Кр ПОСТАНОВА ЯК РІЗНОВИД ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКУМЕНТУ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з навчальної дисципліни "Процесуальні акти досудового розслідування"
на тему:
ПОСТАНОВА ЯК РІЗНОВИД ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКУМЕНТУ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, СТРУКТУРА ТА ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА

ПЛАН

1. Постанова як різновид процесуального документу: поняття, види, структура та процесуальна форма 3
Задача 13
1. Постанова про порушення кримінальної справи 14
2. Подання до суду для проведення огляду житла 16
3. Протокол огляду житла 18
4. Постанова про приєднання до справи речових доказів 21
5. Постанова про обрання щодо підозрюваного Тараканова П. П. запобіжного заходу підписки про невиїзд 23
6. Підписка про невиїзд Тараканова П. П. 25
7. Протокол допиту підозрюваного Тараканова П. П. 26
9. Постанова про притягнення Тараканова П. П. як обвинуваченого 30
Список використаної літератури 32

1. ПОСТАНОВА ЯК РІЗНОВИД ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКУМЕНТУ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, СТРУКТУРА
ТА ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА
У кримінальному судочинстві існує понад 20 видів процесуальних документів: постанови, протоколи, ухвали, подання, обвинувальні висновки, вироки, скарги, протести, вказівки, повістки, зобов'язання, повідомлення, доручення, заперечення, клопотання, заяви, пояснення, описи тощо. Кожен вид процесуального документа має свій зміст, значення, структуру.
Постанова – це кримінально-процесуальний документ, у якому викладається, мотивується та формулюється рішення чи розпорядження органу дізнання, особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, а також рішення, які виніс суддя одноособово чи апеляційний суд під час провадження в кримінальній справі (п. 14 ст. 32, ст. 130 КПК України).
Через винесення постанови порушуються кримінальні справи, притягуються особи як обвинувачені, застосовуються запобіжні заходи, призначаються експертизи, зупиняється та закривається провадження у справі тощо. Своїми постановами прокурори скасовують незаконні рішення органів досудового слідства.
Загальні реквізити постанов містяться у ст. 130 КПК України. Зокрема, у постанові повинні бути вказані:
1) місце та дата її складання;
2) посада й прізвище особи, що виносить постанову;
3) справа, в якій постанова виноситься;
4) обгрунтування прийнятого рішення та посилання на статті закону, на підставі яких виноситься постанова.
Постанову підписує посадова особа, що її винесла, а в деяких випадках її санкціонують (ст. ст. 177, 178 КПК України): затверджують (ст. ст. 104, 192, 229 КПК України) чи узгоджують з прокурором (ст. ст. 7-10, 11-1 КПК України).
Згідно із частиною 5 ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, що перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами та громадянами.
Виконання постанов забезпечується не лише можливістю застосування низки заходів процесуального примусу (привід, запобіжні заходи), а й моральними факторами, авторитетом органів і осіб, які винесли відповідні постанови. Ідеться про те, що закон не встановлює порядку примусового виконання постанов слідчого, наприклад, про огляд потерпілого, свідка, одержання від них зразків для експертного дослідження (волосся, крові тощо). Водночас, як засвідчує практика, в більшості випадків такі постанови слідчого відповідні особи виконують добровільно.
Аналіз вимог закону та слідчої практики в частині складання кримінально-процесуальних документів дає підстави виділити типову структуру постанови, що складається зі вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.
У вступній частині містяться: назва постанови, місце й дата складання, посада (якщо є, звання або чин) особи, що винесла постанову, й прізвище й ініціали, номер справи, у якій виноситься постанова.
В описовій частині викладаються встановлені обставини, дається їм оцінка, наводяться підстави і мотиви прийнятого рішення, вказуються статті закону, якими керувалася особа, що винесла постанову.
Резолютивна частина містить формулювання прийнятих рішень і відмітки про виконання додаткових дій.
Розглянемо більш детально постанову про притягнення як обвинуваченого.
У постанові про притягнення як обвинуваченого вперше формулюється й обгрунтовується обвинувачення, що пред'являється особі, яку викрили у вчиненні злочину. Цей процесуальний акт має важливе кримінально-процесуальне значення.
Рішення про притягнення як обвинуваченого є юридичним фактом, внаслідок якого виникають кримінально-процесуальні правовідносини між обвинуваченим і слідчим, з огляду на що обвинувачений наділяється низкою процесуальних прав і обов'язків. Постанова про притягнення як обвинуваченого зумовлює виникнення у слідчого певних процесуальних повноважень стосовно обвинуваченого (наприклад, вирішення питання про відсторонення обвинуваченого від посади).
Притягнення як обвинуваченого певним чином визначає подальше спрямування досудового слідства, під час якого перевіряються не лише показання обвинуваченого, а й висновки слідчого про його винність, тому обвинувачення може надалі конкретизуватися та змінюватися.
Правомірне й своєчасне притягнення особи як обвинуваченого свідчить про виконання слідчим на цьому етапі досудового слідства важливих завдань кримінального процесу з викриття винних у вчиненні злочину та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності й жоден невинний не був покараний.
Необгрунтоване притягнення особи як обвинуваченого тягне за собою низку негативних наслідків – незаконне застосування до особи заходів процесуального примусу, що завдає громадянам моральної та матеріальної шкоди, є грубим порушенням права на захист, призводить до несвоєчасного вжиття заходів з виявлення дійсних злочинців.
Кримінально-процесуальний закон зобов'язує слідчого виносити постанову про притягнення певної особи як обвинуваченого за наявності достатньої кількості доказів, які вказують на вчинення злочину цією особою (ст. 131 КПК України).
У процесуальній літературі загальновизнаним є положення, що постанова про притягнення як обвинуваченого може бути винесена лише за наявності матеріально-правових і процесуальних підстав.
Під матеріально-правовою підставою розуміють наявність у діянні обвинуваченого складу злочину, а під процесуальною – доведеність вчинення злочину особою, що притягується як обвинувачений. Необхідним також є встановлення відсутності обставин, які виключають провадження у кримінальній справі.
Згідно із вимогами ст. 131 КПК України слідчий, приймаючи рішення про притягнення як обвинуваченого, повинен переконатися в тому, що зібраних доказів достатньо й вони достовірні та допустимі.
Постанова про притягнення як обвинуваченого може розглядатись як процесуальний акт, який опосередковує єдність обвинувачення як процесуальної діяльності й обвинувачення в його матеріально-правовому розумінні.
Обвинувачення в матеріально-правовому значенні – складне структурне утворення, що містить декілька елементів. Аналіз чинного кримінально-процесуального законодавства та висловлених у літературі поглядів з цього питання дає можливість дійти висновку, що обвинувачення в матеріально-правовому значення складається з таких елементів:
– формулювання обвинувачення (тобто опис фактів, які мають кримінально-правове значення);
– правова кваліфікація (посилання на кримінальний закон, що передбачає конкретне діяння);
– дані про особу обвинуваченого.
Постанова про притягнення як обвинуваченого повинна бути законною, обгрунтованою та мотивованою.
Законність постанови про притягнення як обвинуваченого визначається, насамперед,тим, що це рішення повинно відповідати нормам кримінально-процесуального закону. Відповідно до ст. 5 КПК України, ніхто не може бути притягнутим як обвинувачений інакше, ніж на підставах і в порядку, встановлених законом.
По-перше, рішення про притягнення певної особи як обвинуваченого повинно бути прийнято слідчим у межах його компетенції (йдеться про дотримання правил підслідності, визначених ст. ст. 112, 116 КПК України).
Аналіз слідчої практики виявляє випадки, коли кримінальна справа порушувалася прокурором і передавалася слідчому для провадження досудового слідства, а в справі був відсутній акт про прийняття слідчим цієї справи до свого провадження чи за вказівкою прокурора справа від одного слідчого передавалась іншому, а в матеріалах справи відповідний акт відсутній.
Такі випадки порушень вимог кримінально-процесуального закону про компетенцію слідчого можуть потягнути за собою незаконність не лише постанови про притягнення як обвинуваченого, а й інших актів слідчого.
По-друге, постанова про притягнення як обвинуваченого законна, якщо її винесенню передувало провадження всіх необхідних слідчих і процесуальних дій, внаслідок яких слідчий дійшов висновку про можливість притягнення певної особи як обвинуваченого, та ці дії були проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Водночас, як свідчить аналіз слідчої практики, наявні випадки, коли слідчі на момент притягнення особи як обвинуваченого не мали в розпорядженні необхідних доказів, наприклад, результатів автотехнічної, судово-медичної експертиз.
По-третє, законність цього рішення полягає в тому, що висновки слідчого про притягнення як обвинуваченого повинні бути закріплені у встановленій законом процесуальній формі, що відповідає вимогам ст. 132 КПК України.
Обгрунтованість постанови про притягнення як обвинуваченого полягає в тому, що висновки слідчого про обставини, які є основою обвинувачення в матеріально-правовому розумінні, зроблені на підставі достовірних і допустимих даних, отриманих із передбачених законом джерел.
Отже, правомірність рішення слідчого про притягнення як обвинуваченого зумовлена законністю та обгрунтованістю обвинувачення як у матеріально-правовому, так і в процесуальному значеннях, в їх єдності та взаємозв'язку.
Мотивованість як властивість постанови про притягнення як обвинуваченого визначена ст. 131 КПК України, проте закон не визначає змісту та специфіки мотивації цього акта.
У процесуальній літературі висловлені протилежні думки щодо структури мотивації постанови про притягнення як обвинуваченого.
Одні автори (Л. М. Корнєєва, П. М. Давидов та ін.) вважають, що в цьому рішенні не слід наводити докази, оскільки процесуальний закон не містить такої вимоги та завчасна поінформованість обвинуваченого про наявні у справі докази може стати перешкодою до подальшого провадження у справі.
Інші автори (М. В. Жогін, В. М. Бахарєв та ін.) припускають можливість наведення слідчим доказів у постанові про притягнення як обвинуваченого залежно від конкретних обставин, якщо це не завадить встановленню істини по справі.
Як доводить аналіз слідчої практики, слідчі досить рідко аргументують свої висновки посиланням на докази в постанові про притягнення як обвинуваченого. Пояснюється це тим, що в законі відсутня пряма вимога про це, а тому вони вважають правомірним обмежуватися лише викладенням встановлених обставин, без посилання на докази, зазначаючи в постанові лише те, що у справі зібрано достатньо доказів. Така практика утруднює обвинуваченому правильність розуміння сутності обвинувачення, перешкоджає ефективній реалізації ним і його захисником права на захист.
Вважається, що слідчий повинен все ж таки наводити в постанові про притягнення як обвинуваченого ті докази, на підставі яких він дійшов висновку про правомірність прийнятого ним рішення.
Кримінально-процесуальні кодекси інших країн, наприклад, Казахстану та Литви, вимагають наведення в постанові про притягнення як обвинуваченого основних доказів.
Структура мотивації акта про притягнення як обвинуваченого передбачає наведення у формулюванні обвинувачення тих ознак діяння обвинуваченого, що відповідають складові злочину, за яким кваліфіковані дії обвинуваченого.
Інакше кажучи, відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, формулювання обвинувачення повинно містити дані, що характеризують суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність) як конкретний злочин:
1) об'єкт – те, на що спрямовується злочинне посягання;
2) об'єктивна сторона – власне суспільно небезпечне діяння (місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину), суспільно небезпечні наслідки цього діяння, причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і його наслідками;
3) суб'єкт – фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла віку кримінальної відповідальності;
4) суб'єктивна сторона – форма вини, мотив і мета вчинення злочину.
Втім, як свідчить аналіз слідчої практики, не в усіх постановах про притягнення як обвинуваченого набувають своє відображення необхідні об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину. Зокрема, в деяких постановах не вказують час вчинення злочину, не конкретизується місце його вчинення, не розкривається спосіб вчинення злочину, відсутні дані про характер і точний розмір шкоди, завданої злочином, а також, кому конкретно вона завдана, не містяться вказівки на мотив і мету вчинення злочину.
Відсутність таких даних ставить під сумнів правомірність цієї постанови, оскільки від їх наведення залежить правильність юридичної кваліфікації діяння обвинуваченого.
Якщо у вчиненні злочину викрито декілька осіб, то слідчий зобов'язаний притягнути як обвинуваченого кожного з них окремо, склавши окремі постанови та сформулювавши обвинувачення у такий спосіб, щоб було зрозуміло, в чому конкретно проявилося злочинне діяння кожного зі співучасників, яка їх роль у вчиненні злочину.
Вельми часто під час розслідування групових злочинів слідчі в постановах про притягнення як обвинуваченого не конкретизують роль кожного зі співучасників злочину (виконавця, організатора, підмовника, пособника), тобто ступінь їх участі у вчиненні злочину.
Коли обвинувачений вчинив декілька різних злочинів, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то в постанові повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому у вину по кожній з цих статей (ч. 2 ст. 132 КПК України).
Як відомо, з притягненням особи як обвинуваченого розслідування у кримінальній справі не закінчується та під час подальшого провадження воно може бути змінене (ст. 141 КПК України).
Зміна пред'явленого обвинувачення можлива:
1) у зв'язку зі зміною фактичної сторони обвинувачення чи його правової кваліфікації;
2) з доповненням обвинувачення в разі встановлення нових епізодів злочинної діяльності обвинуваченого;
3) з вирученням частини обвинувачення, що не набула свого підтвердження.
У перших двох випадках слідчий зобов'язаний пред'явити обвинуваченому нове обвинувачення через винесення мотивованої постанови. У цьому рішенні повинні бути наведені обставини, що вплинули на попереднє обвинувачення та роз'яснені причини виникнення цих обставин. В останньому випадку слідчий закриває справу в частині обвинувачення, що не набуло свого підтвердження.
Встановлення фактичних обставин злочину та наявності в діянні обвинуваченого складу злочину становить кримінально-правову передумову кваліфікації. При цьому висновок про юридичну оцінку вчиненого злочину повинен бути не лише однозначним, а й мотивованим, тобто містити посилання на обставини, що підтверджують цю кваліфікацію, а доводи щодо застосування конкретної норми кримінального закону повинні бути логічно несуперечливими й відповідати нормативному викладенню того складу злочину, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого.
Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація як два складники і нероздільні елементи обвинувачення тісно взаємопов'язані. Численні помилки, пов'язані з кваліфікацією злочину, полягають у неконкретності, розпливчатості та неповноті тих термінів, які використовувалися слідчим під час узагальнення фактичного боку обвинувачення.
Мотивація постанови про притягнення як обвинуваченого повинна бути повною, чіткою та конкретною. Вимога повноти мотивації полягає в наведенні обставин вчинення злочину певною особою в тому ступені, в якому вони відомі слідчому на момент прийняття рішення.
Неприпустимим є ігнорування будь-яких обставин, оскільки це може призвести до невідповідності описової та резолютивної частин постанови, до неправильної кваліфікації.
Водночас недоцільним є включення у формулювання обвинувачення фактів, які не стосуються справи, чи загромадження його надмірною деталізацією обставин вчинення злочину, що призводить до розпливчатості, неконкретності обвинувачення.


2. ЗАДАЧА

У ході розслідування кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, було встановлено, що Тараканов П. П., починаючи з липня, в подвір'ї свого приватного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 13, організував незаконний пункт прийому металобрухту, де здійснював без державної реєстрації операції з брухтом кольорових та чорних металів. З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів слідчий прийняв рішення про проведення огляду вказаного подвір'я та будинку, що належить Тараканову П. П.
За умовами задачі скласти необхідні процесуальні документи.


1. Постанова про порушення кримінальної справи.

ПОСТАНОВА
про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження

м. Запоріжжя 20 серпня 2010 р.

Слідчий слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в
м. Запоріжжі, лейтенант міліції Морозов В. В., розглянувши матеріали заяви Чижа П. М., який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 11, про те, що його сусід Тараканов П. П. незаконно збуває металобрухт кольорових і чорних металів,
ВСТАНОВИВ:
Тараканов Петро Петрович, починаючи з липня 2010 р., на території свого власного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 13, організував незаконний пункт прийому металобрухту, де здійснював без державної реєстрації операції з брухтом кольорових та чорних металів.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що вказані матеріали містять достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, керуючись ст.ст. 94, 97, 98, ч. 2 ст. 113, 130 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Порушити кримінальну справу щодо Тараканова П. П. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
2. Кримінальну справу прийняти до свого провадження та почати досудове слідство.
3. Копію постанови направити прокурору.

Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі, лейтенант міліції __________________ Морозов В. В.
(підпис)


2. Подання до суду для проведення огляду житла.

Голові місцевого суду
Ленінського району м. Запоріжжя
____________________________
(п.і.б)

ЗГОДЕН
Прокурор Ленінського
району м. Запоріжжя
старший радник юстиції
______________ (п.і.б)
(підпис)

ПОДАННЯ
про проведення огляду житла

м. Запоріжжя 22 серпня 2010 р.

Слідчий слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в м. Запоріжжі, лейтенант міліції Морозов В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 08-2810, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
21 січня 2010 р. Тараканов Петро Петрович був притягнутий до кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, за здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації, одержання якої передбачено законодавством, й організацію на території свого власного будинку незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту. Стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
В ході слідства з допиту сусіда Тараканова П. П. – Чижа П. М., який мешкає за адресою: м. Запоріжж, вул. Райдужна, 11, було встановлено, що до будинку Тараканова П. П. систематично приїзджають вантажівки, якими доставляється металобрухт, що Тараканов П. П. має обладнання для сортування, пресування, пакетування, дрібнення й різання металобрухту.
Беручи до уваги викладене, а також з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, керуючись ч. 1 ст. 190, ч. 5 ст. 177 КПК України, -

ПРОШУ:
Винести постанову про проведення огляду житла Тараканова П. П. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 13.
Для розгляду надати судді матеріали кримінальної справи № 08-2810.

Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі, лейтенант міліції __________________ Морозов В. В.
(підпис)


3. Протокол огляду житла.

ПРОТОКОЛ
огляду житла

м. Запоріжжя 23 серпня 2010 р.

Огляд розпочато о 17 год. 05 хв.
Огляд закінчено о 18 год. 10 хв.

Слідчий слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в м. Запоріжжі, лейтенант міліції Морозов В. В., у зв'язку з провадженням у кримінальній справі № 08-2810 по обвинуваченню Тараканова П. П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, за участю оперуповноваженого кримінального розшуку Ленінського РВ УМВС України в м. Запоріжжі лейтенанта міліції Єгорова І.І., в присутності Тараканова Петра Петровича та понятих:
1. Орлової Галини Георгіївни, яка мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 15;
2. Боброва Івана Трифоновича, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдухна, 17,
на підставі постанови судді Мельника А. А. про проведення огляду від 22 серпня 2010 р., з дотриманням вимог статей 177, 183-186 КПК України провів огляд в житлі Тараканова Петра Петровича, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 13, про що, керуючись статтями 85, 188 та 189 КПК України, склав цей протокол.
Присутнім під час огляду та понятим згідно зі статтями 127, 181 КПК України роз'яснено їх обов'язок бути присутніми при провадженні слідчої дії та своїми підписами засвідчити відповідність записів у протоколі виконаним діям, а також їх право робити зауваження з приводу проведеної слідчої дії, що підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.

Поняті: Орлова Г. Г.
Бобров І. Т.

Обвинувачений Тараканов П. П.

Оперуповноважений кримінального розшуку
лейтенант міліції Єгоров І.І.

Особам, які беруть участь в провадженні огляду, також оголошено про застосування технічних засобів – не застосовувалися.
Перед початком огляду слідчий відповідно до ст. 183 КПК України пред'явив Тараканову П. П. постанову судді про проведення огляду в його житлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 13 та запропонував вказати, де знаходиться сховище металобрухту та розташоване обладнання для сортування, пресування, пакетування, дрібнення й різання металобрухту.
Тараувнов П. П. відмовився це зробити. Слідчий прийняв рішення про проведення огляду в житлі обвинуваченого на предмет їх виявлення.
У ході огляду виявлено:
1. В двох сараях, в гаражі та на подвір'ї позаду будинку – значну кількість непридатних для прямого використання виробів і частин виробів, які втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали, їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки від чорних і кольорових металів та їх сплавів.
2. У гаражі було знайжено десять упаковок деталей для електронної апаратури невідомого походження.
3. У господарській прибудові містяться два верстати для дрібнення й різання металобрухту, й три пристрої для сортування, пресування і пакетування металобрухту.
Десять деталей із знайдених упаковок вміщені у щільний паперовий конверт білого кольору, скріплений відбитком печатки "для пакетів №12" слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в м. Запоріжжі та підписаний слідчим, ОКР та понятими, і позначений як упаковка №1.
Під час огляду від осіб, які брали участь в його проведенні, жодних заяв і зауважень не надійшло.
Протокол зачитаний слідчим уголос. Записано все правильно.

Поняті: Орлова Г. Г.
Бобров І. Т.

Обвинувачений Тараканов П. П.

Оперуповноважений кримінального розшуку
лейтенант міліції Єгоров І.І.

Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі, лейтенант міліції Морозов В. В.

Копію протоколу огляду одержав 23 серпня 2010 р.

Обвинувачений Тараканов П. П.
4. Постанова про приєднання до справи речових доказів.
ПОСТАНОВА
про приєднання предметів до справи як речового доказу

м. Запоріжжя 23 серпня 2010 р.

Слідчий слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в м. Запоріжжі лейтенант міліції Морозов В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 08-2810, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, -

ВСТАНОВИВ:
21 січня 2010 р. Тараканов Петро Петрович був притягнутий до кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, за здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації, одержання якої передбачено законодавством, й організацію на території свого власного будинку незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту. Стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Під час огляду житла Тараканова П. П., проведенного 23 серпня 2010 р. на підставі постанови судді Мельника А. А. про проведення огляду від 22 серпня 2010 р., в гаражі на території його будинку було знайдено десять упаковок деталей для електронної апаратури невідомого походження. Десять деталей із знайдених упаковок було вміщено у щільний паперовий конверт білого кольору, скріплений відбитком печатки "для пакетів №12" слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України у м. Запоріжжі та підписаний слідчим, ОКР та понятими, позначений як упаковка №1 і вилучено з місця огляду.
Беручи до уваги, що вилучені 23 серпня 2010 р. деталі в цій справі є предметами, які стали об'єктами злочинної дії, та керуючись статтями 78, 79 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:
Приєднати до кримінальної справи № 08-2810, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, щодо Тараканова П. П. як речовий доказ десять деталей для електронної апаратури невідомого походження.

Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі, лейтенант міліції __________________ Морозов В. В.
(підпис)


5. Постанова про обрання щодо підозрюваного Тараканова П. П. запобіжного заходу підписки про невиїзд.

ПОСТАНОВА
про застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд

м. Запоріжжя 21 серпня 2010 р.

Слідчий слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в
м. Запоріжжі лейтенант міліції Морозов В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 08-2810, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, щодо Тараканова П. П. -

ВСТАНОВИВ:
Тараканов Петро Петрович, починаючи з липня 2010 р., на території свого власного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 13, організував незаконний пункт прийому металобрухту, де здійснював без державної реєстрації операції з брухтом кольорових та чорних металів.
Беручи до уваги можливість ухилення Тараканова П. П.. від слідства і суду і перешкодження встановленню істини по кримінальній справі, а також враховуючи, що він в м. Запоріжжі має постійне місце проживання, раніше судимий не був, керуючись ст.ст. 148-150 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:
Застосувати стосовно підозрюваного Тараканова П. П., 1967 р. народження у м. Запоріжжі запобіжний захід – підписку про невиїзд зі свого постійного місця проживання у м. Запоріжжі, про що його повідомити.

Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі, лейтенант міліції __________________ Морозов В. В.
(підпис)

Постанову мені оголошено 23 серпня 2010 р.

Підозрюваний _______________ Тараканов П. П.
(підпис)


6. Підписка про невиїзд Тараканова П. П.
ПІДПИСКА ПРО НЕВИЇЗД

м. Запоріжжя 21 серпня 2010 р.

Я, Тараканов Петро Петрович, проживаю постійно в м. Запоріжжі, вул. Райдужна, 13, даю цю підписку про те, що до закінчення досудового слідства й судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню мене у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, зобов'язуюсь не виїжджати із вказаного місця свого проживання без дозволу слідчого і судових органів і з'являтися по першому їх виклику. Мені оголошено, що, якщо я порушу дану підписку про невиїзд, то міра запобіжного заходу може бути замінена на більш сувору, як це вказано у ст. 151 КПК України.

Підозрюваний _____________ Тараканов П. П.
(підпис)

Підписку взяв
Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі,
лейтенант міліції __________________ Морозов В. В.
(підпис)


7. Протокол допиту підозрюваного Тараканова П. П.

ПРОТОКОЛ
допиту підозрюваного

м. Запоріжжя 21 серпня 2010 р.

Допит розпочато: о 11 год. 00 хв.
Допит закінчено: о 12 год. 00хв.

Слідчий слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в м. Запоріжжі лейтенант міліції Морозов В. В. в приміщенні слідчого кабінету № 2 при черговій частині Ленінського РВ УМВС України в м. Запоріжжі відповідно до ч. 2 ст. 107 КПК України допитав в кримінальній справі № 08-2810 як підозрюваного:
1. Прізвище, ім'я, по батькові: Тараканов Петро Петрович
2. Дата народження: 25 травня 1967 р.н.
3. Місце народження: м. Запоріжжя
4. Місце проживання й (або) реєстрації: 69600, м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 1З; телефон: 212-67-77
5. Громадянство: громадянин України
6. Освіта: середня спеціальна, в 1987 р. закінчив технікум м’ясо-молочної промисловості в м. Харкові
7. Сімейний стан, склад сім'ї: одружений, дружина Тараканова Ірина Петрівна, 1973 року народження; має двох неповнолітніх дітей: сина Андрія – 12 років, дочку Ольгу – 10 років
8. Місце роботи або навчання, посада: не працює
9. Відношення до військового обов'язку: військовозобов'язаний, перебуває на обліку в Ленінському райвійськкоматі м. Запоріжжя;
10. Наявність судимості: не судимий;
11. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу підозрюваного: паспорт серії МА №156565, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Запоріжжі 04 вересня 1998 р.;
12. Інші дані про особу підозрюваного: урядових нагород не має, здоровий, травм голови не було, бачить й чує добре.

Підозрюваний _____________ Тараконов П. П.
(підпис)

Інші особи, які беруть участь при провадженні допиту: захисник Самойлов А. А., який представив свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 329 і ордер № 378 з юридичної консультації Ленінського району м. Запоріжжя.
Особам, які беруть участь при провадженні допиту, оголошено про застосування технічних засобів: протокол допиту буде виготовлений за допомогою комп'ютера "Пентіум-4" з винесенням інформації на паперовий носій.
Перед початком допиту підозрюваному Тараканову П. П. роз'яснено право, передбачене ст. 63 Конституції України, не свідчити проти самого себе та своїх близьких родичів, коло яких визначено п. 11 ст.32 КПК України, а також права передбачені ч. 2 ст. 431 КПК України: знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав – на забезпечення без пеки.

Підозрюваний _____________ Тараконов П. П.
(підпис)

Підозрюваному Тараканову П. П. оголошено, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, тобто в організації незаконного пункту прийому металобрухту й здійсненні без державної реєстрації операцій з брухтом кольорових та чорних металів.
По суті підозри можу показати наступне:
Починаючи з липня 2010 р. я здійснював операції з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації, одержання якої передбачено законодавством, й організував на території свого власного будинку незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту. Я був змушений це зробити, оскільки втратив роботу, працевлаштуватися ніде не зміг, отже, щоб прогодувати сім'ю, почав заробляти у такий спосіб.
Питання: Яким чином Ви здійснювали збір металобрухту?
Я мав домовленості з кількома друзями, які також були звільнені з роботи за скороченням штату. Вони збирали металобрухт й доставляли його на мою територію, де я його сортирував й готував до збуту.
Перед початком, в ході й по закінченні допиту підозрюваного від захисника Самойлова А. А., який брав в ньому участь, заяв, клопотань і додаткових питань до підозрюваного не поступило.

Підозрюваний _____________ Тараконов П. П.
(підпис)

Захисник _____________ Самойлов А. А.
(підпис)

Протокол допиту мною прочитаний особисто, записано все правильно Доповнень і зауважень до протоколу не маю.

Підозрюваний _____________ Тараконов П. П.
(підпис)

Захисник _____________ Самойлов А. А.
(підпис)

Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі, лейтенант міліції __________________ Морозов В. В.
(підпис)


8. Постанова про притягнення Тараканова П. П.
як обвинуваченого.

ПОСТАНОВА
про притягнення як обвинуваченого

м. Запоріжжя 21 серпня 2010 р.

Слідчий слідчого відділу Ленінського РВ УМВС України в
м. Запоріжжі лейтенант міліції Морозов В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 08-2810, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, щодо Тараканова П. П. -

ВСТАНОВИВ:
Тараканов Петро Петрович, починаючи з липня 2010 р., на території свого власного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 13, організував незаконний пункт прийому металобрухту, де здійснював без державної реєстрації операції з брухтом кольорових та чорних металів.
Беручи до уваги наявність достатніх доказів, які вказують на вчинення злочину Ьаракановим П. П., керуючись ст.ст. 130-132, 140, 142 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:
1. Притягнути Тараканова П. П., який народився 25 травня 1967 р. у м. Запоріжжі, як обвинуваченого у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 213 КК України, про що йому оголосити і роз'яснити суть пред'явленого обвинувачення і права обвинуваченого.
2. Копію постанови негайно надіслати прокурору.

Слідчий
СВ Ленінського РВ УМВС України
в м. Запоріжжі, лейтенант міліції __________________ Морозов В. В.
(підпис)

Постанову мені оголошено, суть пред'явленого обвинувачення і права обвинуваченого роз'яснено 21 серпня 2010 р..

Обвинувачений ______________ Тараканов П. П.
(підпис)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. в ред. від 06.04.2010 р. //http://zakon.rada.gov.ua.
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 20.08.2010 р. //http://zakon.rada.gov.ua.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-05 в ред. від 20.08.2010 р. //http://zakon.rada.gov.ua.
4. Вапнярчук В. В. Зразки кримінально-процесуальних документів: Досудове сплідство. – Харків: Видавець Вапнярчук Н. М., 2006. – 464 с.
5. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел: Учеб. пособие. – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1992. – 320 с.
6. Коваленко Є. Г., Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
7. Коляда П. В. Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 206 с.
8. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и формы. – М.: Юрид. лит., 1976.- 168 с.
9. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посібник. – 4-е вид., допов. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 256 с.
10. Рожнова В. В., Штанько О. Ф., Азаров Ю.І. Практикум зі складання кримінально-процесуальних документів (досудове провадження): Навч.-практ. посібник з метод. рекоменд. – К.: Видавець Паливода А. В., 2005. – 308 с.
11. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. – 4-те вид., доп. і перероб. – К.: А. С. К., 2003. – 1120 с.
12. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого. – К.: Де Юре, 2008. – 208 с.