Кр Взаємодія слідчого з експертом під час призначення та проведення експертизи

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Криміналістика"
ПЛАН

1. Взаємодія слідчого з експертом під час призначення
та проведення експертизи 3
Завдання № 2 9
Завдання № 3 13
Список використаної літератури 14

1. ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО З ЕКСПЕРТОМ ПІД ЧАС ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ
Експертиза призначається у випадках, коли для розв'язання певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ст.ст. 75, 76 КПК України).
В Україні існує розгалужена мережа спеціалізованих судово-експертних установ та відомчих служб з різних галузей знань у системі Міністерства юстиції, охорони здоров'я, внутрішніх справ, оборони, а також служби безпеки. Міністерство юстиції веде реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. в ред. від 01.01.2006 р. органи дізнання, досудового слідства й суду зобов'язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до реєстру.
Висновок експерта є документом, складеним в результаті дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, в якому викладено відповіді на поставлені запитання. Ці відомості є доказами у справі, якщо вони сформульовані в категоричній формі, а не є припущеннями. Імовірний висновок експерта не є доказом і не може бути покладений в основу вироку. Він може бути використаний лише для висунення версій у справі.
Порядок призначення експертизи визначений статтею 196 КПК України.
Як вже зазначалось, експертизу призначають у випадках, коли для розв'язання певних питань потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ст. 75 КПК України).
Експертиза є обов'язковою:
1) для з'ясування причин смерті;
2) для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень;
3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;
4) для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст. 120 КК України;
5) для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і їх неможливо одержати (ст. 76 КПК України).
У кримінальному судочинстві обов'язковою умовою призначення експертизи є порушення кримінальної справи.
У методичній літературі з проведення експертиз можна знайти примірний перелік питань до експерта. Пристосовувати їх до конкретної ситуації не становить для слідчого значних труднощів. Проте треба пам'ятати, що призначення експертизи потрібно лише у випадку, якщо питання неможливо вирішити простішим способом.
При проведенні експертизи обвинувачений відповідно до ст. 197 КПК України має певні права:
- заявити відвід експертові;
- просити призначення експерта з числа вказаних ним осіб;
- просити постановки додаткових питань;
- давати пояснення експерту;
- пред'являти додаткові документи;
- ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після її завершення.
Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи, про що складається протокол.
З моменту призначення експертизи в експерта і слідчого виникають певні права й обов'язки.
Слідчий може припинити проведення призначеної ним експертизи (наприклад, у випадку припинення провадження у кримінальній справі). В такому випадку слідчий зобов'язаний направити експерту чи керівнику експертної установи відповідне повідомлення.
Якщо постанову слідчого про призначення експертизи скасовує прокурор, то про це також повинний бути повідомлений експерт чи керівник експертної установи.
Вручаючи експерту чи керівнику експертної установи постанову про призначення експертизи, слідчий вправі повідомити їх про те, що вважає за необхідне бути присутнім при проведенні експертизи.
Присутність слідчого при проведенні експертизи дає йому можливість:
- роз'яснити експерту поставлені питання і значення наявних у справі даних, а також необхідність і значення повної фіксації ходу і результатів дослідження;
- вчасно знайти необхідність представлення експерту додаткових матеріалів чи призначення додаткової експертизи, а також необхідність збирання нових доказів, спрямованих на перевірку висновку експерта чи пояснень обвинуваченого та ін.;
- сприяти експерту в одержанні та фіксації пояснень обвинуваченого, якому слідчий дозволив бути присутнім при проведенні експертизи;
- дати правильну оцінку висновку експерта, заснованому на безпосередньому спостереженні процесу дослідження представлених об'єктів і матеріалів.
Слідчий не вправі бути присутнім при складанні експертом висновку, оскільки це може поставити під сумнів об'єктивність його висновків.
Слідчий може запропонувати експерту застосувати інші, відомі науці методи й технічні засоби дослідження.
Проте, такі пропозиції носять рекомендаційний характер, оскільки визначення методики конкретного дослідження, вибір науково-технічних засобів аналізу й оцінки отриманих результатів є компетенцією експерта.
У випадку встановлення слідчим нових обставин, що мають значення для проведених експертом досліджень, йому необхідно негайно повідомити про це експерта.
Якщо змінилися обставини, зазначені у постанові про призначення експертизи, треба винести нову чи додаткову постанову, в якому вказується, які саме обставини змінилися, а в разі потреби змінити питання, поставлені на вирішення експерту.
Для успішного виконання покладених на експерта обов'язків закон (ст. 77 КПК України) надає йому такі права:
1) знайомитися з матеріалами справи, що відносяться до предмета експертизи.
Це право експерта обмежене предметом експертизи і поширюється на об'єкти дослідження і дані про їх виявлення, вилучення і збереження, а також про умови протікання визначеного процесу, здійснення певних дій чи виникнення певних слідів.
Наприклад, експерту повинні бути представлені для ознайомлення матеріали кримінальної справи, у яких містяться відомості про зміну ознак (властивостей) об'єктів, спрямованих на експертизу, зроблених після вчинення злочину.
Не слід знайомити експерта з матеріалами справи, у яких містяться:
- показання обвинуваченого (підозрюваного), де він визнає певні факти (складання документа, вчинення злому, вбивства та ін.);
- відомості, що негативно характеризують особистість обвинуваченого (підозрюваного), стосовно якого ставляться питання перед експертом (за винятком випадків призначення судово-психіатричних експертиз);
- відомості про обставини, не маючі безпосереднього відношення до предмета експертизи. Поінформованість експерта про такі обставини може вплинути на об'єктивність його висновків;
2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку.
Такі клопотання експерт може заявляти як у момент вручення йому копії постанови про призначення експертизи й об'єктів, що підлягають експертному дослідженню, так і під час проведення експертизи.
Якщо в клопотанні приводяться обгрунтовані доводи про необхідність необхідних матеріалів, то слідчий зобов'язаний задовольнити клопотання. Вважаючи клопотання необгрунтованим, слідчий зобов'язаний винести мотивовану постанову про відмовлення в його задоволенні й сповістити про це експерта.
Якщо в зв'язку з клопотанням експерта про надання йому додаткових матеріалів необхідно зробити слідчі дії (огляд, слідчий експеримент, виїмку, обшук, одержання зразків для порівняльного дослідження), експерт може бути викликаний для участі у проведенні даної слідчої дії;
3) з дозволу слідчого бути присутнім при проведенні допитів і інших слідчих дій й задавати питання, що відносяться до предмета експертизи.
У ході експертного дослідження іноді виникає необхідність в одержанні додаткової інформації, що не може бути повідомлена шляхом напрямку експерту матеріалів, об'єктів, протоколів слідчих дій чи надання йому для ознайомлення відповідних матеріалів справи, а може бути отримана шляхом особистого огляду місця події, приміщення, ділянки місцевості чи спостереження за діями обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого і свідка у певний ситуації або у певній обстановці.
У такому випадку експерт вправі заявити клопотання про проведення певних слідчих дій з його участю.
Слідчий за власною ініціативою чи за клопотанню учасників досудового слідства може прийняти рішення про участь експерта при проведенні слідчих дій, що відносяться до предмета експертизи.
Клопотання про присутність експерта при проведенні слідчих дій вирішується за правилами ст. 128(1) КПК України.
Якщо в ході слідчої дії, яка проводиться за участю експерта, в останнього виникли питання і для їх вирішення необхідно зробити виміри, огляд предметів чи документів, слідчий повинний надати експерту таку можливість і зробити про це відповідну оцінку в протоколі.


Завдання № 2
У кримінальній справі про розбійний напад на квартиру Гуренко Н. М., в результаті якого вона отримала тілесні ушкодження і непритомна була доставлена до лікарні, обвинувачений Куранов визнав себе винним і дав детальні пояснення про скоєння злочину. Для всебічного дослідження обставин нападу слідчий вирішив провести відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого й використанням манекену.
Завдання:
Проаналізуйте ситуацію, вкажіть тактичні прийоми, що необхідно застосувати з метою вирішення завдань слідчої дії, складіть письмовий план відтворення обстановки та обставин події, вкажіть основні напрями роботи з отриманою інформацією.

Суть ситуації - підготовка та проведення слідчого експерименту (відтворення обстановки і обставин події - ст. 194 КПК України).
Заходи організаційно-технічного характеру, які повинен виконати слідчий у ході підготовки до проведення слідчого експерименту:
1. Визначити коло учасників слідчого експерименту й вжити заходів до їх явки. У цьому зв'язку необхідно вирішити питання про участь у проведенні слідчого експерименту й забезпечити явку в призначений час обвинуваченого, потерпілого, свідка, представників громадськості (понятих й осіб, яким поручається проведення певних дій).
2. Визначити місце і час проведення слідчого експерименту. При визначенні місця і часу проведення слідчого експерименту необхідно виходити з того, що умови, у яких провадиться експеримент, повинні бути максимально наближені до умов, у яких відбувалася подія, що перевіряється. Тому слідчий експеримент проводиться на тому ж місці, де відбулася відповідна подія. Навіть якщо слідчий експеримент у принципі може бути проведений в іншому місці, необхідно враховувати, що відтворення дій на тому самому місці сприяє пожвавленню асоціативних зв'язків, кращому пригадуванню істотних обставин події злочину.
3. Підготувати необхідні технічні засоби, що можуть знадобитися під час проведення слідчого експерименту: фотоапарат, відеокамеру, манекена тощо.
4. Вирішити питання про зміст інформації, що підлягає повідомленню учасникам слідчого експерименту. Всім учасникам слідчого експерименту необхідно чітко уявляти собі, де вони повинні перебувати і які саме дії виконувати по команді слідчого.
5. Перевірити відповідність умов проведення майбутнього експерименту умовам події, яка перевіряється.
6. Скласти план проведення слідчого експерименту.
7. Провести психологічну підготовку учасників слідчого експерименту.
У плані проведення слідчого експерименту вказується :
- де, ким й які дії повинні провадитися;
- де повинні знаходитися учасники слідчого експерименту;
- порядок виконання дослідних дій;
- які питання й коли необхідно задати учасникам слідчого експерименту (Куранову - у який спосіб він проникнув у квартиру; які технічні засоби використав для цього; як поводився, потрапивши в квартиру; яких дій припустився, побачивши Гуренко, та ін.; Гуренко - чи знаходилася вона у квартирі безпосередньо під час нападу або зненацька повернулася додому; що почала діяти, побачивши Куранова; чи чинила йому опір та ін.);
- порядок фіксації ходу й результатів слідчого експерименту (зафіксувати хід експерименту на відеоплівку, зробити фотознімки окремих епізодів тощо).
Дії слідчого під час проведення слідчого експерименту й доцільні тактичні прийоми:
- представляється особам, які прибули за його викликом для участі в експерименті, повідомляє про початок проведення слідчого експерименту й встановлює особистість кожного з його учасників;
- роз'яснює потерпілому, обвинуваченому і його захисникові (якщо зазначені особи беруть участь у проведенні слідчого експерименту) право заявити відвід слідчому;
- роз'ясняє понятим їх обов'язки і права;
- попереджає учасників слідчого експерименту про відповідальність за розголошення даних досудового слідства;
- повідомляє учасників слідчого експерименту про застосування технічних засобів фіксації ходу й результатів слідчого експерименту та про використання манекена;
- фіксує в протоколі факт виконання перелічених дій, а також час початку слідчого експерименту, що засвідчує підписами учасників слідчого експерименту;
- проводить інструктаж учасників слідчого експерименту, у ході якого:
* роз'яснює мету слідчого експерименту, зміст і послідовність виконання дій кожним з його учасників;
* визначає місце знаходження кожного з учасників і маршрути їх пересування по команді слідчого;
* установлює способи зв'язку з учасниками слідчого експерименту;
* визначає точки зйомки, приблизне розташування фахівців при проведенні експериментальних дій, а також фрагменти обстановки, які повинні бути зафіксовані.
Учасників експерименту необхідно попередити про неприпустимість прояву на адресу обвинуваченого почуттів обурення, презирства або жалості, оскільки це може призвести до порушення психологічного контакту між слідчим й обвинуваченим, а, в підсумку, - до неможливості проведення слідчого експерименту.
Для того щоб результати проведеного слідчого експерименту відповідали вимогам вірогідності й допустимості, необхідно дотримувати таких правил:
1) до початку слідчого експерименту обстановка події, що перевіряється, не повинна залишатися в тому ж виді, у якому вона сприймалася особою, показання якого підлягають перевірці й уточненню способом відтворення обстановки або інших обставин певної події;
2) під час відтворення обстановки неприпустимі будь-які підказки, а також неприпустима постановка навідних запитань.
Вірогідність і переконливість результатів слідчого експерименту забезпечується шляхом застосування таких тактичних прийомів:
1) повторення експериментальних дій у тих самих умовах;
2) повторення експериментальних дій у змінених умовах. При цьому ставиться завдання врахувати всі можливі умови, які при однократному виконанні експериментальних дій не вдалося встановити або точно відтворити;
3) проведення контрольних експериментальних дій за участю дублерів.
Інформація, отримана під час експерименту використовується для перевірки й уточнення показань обвинуваченого й потерпілої про механізм вчинення злочину й про інші обставини, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, за умови, що обстановка події запам'яталася в їх пам'яті у зв'язку з тим, що вони спостерігали її в той момент, коли відбувалася дана подія.


Завдання № 3
Обстеживши кімнату підозрюваного, котрий проживає в комунальній квартирі, й не знайшовши шуканого, слідчий оглянув місця загальною користування, а потім, незважаючи на заперечення батьків підозрюваного, які запевняли, що живуть окремо від сина, провів обшук у їх квартирі, відділеній від кімнати сина коридором.
Завдання:
Схарактеризувати ситуацію та дії слідчого.

Постановою про проведення обшуку у конкретної особи, що проживає в комунальній квартирі, охоплюється огляд місць загального користування.
При проведенні обшуку в такому приміщенні спочатку обшукуються місця загального користування для того, щоб, по-перше, особи, які проживають в інших кімнатах, не могли сприяти обшукуваному у приховуванні шуканих предметів, а, по-друге, забезпечити сусідам особи, що обшукується, можливість користування цими місцями.
Огляд речей сторонніх людей, які проживають із обшукуваним в гуртожитку, готелі, комунальній квартирі постановою про проведення обшуку в конкретної особи не охоплюється.
Втім, у випадку виникнення підозри або одержання відомостей про те, що сусіди обшукуваного приховують у себе шукані об'єкти, слідчий вправі зробити обшук приміщення, у якому можуть бути знайдені шукані об'єкти, без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук і його результати (ст. 177 КПК України).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. в ред. від 01.01.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 12.10.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-05 в ред. від 12.01.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. в ред. від 01.01.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
5. Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Ін Юре, 2004. - 520 с.
6. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н. П. Яблоков. - М.: БЕК, 1995. - 708 с.
7. Криминалистика: Учебник / Под ред. В. А. Образцова. - М.: Юрист, 1995. - 592 с.
8. Криміналістика / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський та ін.; За ред. П. Д. Біленчука. - К.: Атіка, 1998. - 416 с.
9. Орлов Ю. К. Заключение эксперта и его оценка по уголовным делам. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 274 с.
10. Палиашвили А. Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. - М.: Юрид. лит., 1973. - 360 с.
11. Руководство для следователей / Под ред. Н. А. Селиванова, В. А. Снеткова. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 732 с.
12. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному вигляді): Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 588 с.
13. Судебные экспертизы / В. В. Колкутин, С. М. Зосимов, Л. В. Пустовалов и др. - М.: Юрлитинформ, 2004. - 490 с.
14. Шляхов А. Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. - М.: Юрид. лит., 1979. - 346 с.