
постанова. Які помилки допустив слідчий при складанні
процесуального акту.

ПОСТАНОВА
про порушення кримінальної справи та прийняття її
до свого провадження

смт. Диканька 15.02. 2006 р.
Слідчий С. В. Диканьского РВ Полтавської обл. Маяр P. O., (помилка, треба: слідчий слідчого відділу ... РВ ЗМУ УМВС в Полтавській області) розглянувши заяву гр. Кадук С. В. за фактом крадіжки, (помилка, треба: розглянувши матеріали дослідчої перевірки заяви гр. Кадук С. В. про вчинення щодо нього злочину, яка була подана ...)

ВСТАНОВИВ:
19.02.2006 р. близько о 21 годині Виганяйло О. О. за попередньою змовою з неповнолітнім Артеменко В. М. шляхом вільного доступу проникли до сараю Кадук С. В., звідки викрали домашню птицю на суму 222 грн. (помилка: є зайвою фраза - "шляхом вільного доступу").
Приймаючи до уваги наявність даних про скоєння злочину, керуючись ст. 98, 130 КПК
(помилка, треба:
Беручи до уваги, що вказані матеріали містять достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч.ч. 2 і 3 ст. 185 КК України, керуючись статтями 94, 98, ч. 2 ст. 113 КПК України), -

ПОСТАНОВИВ:
Порушити кримінальну справу по факту крадіжки у Кадук С. В.
Кримінальну справу № 05050017 прийняти до свого провадження.
Копію постанови направити прокурору.
(помилки, треба:
1. Порушити кримінальну справу по факту крадіжки особистого майна із сараю Кадук С. В., групою осіб, з проникненням у приміщення, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.ч. 2 і 3 ст. 185 КК України.
2. Справу прийняти до свого провадження і приступити до провадження досудового слідства.
3. Копію даної постанови направити прокуророві (вказати район).
4. Про прийняте рішення повідомити гр. Кадука С. В.)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. в ред. від 01.01.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 12.10.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.
№ 1001-05 в ред. від 12.01.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел: Учеб. пособие. - К.: Изд-во Киевского ун-та, 1987. - 320 с.
5. Крылов И. Ф., Бастрыкин А. И. Розыск, дознание, следствие: Учеб. пособие. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 210 с.
6. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посібник. - 4-е вид., допов. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 256 с.
7. Справочник следователя. - М.: Юрид. лит., 1989. - 420 с.
8. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 1120 с.
9. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 480 с.