б Повторність, сукупність і рецидив злочинів.

Повторність, сукупність і рецидив злочинів
Одиночний злочин як складовий елемент множинності злочинів.
Одиничний злочин має місце там, де він передбачений кримінальним законом як одиничний самостійний склад злочину. Він конструюється законодавцем, виходячи із соціальних властивостей відповідного діяння та, насамперед, типовості цього діяння, єдності їх об'єктивних і суб'єктивних ознак. З цього погляду одиничним злочином є крадіжка, хуліганство, розбій, хабарництво тощо.
Види одиничних злочинів.
Одиничні злочини поділяють на прості та ускладнені.
Прості одиничні злочини, передусім, мають місце в тих випадках, коли одній дії (бездіяльності) відповідає один наслідок, передбачений у кримінальному законі.
Ускладнені одиничні злочини характеризуються складнішою структурою складу, в них більш складні об'єктивна і суб'єктивна сторони вчиненого. Є такі види ускладнених одиничних злочинів: такі, що тривають, продовжуються, складені злочини, а також злочини, які кваліфікуються за настанням додаткових тяжких наслідків (у теорії їх називають злочинами, кваліфікованими за наслідками).
Злочин, що триває, можна визначити як одиничний злочин, який,розпочавшись дією або бездіяльністю особи, далі вчиняється безперервно протягом більш-менш тривалого часу. У КК передбачено кримінальну відповідальність за багато злочинів, що тривають. Це, наприклад, ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335).
Продовжуваний злочин – злочин, який складається з кількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до загальної мети та утворюють у цілому єдиний злочин. У частині 2 ст. 32 КК продовжуваний злочин визначається як діяння, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Цим поняттям широко користується судова практика у справах про крадіжки, привласнення та розтрати, обман покупців, давання-одержання хабара, статеві злочини та в інших випадках.
Продовжуваному злочину властиві такі ознаки:
– він складається з двох або більше самостійних, тобто відділених одне від одного в часі, тотожних злочинних діянь;
– всі ці діяння об'єднані єдиним наміром та прагненням досягти загальної, кінцевої мети;
– саме тому вони розглядаються не як множинність злочинів, а як одиничний злочин;
– продовжуваний злочин кваліфікується за однією, окремою статтею (частиною статті) КК.
Складений злочин – злочин, який зрозуміло з самого визначення, складається з двох або більше злочинних діянь, що утворюють, проте, один одиничний злочин. Ознаки цього злочину:
– він складається з двох або більше злочинних діянь;
– кожне з цих злочинних діянь, якщо розглядати його окремо, самостійно, ізольовано, утворює окремий злочин, містить ознаки самостійного складу злочину;
– ці окремі злочини, внаслідок органічної єдності, типовості їх зв'язків, поширеності розглядаються законодавцем як один одиничний злочин;
– цей одиничний злочин охоплюється ознаками однієї статті (частини статті) КК, тобто передбачений у диспозиції закону як один складений злочин.
У чинному КК передбачено низку складів злочинів, які у літературі називають "злочинами, що кваліфікуються за наслідками". При аналізі конструкції складів цих злочинів очевидно, що в них є два наслідки – основний (проміжний) і додатковий (похідний). Ці наслідки настають хронологічно (послідовно) один за одним, у результаті вчиненого особою діяння. Наприклад, вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, можна зобразити в такій схемі: діяння – наслідок у виді тяжкого тілесного ушкодження – наслідок у вигляді смерті потерпілого.
Повторність злочинів.
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК.
Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.
Сукупність злочинів.
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК.
Рецидив злочинів.
Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК.