Кр доказування у кримінальному провадженні щодо злочинів обігу наркотичних засобів.

КОЦЮБА

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
ВАРІАНТ №4



План

1. Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному
провадженні щодо злочинів, вчинених у сфері обігу наркотичних
засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів 3
2. Особливості засобів доказування злочинів, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин,
їх аналогів або прекурсорів 7
Практичне завдання 18
Список використаної літератури 22

1. Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Серед типових елементів кримінально-правової та криміналістичної характеристик злочинів, що стосуються незаконних дій з наркотичними засобами, доцільно розглядати такі:
1) предмет, знаряддя злочину;
2) узагальнені відомості про суб'єкти злочину;
3) відомості про типові способи вчинення злочинів, що стосуються незаконного обігу наркотичних засобів;
4) слідова картина тощо.
Злочини, скоєні незаконними діями з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами, посягають на здоров'я і життя людини. Вони створюють небезпеку для її біофізіологічного та психічного стану.
Перелік цих предметів і засобів наведено в Законі України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 р. №60/95-ВР, частково в Законі України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15.02.1995 р. №62/95-ВР.
Окрім цього, всі ці предмети (крім аналогів) передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік), складеним відповідно до законодавства і міжнародних зобов'язань України і затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770. Перелік налічує чотири таблиці (Таблиця І, ІІ, ІІІ, ІV), кожну з яких сформовано зі Списку №1 і Списку № 2, а Таблицю І – ще й зі Списку № 3. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, Списки № 1 і 2 Таблиці І), або обмежений, але щодо якого встановлено заходи контролю різної суворості.
Як зазначається у ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:
1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання;
4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Отже, у кримінальному провадженні щодо злочинів, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів встановленню і доказуванню підлягають такі обставини:
1) способи виготовлення, придбання, збереження, перевезення, пересилання і збуту наркотичних засобів;
2) час вчинення усіх епізодів злочинної діяльності;
3) вигляд, точне найменування, кількість, вартість наркотичного засобу під час його купівлі і продажу;
4) канали надходження наркотику;
5) канали збуту;
6) учасники злочинної групи і роль кожного з них у злочинній діяльності;
7) частка вини кожного обвинуваченого у скоєнні злочину, мотиви і мета поведінки і версії захисту;
8) дані щодо особи кожного обвинуваченого, у тому числі з'ясувати характеризуючі його відомості;
9) характер і розмір шкоди, заподіяної, наприклад, у ході крадіжки наркотиків або сировини для їх виготовлення тощо. Їх доказування здійснюється шляхом:
а) встановлення кількості наркоманів, котрі користувались наркотиками, які збував обвинувачений;
б) часу, протягом якого ці люди не працювали і лікувались за державний кошт;
в) вартості лікування і пошкодженого державного чи приватного майна;
10) причини злочину та умови, що сприяли його вчиненню;
11) інші злочини, взаємозв'язані з тим, що розслідують:
а) схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів;
б) викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;
в) організація чи утримання місць для незаконного вживання, виробництва, виготовлення наркотичних засобів тощо.
Кримінальні справи щодо незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин порушують за різних ситуацій.
Наприклад, за виявлення таких предметів під час огляду авіапасажирів чи інших громадян, яких запідозрили працівники міліції, що несуть патрульну службу, охороняють якісь важливі об'єкти (метро, вокзали тощо).
Приводом слугує рапорт цих працівників правоохоронних органів. Інколи кримінальні справи порушують за заявами родичів наркоманів, працівників аптек, які виявили підроблені рецепти на отримання наркотичних засобів, представників підприємств та організацій, на яких виявлено підпільні лабораторії з виробництва наркотиків або виявлені факти крадіжок продукції – ліків, що містять наркотичні засоби чи сильнодіючі препарати.
Порушують кримінальні справи також за заявами засобів масової інформації (газет, радіо, телебачення), в яких містяться дані про наркопритони, нелегальні посіви коноплі, опійного маку, канали надходження наркотиків у країну або конкретний регіон, а також інші відомості, що стосуються незаконного обігу наркотиків.
Утім, зазвичай, кримінальні справи порушують за матеріалами оперативних розробок, під час яких визначають угруповання, що займаються наркобізнесом. Тоді оперативні працівники надають слідчому зібрану інформацію, на основі якої й вирішується питання щодо порушення кримінальної справи й початок розслідування (а досудове розслідування у таких справах здійснюють слідчі органів внутрішніх справ, за винятком справ про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, оскільки такі справи розслідують слідчі СБУ).
Підставою щодо порушення справ цієї категорії є, як правило, достовірні й достатні факти затримання особи з наркотичним засобом під час його придбання чи перевезення, а також під час митного огляду чи огляду речей в адміністративно затриманих осіб.
Факт виявлення наркотичних засобів у жилому і виробничому приміщеннях, у спецкомендатурі, медвитверезнику, у поштових відправленнях та ін. у розмірах, що перевищують кількість, за яку передбачено адміністративну відповідальність, також є достатньою підставою для прийняття відповідного рішення.

2. Особливості засобів доказування злочинів, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Засобами доказування або доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 65 КПК України).
Зазначені дані встановлюються:
– показаннями свідка:
– показаннями потерпілого;
– показаннями підозрюваного;
– показаннями обвинуваченого;
– висновком експерта;
– речовими доказами;
– протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами (ч. 2 ст. 65 КПК України).
Речові докази відшукуються під час проведення окремих слідчих дій. Крім того, під час проведення слідчих дій складаються окремі процесуальні документи, які є доказами по справі.
Отож розглянемо деякі слідчі дії і засоби доказування по справам, що є предметом нашого розгляду.
Первинні слідчі дії залежать від існуючої слідчої ситуації.
1. За умови, коли повідомлення про незаконний обіг наркотиків надходять із засобів масової інформації, закладів чи організацій, від родичів наркоманів чи інших громадян, порушенню кримінальної справи, зазвичай, передує попередня (дослідча) перевірка з метою встановлення ознак злочину. За умови виявлення таких:
а) приймають рішення щодо порушення кримінальної справи;
б) допитують заявників, інших громадян, яким відома будь-яка інформація, що стосується розслідуваної події;
в) виконують інші слідчі дії початкового етапу розслідування, що стосуються закріплення первинних доказів вини та ін.
2. За ситуації, коли речовини, схожі на наркотики, виявлено під час митного огляду чи огляду багажу, перед посадкою в літак тощо, тоді запідозрених осіб, зазвичай, супроводжують в міліцію для вирішення питання щодо їхнього затримання.
Інколи сумнівні, підозрілі речовини піддають попередньому дослідженню із використанням набору реактивів "Політест". Вони позитивно реагують на найпоширеніші наркотики: коноплю, гашиш, марихуану, опій-сирець, соломку маку, морфін, кодеїн, героїн, промедол, барбітурати, кокаїн, ефедрин, амфетаміни, ЛСД.
Коли реакція позитивна, порушують кримінальну справу, а особу, у котрої вилучено наркотичну речовину, затримують, здійснюють інші слідчі дії. Попереднє виконане дослідження виявлених засобів з допомогою реактивів "Політест", зазвичай, не виключає необхідності виконання хімічної експертизи.
3. За ситуації, коли кримінальну справу порушують за матеріалами оперативного напрацювання, буває наперед відомо про склад злочинного наркоугруповання, способи придбання і збуту наркотиків, час їх реалізації, інші дані, що мають важливе значення для планування та виконання первинних слідчих дій. Зазвичай, у такій ситуації розслідування розпочинають затриманням із речовими доказами.
Оскільки від членів наркогруп завжди можна очікувати озброєного опору, до їх затримання необхідно ретельно готуватись.
До складу СОГ необхідно зачислити співробітників спецпідрозділів, що володіють досвідом затримання озброєних злочинців і мають для цього необхідні спецзасоби.
Важливо також запланувати участь спєціаліста-криміналіста, який фіксуватиме процес затримання відеозаписом, надасть слідчому допомогу у використанні пошукової техніки, й під час попереднього дослідження об'єктів, виявлених унаслідок затримання та здійснення особистого обшуку.
Оскільки під час розслідування і в суді злочинці здебільшого стверджують, що наркотики підкинули в момент затримання працівники міліції, необхідно завчасно продумати участь понятих, котрі згодом, за необхідності, можуть спростувати такі твердження обвинувачених (підсудних).
Особистий обшук і одержання зразків для порівняльного чи іншого майбутнього дослідження
Коли відбулося затримання злочинців з речовими доказами, провадять їх ретельний особистий обшук: оглядають вміст кишень, прощупують, за необхідності і розпорюють шви, бортики піджаків і пальто, прокладку головного убору; відшукують тайники також у взутті, білизні.
Із допомогою лікаря обстежують тіло особи. Коли є підстави до припущення, що на одязі затриманої особи можуть бути частинки наркотичної речовини, його вилучають, упаковують у целофанові мішечки і скеровують на хімічну експертизу.
У кожному випадку в протоколі обшуку в усіх подробицях описують вилучене:
1) наркотичні засоби (їх вигляд, консистенція);
2) найменування (коли воно відоме);
3) упакування;
4) вага (або обсяг);
5) пристосування для виготовлення наркотичних засобів, їх транспортування, зберігання.
Зазначають також: якою вагою зважували наркотик; хто виконував зважування.
Після цього вилучені наркотичні засоби упаковують, опечатують і зазначають необхідну інформацію на пакеті тощо.
Зразки для майбутнього визначення можливого наркотичного сп'яніння затриманої особи отримують унаслідок змивання з губ і рота, за зразками крові, сечі, слини. Для доказування того, що особа вчиняла певні дії з наркотиками, роблять зіскрібки і змиви з долонь, вилучають піднігтьовий уміст, зрізи нігтів. Зразки упаковують в окремі пробірки. У пробірку упаковують і контрольний зразок вати чи бинта, за допомогою котрих зроблено змиви.
Освідування затриманого
В обов'язковому порядку, затвердженому наказом місцевих органів управління охорони здоров'я за узгодженням з органами внутрішніх справ, здійснюють наркологічне освідування затриманого.
Головним завданням цієї слідчої дії є виявлення та фіксація на тілі підозрюваної особи слідів вживання наркотиків, наприклад, від голок шприців. За умови виявлення таких слідів з'ясовують питання щодо наявності в особи наркотичної залежності.
Обшук
За наявності законних підстав, із додержанням встановленої процедури провадять обшуки у приміщеннях (жилих і нежилих), у яких мешкали чи з інших причин перебували затримані.
Рекомендовано під час таких обшуків використовувати пошуковий прилад "Жасмін", який реагує на приховані об'ємисті тайники "порожнини" – місця збереження наркотичних засобів, валюти, коштовностей, зброї.
Пошуковий прилад "Іріс-Е" дає змогу ефективно обстежувати стіни будинків, підсобні приміщення, присадибні ділянки, де також можуть знаходитись тайники. До здійснення обшуків рекомендують залучати фахівців з наркотичних засобів (співробітників НДЕКЦ УВС, хімічних лабораторій, сільськогосподарських установ).
Можливе залучення собак, тренованих на виявлення наркотиків.
Метою обшуків є виявлення:
1) сировини, яку використано з метою виготовлення наркотичних засобів (головної та додаткової);
2) готового наркотичного засобу;
3) предметів і пристосувань, на яких могли залишитися сліди наркотичних засобів (ножиці, м'ясорубки, кавомолки тощо);
4) записних книжок, записів, фотографій, телеграм із зазначенням імен, прізвищ, кличок, адрес співучасників;
5) квитанцій грошових і поштових переказів;
6) квитків на залізничний, повітряний і водний транспорт, багажних квитанцій; грошей, цінностей, ощадкнижок, чекових книжок.
Виконуючи обшук, слідчий передбачає, що наркотичні засоби можна замаскувати у схованках, зроблених у хлібі, олії, копченій рибі, банках з консервами, варенням; у дуплах дерев, будиночках для птахів, у туалетах тощо.
Під час підготовки до обшуку необхідно взяти набір для експрес-аналізу, скляні банки з притертими корками (чи інше упакування), вагу і набір важок.
Огляд
Важливе значення має огляд місця виконання затримання, що дає змогу знайти сліди взуття, розсипаний наркотик, розірвані клаптики від упаковки з-під наркотиків, мішечки, сумки, інші предмети, схованки.
Під час огляду необхідно з'ясувати, що є предметом чи речовиною, які потрапили в поле зору слідчого у зв'язку зі справою. Якщо це соломка, плитки, порошок кустарного виготовлення, визначають їх запах, колір, форму, кількість (зважування обов'язкове).
З допомогою лупи встановлюють домішки зернин рослин і сторонніх частинок.
Під час огляду приладів, що могли застосовуватись для подрібнення стеблин наркомістких рослин, візуально або під лупою на їх ріжучих частинах намагаються виявити темну маслянисту масу, котра засвідчуватиме використання цих предметів для перероблення рослин маку і коноплі.
Коли оглядають речовину заводського виготовлення у фірмовій упаковці, то з допомогою лупи ретельно досліджують, чи не відкривали упаковку, перевіряють її вміст (таблетки, ампули, порошок). Якщо їх виявлено розсипом, то обов'язковим є їх перелік і фіксація наявних на них написів.
Під час огляду соломки, плиток і порошку із коноплі чи маку, а також будь-яких інших сумнівних порошків і таблеток, коли немає переконаності щодо відсутності у їхньому складі наркотично активних алкалоїдів, використовують набір реактивів "Політест" або інші аналогічні препарати чи прилади, якими оснащено правоохоронні органи України.
Об'єкти, які оглядають, необхідно фотографувати, використовуючи продовжувальні кільця, що даватиме змогу добре розгледіти на фотозображенні наявні на упаковці та таблетках написи, малюнки, фірмові знаки тощо.
У протоколі огляду детально описують місце виявлення об'єкта, спосіб його упакування та пакувальний матеріал; зовнішній вигляд, колір, запах, вагу, кількість упаковок і надписи на них; зазначають фірму-виготовника, дату виготовлення, інші позначення і цифри; фіксують, чи виконувалось попереднє дослідження цих об’єктів та їхні результати, факт застосування фотографування, способи упакування тощо.
Призначення та проведення експертиз
Виявлені речовини піддають експрес-аналізу, а згодом призначають криміналістичну експертизу наркотичного засобу. За допомогою цієї експертизи встановлюють:
1) чи є вилучена речовина наркотичною тощо, якого вона виду;
2) який вміст наркотичного засобу в сумішах і розчинах;
3) чи є сліди наркотику на наданих експерту предметах;
4) до якого виду зачислено скеровані на експертизу рослини і чи містять вони наркотик; чи утворювали речовини єдине ціле (одну масу);
5) чи мають вилучені речовини загальне джерело походження за способом (технологією) виготовлення, умовами зберігання, за використаною вихідною сировиною, місцезростанням рослинної сировини;
6) коли виготовлено наркотичні засоби;
7) як довго вони зберігались;
8) де й у чому їх зберігали чи перевозили;
9) яким способом виготовлено наркотичний засіб.
Можна призначати також почеркознавчі експертизи, якщо до справи долучено підроблені рецепти або переписку між учасниками наркогрупи щодо придбання, пересилання чи реалізації наркотиків. У випадку виявлення на пакувальних матеріалах (коробках, ампулах, алюмінієвій фользі тощо) відбитків пальців рук призначають дактилоскопічну експертизу. Такі експертизи провадять спеціалісти НДЕКЦ УВС та експертних установ Міністерства юстиції.
Здійснюють також наркологічну експертизу обвинуваченого, яка визначає:
а) наявність чи відсутність у момент його затримання стану наркотичного сп'яніння (чи впливу наркотику);
б) чи перебуває він у конкретний момент в стані наркотичного голоду, чи вживав раніше наркотичні засоби і чи потребує примусового лікування;
в) якщо потребує, то чи немає медичних протипоказань до цього.
Здебільшого у таких справах (передусім у випадку, коли їх порушено за матеріалами оперативного напрацювання і до справи долучено аудіо- та відеокасети) призначають фонографічну (фоноскопічну) експертизу з метою ідентифікації підозрюваних і обвинувачених за голосом, а також фотопортретну експертизу – для ототожнення особи за ознаками зовнішності. Залежно від конкретних обставин у таких справах призначають і виконують й інші види судових експертиз.
Допит підозрюваного
Зібравши максимально можливі на відповідний період розслідування необхідні дані щодо досліджуваної події, слідчий розпочинає допит підозрюваного. Характер підготовки до такого допиту залежить від конкретних обставин справи. Якщо кримінальна справа виникла унаслідок реалізації оперативних матеріалів, тоді, зазвичай, слідчий володіє достатньою інформацією щодо особи підозрюваного, його ролі у злочинному наркоугрупованні, колишніх судимостях, зв'язках, результатах обшуків тощо. У таких випадках слідчий має змогу належно підготуватись до допиту, визначити коло питань, продумати тактичні прийоми, що сприятимуть отриманню правдивих показань.
Якщо у справі проходить декілька підозрюваних, тоді спочатку допитують другорядних учасників, котрі можуть дати правдиві показання, з допомогою яких можна буде викрити й організаторів (керівників) злочинного наркоугруповання. Передусім підозрюваним варто роз'яснити зміст ч. 4 ст. 307 і ч. 4 ст. 309 КК України, де зазначено, що особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їхні аналоги і вказала джерело їхнього придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їхнім незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання.
Під час допиту затриманого після вільної розповіді про обставини затримання обов'язково з'ясовують специфічні питання:
1) чи вживає затриманий наркотики, які, з якого часу, у яких дозах, якими способами; хто показав і навчив споживанню, виготовленню; продав, безоплатно дав пристосування, відповідне устаткування чи упакування;
2) хто ще знає такі ж способи і користується ними;
3) коли, де, у кого купляв чи іншим способом одержував наркотик, за які суми; чи знайомі йому ці особи, як з ними познайомився; якщо незнайомі, як відшукував їх, впізнавав;
4) з якого часу підозрюваний є учасником злочинного угруповання, як був до нього залучений і яку роль виконував; яку мав матеріальну винагороду;
5) хто очолював наркогрупу; у чому проявлялось керівництво; з якого часу функціонує група; де відбувається придбання наркотиків і психотропних речовин чи їхніх аналогів; як їх реалізують; роль у групі інших її учасників, характеристика цих учасників.
Якщо затриманий сам виготовив наркотик, з'ясовують:
1) з якої сировини він його виготовив;
2) де, коли й у кого дістав цю сировину, пристосування для виготовлення;
3) яким способом виготовив наркотик;
4) хто його навчив цьому;
5) хто ще виготовляє наркотик, у якому упакуванні;
6) через яких осіб реалізує, за якою ціною;
7) хто і де передаватиме йому чи передав раніше гроші за реалізований наркотик;
8) де зберігаються партії, готові до реалізації.
Не рекомендують допитувати затриманого, який перебуває у стані сп'яніння. Варто дочекатися, коли він стане тверезим (що повинен зафіксувати лікар у відповідній довідці), і лише тоді розпочинати допит.
Готуючись до допиту організаторів (керівників) наркогрупи, необхідно пам'ятати, що вони, зазвичай, вже неодноразово судимі і здебільшого взагалі відмовляються давати показання або ж намагаються перекласти свою провину на інших учасників групи. Отож перед допитом варто ретельно продумати зміст і послідовність питань, які з'ясовуватимуться під час цієї слідчої дії, шляхи використання вже зібраних у справі доказів для викриття допитуваного у злочинній діяльності.
Під час допиту інших учасників наркобізнесу з'ясовують питання щодо їхніх конкретних дій та обставин, що впливають на ступінь їхньої відповідальності. У наркокур'єрів з'ясовують: у кого вони отримували наркотики, спосіб їхнього приховування під час перевезення, маршрути руху; кому передавали доставлений товар, яку винагороду одержували, хто володів інформацією щодо їхньої злочинної діяльності.
Допити свідків
Свідками у таких справах є особи, які виявили підпільні лабораторії з нелегального виготовлення чи вироблення наркотиків, заборонені посіви коноплі чи маку; які були присутніми під час затримання та обшуку підозрюваних; родичі і знайомі наркоманів, які заявили про факти вживання наркотиків; сусіди притоноутримувачів наркоманів, а також інші громадяни, яким, ймовірно, відома будь-яка інформація щодо обставин розслідуваної події. Перелік питань на таких допитах залежить від конкретних обставин справи.
У свідків, які знайомі із затриманими чи обвинуваченими, окрім загальних питань з'ясовують специфічні питання, рекомендовані безпосередньо для підозрюваного (обвинуваченого).
Накладення арешту на кореспонденцію та інші слідчі дії, вилучення кореспонденції обвинувачуваного можуть допомогти з'ясуванню:
1) даних щодо відправлення та одержання ними посилок, грошей;
2) планів схованок, каналів надходження і збуту наркотиків;
3) причетних до таких дій осіб тощо.
Така інформація може бути закодованою, отож для огляду кореспонденції доцільно запросити спеціаліста.
За умов такої ситуації слідчий робить запити за місцем проживання підозрюваного: чи не перебуває він на спеціальному обліку наркоманів, чи не належить до інших облікових категорій.
Подальші слідчі дії залежать від: конкретного виду злочинної діяльності; тієї інформації, якою володіє слідчий; слідчих ситуацій, що можуть виникати на різних стадіях розслідування у таких справах і вже описані у відповідних главах, присвячених методиці розслідування крадіжок, пограбувань, розбійницьких нападів, службових розкрадань та ін.


3. Практичне завдання

У кримінальному провадженні встановлено наступне:
28.11.2011 р. близько 02 години 00 хвилин у м. Дніпропетровську по вул. Володимирській, 65, гр. Величко Олександр Миколайович, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в групі з невстановленими особами, повторно проникнув у приміщення магазину "Євробуд", де він працював вантажником, звідки таємно викрав гроші.
Під час допиту як підозрюваного гр. Величко О. М. заявив, що викрадені гроші він приховав вдома у своїй кімнаті під ковдрою.
Завдання:
1. Відповісти на питання:
– які процесуальні рішення у зв'язку з цим можуть бути прийняті слідчим?
2. Скласти необхідні процесуальні документи з метою тимчасового вилучення майна з житла Величко О. М. і приєднання до кримінального провадження.
Розв'язання ситуації:
Виходячи із умов, що склалися, слідчий повинен призначити виїмку грошей, які Величко О. М. таємно викрав із приміщення магазину "Євробуд", де він працював вантажником.
Положеннями частини 1 ст. 178 КПК України встановлено, що виїмка проводиться у випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці. Саме такі точні дані є й у справі Величка О. М., який під час допиту його слідчим заявив, що викрадені гроші приховав вдома у своїй кімнаті під ковдрою.
Вилучені під час виїмки гроші визнаються слідчим речовим доказом і в порядку ст. 79 КПК України приєднуються до справи.
Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого. Зразок постанови наводиться нижче.


ПОСТАНОВА
про проведення виїмки

м. Дніпропетровськ 18.11.2011 р.

Слідчий слідчого відділу Жовтневого РВ УМВС України в м. Дніпропетровську лейтенант міліції Хромов В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи №101112 по обвинуваченню Величка О. М. у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 2 і 3 ст. 185 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
18.11.2011 р. близько 02 години 00 хвилин у м. Днпіропетровську по вул. Володимирській, 65 Величко Олександр Миколайович, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в групі із невстановленими особами, повторно проник у приміщення магазину "Євробуд", де він працював вантажником, звідки таємно викрав гроші у розмірі 15000 тисяч гривен.
Допитаний по справі як підозрюваний, Величко О. М. заявив, що викрадені гроші він сховав під ковдрою у своїй кімнати у його будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Седова, 24.
Беручи до уваги, що у справі є точні дані про знаходження грошей, які мають значення для справи, керуючись ст. 178 КПК України, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Провести виїмку грошей у розмірі 15000 тисяч гривен, які є предметом вчиненого злочину, і які знаходяться під ковдрою кімнати Величка О. М. у належному йому будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Седова, 24.

Слідчий лейтенант міліції В. В. Хромов
Постанова мені оголошена 18.11.2011 р.
Підозрюваний О. М. Величко
ПОСТАНОВА
про приєднання предмета до справи як речового доказу

м. Дніпропетровськ 18.11.2011 р.

Слідчий слідчого відділу Жовтневого РВ УМВС України в м. Дніпропетровську лейтенант міліції Хромов В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи №101112 по обвинуваченню Величка О. М. у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 2 і 3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
18.11.2011 р. близько 02 годин 00 хвилин у м. Днпіропетровську по вул. Володимирській, 65 Величко Олександр Миколайович, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в групі з невстановленими особами, повторно проникнув у приміщення магазину "Євробуд", де він працював вантажником, звідки таємно викрав гроші у розмірі 15000 тисяч гривен.
Допитаний по справі як підозрюваний, Величко О. М. заявив, що викрадені гроші він сховав під ковдрою своєї кімнати у належному йому будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Седова, 24.
Перед початком виїмки, яка проводилась 18 листопада 2011 р., слідчий відповідно до ст. 183 КПК України пред'явив постанову про проведення виїмки та запропонував Величко О. М. видати зазначені у постанові гроші, після чого Величко О. М. видав гроші у розмірі 15000 тисяч гривен.
Беручи до уваги, що видані гроші є предметом злочину, вчиненого Величком О. М., і засобом для розкриття злочину, керуючись статтями 78, 79 КПК України, –
ПОСТАНОВИВ:
Гроші у розмірі 15000 тисяч гривен визнати речовим доказом і приєднати до матеріалів справи.
Слідчий лейтенант міліції В. В. Хромов
Список використаної літератури
1. Конституція України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР в ред. від 12.04.2012 р. // http://zakon.rada.gov.ua.
2. Кримінальний кодекс України від 05.01.2001 р. №2341-ІІІ в ред. від 19.11.2012 р. // http://zakon.rada.gov.ua.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. №1001-05 в ред. від 19.11.2012 р. // http://zakon.rada.gov.ua.
4. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15.02.1995 р. №62/95-ВР в ред. від 05.12.2012 р. // http://zakon.rada.gov.ua.
5. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України від 15.02.1995 р. № 60/95-ВР в ред. від 05.12.2012 р. [Електронний ресурс]. // http://zakon.rada.gov.ua.
6. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 р. № 3341-XІІ в ред. від 19.11.2012 р. [// http://zakon.rada.gov.ua.
7. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770 в ред. від 13.06.2006 р. // http://zakon.rada.gov.ua.
8. Алексеев С. Н., Кац Э. Э., Чесноков А. Н. Организация и тактика борьбы с незаконным оборотом наркотиков: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 312 с.
9. Боголюбова Т. А., Толпекин К. А. Расследование и предупреждение преступлений, связанных с незаконным приобретением, хранением, перевозкой и сбытом наркотических веществ. – М.: Юрид. лит., 1989. – 212 с.
10. Бурданова В. С. Работа следователя при задержании лиц с наркотическими средствами. – СПб.: Питер, 1992. – 290 с.
11. Вапнярчук В. В. Зразки кримінально-процесуальних документів: Досудове сплідство. – Харків: Видавець Вапнярчук Н. М., 2006. – 464 с.
12. Коваленко Є. Г., Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
13. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
14. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посібник. – 4-е вид., доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 256 с.
15. Организация борьбы с наркоманией: Сб. документов и методических материалов / Под ред. В. К. Панкина, А. Н. Чистякова. – К.: Изд-во КИВД, 1988. – 274 с.
16. Рожнова В. В., Штанько О. Ф., Азаров Ю.І. Практикум зі складання кримінально-процесуальних документів (досудове провадження). – К.: Вид-во Паливода А. В., 2005. – 308 с.
17. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 1120 с.