Завдання по складанню протоколів

Завдання № 1
Допит (обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого)

ПРОТОКОЛ
допиту потерпілого

м. Запоріжжя 28 жовтня 2006 р.

Допит розпочато о 10 год. 15 хв.
Допит закінчено о 11 год. 30 хв.

Слідчий слідчого відділу Комунарського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області лейтенант міліції Корольков Г. С. відповідно до ст. 167 КПК України допитав як потерпілого по кримінальній справі № 05-2384:
1. Прізвище, ім'я, по батькові - Орлов Павло Павлович.
2. Дата народження - 2 березня 1980 року.
3. Місце народження - м. Луганськ.
4. Адреса - м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, д. 67, кв. 5.
5. Національність і громадянство - українець, громадянин України.
6. Паспорт чи інші документи - СВ 628806, виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізький області 16.06.2001 р.
7. Освіта - середня спеціальна.
8. Місце роботи, посада - механік заводу "Комунар".
Про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України і за відмовлення від дачі показань за ст. 179 КПК України попереджений.
(підпис) П. П. Орлов
По суті справи свідчу таке:
На вулицю Радгоспну ми з дружиною переїхали в лютому минулого року. З того часу я через день ходжу на нашу колишню квартиру, де мешкає моя мати, щоб провідати її, допомогти їй по господарству. 27 жовтня після роботи я пішов до матері, ми довго розмовляли про стан її здоров'я, я сходив у супермаркет "Сільпо" за покупками й не помітив, як зтемніло. Треба було повертатися до дому. Приблизно о 21 годині я сів на маршрутний автобус й на площадці перед моїм домом був через півгодини.
Несподівано мене зупинив високий худий, явно нетверезий хлопець, який грубим, зухвалим тоном почав вимагати у мене гроші. Я навіть не помітив, відкиля він з'явився. Потім, у райвідділі міліції, було з'ясовано що це Антонов Сергій Сергійович. Я лише посміхнувся й порадив йому йти до дому та протверезити. При цих моїх словах хтось ззаду схопив мене за плече, розвірнув до себе й прокричав прямо до вуха: "Роби, що тобі кажуть! " Я побачив міцної статури хлопця з бритою щелепою. У лівій руці він тримав ніж. Я відчув, що цим ножем він почав тикати мені до боку.
Я закричав: "Допоможіть! " й став вириватися. Мне це вдалося, я побіг, але хлопець з ножем догнав мене й повалив на землю. Потім він нахилився до мене, вийняв з кишені моєї куртки гаманець, де було 200 грн. й дисконтна картка супермаркету "Сільпо", зняв з руки японський годинник Sіtіzen і хотів вдарити мене ножем у живіт. Я підставив ліву руку й удар прийшовся на неї. Тут я помітив, що до нас підбігає якийсь хлопець, який, мабуть, почув мій крик про допомогу. Злочинці кинулися від мене у різні сторони.
Я вскочив й почав переслідувати того, кого звуть Антоновим. Зі мною разом біг хлопець, що прийшов мені на допомогу. Я потім спросив його ім'я. Це був Количев Олег Васильович. Він допоміг мені затримати худого парня, який залякував мене, тобто цього Антонова. Ми доставили його в Комунарський райвідділ міліції. Куди зник другий грабіжник, я не знаю.
Питання: Ви стверджуєте, що гаманець із вашої кишені витягнув напарник затриманого. Він же зняв з вашої руки годинник. Як ви можете пояснити, що під час обшуку затриманого у нього був знайдений ваш годинник?
Відповідь: Я це пояснити не можу. Я добре бачив, що не Антонов вдарив мене ножем й не він пограбував мене. Це зробив другий чоловік, який втік.
Протокол слідчим прочитаний, зауважень немає, показання записані правильно.

Потерпілий (підпис) П. П. Орлов

Слідчий
лейтенант міліції (підпис) Г. С. Корольков

Аналіз протоколу
Фабула справи повністю окреслена потерпілим, коли він розповідає, що з ним трапилося.
При допиті відповідні вимоги кримінально-процесуального закону дотримані не повністю.
Неправильно вказана стаття КПК України, на яку зроблено посилання. Треба було зазначити не ст. 167 КПК України, а статті 85 і 171 КПК України. Отже, в протоколі немає посилання на ст. 85 КПК України - протокол слідчої дії, і ст. 171 КПК України - виклик і допит потерпілого.
Тактичні прийоми допиту обрані правильно.
Показання потерпілого дають вичерпну уяву про подію. За результатами допиту можна встановити загальні обставини справи.
З метою фіксації ходу і результатів допиту необхідно було використати технічні засоби.
Інші недоліки:
1) у ввідній частині не зазначено, де проводився допит (у кабінеті слідчого чи в іншому місці);
2) повніше треба було надати дані про потерпілого, а саме: вказати його сімейний стан, номер телефону, позначити, чи були у нього якись взаємини з обвинуваченим до події, що сталася;
3) відсутня фраза: "Потерпілому було запропоновано розповісти все, що йому відомо по справі", після чого іде фраза: "Орлов П. П. дав такі показання", а не "по суті справи свідчу таке:";
4) неправильно вказані статті про попередження потерпілого - ст. 179 КПК України до цього не має ніякого відношення, треба залишити лише ст. 384 КК України. Треба було додати: "Інші права та обов'язки потерпілого роз'яснені при визнанні Орлова П. П. потерпілим";
5) неправильно сформульована заключна частина протоколу: "протокол слідчим прочитаний, зауважень немає, показання записані правильно". Треба: "Протокол мною прочитаний, з моїх слів записано правильно. Доповнень і зауважень немає".
Загалом, допит у ході досудового слідства є найбільш поширеним видом процесуального спілкування і займає більш чверті робочого часу у праці слідчого.
Під час допиту слідчий повинен одержати відомості про фактичну сторону розслідуваної події й дати оцінку цим відомостям.
З соціально-психологічної сторони допит - достатньо динамічний різновид професійного спілкування, який відбувається в режимі, що характеризується низкою психологічних особливостей. Центральними психологічними проблемами допиту є діагностика істинності показань, вибір прийомів правомірного психічного впливу з метою отримання правдивих показань та способів викриття помилкових показань.
Як і будь-яка інша слідча дія, проведення допиту регламентується КПК України (ст. ст. 107, 143-145, 166-171) і має встановлений порядок.
Перший етап допиту - вступний. Під час цього етапу слідчий встановлює анкетні дані допитуваного, попереджає його про відповідальність за дачу неправдивих показань. На цьому етапі обидва учасники допиту визначають лінії своєї поведінки відносно один до одного.
Другий етап допиту - стадія переходу до психологічного контакту, стадія, на якій задаються незначні питання. На цьому етапі важливо встановити контакт між слідчим і допитуваним, визначити загальні параметри бесіди (темп, ритм, рівень напруженості, основні аргументи для переконання один одного).
Третій етап є головною частиною допиту. Саме тут слідчий організує отримання від допитуваного основної інформації, необхідної для розслідування і розкриття злочину.
На четвертому етапі всю отриману інформацію слідчий зіставляє з вже наявною в справі, а потім приступає до усунення всіх неясностей і неточностей.
На заключному етапі допиту слідчий фіксує отриману інформацію і у письмовому вигляді надає допитуваному, який підтверджує правильність записаного в протоколі своїм підписом.


Завдання № 2
Обшук приміщення

ПРОТОКОЛ
обшуку
м. Запоріжжя 20 січня 2006 р.

Обшук почато о 15 год. 20 хв.
Обшук закінчено о 18 год. 40 хв.

Ст. слідчий слідчого відділу Жовтневого РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області майор міліції Коновалов Г. Л. у присутності понятих:
1. Білого Василя Григоровича, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, кв. 35;
2. Рогова Олега Андрійовича, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 45, кв. 7, а також матері підозрюваного Петрової Галини Вікторівни, яка мешкає в одній квартирі з підозрюваним, на підставі постанови судді Антонової В. А. від 19 січня 2006 р. і з дотриманням вимог ст. ст. 177, 180, 183, 185, 189 КПК України провів обшук у квартирі Петрова Кирила Павловича за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, кв. З, про що відповідно до вимог ст. 188 КПК України склав цей протокол.
Перед початком обшуку понятим та гр. Петровій Г. В., згідно з ч. З ст. 181 КПК України, роз'яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого і робити заяви з приводу цих дій і що ці заяви підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.
Понятим, окрім цього, роз'яснено, що відповідно до вимог ст. 127 КПК України вони повинні засвідчити факт, зміст та результати обшуку.
Перед початком обшуку слідчим була оголошена постанова про обшук від 19 січня 2006 р., після чого Петровій Г. В. було запропоновано видати вказані в постанові цінності та гроші. Гр. Петрова Г. В. видала 150 грн. і заявила, що ці гроші дав їй її син Петров К. П. Ніяких цінностей він їй не давав.
Під час проведення обшуку знайдено та вилучено:
1. В скриньці письмового столу - жіночий наручний годинник із металу жовтого кольору марки "Орієнт" з номером механізму "469675" з металевим браслетом жовтого кольору.
Інших цінностей, вказаних у постанові про обшук, по місцю проживання підозрюваного Петрова К. П. не знайдено.
Гроші, видані гр. Петровою Г. В. загальною сумою 150 грн. всі купюрами по 10 грн. 1996 р. випуску за номерами від СВ 1117512 до СВ 1117561 включно, а також наручний жіночий годинник, упакований в пластмасову скриньку з кришкою, яка навхрест перев'язана ниткою чорного кольору, на кінці якої наклеєно листок паперу з відбитком печатки "Жовтневий районний відділ Головного управління МВС України у м. Запоріжі. Для довідок."
Після обшуку Петрова Г. В. заявила, що вранці 15 січня 2006 р. її син передав знайомому Григоренкові Дмитру Григоровичу, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 19, кв. 41, золоті сережки та обручку. Інших заяв, зауважень не надійшло.
Протокол прочитаний слідчим вголос, записано правильно.

Поняті: підпис (Білий В. Г.)
підпис (Рогов О. А.)
Присутні: підпис (Петрова Г. В.)
Ст. слідчий
майор міліції підпис (Коновалов Г. Л.)

Копію протоколу обшуку одержала.

20 січня 2006 р. підпис (Петрова Г. В.)
Аналіз протоколу
Протокол, що вивчається, вилучений із кримінальної справи № 2/98, яка зберігається в місцевому суді Жовтневого району м. Запоріжжя.
18 січня 2006 р. Петров К. П. разом зі своїм другом Проновим П. Т. скоїли крадіжку, поєднану з проникненням у житло Вавілової В. Т., яка мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 7, кв. 58. Було викрадено коштовностей на суму 5 тис. грн.
Обшук - це слідча дія, яка проводиться в тих випадках, якщо є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.
Під підставами для обшуку слід розуміти відомості, що містяться в показаннях учасників процесу: свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених; у протоколах інших слідчих дій, заявах громадян, керівників підприємств, установ, фірм, а також одержані в процесі оперативно-розшукових заходів.
Проведення обшуку квартири Петрова було виправданим, оскільки під час досудового слідства було з'ясовано, що Петров та Пронов, які часто відвідували сусідку Вавилової, виходили з квартири Вавилової в той час, коли, за її свідченням, вона була відсутня вдома.
Саме цей факт став підставою для проведення обшуку, який, відповідно до ст. 177 КПК України, санкціонувала суддя Антонова В. А.
Склад учасників обшуку мав бути більш повним. У нього увійшов старший слідчий Жовтневого райвідділу міліції, який провів обшук в присутності двох понятих. Одній особі провести обшук вельми складно: щось може залишитися непоміченим. Доцільніше було провести його з помічниками.
Перед початком обшуку понятим та матері Петрова, згідно із ч. З ст. 181 КПК України, роз'яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого й робити заяви з приводу цих дій і що ці заяви підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Понятим, окрім цього, роз'яснено, що відповідно до вимог ст. 127 КПК України вони повинні засвідчити факт, зміст та результати обшуку.
В протоколі відзначено, що обшук здійснюється з дотриманням вимог ст. ст. 177, 180, 183, 185, 189 КПК України. Перед початком обшуку слідчим була оголошена постанова про обшук від 19 січня 2002 р., після чого Петровій було запропоновано видати вказані в постанові цінності та гроші. Петрова видала 150 грн. і заявила, що ці гроші дав їй її син Петров. Ніяких цінностей він їй не давав.
В ході обшуку передбачалося знайти коштовності, які були викрадені з квартири Вавилової. Частково ця мета була виконана, оскільки в скриньці письмового столу Петрова був знайдений жіночий наручний годинник із металу жовтого кольору марки "Орієнт" з номером механізму "469675" з металевим браслетом жовтого кольору. Інших цінностей, вказаних у постанові про обшук, за місцем проживання Петрова не знайдено.
Техніко-криміналістичні засоби під час проведення обшуку не застосовувалися, хоча їх використання було б доцільним. Знайдений жінский годинник мав бути знятий на фотоплівку.
Об'єкти, виявлені під час обшуку, описані правильно.
Слід відмітити, що в протоколі відсутні відомості про засоби, що застосовувалися для виявлення шуканих об'єктів; які сховища розкривалися, з якої причини; чи не робила мати підозрюваного при цьому протидії.
Предмети, знайдені під час обшуку, свідчать про причетність Петрова до крадіжки із квартири Вавилової.


Завдання № 3
Пред'явлення для впізнання людей або предмету

ПРОТОКОЛ
пред'явлення особи для впізнання

м. Запоріжжя 5 травня 2006 р.
Слідчий слідчого відділу Жовтневого РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області капітан міліції Романов А. П. у присутності понятих:
1. Гречуля Віктора Івановича, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15, кв. 3;
2. Дем'яненка Петра Степановича, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 141, кв. 211;
та за участю захисника - адвоката юридичного об'єднання № 1 Жовтневого району м. Запоріжжя Соколова Б. А., керуючись вимогами ст. 85, 127, 174, 176 КПК України, у приміщенні Жовтневого районного відділу РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області при природньому освітленні провів пред'явлення потерпілому Швидкому Віктору Денисовичу для впізнання таких осіб чоловічої статі:
1. Карпенка Григорія Дмитровича, 1947 р. народження, зріст 182 см, кругле обличчя, очі сірі, брови широкі, темні, ніс прямий, волосся темне, середньої довжини, зачесане назад, одягнений у джинсовий костюм сірого кольору;
2. Дмитренка Миколи Харитоновича, 1947 р. народження, зріст 184 см, кругле обличчя, очі сірі, брови широкі, чорні, ніс прямий, волосся русяве, середньої довжини, зачесане назад, одягнений у костюм із твіду сірого кольору;
3. Захарова Петра Васильовича, 1948 р. народження, зріст 183 см, кругле обличчя, очі сірі, брови темні, широкі, густі, ніс прямий, волосся темне, середньої довжини, зачесане назад, над верхньою губою справа знаходиться родимка круглої форми, діаметром приблизно 3 мм, одягнений у джинсовий костюм сірого кольору.
Підозрюваному Захарову П. В. було запропоновано за своїм розсудом зайняти місце серед осіб, які пред'являються для впізнання, і він сів на правий крайній стілець.
Після цього слідчим по внутрішньому телефону був викликаний потерпілий Швидкий В. Д., якого попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України.

Потерпілий Підпис (Швидкий В. Д.)

Учасникам пред'явлення для впізнання роз'яснено їх право робити зауваження, які підлягають занесенню до протоколу, а понятим Гречулю B.І. та Дем'яненку П. С., крім цього, роз'яснено, що вони зобов'язані засвідчити факт, зміст та результати пред'явлення для впізнання.
На пропозицію слідчого оглянути осіб, які пред'являються для впізнання і відповісти на запитання, чи впізнає він серед пред'явлених йому для впізнання осіб чоловічої статі того, який 1З травня 2006 р., приблизно о 14 год. 30 хв., поблизу універмагу "Україна", розташованому за адресою: пр. Леніна, 177 у м. Запоріжжя, шляхом обману заволодів його грошима у сумі 450 грн. потерпілий Швидкий, оглянувши пред'явлених для впізнання осіб, заявив, що впізнає громадянина, який сидить на правому крайньому стільці, як того, що 1З травня 2006 р. приблизно о 14 год. 30 хв. поблизу універмагу "Україна" шляхом обману заволодів його грошима у сумі 450 грн. Впізнає його по зовнішньому вигляду, по сірим нахабним очам, широких густих бровах та родимій плямі над верхньою губою з правого боку. На вимогу слідчого спізнаний назвав своє прізвище: Захаров Петро Васильович.
Впізнання провадилось з 1З год. 30 хв. до 15 год. 30 хв.
Протокол прочитаний слідчим вголос, записано правильно.
Від понятих та учасників впізнання жодних зауважень та клопотань не надійшло.

Потерпілий: підпис Швидкий В. Д.)

Особи, які пред'являлись для впізнання:

підпис (Карпенко Г. Д.)
підпис (Дмитренко М. Х.)
Особа, яку впізнали:
підпис (Захаров П. В.)
Поняті: підпис (Гречуль B.І.)
підпис (Дем'яненко П. С.)
Адвокат: підпис (Соколов Б. А.)

Слідчий
капітан міліції Підпис (Романов А. П.)
Аналіз протоколу
Протокол, що вивчається, міститься у кримінальній справі № 2/103, яка знаходиться у місцевому суді Жовтневого району м. Запоріжжя.
Швидкий В. Д. 1З травня 2006 р., приблизно о 14 год. 30 хв., поблизу універмагу "Україна", розташованому за адресою: пр. Леніна, 177 у м. Запоріжжя, випадково познайомився із Захаровим П. В. Під час розмови Швидкий поскаржився Захарову на те, що ніяк не може придбати якісні кросівки за ціною, нижче 500 грн. Захаров пообіцяв допомогти Швидкому. Він сказав, що в універмазі у відділі взуття працює його дочка, яка вчора подарувала йому якісні кросівки вартістю 450 грн. Швидкий передав необхідну суму у розмірі 450 грн. Захарову й почав очікувати його на зупинці транспорту "Ун. Україна". Після спливу двох часів Швидкий зрозумів, що Захаров обманув його.
Відповідно до ст.ст. 174, 175 КПК України особу, яка підлягає впізнанню, пред'являють впізнаючому разом із іншими особами тієї ж статі (не менше трьох), які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі.
Ця вимога при проведенні впізнання Захарова була виконана. Швидкому було пред'явлено для впізнання трьох осіб чоловічої статі практично однакового віку (1947, 1948 р.р. народження), з круглими обличчями, сірими очами, волоссям середньої довжини, зачесаним назад. Всі чоловими було одягнути у костюми сірого кольору.
Необхідні зовнішні ознаки стосовно кожної особи в протоколі було зафіксовано.
Захарову було запропоновано самому обрати себе місце серед інших учасників впізнання, що він і зробив, сівши на крайній правий стілець.
Впізнаючий був запрошений у приміщення, де проводилося впізнання, телефоном. Це зробив слідчий.
Проте, більш правильним є, коли для запрошення впізнаючого по телефону доручається захиснику чи комусь з понятих, щоб не виникло сумнівів щодо домовленості слідчого з впізнаючим - інформування останнього про місце розташування особи, що впізнається залежно від промовлених слів, фраз, їх послідовності, інтонації та ін.
В протоколі, як вже зазначалось, описані зовнішність та одяг всіх трьох осіб, що впізнавались.
Вважаю, треба було б ще зазначити ознаки статури й вказати колір черевиків всіх осіб, що впізнавались.
Бажано було б також вказати адресу, за якою мешкають учасники впізнання.
Потерпілий Швидкий впізнав громадянина, який сидив на крайнтому правому стільці, як того, що 1З травня 2006 р. приблизно о 14 год. 30 хв. поблизу універмагу "Україна" шляхом обману заволодів його грошима у сумі 450 грн., по зовнішньому вигляду, по обличчю, широких густих бровах та родимій плямі над верхньою губою з правого боку.
Ці відомості співпадають з тими, які були повідомлені під час допиту, що передував пред'явленню для впізнання.
Позитивним є те, що на вимогу слідчого спізнаний назвав своє прізвище - Захаров Петро Васильович. Це сприяє повноті отримання доказів.
Недоліком проведеного впізнання необхідно визнати те, що в протоколі не має відомостей про технічні засоби, які використовувалися під час впізнання.
Застосування у пред'явленні для впізнання науково-технічних засобів - відеотехніки, фотоапаратів, магнітофона тощо - є однією з важливих умов, що забезпечують ефективність його проведення, фіксації перебігу і результатів. Використання їх залежить від виду впізнання, ознак об'єкта, що підлягає впізнанню, та інших даних.
Загалом в протоколі зафіксовано:
1) відомості про особистість, яка впізнає (прізвище, ім'я, по батькові, його процесуальне становище);
2) відомості про осіб, запрошених для впізнання: прізвища, імена і по батькові, їх вік, ріст, колір волос, форми зачісок, колір очей, одяг;
3) пропозиція слідчого особі, яка впізнається, зайняти будь-яке місце серед осіб, запрошених для впізнання, і місце, що вона зайняла;
4) пропозицію особі, яка впізнає, оглянути пред'явлених їй для впізнання осіб та відповісти на питання, чи бачила вона кого-небудь із пред'явлених осіб раніше, якщо так, то де і при яких обставинах, а також відповідь особи, яка впізнає;
5) прізвище, ім'я і по батькові впізнаного, які він сам називає за пропозицією слідчого.
Учасникам пред'явлення для впізнання було роз'яснено їх право робити зауваження, які підлягають занесенню до протоколу, а понятим, крім цього, роз'яснено, що вони зобов'язані засвідчити факт, зміст та результати пред'явлення для впізнання. Швидкий був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України.
В протоколі дотримані необхідні процесуально-тактичні умови, що забезпечують об'єктивність результатів пред'явлення для впізнання. Особі, яку впізнавали, було запропоновано зайняти будь-яке місце за своїм розсудом, відзначено, що впізнаюча особа була викликана до приміщення, де проводилася слідча дія, слідчим по внутрішньому телефону. Запитання впізнаючій особі сформульовані вірно.
Проведення пред'явлення для впізнання було виправданим, оскільки Захаров П. В. 14 травня вчинив аналогічний злочин біля супермаркету "Кіт", під час вчинення якого був затриманий.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. в ред. від 01.01.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 12.10.2006 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.
№ 1001-05 в ред. від 12.01.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Денисюк Г. Ф., Шепитько В. Ю. Обыск. - Харьков: Консум,
1999. - 274 с.
5. Ефимичев С. П., Кулагин Я. И., Ямпольский А. Е. Допрос. - Волгоград: Изд-во Волгоградского ун-та, 1978. - 272 с.
6. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 576 с.
7. Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции. - Xарьков: Консум, 1997. - 230 с.
8. Криминалистика / Под ред. В. А. Образцова. - М.: Юристъ,
1995. - 592 с.
9. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н. П. Яблокова. - М.: БЕК, 1995. - 690 с.
10. Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 728 с.
11. Руководство для следователей / Под ред. В. А. Снеткова. - М.: Лига Разума, 1997. - 732 с.
12. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному вигляді): Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 588 с.
13. Следственные действия. - Волгоград: Изд-во Волгоградского ун-та, 1994. - 372 с.
14. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. - 4-те вид., доп. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 1120 с.
15. Тертышник В. М. Обыск. - Харьков: Гриф, 1997. - 230 с.
16. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 480 с.