К ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОЧНОЇ СТАВКИ.

КУРСОВА РОБОТА
на тему:
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОЧНОЇ СТАВКИ

ЗМІСТ

Вступ 3
1. Поняття очної ставки за Кримінально-процесуальним кодексом України 5
2. Кримінально-процесуальні основи проведення очної ставки 10
2.1 Кримінально-процесуальний порядок проведення очної ставки 10
2.2 Прийняття рішення про доцільність проведення очної ставки
і вибір моменту її проведення 13
2.3 Технічне забезпечення проведення очної ставки 17
2.4 Процесуально-криміналістичне документування результатів
очної ставки 19
3. Деякі особливості очних ставок між обвинуваченими при
розслідуванні групових злочинів 21
Висновки 24
Список використаної літератури 26
Додаток А. Протокол очної ставки 28


ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні вимоги, що пред'являються до якості розслідування кримінальних справ, вносять на порядок денний питання щодо підвищення ефективності провадження слідчих дій як одного з важливих напрямків вдосконалення досудового слідства.
Очна ставка є однією з найбільш розповсюджених слідчих дій, яка допомагає слідчому шляхом з'ясування і усунення суперечностей в показаннях допитуваних встановити істину в кримінальній справі.
Проте незважаючи на її розповсюдженість, дана слідча дія має доволі низьку результативність.
Наразі більшість працівників слідчих підрозділів системи МВС України вважають очну ставку неефективною і часто використовують її лише для підтвердження раніше даних показань учасників, тобто для їх закріплення. Такий підхід необґрунтовано звужує можливості очної ставки як способу отримання доказів.
Ситуація, що склалася, з одного боку, обумовлена певною складністю і трудомісткістю при підготовці і проведенні даної слідчої дії, а, з іншого, – недостатністю психологічних знань і професійних комунікативних вмінь слідчого стосовно очної ставки.
Юридичні й інші проблеми підготовки і проведення даної слідчої дії досліджувалися в роботах М. В. Бахарева, А. Н. Васильєва, В. Л. Васильєва, Ф. В. Глазиріна, А. К. Давлетова, А. В. Дулова, Л. М. Карнеєвої,
В. С. Комаркова, В. О. Коновалової, М.І. Порубова, О. Б. Соловйова,
О. Р. Ратінова, В. Ю. Шепітько та ін.
Разом з тим, не всі теоретичні та практичні аспекти очної ставки вже досліджені й відображені в літературі повно, всебічно, глибоко та не потребують подальших розробок. Наразі відсутня комплексна програма тактико-психологічного забезпечення проведення очної ставки, не досліджені параметри, які впливають на ефективність проведення даної слідчої дії. В літературі не розглядалися і
Отже,мета роботи полягає в тому, щоб дослідити особливості очної ставки як процесуальної дії.
Об'єкт дослідження – процесуальний порядок поведення очної ставки.
Предмет дослідження – норми КПК України, що регламентують особливості проведення очної ставки.
Методи дослідження – описовий, порівняльний, узагальнення.
Для досягнення мети дослідження в роботі вирішувались такі завдання:
– визначити поняття очної ставки за Кримінально-процесуальним кодексом України;
– розглянути кримінально-процесуальний порядок проведення очної ставки;
– визначити порядок прийняття слідчим рішення про доцільність проведення очної ставки і вибір моменту її проведення;
– охарактеризувати технічне забезпечення проведення очної ставки;
– з'ясувати особливості процесуально-криміналістичного документування результатів очної ставки;
– розкрити деякі особливості очних ставок між обвинуваченими при розслідуванні групових злочинів.
Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури, додаток.


1. ПОНЯТТЯ ОЧНОЇ СТАВКИ ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ
Актуальність точного визначення поняття очної ставки викликана науковою дискусією передусім у криміналістичних колах, де висловлюється думка про те, що при підготовці й проведенні очної ставки можуть застосовуватися тактичні прийоми допиту свідків, потерпілих, обвинувачених чи підозрюваних, відповідно до того, хто є учасниками очної ставки.
Проте механічне перенесення тактики допиту на очну ставку не дає очікуваних результатів, що зумовлено недосконалістю українського кримінально-процесуального законодавства. Тож, проблема визначення поняття очної ставки розглядається як серед фахівців з кримінально-процесуального права (А. К. Давлєтов, М. М. Михеєнко, В. Т. Нор та ін.), так й серед криміналістів (В. Ю. Шепітько, А. Б. Соловйов та ін.].
Утім, поки що наукові напрацювання не перенесені у законодавче поле.
В. Г. Лукашевич стверджує, що питання про процесуальну природу очної ставки як різновиду допиту, дозволений законодавцем, оскільки у ст. 192 УПК РФ вживається термін "допит" і термін "допитуваний", цю саму позицію можна перекласти аналогічно на українське законодавство, адже в ст. 172 КПК України також використовується подібна термінологія [14, с. 150].
Вказану термінологію підтримує й Проект Кримінально-процесуального кодексу України в ст. 257. Проте вживання даних термінів законодавцем ще не є доказом того, що очна ставка – різновид допиту.
На думку більшості криміналістів очна ставка має багато загальних рис із допитом, але на відміну від нього характеризується низкою лише одній їй властивих процесуальних, тактичних і психологічних особливостей. Крім того, підтвердженням точки зору, що очна ставка є самостійною слідчою дією, є виділення у КПК України її із числа допитів і детальна регламентація умов і порядку її провадження.
Найбільш розгорнуте з позиції науковця визначення очної ставки дає В. О. Коновалова. Вона розглядає її як слідчу дію, що має своїм завданням одержання доказів у справі і, що складається в одночасному допиті двох осіб (двох свідків, двох обвинувачених, свідка й обвинуваченого) судово-слідчими органами з метою усунення істотних суперечностей, наявних у показаннях цих осіб і встановлення істини [10, c. 88].
Проте очна ставка не називається автором окремою самостійною слідчою дією.
Вважаючи очну ставку самостійною слідчою дією, А. Б. Соловйов відзначає, що на відміну від допиту, коли слідчий має справу з одним допитуваним, на очній ставці відбувається взаємодія трьох учасників. На допиті ж між слідчим і допитуваним існують двосторонні правовідносини, які законодавець і змушений був би врегулювати [20, с. 140].
У зв'язку з державно-владним характером правовідносин, що виникають в кримінальному процесі, кожен учасник очної ставки пов'язаний взаємними правами й обов'язками зі слідчим. Активними учасниками очної ставки є одночасно дві раніше допитані особи. Вони поперемінно відповідають на ті самі попередньо, точно сформульовані слідчим питання, та з його дозволу відповідають на питання один одного. Такої умови, як наявність двох джерел взаємовиключної інформації, при провадженні допиту немає. За законом, особи, викликані по одній й тій самій справі до слідчого, повинні допитуватися ним окремо та у відсутності інших осіб. Недотримання цього правила є процесуальним порушенням, впливає на правильність формування показань [13, c. 5].
Приступаючи до допиту, слідчий у більшості випадків не знає конкретного змісту інформації, що він її одержить від допитуваного. Про обсяг і напрямок допиту слідчий має тільки загальне уявлення. Широта й глибина цього уявлення залежать від наявності в цей момент відомостей оперативного характеру й доказів у справі. Ця обставина впливає на особливості тактики допиту [15, с. 52].
Очна ж ставка, виходячи з рекомендацій криміналістичної тактики проводиться за наявності суперечностей у показаннях раніше допитаних осіб, коли ці суперечності не можна усунути за допомогою інших слідчих дій, у тому числі, за допомогою проведення повторного допиту.
У проведенні очної ставки є особливий зміст в тому випадку, якщо у слідчого є підстави думати, що обидва учасника дають неправдиві показання. У деяких випадках сам факт проведення очної ставки може зіграти роль тактичного прийому. До того ж на слідство працює й психологічний фактор, пов'язаний з тим, що в присутності людини, яка знає правду, і позиція якої стосовно таких показань може бути й невідома, вельми складно давати неправдиві показання. Сутність психологічного впливу полягає в передачі інформації (фактичної або демонстрації її відсутності) для встановлення характеру реагування на це сприймаючого [19, с. 42].
Основна мета очної ставки – викриття особи, що протидіє слідству.
Правдива інформація виступає основним фактором психічного впливу. Іноді детальне відтворення події впливає на припинення опору протидіючої особи. Викривальна сила очної ставки виражається також у безпосередньому враженні, що складає жива мова одного її учасника на іншого. Крім того, усна розповідь на очній ставці зазвичай доповнюється деталями і нюансами, інтонаційними й експресивними відтінками, що додають йому переконливості. Оскільки такий діалог розвертається перед слідчим, він одержує додаткову можливість всебічно оцінювати показання кожного учасника очної ставки, переконливість доводів, що приводяться ними, твердість зайнятої позиції [6, c. 102].
Слідчий проводить очну ставку, коли йому необхідно з'ясувати, хто із двох допитаних осіб дає помилкові показання. У цьому випадку на очній ставці відбувається своєрідне порівняння показань, перевірка їх на міцність.
По інтонації, експресивним рухам кожного з допитуваних, по тому, як вони реагують на суперечності між їх показаннями, слідчий може судити про правдивість або хибність повідомлених ними відомостей [7, с. 316].
Отже, при провадженні очної ставки слідчий заздалегідь знає точки зору по спірних обставинах майбутніх учасників з показань, отриманих від них при первісному або повторному допиті. Оперуючи наявною інформацією, слідчий обирає прийоми очної ставки, спрямовані на найбільш ефективне усунення суперечностей і встановлення істини в справі.
В очної ставки й допиту різні цілі. Метою очної ставки є усунення суперечностей у вже даних раніше показаннях допитуваних, тоді як ціль допиту – одержання відомостей про подію злочину або пов'язаних з ним фактах. Інша, ніж в допиті, цілеспрямованість очної ставки накладає свій відбиток і на тактику її провадження [13, с. 6].
Необхідно також позначити розходження в предметі даних слідчих дій. Предмет допиту значно ширше предмета очної ставки. Предмет очної ставки – усунення конкретної суперечності – стосується лише незначної частини інформації про подію злочину, отриманої в ході допиту від свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачуваних. Предмет допиту обумовлюється більшим колом передумов [6, c. 27].
Визначення очної ставки, наявні в літературі, характеризують цю слідчу дію як одночасний (поперемінний) допит двох осіб. Утім, на очній ставці умови, в яких дають показання учасники, не відповідають всім вимогам КПК України, обов'язковим при провадженні допиту свідка, потерпілого, підозрюваного й обвинуваченого. Отже, термін "допит" тут потрібно розуміти лише умовно.
В умовах очної ставки відбувається не лише поперемінний допит двох осіб, але й аналіз, а також безперервна конфронтація показань. В. Ю. Шепітько стверджує, що власне кажучи, очна ставка і являє собою процес безперервного порівняння показань двох одночасно допитуваних осіб з негайним використанням слідчим результатів такого порівняння для усунення суперечностей в інформації, що виходить із цих джерел [22, c. 92].
А. В. Дулов відзначає, що відмінності очної ставки від допиту виявляються також у додатковому емоційному впливі за допомогою іншого учасника процесу. Психологічний вплив одного учасника очної ставки на іншого може призвести як до позитивних результатів, а саме, до з'ясування причин суперечностей та їх усуненню в показаннях учасників, так і до негативних, коли під впливом свого опонента учасник міняє свої показання на помилкові, відмовляється від раніше даних правдивих показань, тим самим посилюючі конфронтацію показань, яка вже має місце в конкретній слідчій ситуації [7, с. 317].
Отже, кримінально-процесуальне законодавство не дає законодавчого поняття очної ставки: ні КПК РФ, ні КПК України, ні проект КПК України не визначають очної ставки, а лише регламентують процесуальний порядок її провадження.
Виходячи з цього необхідно розробити повне і точне наукове визначення очної ставки з урахуванням всіх рис і особливостей даної слідчої дії.
У законі потрібно чітко зазначити, що очна ставка це – самостійна слідча дія, що виражається в поперемінному допиті в присутності один одного двох раніше допитаних по тим самим обставинах справи осіб із числа свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачуваних, аналізі й безперервному порівнянні (зіставленні) одержуваних показань для усунення в них суперечностей із метою встановлення істини в справі.

2. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ОЧНОЇ СТАВКИ
2.1 Кримінально-процесуальний порядок проведення очної ставки
Очна ставка – слідча дія, що являє собою одночасний допит в одному і тому ж місці двох допитаних раніше осіб, в показаннях яких є істотні суперечності, з метою перевірки правдивості раніше даних показань і отримання достовірних даних по справі [21, с. 538].
Суперечності, які є в показаннях допитаних раніше осіб, повинні бути істотними.
Очна ставка проводиться лише між двома будь-якими допитаними раніше особами. Ці особи можуть мати як однаковий, так і різний процесуальний статус.
Сутність очної ставки зводиться до постановки почергово перед допитаними раніше особами запитань про обставини справи та про їх ставлення до показань один одного [18, с. 172].
Проведення очної ставки є правом, а не обов'язком слідчого. Відповідно до ст. 172 КПК України слідчий мас право провести очну ставку між двома допитаними раніше особами, у показаннях яких є суттєві протиріччя. Доцільність її проведення визначається слідчим з урахуванням можливості небажаного психологічного впливу на особу, яка дала правдиві показання.
Головними учасниками очної ставки є дві допитані раніше особи, якими можуть бути свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений. Очна ставка проводиться між будь-ким із них, у тому числі й між учасниками, які мають один і той самий процесуальний статус. Наприклад, між двома підозрюваними або між двома свідками тощо. Захисник обвинуваченого (підозрюваного) має право бути присутнім при проведенні всіх слідчих дій, в яких бере участь його підзахисний [21, с. 539].
Якщо очна ставка проводиться з неповнолітнім свідком, то в ній можуть брати участь особи, присутність яких передбачена законом стосовно допиту неповнолітнього (ст. 168 КПК України) – віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого – віком до шістнадцяти років проводиться в присутності педагога, а при необхідності – лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього.
Мета очної ставки – перевірка даних раніше показань і отримання достовірних фактичних даних (доказів) у кримінальній справі [9, с. 422].
Порядок проведення очної ставки передбачений ст. 173 КПК України і здебільшого відповідає порядку допиту.
На початку очної ставки згідно з вимогами ст. 53, 85 КПК України всім її учасникам роз'яснюються їх права й обов'язки відповідно до їх процесуального статусу. Вони мають право викладати свої зауваження і з дозволу слідчого задавати запитання.
Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання заздалегідь неправдивих показань, а потерпілі – за давання заздалегідь неправдивих показань.
Слідчий з'ясовує, чи знають особи, викликані на очну ставку, один одного і в яких стосунках перебувають між собою.
Викликаним на очну ставку особам по черзі пропонують дати показання про ті обставини справи, для з'ясування яких призначена очна ставка. Як правило, першим пропонується відповісти тому, хто, на думку слідчого, давав на допиті правдиві показання. Після цього слідчий може ставити учасникам очної ставки запитання, а з його дозволу допитувані можуть ставиш запитання один одному [21, с. 540].
Запитання, поставлені особами, між якими проводиться очна сгавка та законними представниками, педагогом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу.
Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу. Кожен з допитуваних засвідчує підписом у протоколі правильність своїх показань та відповідей на запитання.
Оголошення показань учасників очної ставки, які містяться в протоколах попередніх їх допитів, а також відтворення звукозапису цих показань допускається лише після давання ними показань на очній ставці і запису до протоколу.
Слідчий має бути максимально мобілізованим, вжити всіх необхідних заходів для забезпечення як особистої безпеки, так і безпеки всіх учасників слідчої дії, пильно стежити за тим, щоб перебіг очної ставки не вийшов з-під контролю. Якщо це трапилось, і очна ставка може завдати шкоди встановленню істини в справі або її учасникам, слід негайно припинити або перервати її [5, с. 280].
У перспективі, на наш погляд, з метою забезпечення безпеки свідків та потерпілих, необхідно передбачити в законі можливість проведення очної ставки за участю свідка чи потерпілого поза візуальним спостереженням таких з боку інших учасників слідчої дії, а також із застосуванням технічних каналів зв'язку та створення при цьому акустичних чи візуальних перешкод для запобігання ідентифікації особи за голосом та зовнішністю. Наприклад, для цього можуть бути використані мобільний відеозв'язок та комп'ютерна техніка.
Якщо допитуваний на очній ставці відмовився давати показання, цей факт фіксується в протоколі і після цього слідчий має право оголосити дані ним раніше показання.
По завершенні очної ставки слідчий складає з додержанням вимог ст. 85 та 173 КПК України протокол очної ставки і пред'являє його особам, яких допитано, для прочитання або за їх проханням прочитує їм цей протокол
Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення або поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол. Протокол очної ставки підписує кожна з допитаних осіб та слідчий.
У разі застосування технічного документування протоколі складається за загальними правилами з додержанням додаткових вимог, зазначених у ст.ст. 85-1, 85-2 КПК України.
2.2 Прийняття рішення про доцільність проведення очної ставки і вибір моменту її проведення
Очна ставка є складною слідчою дією і вимагає ретельної підготовки, вираженої у вивченні свідчення осіб, між яким мається намір провести очну ставку; у виявленні суті протиріч, що є в них, і причин їх походження; у визначенні послідовності проведення очної ставки [16, с. 96].
Перш ніж провести очну ставку, слідчий повинен ухвалити про це відповідне рішення. Ухвалюючи таке рішення, слідчий зобов'язаний подумати, своєчасно і чи доцільно проведення очної ставки, чи є для цього належні умови.
Необхідно вибрати час проведення очної ставки з тим, щоб вона не була передчасною або запізнілою. Передчасна очна ставка може взагалі не дати позитивного результату, навіть виявитися в якійсь мірі шкідливою.
Запізніла очна ставка також не приведе до бажаних результатів, оскільки слідчий упустив найбільш вдалий для її проведення час: обвинуваченому, наприклад, вже стали відомі свідчення свідків або інших обвинувачених, і він з цього вже зробив відповідні висновки, перебудувався з своєму свідченні та ін. В такому спадку можуть з'явитися нові труднощі, яких можна було уникнути своєчаснім проведенням очної ставки, або ж очна ставка повністю втратила своє значення і стала некорисною [10, c. 143].
Слідчому необхідно також визначити час проведення очної ставки на протязі доби; її тривалість і місце, де вона буде проводитися. Безпосередньо момент проведення очної ставки з кожному конкретному випадку вирішує слідчий, виходячи з матеріалів справи і обстановки, що складається.
Приймаючи рішення про проведення очної ставки, слідчий повинен вийти з характеру свідчення, що підлягає перевірці, з суті протиріч, що є в них, і бачити можливі шляхи їх подолання. Повне вивчення даних, що є по кожній конкретній справі, особистості залученого або осіб, що залучаються до карної відповідальності, а іноді і свідків допоможе визначити шляхи перевірки свідчень і усунення протиріч в них [10, с. 144].
Потрібно продумати питання про те, чи корисно і чи необхідно в даний час ознайомити обвинуваченого або інших осіб зі свідченням свідків або інших осіб. Не можна планувати і проводити очну ставку передчасно, коли ознайомлення обвинуваченого зі свідченням свідків не дає позитивного результату, а навпаки буде використане ним в своїх цілях.
Тому виявлення істотних протиріч саме по собі не є обов'язкова основа для проведення негайної очної ставки: в одних випадках зона дійсно необхідна відразу, але в інших її доцільно відкласти до певного часу, коли над обвинуваченим; зімкнеться велике коло доказів.
Так, наприклад, проводячи очні ставки при розслідуванні розбійних нападів і грабежів, довершених групою осіб по попередній змові або організованою групою, потрібно враховувати небезпеку того, що слабовільні обвинувачені і неповнолітні підпадуть під вплив ватажків групи і змінять своє свідчення. У таких випадках доцільно стриматися від очних ставок або відкласти їх на більш пізній час, коли в розпорядженні слідчого виявляться докази, здатні впливати на ватажків групи, що упираються [15, c. 74].
Складна робота чекає слідчого і при підготовці до очних ставок, що проводиться між декількома особами. Необхідно зробити висновок відносно їх послідовності, між ким починати першу очну ставку. Щоб правильно намітити план, треба передбачати можливі результати кожної очної ставки з тим, щоб ці результати враховувати вже при проведенні черговим.
У тих випадках, коли очна ставка проводиться для викриття обвинуваченого або свідка у брехні, останньою проводиться очна ставка між особою, що свідчить помилково, і особою, що викриває його. За загальним правилом, рекомендується задавати питання спочатку тому, хто на думку слідчого, свідчить правдиво, щоб ця особа не підпадала під вплив того, хто свідчить помилково. 3 цього правила можуть бути виключення, наприклад, якщо той ще дає правдиве свідчення має досить вольових якостей, щоб спростувати помилкове свідчення Іншої особи і всю його аргументацію [10, с. 145].
У випадках, коли очна ставка проводиться для уточнення свідчення або усунення протиріч, її черговість визначається з таким розрахунком, щоб виключити: можливість змовк між особами, що підлягають допиту на очній ставці Одночасно необхідно продумати питання про те, чи немає, крім очної ставки, інших способів усунення протиріч, що є, чи не є вони більш надійними для встановлення істини.
У літературі правильно зазначається, що "... далеко не кожна суперечність в свідченні вимагає проведення очної ставки, оскільки вельми істотні розходження можуть бути усунені повторним допитом і іншими засобами, які часом більш надійно встановлюють причину їх виникнення, і вносять необхідну корективу в раніше дані свідчення" [21, с. 539].
Якщо один з учасників очної ставки (як правило, вони знають один одного) відмовляється свідчити з присутності іншої особи, проведення очної ставки недоцільне.
Недоцільно, на думку деяких науковців, також провести очну ставку між особами, з яких той, хто свідчить правдиво, знаходиться в матеріальній, родинній або іншій залежності від іншого учасника, наприклад, між сином і батьком, підлеглим і начальником. Проте, деякі приклади з практики спростовують дану точку зору і свідчать про ефективність проведення очної ставки між таким особами [11, c. 333].
Очна ставка зазвичай являє собою конфліктну ситуацію, при якій інтереси і цілі кожного з трьох учасників звичайно не співпадають. На очній ставці сходяться переважно особи, в свідченні яких є істотні протиріччя, і кожний з них намагається відстоювати свої свідчення.
При підготовці до проведення очної ставки слідчому вельми важливо з'ясовувати причини розходжень в свідченні осіб, що допитуються. Природно, що не завжди вдається відразу виявити причини: таких розходжень. Однак версії, припущення повинні розроблятися відразу, оскільки в залежності від них буде намічатися і тактика допиту на очній ставці [11, с. 334].
У ході розслідування справи слідчий повинен вивчити вольові якості кожної з передбачуваних учасників очної ставки, особливо з урахуванням ситуації, яка буде мати місце при її проведенні. При підготовці очної ставки доцільно попередньою бесідою збудити такий психологічний стан особи, що іде на очну ставку, яке забезпечить активність його дій в процесі очної ставки, зніме страх, боязнь обвинуваченого, що була раніше.
Щоб запобігти можливості змови між учасниками очної ставки або вплив одного на іншого, слідчий повинен подумати, де провести очну ставку, як розмістити її учасників, чи треба запросити для спостереження за їх поведінкою іншого слідчого.
2.3 Технічне забезпечення проведення очної ставки
У процесі підготовки до очної ставки потрібно подумати про її технічне забезпечення, передбачити вирішення таких питань, як створення належної обстановки для її проведення, підготовці додаткових засобів фіксації, запрошення необхідних осіб.
Слідчий повинен підшукати зручне приміщення. Воно повинне бути добре освітленим, учасників потрібно розташувати так, щоб світло падало на їх обличчя. Тих, що допитуються треба розміщувати на певній відстані від вікон і дверей, вікна не залишати відкритими. Ті, що допитуються повинні знаходитися на достатній видаленій відстані один від одного і від слідчого, але в полі зору останнього повинні знаходитися обличчя, руки і ноги осіб, що допитуються.
У приміщенні не повинно бути таких предметів, які могли б бути використані як знаряддя нападу (важкі попільнички, чорнильні прилади та інше). Якщо очна ставка проводиться на місцевості, то в просторі між її учасниками потрібно прибрати палиці, камені, залізні лозини і інші подібні предмети.
Слідчий повинен запастися необхідною кількістю бланків протоколів очної ставки, папером та іншим. Необхідно мати під рукою кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси, матеріали кримінальної справи, інструменти для: виконання креслень, схем.
Якщо очну ставку планується провести на місці пригоди, то слідчим повинні бути вжиті заходи, щодо забезпечення учасників транспортними засобами. Транспортні засоби необхідні також, якщо один з учасників очної ставки знаходиться під вартою.
Іноді при провадженні очної ставки необхідна присутність працівників охорони, стенографістки, оперативного працівника, іншого слідчого. У таких випадках слідчий, що ухвалив рішення про провадження очної ставки, повинен повідомити їх і запросити для участі в цій слідчій дії.
Серед питань підготовки проведення очної ставки важливе значення має підготовка і використання сучасних засобів фіксації. Досягнення науки і техніки з кожним роком все ширше використовуються в боротьбі із злочинністю, в тому числі в розслідуванні злочинів. Наразі вже не рідкість, коли слідчі, нарівні з традиційними способами фіксації ходу і результатів тих або інших слідчих дій, застосовують кінозйомку, кольорову фотографію, відеоапаратуру. На можливості застосування відеотехніки при проведенні очної ставки потрібно зупинитися особливо.
Тактика застосування відеотехніки в ході досудового слідства ще достатньо не розроблена. Це пояснюється нестачею досвіду використання даного виду техніки з зв'язку з відсутністю в слідчих підрозділах відповідної апаратури. На основі вивчення використання відеотехніки в практичній роботі слідчих органів внутрішніх справ і прокуратури, а також аналізу думок, що є в літературі з цього питання можна дати деякі рекомендації по застосуванню відеотехніки при проведенні очних ставок.
Застосування відеозапису доцільне при проведенні очних ставок у випадках, спільною межею яких є особлива потреба в " ... фіксації немовних форм спілкування, дій їх учасників і поведінки осіб, що допитуються" [4, с. 86].
Слідчий повинен стежити за своїми манерами і не допускати аморальних вчинків зі своєї сторони.
Перша частина відеозапису ведеться середнім планом, відображаючи всіх учасників і основну частину обстановки, в якій проводиться слідча дія. Коли питання ставить слідчий, запис доцільно вести середнім планом, так, щоб в кадрі одночасно були і особи, між якими вона проводиться. У момент надання свідчень потрібно фіксувати навперемінно особу, що дає їх (великим планом), і що обох допитуються (середнім планом). Якщо один з учасників очної ставки впливає на іншого її учасника, то доцільно час від часу фіксувати великим планом і того, на кого направлений цей вплив, його реакцію [4, с. 88].
По закінченні очної ставки відеозапис демонструється всім учасникам слідчої дії. Доповнення, зроблені до неї такими особами, що допитуються, також фіксуються на видеоплівку, бажано великим планом. За допомогою відеозапису необхідне фіксувати весь хід очної ставки.
2.4 Процесуально-криміналістичне документування результатів очної ставки
Протокол очної ставки (Додаток А) є основним засобом його фіксації і повинен відповідати таким вимогам:
– повно і об'єктивно відображати показання допитуваних;
– показання в протоколі викладаються від першої особи;
– показання у протоколі повинні бути викладені дослівно, чітко і ясно, з дотриманням лексичних висловів допитуваних осіб;
– "літературна обробка" показань допитуваних осіб, зміна стилю та вживаних ними виразів є недопустимими;
– спеціальні терміни та жаргонні вислови, що вживаються допитуваними, повинні бути роз'яснені у протоколі;
– у протоколі повинні бути зазначені: час, місце, умови проведення осної ставки; дані про особу, що проводить допит, допитуваних та інших учасників допиту;
– у протоколі робиться відмітка про попередження допитуваного свідка чи потерпілого про кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України, що засвідчується підписом допитуваної особи;
– протокол допиту обвинуваченого містить заяву обвинуваченого про те, чи визнає він себе винним.
Показання допитуваних у протоколі можуть викладатися у формі: вільної розповіді, відповіді на запитання слідчого, поєднання першого та другого варіанту.
Протоколювання показань допитуваних рекомендується здійснювати після закінчення вільної розповіді. Якщо це робити під час вільної розповіді, то допит буде перериватися і буде порушена послідовність розповіді, може загальмуватися процес згадування та відтворення.
Протокол очної ставки складається слідчим, або за його дорученням помічником слідчого або стенографісткою.
За бажанням допитуваних, показання можуть бути записані у протоколі ними власноручно, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол очної ставки підписується особою, що проводила допит, допитуваними та іншими учасниками слідчої дії.
Під час проведення очної ставки, допитувані особи за власним бажанням, або за пропозицією слідчого можуть виконати схеми, плани, креслення, малюнки, що пояснюють їх показання.
Показання осіб, допитаних на очній ставці, записуються до протоколу в тій послідовності, в якій вони давалися.
Можливий інший варіант – аркуш поділяється по вертикалі на дві частини і на одній з них записуються показання одного допитуваного, а на другій – іншого.
Кожний з допитуваних на очній ставці підписує протокол у кінці і кожну його сторінку, або лише свої показання на цій сторінці.
Протокол підписують також інші особи, які були присутні під час проведення очної ставки.


3. ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ОЧНИХ СТАВОК МІЖ ОБВИНУВАЧЕНИМИ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
Тактика проведення очних ставок достатньо розроблена у спеціальний літературі.
Проте допит на очній ставці при розслідуванні злочинів, скоєних групою осіб, мають свої особливості, які не знайшли ще свого достатнього висвітлення.
При розслідуванні групових злочинів очні ставки зазвичай проводяться між обвинуваченими, приводом для них є виявлення слідчим у свідченнях співучасників значних протиріч, які на даному етапі розслідування іншим шляхом знешкодити неможливо. Такі протиріччя торкаються обставин скоєння злочину чи участі у ньому тих , чи інших осіб, та доказів.
У кожному такому випадку слідчий сам визначає безпосередні цілі очної ставки та тактичні прийоми допиту з дотриманням встановленого законом порядку проведення цієї важливої слідчої дії (ст. 172 КПК України).
Законодавча регламентація порядку проведення очної ставки не виключає допустимість та практичну цінність тактичних рекомендацій, розроблених на основі практики. Дотримання таких рекомендацій сприяє ефективності очної ставки між співучасниками.
Перш за все, слід відмітити, що у всіх випадках, коли приймаються рішення про проведення очної ставки між обвинуваченими, треба розуміти, що особиста зустріч обвинувачених може надати їм можливість обмінятися умовними сигналами, психологічно вплинути на учасника очної ставки та змовитися про поведінку на слідстві. Тому коли слідчий допускає, що очна ставка між співучасниками може не дати позитивних результатів, то її те слід проводити. Негативний результат очної ставки нерідко тягне значно більше труднощів в доказуванні вини, ніж наявність протиріч у їх свідченнях, перевірка яких шляхом проведення інших слідчих дії, як правіло дозволяє отримати необхідні докази.
Загальним завданням проведення очних ставок між обвинуваченими є усунення протиріч у їх свідченнях, встановлення їх причини. Усуненням протиріч, слідчому потрібно прагнути отримати від допитуваних свідчення про докази, які могли б підтвердити правду свідчень того чи іншого обвинуваченого.
Особливості допитів обвинувачених на очних ставках зв'язані з двома типовими ситуаціями.
В одному випадку до проведення очної ставки свідчення зізнавшогося обвинуваченого підтверджувалися наявністю інших доказів. Ці свідчення слідчий приймає як сповіщення о дійсних обставинах злочину, що представляє можливість використати їх у якості доведення вини іншого учасника очної ставки.
Ефективність очної ставки багато в чому залежить від її несподіваності для нєзізнавшогося учасника у скоєні злочину. Тому обвинуваченому не лише не слід сповіщати у можливому викриті його на очній ставці, але треба прийняти міри до того, щоб він не міг бути проінформованим про поведінку його співучасників на допитах. Маючи відомості про поведінку співучасників, обвинувачений заздалегідь з'ясовує свою позицію на очній ставці, сформулює відповіді на можливі питання. Навпаки зізнавшогося обвинуваченого потрібно готувати до допиту на очній ставці з його спільниками.
Зазвичай, при цьому недопустимі зі сторони слідчого дії, які спрямовані на переконання такої особи безпосередньо підтвердити свої свідчення на очній ставці Такі дії є протизаконними. Обвинувачений ще на допитах до очної ставки повинен сам, без усякого на то примушення зрозуміти, що він і його спільники викриті.
В іншій слідчій ситуації в розпорядженні слідчого є суперечливі свідчення двох або більше обвинувачених, однак не одне з них не відповідає дійсності. На очній ставці потрібно прагнути отримати відомості про докази, виявлення яких могло б об'єктивно підтвердити одне з двох свідчень, а якщо обидва учасника очної ставки – брешуть, помогло б викрити і це.
Готуючись до очної ставки, потрібно читко встановити, у чому конкретно знаходяться протиріччя у свідченнях обвинувачених. На основі цього читко уяснити, що новино бути перевірено чи встановлено.
Необхідно наперед сформулювати питання еро факти, які повинні бути перевірені, відповіді на які могли б допомогти учасникам очної ставки усунути протиріччя, пояснити їх причини. Ці загальні положення при підготовка до проведення очної ставки при розслідуванні групових злочинів приймають ще більше значення.
В самому процесі допиту на очній ставці слідчому потрібно уважно слідкувати за змістом відповідей кожного з допитуваних. Я