Кр Органи дізнання системи МВС України

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Дізнання в ОВС"

Зміст

1. Органи дізнання системи МВС України
як суб'єкт кримінального процесу 3
2. Зразок пояснення від особи, яка постраждала від злочину 12
Список використаної літератури 13

1. ОРГАНИ ДІЗНАННЯ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ ЯК СУБ'ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Досудове розслідування - це здійснювана відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
У стадії досудового розслідування слідчий та орган дізнання розв'язують також такі завдання:
- встановлення і відшкодування збитку;
- виявлення й усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів;
- виховання громадян у дусі поваги честі та гідності громадянина, прагнення до справедливості й додержання законів.
Юридичною підставою для проведення досудового розслідування є постанова про порушення кримінальної справи. Досудове розслідування може провадитися лише за порушеною справою.
Досудове розслідування обов'язково провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у ч. 1 ст. 27 і ст. 425 КПК України (справ приватного обвинувачення та протокольної форми досудової підготовки матеріалів), по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.
Досудове розслідування включає у себе досудове слідство та дізнання.
Досудове слідство - діяльність слідчого за порушеною та прийнятою ним до свого провадження кримінальною справою, зміст якої полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, встановленні об'єктивної істини, здійсненні юридичних дій з метою забезпечення правильного застосування закону, захисту прав та законних інтересів людини, фізичних та юридичних осіб, створення умов для здійснення правосуддя.
Органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів Служби безпеки України.
Досудове слідство покликане вирішити або створити умови для подальшого вирішення судом найважливішого завдання - забезпечення справедливості та всіх інших завдань кримінального процесу.
Початковий момент стадії досудового слідства - порушення кримінальної справи.
Строки досудового слідства - два місяці. Термін досудового слідства продовжують: прокурор району (міста) - на один місяць; прокурор області - на три місяці (до шести місяців); Генеральний прокурор України і його заступники - понад шість місяців.
При продовженні строків розслідування у справах, в яких обвинувачений взятий під варту, необхідно враховувати строки взяття під варту та той факт, що рішення про взяття під варту та продовження строків тримання під вартою віднесено до компетенції суду. При цьому необхідно керуватись положеннями ст.ст. 156 і 165-3 КПК України.
У термін слідства включається час з моменту порушення справи до направлення її через прокурора з обвинувальним висновком в суд чи для застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття справи.
По справах, у яких не встановлена особа, що вчинила злочин, термін слідства починається з дня встановлення такої особи. В строк досудового слідства не враховується час ознайомлення обвинувачуваного і його захисника зі справою.
Форми закінчення досудового слідства:
1) складання обвинувального висновку;
2) закриття справи;
3) направлення справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Дізнання - це основана на законі розшукова, доказова та правозастосовна діяльність наділених процесуальними повноваженнями органів адміністративної та оперативно-розшукової юрисдикції, спрямована на виявлення, попередження, запобігання та розкриття злочинів, розшук та викриття винних, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства.
Органи дізнання - це органи оперативно-розшукової та адміністративної юрисдикції, які наділені правом провадження кримінально-процесуальних дій (виконують процесуальну функцію розслідування).
Органами дізнання є:
1) міліція;
2) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;
3) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;
4) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;
5) митні органи - в справах про контрабанду;
6) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;
7) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;
8) органи охорони державного кордону - у справах про порушення державного кордону;
9) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Форми дізнання: у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини; у справах про злочини, що не є тяжкими чи особливо тяжкими.
Строки провадження дізнання:
а) по справах про тяжкі або особливо тяжкі злочини - 10 днів з моменту порушення справи;
б) по справах про злочини, .що не є тяжкими чи особливо тяжкими, - до встановлення особи, що вчинила злочин (ст. 104 КПК України), та у термін не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, що вчинила злочин (ст. 108 КПК України).
При цьому, у разі обрання до підозрюваного одного з передбачених в законі запобіжних заходів у порядку, передбаченому статтею 165-2 КПК України, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу.
Передбачені законом строки провадження дізнання є остаточними і продовженню не підлягають.
Форми закінчення дізнання: передача справи слідчому; закриття справи.
Після передачі справи слідчому орган дізнання зобов'язаний виконувати окремі доручення слідчого щодо провадження слідчих пі розшукових дій, а якщо у справі про тяжкий злочин особа, яка його вчинила, не була встановлена, - здійснює оперативно-розшукові дії, не очікуючи вказівок слідчого, аж до розкриття злочину.
У справах про злочини, що не є тяжкими, органи дізнання можуть у разі невстановлення особи, яка вчинила злочин призупинити провадження в справі та вживати заходів до розкриття злочинів у порядку оперативно-розшукової та адміністративної діяльності,
Необхідно зазначити, що згідно зі ст. 12 КК України залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.
Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбарлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.
Отже, до справ про тяжкі та про особливо тяжкі злочини слід відносити справи про злочини, за які законом передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти і більше років. Відповідно до справ про злочини, що не є тяжкими, слід відносити всі інші злочини, за які передбачається більш гуманне покарання чи позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
У разі порушення справи про злочин, який не є тяжким чи особливо тяжким (злочин, за який може бути призначено покарання менше п'яти років), орган дізнання проводить усі необхідні слідчі та інші процесуальні дії аж до встановлення особи, яка вчинила злочин (арешт, затримання підозрюваного або притягнення особи як обвинуваченого).
Після цього, не пізніше ніж у десятиденний строк, орган дізнання передає справу слідчому через прокурора для закінчення розслідування.
Якщо при провадженні дізнання будуть виявлені підстави для закриття кримінальної справи, орган дізнання має право самостійно з додержанням вимог закону закрити її.
Відповідно до ст. 104 КПК України за наявності ознак злочину, який є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і протягом десяти днів проводить усі необхідні передбачені законом слідчі дії (допит, огляд, освідування, пред'явлення для" впізнання, обшук, виїмку, призначення експертизи та інші), після чого складає постанову про передання справи слідчому, яка подається прокурору для затвердження.
Форми закінчення дізнання: передача справи слідчому; закриття справи.
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, яка затверджується прокурором. За наявності обставин, передбачених статтею 6 КПК України, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, відповідно до вимог закону.
Після передачі справи слідчому орган дізнання зобов'язаний виконувати окремі доручення слідчого щодо провадження слідчих та розшукових дій, а якщо у справі про тяжкий злочин особа, яка його вчинила, не була встановлена, - здійснює оперативно-розшукові дії, не очікуючи вказівок слідчого, аж до розкриття злочину.
Особливістю правового статусу міліції, органів служби безпеки та органів охорони кордону як органів дізнання є те, що в їх компетенцію при цьому входить як провадження процесуальних дій, так і здійснення оперативно-розшукових заходів. Тому тут особа, яка провадить дізнання, одночасно здійснює і процесуальну, і оперативно-розшукову функції, має можливість поєднувати здійснення оперативних заходів і слідчих дій.
Таке поєднання в одній особі оперативних та процесуальних повноважень дозволяє оперативно реагувати на заяви та повідомлення громадян або факти безпосереднього знайдення ознак злочинів, найбільш оптимальним шляхом реалізувати оперативні дані, а в кінцевому підсумку своєчасно запобігати, швидко та повно розкривати злочини, забезпечувати належний захист прав та законних інтересів громадян.
Процесуальний закон наділив органи оперативно-розшукової юрисдикції правом здійснення слідчих дій саме з метою ефективного використання оперативно-розшукової діяльності в розкритті злочинів. Задум законодавця полягає в тому, щоб на першому етапі розслідування (розслідування "по гарячих слідах") велася активна, наступальна робота з розкриття злочину з використанням усього арсеналу заходів і засобів правоохоронних органів.
У цьому зв'язку недоречними є спроби створення в органах внутрішніх справ спеціальних підрозділів - відділів дізнання, співробітники яких позбавляються оперативних повноважень, а займаються провадженням слідчих дій у межах повноважень органів дізнання. Як по суті, то це дорівнює створенню в системі МВС ще одного непрофесійного слідчого підрозділу, співробітники якого - "вже не оперативники та ще не слідчі" - покликані працювати на найбільш відповідальному етапі розслідування.
Не зайве нагадати, що органом дізнання в системі МВС є міліція, а не спеціально створені, але спеціально не навчені відділи дізнання.
Міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Міліція є складовою системою органів Міністерства внутрішніх справ України. Вона виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Міліція складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; спеціальної міліції.
Дізнавачем, як мислив законодавець, мав би бути кожний працівник підрозділу міліції (кримінального розшуку, боротьби з організованою злочинністю та іншого оперативно-розшукового підрозділу), який займається питаннями боротьби зі злочинністю. Ст. 101 КПК України до органів дізнання відносить саме міліцію, а не підрозділи дізнання в системі ВМС.
Втім підрозділи дізнання були створені, діють в даний час і показали свою неефективність. У зв'язку з цим все більшу дискусію викликає питання про реформування дізнання як такого. Є пропозиції повернутись до раніше діючої схеми, коли дізнання по окремих справах проводилось місяць і закінчувалось складанням обвинувального висновку. Учасники процесу при цьому зі справою не знайомились.
З урахуванням того, що в даний час одержала розвиток і протокольна форма досудової підготовки матеріалів, які проваджують саме органи дізнання, вважається за доцільне при прийнятті нового процесуального кодексу реалізувати таку модель.
У новому КПК України органам дізнання слід надати право порушувати кримінальні справи, проводити невідкладні слідчі дії по всіх порушених справах протягом певного часу, а потім передавати справи слідчому. Як виняток, по окремих справах (наприклад, справах, які віднесені тепер до протокольної форми досудової підготовки матеріалів, за винятком тих складів злочину, які підлягають декриміналізації) може бути запроваджена нова форма розслідування - дізнання в справах про злочини, які не вважаються складними і не належать до категорії тяжких.
Таке дізнання, на погляд В. М. Тертишника, має проводитись у стислі строки з використанням всіх слідчих дій, але без застосування таких примусових заходів, як арешт, затримання, виїмка поштово-телеграфної кореспонденції та прослуховування телефонних розмов чи зняття інформації з каналів зв'язку, поміщення особи в психіатричний заклад для провадження експертизи. За наслідками доказування орган дізнання складає висновки дізнання і постанову про направлення справи до суду. Учасники процесу зі справою не знайомляться, а захисник допускається до справи з моменту віддання до суду. Протокольна форма в діючому вигляді підлягає скасуванню чи реформуванню в нову форму дізнання [8, с. 424].
При запровадженні такої форми будуть зміцнені гарантії встановлення істини та захисту прав і свобод людини. Разом з тим така форма може спростити і прискорити процедуру досудового процесу, що і є тим показником, заради якого запроваджуються як дізнання так і протокольна форма досудової підготовки матеріалів.


2. ЗРАЗОК ПОЯСНЕННЯ ВІД ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА
ВІД ЗЛОЧИНУ
Начальнику Хортицького РВ ЗМУ
УМВС України в Запорізькій області
підполковнику міліції
Назаренку М. М.
Заліпухин Мирон Афанасійович
15.02.1940 р.н., українець, пенсіонер
вул. 14 Жовтня, 10, кв. 10
тел.: 41-01-40

ПОЯСНЕННЯ

По суті того, що трапилося, можу пояснити таке.
26 січня 2008 р. близько 20.00 год. я зайшов до кав'ярні "Терра", що розташована за адресою: вул. Хортицьке шосе, 14, випити кави. Я зайняв крайній стіл й приблизно у 20 год. 30 хв. відійшов на три хвилини у туалет. Коли я повернувся, то помітив, що зі столу зник мій портсигар сталевого кольору з гравіюванням орла на лицьовому біці, кількість сигарет - 15 штук марки "Camel". Більш у мене нічого не пропало. Підозрілих осіб навколо себе не помітив.
Написано власноручно.

27.01.2008 р. Заліпухин М. А.
(підпис)

О/у ВКР Хортицького РВ ЗМУ
мол. лейтенант міліції

(підпис) Зелінський В. О.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР в ред. від 11.12.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 01.10.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.
№ 1001-05 в ред. від 01.07.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Вапнярчук В. В. Поняття дізнання в кримінальному процесі України // Проблеми законності. - Вип. 35. - Харків: Еспада, 1999. - С. 99 - 117.
5. Джига М. В., Баулін О. В., Лук'янець С.І., Стаховський
С. М. Провадження дізнання в Україні. - К.: МВС України, 1999. - 312 с.
6. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посібник. - 4-е вид., доп. - К.: Юрінком Інтер,
2006. - 256 с.
7. Милиция как орган дознания: Учеб. пособие / Под ред. Е. А. Гомилко. - К.: МВС України, 1989. - 288 с.
8. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 1120 с.