Кр ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ, ВЧИНЕНИХ НА ЗАМОВЛЕННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з курсу "Організація розкриття та розслідування окремих видів злочинів"
на тему:
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ, ВЧИНЕНИХ НА ЗАМОВЛЕННЯ

ПЛАН

Вступ 3
1. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення 4
2. Початковий етап розслідування вбивств на замовлення 7
3. Слідчі дії та оперативно-розшукові заходи наступного етапу розслідування 14
Висновки 19
Список використаної літератури 21

ВСТУП
Правоохоронні органи України усе частіше мають справу зі злочинами, раніше майже невідомими у нашій судово-слідчій практиці, а саме – з вбивствами на замовлення. Чимало таких вбивств, вчинених останніми роками, шокувало широкий загал української та світової громадськості, що зумовило різку критику з її боку діяльності органів прокуратури, внутрішніх справ, СБУ тощо.
На жаль, переважно ця критика є обгрунтованою. Багато із гучних "замовних" вбивств наразі не розкрито, а, отже, осіб, причетних до їх вчинення, досі не покарано.
Причини такого становища полягають, зокрема, в тому, що органи дізнання і досудового слідства:
1) погано знають специфічні криміналістичні особливості цього виду вбивства;
2) не вміють цілеспрямовано виконувати комплекс початкових і невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;
3) не володіють тактичними прийомами викриття учасників злочинної події – замовників, посередників, виконавців "замовних" вбивств;
4) неспроможні забезпечити ефективне використання зібраних у справі доказів.
Недостатньо напрацьовані також питання розслідування вбивств на замовлення й у криміналістичній теорії.
Таким чином, актуальність теми контрольної роботи не викликає жодних сумнівів, вона представляє як теоретичний, так і значний практичний інтерес.
1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВБИВСТВ
НА ЗАМОВЛЕННЯ
Теорія криміналістики дає змогу сформулювати криміналістичні ознаки, які відрізняють вбивства на замовлення від інших умисних вбивств вже за наявності первинної інформації про подію злочину. Ці ознаки такі:
1) зухвалість злочину;
2) використання автоматичної чи напівавтоматичної зброї, вибухових пристроїв;
3) присутність знарядь злочину на місці його вчинення;
4) відсутність заходів, спрямованих на приховування трупа;
5) значна кількість ушкоджень життєво важливих органів жертви (у багатьох випадках має місце "контрольний" постріл);
6) відкритий характер багатьох злочинів;
7) відсутність ознак інших складів злочинів за наявності у жертви грошей, цінностей, документів;
8) соціальний стан жертви тощо.
Головними елементами криміналістичної характеристики вбивств на замовлення є узагальнені типові відомості про мотив вчинення вбивства на замовлення; спосіб підготовки, вчинення, приховування злочину; місце, час, знаряддя вчинення замовного вбивства та інші матеріальні його наслідки; особу жертви; особу злочинця; оплату за виконане "замовлення".
Зазвичай мотивом вчинення вбивства на замовлення є бажання:
– усунути конкурентів щодо комерційної діяльності, у тому числі нелегальної, що забезпечує високі "тіньові" доходи;
– ліквідувати осіб, яким відома інформація про кримінальну підприємницьку діяльність дільців "тіньової" економіки (небезпечних для них свідків);
– звести рахунки під час так званих "розборок" між ворогуючими угрупованнями, що займаються протизаконною підприємницькою діяльністю (торгівля стратегічною сировиною, коштовним камінням і металами, ювелірними виробами, викраденими витворами мистецтва, наркотиками тощо);
– знищити кредитора з метою неповернення йому боргу;
– знищити політичного противника (конкурента);
– ліквідувати представників ЗМІ, публікації чи програми яких носять викриваючий характер і є небезпечними для корумпованих чиновників, учасників кримінальних формувань і "тіньової" економічної діяльності;
– усунути державних і громадських діячів, працівників правоохоронних органів, діяльність яких спрямована на виявлення та викриття мафіозних структур й угруповань;
– усунути спадкоємців значних матеріальних засобів і цінностей;
– помститися внаслідок ревнощів чи зведення особистих рахунків;
– ліквідувати власників чи розпорядників житла для вчинення різноманітних оборудок із вивільненою нерухомістю тощо.
Способи вбивств на замовлення традиційно складаються із трьох етапів: підготовчого, власне вчинення і приховування.
Етап підготовки охоплює, зазвичай, такі дії:
1) підшукання виконавця вбивства (виконавців);
2) розробка плану (сценарію) злочинної акції,
3) вибір місця, часу і способу вчинення злочину;
4) організація спостереження за майбутньою жертвою (хронометрується "життєвий графік" жертви; перевіряється, де і з ким проживає, чим займається, з ким зустрічається; розпорядок дня, наявність охорони тощо);
5) забезпечення виконавців зброєю, транспортом, засобами зв'язку;
6) визначення шляхів залишення місця вбивства, способів приховування слідів вбивства;
7) забезпечення алібі учасникам злочинної групи тощо.
У більшості випадків злочинець залишає труп на місці вчинення злочину. Майже не буває випадків приховування трупів керівників великих підприємств, фінансово-кредитних установ, "авторитетів" злочинного світу.
Більшість вбивств на замовлення вчинюються за місцем проживання жертви. Злочинці для нападу обирають сходові площадки у під'їзді жертви, кабіни ліфтів, територію біля будинку чи під'їзду.
Місцем вчинення злочину може бути узбіччя дороги, що найчастіше використовується при застосуванні вибухових пристроїв.
Місце вчинення вбивства на замовлення може й не бути заздалегідь визначеним (наприклад, якщо використовується валіза-пастка, наповнена вибухівкою).
Як правило, для нападу злочинці обирають ранковий час, рідше – вечірній. Це пов'язано з чіткою регламентацією робочого дня жертви і системою часових інтервалів виходу з домівки.
Знаряддя злочину досить різноманітні. Це, як правило, вогнепальна зброя і відносно рідко – холодна та засоби, які до зброї не відносяться взагалі.
Стрільба впритул здійснюється з пістолетів, найчастіше застосовується зброя системи ТТ вітчизняного або китайського виробництва.
Особливо характерна для замовних вбивств слідова картина. Покинута поруч з жертвою зброя є очевидною їх ознакою. Правило, згідно з яким потрібно залишити зброю правоохоронним органам, діє досить часто. У кожному третьому випадку на місці події або в безпосередній близькості від нього залишається знаряддя вчинення злочину. Кілери добре обізнані про можливості ідентифікації в криміналістиці, тому діють без побоювання викриття.
Про замовне вбивство може свідчити точність влучення з відносно далекої відстані, а також контрольний постріл зблизька.
Збільшення вбивств на замовлення породжує й новий вид кримінального бізнесу – "шустовку" зброї, в результаті якої на зброї знищуються ідентифікаційні ознаки.
Особу найманого вбивці можливо поділити на дві категорії злочинців. Перша – це безробітні, які давно втратили надію знайти високооплачувану роботу, а також особи, що мають великі борги й не можуть з ними розрахуватися. Друга, найрозповсюдженіша категорія найманих вбивць, – професіонал.
Все вищенаведене зумовлює особливу суспільну небезпечність вбивств на замовлення й складність у їх розкритті.
2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ НА ЗАМОВЛЕННЯ
Проведення початкових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів розпочинається негайно після одержання повідомлення про вчинення замовного вбивства або виявлення трупів зі специфічними як для такого виду злочинів криміналістичними ознаками або отримання сигналів із медичних закладів про доставку поранених осіб.
До очевидних ознак вбивств на замовлення можна віднести такі:
– загибла особа доглянута, тобто стежила за своїм зовнішнім виглядом;
– одяг загиблого дає підстави припустити, що ця людина була заможною, респектабельною і, можливо, займала солідне соціальне становище;
– спосіб вчинення вбивства вирізняється незвичністю, засвідчує про його ретельну підготовку;
– вбивство вчинено із застосуванням вогнепальної зброї, або ж отруєнням чи використанням вибухового пристрою;
– використані особливі прийоми приховування трупа (труп скинуто у водоймище, заховано у смітті на будівельному майданчику, залито у бетоні, виявлено у глухому лісі та ін.).
Ефективність початкових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів у першу чергу зумовлена системним характером їх виконання в рамках тактичних операцій, що їх здійснює слідчо-оперативна група (СОГ).
Успішне розкриття вбивств на замовлення неможливо без конструювання та перевірки типових загальних і окремих версій. Перелічимо найхарактерніші з них:
1. Вбито керівника державного, комерційного чи спільного підприємства, банку, іншої фінансової установи, акціонерного товариства (загальна версія).
Замовником вбивства може бути керівник іншого схожого підприємства, який перебуває із потерпілим у складних відносинах конкуренції чи співробітництва, або ж відповідальний співробітник того ж підприємства (окремі версії щодо суб'єкта вчинення вбивства).
Безпосередні мотиви вбивства (тобто окремі версії щодо можливого мотиву вчинення злочину):
– мотивом була помста за неповернення чи несвоєчасне повернення боргу, кредиту;
– усунення конкурента у сфері виробничої, торговельної, фінансової чи іншої діяльності;
– ухилення від виконання договірних зобов'язань;
– виникнення непорозумінь чи суперництва між партнерами;
– гострі конфлікти у зв'язку з виявленням непривабливих фактів під час ревізійно-перевірочної діяльності;
– помста за повідомлення у правоохоронні органи щодо розкрадання, зловживання та інші протиправні діяння;
– неприязні відносини, що виникли у зв'язку зі службовою діяльністю, які могли негативно вплинути на кар'єру чи службове становище конкретної особи – працівника.
Замовником вбивства може бути лідер кримінального формування. Безпосередні мотиви злочину:
– помста за відмову від кримінального "даху" (охоронний рекет);
– пряма непокора, відмова від виконання вимог злочинних угруповань сплачувати кримінальну данину;
– помста за повідомлення у правоохоронні органи про факти рекету, погроз, насилля;
– помста за відмову прийняти на високооплачувані посади членів злочинних угруповань;
– помста за відмову надати пільгові кредити.
За таких версій можна припустити, що вбивство на підставі перелічених мотивів переслідувало й додаткову мету – створення обстановки кримінального терору, яка даватиме змогу злочинцям диктувати свої умови керівникам інших організацій (фірм, підприємств тощо).
2. Вбито лідера кримінального формування або "злодія у законі".
Замовником вбивства може бути лідер протидіючого (такого, що є суперником) кримінального формування. Безпосередні мотиви злочину:
– суперництво, боротьба за поділ чи новий перерозподіл сфер кримінального впливу на певній території або в галузі, на конкретному підприємстві (в організації);
– кримінальні "розбори" внаслідок вбивства лідера чи активних членів свого злочинного угруповання;
– помста за повідомлення у правоохоронні органи інформації щодо злочинної діяльності конкуруючої кримінальної групи;
– гострий конфлікт через фінансові претензії або взаємопретензії.
Замовником вбивства може бути один із членів найнижчого оточення потерпілого. Безпосередні мотиви злочину:
– усунення перешкоди для здобуття лідируючого становища в кримінальному формуванні;
– помста за усунення з керівної посади у злочинній групі;
– неприязні відносини у зв'язку з "неправильним", "несправедливим" розподілом злочинних доходів.
Замовником вбивства може бути один із керівників підприємств, організацій і фірм, що перебувають у "ділових" відносинах з кримінальним формуванням, яке очолював потерпілий. Безпосередні мотиви злочину:
– ліквідація вимагача, шантажиста;
– попередження можливих насильницьких дій з боку потерпілого щодо замовника, членів його сім'ї чи найближчого оточення;
– помста за вчинені злочинні дії безпосередньо щодо замовника, членів його сім'ї чи оточення, співробітників тощо;
– неповернення великого боргу.
3. Вбито учасника злочинного угруповання.
Замовником вбивства може бути лідер злочинного угруповання, до якого належав вбитий. Безпосередні мотиви злочину:
– помста за можливий вихід зі складу угруповання чи за перехід до іншого кримінального формування;
– помста за розтрату грошових засобів із кримінального "общака" (колективної каси);
– зв'язок із правоохоронними органами;
– ліквідація "засвіченого" (викритого) виконавця, який вчинив вбивство на замовлення чи інший тяжкий злочин;
– усунення можливого суперника, який бажає зайняти лідируюче становище у злочинній ієрархії;
– ліквідація за невиконання важливого наказу керівника злочинного угруповання чи зрив кримінальної акції.
Замовником може бути лідер протидіючої злочинної групи. Безпосередні мотиви злочину:
– помста за вбивство чи насилля щодо членів керованого ним формування;
– попередження надходження до правоохоронних органів інформації щодо злочинної діяльності керованого ним кримінального формування;
– запобігання запланованій акції проти когось із учасників свого угруповання;
– залякування лідерів і членів кримінального угруповання-суперника.
4. Вбито керівника або співробітника правоохоронних органів.
Замовником вбивства може бути лідер кримінального формування. Безпосередні мотиви злочину:
– спроба залякати співробітників правоохоронних органів, що здійснюють активну боротьбу із організованою злочинністю;
– щоб попередити оперативно-розшукову діяльність конкретного співробітника органів дізнання;
– щоб зірвати розслідування у кримінальній справі щодо членів конкретного кримінального формування;
– попередження заходів, спрямованих на припинення діяльності (позбавлення ліцензії, виявлення фактів несплати податків, ухилення від внесення митних платежів тощо) або помста за такі заходи.
5. Вбито керівника чи активного члена політичної партії, громадської організації, руху, кандидата на виборну посаду
Замовником вбивства може бути член керівництва екстремістського руху, претендент на виборну посаду. Безпосередні мотиви злочину:
– гострі політичні розбіжності, помста за критику;
– боротьба за електорат;
– усунення конкурента на виборну посаду;
– спроба завадити викриттю незаконної діяльності;
– спроба зриву виборної кампанії.
Замовником вбивства може бути лідер кримінального формування, що діє в інтересах конкуруючого кандидата, екстремістського руху. Безпосередні мотиви злочину:
– створення обстановки кримінального терору, що є вигідним для екстремістів;
– усунення конкурента – кандидата на виборну посаду, якого підтримує злочинне угруповання;
– обіцянка пільг, сприяння режиму прикриття кримінальної діяльності з боку депутатів-лобістів, керівництва екстремістського руху.
6. Вбито працівника ЗМІ.
Замовником вбивства може бути лідер злочинного угруповання. Безпосередні мотиви злочину:
– опублікування чи демонстрація матеріалів, що викривають злочинну діяльність кримінального угруповання;
– відмова від опублікування компрометуючих матеріалів щодо конкретної особи;
– помста за недопуск представників криміналітету до числа засновників, акціонерів, членів керівних органів ЗМІ (радіо, телебачення, преса);
– помста за відмову сплачувати грошові суми за надання кримінального "даху".
Важливою особливістю планування розслідування у справах про вбивства на замовлення є багатоверсійний характер цього процесу.
Потреба у конструюванні декількох версій (контрверсій) різного ступеню ймовірності та конкретності диктує обов'язковість паралельної (одночасної) перевірки хоча б декількох із них, виходячи із наявних для цього сил і засобів. Зазвичай, найоптимальнішою є паралельна перевірка усіх побудованих версій, що інколи й вдається реалізувати.
У зв'язку із багатоверсійним характером розслідування замовних вбивств важливою рисою планування є особлива деталізація планів перевірки версій, підвищена вимогливість щодо ретельного виконання усіх передбачених планом заходів, щоб до отримання кінцевого і достовірного результату вилучити безсистемне "перескакування" із однієї версії на іншу.
Ще одна особливість планування розслідування вбивств на замовлення полягає у розробці узгоджених планів, що складаються й реалізуються спільно слідчими та оперативними працівниками.
У плані необхідно відобразити програму розслідування злочину. Криміналістична практика напрацювала таку програму, і вона може слугувати орієнтиром для визначення головних напрямів діяльності слідчого та органів дізнання.
Встановленню й доказуванню в процесі розслідування підлягають такі обставини (і це необхідно відобразити в плані): хто є потерпілим; мотиви вбивства; хто замовник; хто виконавець вбивства; хто посередник; хто пособник; час вчинення замовного вбивства; місце вчинення замовного вбивства; посіб вчинення замовного вбивства.
Типовими первинними слідчими діями, передбаченими планом початкового етапу розслідування вбивств на замовлення, є огляд місця події; огляд трупа; огляд зброї та інших предметів; виявлення і допит свідків; пред'явлення трупа для впізнання; призначення судово-медичної експертизи трупа; призначення інших судових експертиз.
На цьому етапі також планують і вживають первинні оперативно-розшукові заходи, зокрема, у складі специфічної тактичної операції, структура якої залежить від конкретної слідчої ситуації, що склалася на початковому етапі розслідування.
3. СЛІДЧІ ДІЇ ТА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВІ ЗАХОДИ НАСТУПНОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ
Початкові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, якщо вони виконані на високому професійному рівні, слугуватимуть підтвердженню чи спростуванню версії про те, що розслідуване вбивство вчинене на замовлення.
Якщо цю версію підтверджено, подальші слідчі дії скеровують на забезпечення процесу доведення у справі: збирання, дослідження й оцінку доказів; арешт і притягнення до кримінальної відповідальності замовників, пособників, виконавців-вбивць та інших співучасників злочинної акції; на доказування їх вини тощо.
Першочергове значення для вирішення цього завдання мають оперативно-розшукові заходи і комплекс слідчих дії, таких як обшук, виїмка, огляд документів, призначення судових експертиз, допити та очні ставки.
На цьому етапі розслідування допомогу оперативних служб реалізовують таким комплексом заходів: виконанням доручень слідчого щодо вивчення комерційних структур, де працював потерпілий і де, ймовірно, варто шукати замовника. Цей комплекс дій, відповідно, передбачає:
1) негласне вивчення статутних документів, а також іншої документації, що характеризує діяльність комерційної структури, її ділові та інші зв'язки;
2) проведення у цій структурі негласних розвідувальних заходів з метою встановлення фактів позастатутної і забороненої законом діяльності, а також причетних до неї осіб;
3) з'ясування питання, чи наявні у комерційній структурі приховані та протизаконні фінансові операції (у тому числі з іноземною валютою), конфліктів на грунті кредитно-фінансових відносин, неналежної діяльності, розподілу прибутків, "тіньових" доходів;
4) з'ясування (якщо такі факти існують), хто саме до цього причетний; яке відношення до "тіньових" фактів мав потерпілий, чи погрожував кому-небудь викриттям цих фактів;
5) встановлення осіб, що відвідували потерпілого не у зв'язку із діяльністю підприємства; з'ясування фактів проведення переговорів конфіденційного характеру, у тому числі в позаурочний час;
6) організація розвідувальних заходів у комерційних та інших структурах-партнерах чи контрагентах структури, якою керував чи в якій працював потерпілий (тут з'ясовуються майже ті ж питання, що й вищезазначені);
7) оперативний аналіз змісту телефонних переговорів, прослуховування яких санкціонувалось судовими органами, що здійснювались по домашньому чи службовому телефонах потерпілого, по телефонному зв'язку осіб, із якими потерпілий мав ділові та приватні відносини;
8) оперативна перевірка осіб, телефонні переговори яких за змістом мають відношення до вбивства, його обставин або ж оцінюються як законспіровані.
Операції щодо реалізації оперативно-розшукових дій завершуються затриманням замовника, посередників та кілерів із подальшими обшуками, допитами та іншими слідчими діями, що припускає поєднання їх виконання разом із виконанням оперативних заходів (оперативне спостереження, прослуховування телефонних розмов тощо).
Обшуки проводять одночасно у всіх осіб, що брали участь у підготовці та вчиненні найманого вбивства, приховуванні його слідів (так звані групові обшуки).
Коли проведення групових обшуків є неможливим або ускладненим певними об'єктивними чи суб'єктивними чинниками, тоді обшуки за місцем проживання та роботи замовника у будь-якому випадку здійснюють першочергово і невідкладно. Під час таких обшуків у замовника, окрім уречевлених об'єктів, характер яких залежить від особливостей розслідуваної події злочину, вилучають також різноманітні офіційні документи: угоди, зобов'язання, проекти ділових паперів, записники, комп'ютерні диски тощо.
Під час обшуку у імовірного вбивці чи посередника можуть бути виявлені значні суми грошей, нові коштовні речі, аналогічні тім, що є у замовника. З'являється підстава для версії, що ці предмети раніше знаходились у власності замовника.
У процесі виїмки за місцем роботи ділових контрагентів замовника також вилучаються вищезазначені документи. Їх вивчення може сприяти встановленню зв'язків замовника, виявленню таких фактів із його життя й діяльності, оприлюднення яких становило для нього небезпеку, загрожувало притягненню до кримінальної відповідальності, а також до інших негативних наслідків.
Огляд документів є специфічною і, зазвичай, необхідною слідчою дією, що забезпечує доведення причин організації вбивства на замовлення (тут мається на увазі огляд документів, вилучених під час обшуків і виїмок у причетних до вбивства осіб, а також частково тих, що не були оглянуті під час виконаного на початковому етапі розслідування огляду місця події).
У процесі цієї дії здійснюють опис та ретельне вивчення вилучених документів і комп'ютерних дисків. Таке дослідження доцільно виконувати із залученням відповідних спеціалістів, які допоможуть пояснити слідчому природу виявлених і вилучених документів, призначення та ступінь протиправності вчинених й оформлених оборудок, наявні та можливі наслідки цих протиправних дій, вчинених особою, що організувала вбивство тощо.
Для кваліфікованого дослідження документів, що містять відомості про протиправні, злочинні діяння обвинуваченого в організації та вчиненні вбивства на замовлення, призначають відповідні судові експертизи (судово-бухгалтерська, економічна, різновиди документальних).
Можливе призначення й інших судових експертиз, завданням яких є виконати кваліфіковані дослідження різноманітних речових об'єктів, що мають відношення до вчиненого найманого вбивства (зазвичай, це експертизи, що провадять у будь-яких справах про вбивства: судово-медична та різновиди криміналістичних.
Судово-медичною встановлюють причину і час настання смерті. Судово-біологічною можна встановити співпадіння групи крові загиблої особи зі слідами крові, виявленими на місці обшуку у ймовірного виконавця, ідентифікувати волосся з місця події і волосся обвинуваченого, індивідуальну належність крові у слідах, залишених, наприклад, під час самопоранення злочинця або від самозахисних дій потерпілого.
Криміналістична експертиза, зазвичай, вирішує питання: про співпадіння конструкції та хімічного складу кулі із трупа та з патрона, виявленого в обвинуваченого; про виконання пострілу із конкретного екземпляра зброї по знайденій на місці злочину кулі чи гільзі; про тотожність почерку, зокрема, яким написано записку виконавцем на адресу замовника про виконання замовлення на вбивство тощо.
Допит замовника є досить складною слідчою дією. У процесі допиту замовника, з'ясовують питання щодо особи потерпілого, стосунків з ним, давності й характеру знайомства, ділових зв'язків, укладених контрактів, конкуренції, можливих боргових чи інших невиконаних зобов'язань, до яких мав пряме відношення потерпілий. Важливим є питання про те, кому була вигідною смерть потерпілого.
Показання детально протоколюють і фіксують на відео, а потім ретельно перевіряють з метою об'єктивного підтвердження отриманої цим допитом інформації.
Допит посередника, що був сполучною ланкою між замовником та кілером, виконується тоді, коли є достатні підстави для припущення, що виконавці вбивства замовлені власне завдяки йому.

ВИСНОВКИ
Наразі в Україні велику соціальну небезпеку становлять вбивства на замовлення, або вбивства, що вчиняються найманими особами. Розкриття і розслідування таких убивств пов'язані зі значними труднощами.
Вбивством на замовлення є умисне позбавлення життя потерпілого, яке вчиняється особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке вбивство має специфічний механізм організації та вчинення, часто характеризується відсутністю безпосередніх зв'язків між замовником (організатором) і виконавцем злочину, попередніх стосунків між найманою особою і жертвою.
Статистика свідчить, що кількість вбивств на замовлення щороку збільшується, змінюється і особа жертви.
Вбивства на замовлення вчиняються в умовах неочевидності. Тому бути абсолютно впевненим у тому, що такий злочин вчинений найманими особами, можна лише після його розкриття та встановлення замовника. Проте цілеспрямована організація роботи щодо розкриття замовних злочинів передбачає їх діагностику на ранніх етапах.
Розслідування вбивств, вчинених на замовлення, як і розслідування будь-яких інших злочинів, складається з трьох етапів: початкового, наступного та заключного.
Початкові дії при розслідуванні вбивств, вчинених на замовлення, включають невідкладні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. Якісно новий етап розслідування виникає, коли в ході розслідування виявлена особа, що замовила вбивство, або була його виконавцем. Завдання цього етапу – викриття вбивці й доведення його винності.
Викриття вбивці здійснюється за допомогою показань свідків-очевидців, пред'явлення їм вбивці для впізнання і проведення при необхідності очних ставок, обшуків у житлі й за місцем роботи вбивці, огляду його самого, оглядів його одягу та об'єктів, виявлених при проведенні цих заходів, пред'явлення для впізнання цих об'єктів і результатів ідентифікаційних експертиз речових доказів.
На заключному етапі розслідування головне завдання – прийняти правильне рішення про подальший напрямок кримінальної справи. Прийняттю цього рішення передує його підготовка, яка полягає в узагальненні даних, зібраних в процесі розслідування, їх аналізі та оцінці, ознайомленні учасників процесу з матеріалами справи і розгляді їх клопотань про проведення додаткових слідчих дій та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 14.01.2009 р.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-05 в ред. від 14.01.2009 р.
3. Бахин В. П. Особенности расследования заказных убийств: Лекция. – Симферополь: Крымский ПК, 1999. – 88 с.
4. Бородулин П. И. Убийство по найму: методика расследования. – М.: Юристъ, 1997. – 294 с.
5. Галаган В. Вбивства на замовлення // Економіка, фінанси, право. – 1999. – № 8. – С. 29 – 31.
6. Когутич І.І. Криміналістика: Особливості методики розслідування окремих видів злочинів: Тексти лекцій. – Львів: Тріада плюс, 2006. – 456 с.
7. Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Ін Юре, 2004. – 520 с.
8. Кузьмічов В. С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посібник / За ред. В. Г. Гончаренка, Є. М. Моісеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 366 с.
9. Побегайло Э. Ф. Умышленные убийства и борьба с ними. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1985. – 212 с.
10. Расследование убийств, совершенных с применением взрывчатых веществ. – М.: Юрид. лит., 1975. – 212 с.
11. Руководство для следователей / Под ред. Н. А. Селиванова, В. А. Снеткова. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 732 с.
12. Руководство по расследованию убийств. – М.: Юрид. лит., 1977. – 438 с.
13. Селиванов Н. А., Видонов Л. Г. Типовые версии по делам об убийствах. – М.: Юрид. лит., 1989. – 340 с.
14. Синчук В. Розслідування вбивств: шляхи вдосконалення та оптимізації // Вісник Академії правових наук України. – 2002. –
№ 3. – С. 166 – 172.
15. Синько М. И. Заказные убийства как вид преступного предпринимательства. – М.: Новый юрист, 1997. – 304 с.
16. Шульга А. А. Заказные убийства: некоторые аспекты доказывания // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – К.: Юмана, 1997. – № 2. – С. 101 – 107.