Кр ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗВУКО-, ВІДЕОЗАПИСУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СЛІДЧОЇ ДІЇ

Контрольна робота
з дисципліни "Процесуальні акти досудового розслідування"
на тему: ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗВУКО-, ВІДЕОЗАПИСУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СЛІДЧОЇ ДІЇ

ПЛАН

1. Процесуальне оформлення застосування звуко-,
відеозапису при проведенні слідчої дії 3
2. Задача 9
3. Постанова про приєднання предмета до справи
як речового доказу 11
Список використаної літератури 12

1. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗВУКО-, ВІДЕОЗАПИСУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СЛІДЧОЇ ДІЇ
Відомо, що обов'язковим способом фіксації огляду місця події та інших слідчих дій є складання протоколу (ст. 84 КПК України). Інші способи фіксації за допомогою технічних засобів застосовуються на розсуд особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді (суду), а отримані їх результати слугують додатками до протоколу слідчої дії чи судової дії.
Фотографування, кінозйомка, звукозапис та інші засоби фіксації не можуть замінити собою протоколу. Більш того, протокол є правовою основою застосування інших факультативних засобів: при відсутності протоколу додатки до нього втрачають доказове значення.
Переважне значення і особливе місце протоколу серед інших спосо-бів фіксації пояснюється рядом його властивостей.
Протокол дає можливість відображення повідомлень, матеріальних предметів, а також процесів незалежно від тривалості останніх, не вимагає для виготовлення складних технічних засобів, в достатній мірі захищений від спотворення, вільний від надмірної інформації.
З цих причин лише протокол здатний засвідчити дотримання всіх вимог закону, що визначають процесуальну форму слідчої дії від її початку і до фіксації отриманих результатів.
Порядок складання протоколу слідчої дії докладно врегульований кримінально-процесуальним законом (ст. ст. 84, 85, 145, 146, 170, 174-176, 18, 194-195 КПК України).
Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання кінозйомки і відеозапису при проведенні різних слідчих дій (ст. 852 КПК).
Відеодокументи - це завжди носій певної інформації, джерело доказів за кримінальною справою.
Відеозапис використовується у тих випадках, коли необхідно зафік-сувати певні факти, динамічну картину події, взаємозв'язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події. Відеозйомка може за-стосовуватися для фіксації будь-якої слідчої дії цілком або окремих її елементів.
Відеозапис у розслідуванні злочинів має такі переваги:
1) дає змогу одночасно фіксувати звук і зображення на магнітній стрічці та візуально контролювати якість запису;
2) містить інформацію про динамічність події, розвиток тієї чи іншої дії або явища;
3) не потребує лабораторного опрацювання відзнятого матеріалу;
4) дає можливість багаторазово використовувати відео-стрічку для запису.
Відеозапис являє собою систему видів, методів і прийомів зйомки, які застосовуються при проведенні слідчих і судових дій, оперативно-розшукових заходів і судових експертиз з метою розслідування злочинів і надання суду наочного доказового матеріалу.
Застосування відеозапису повинно забезпечити найбільш точну і повну фіксацію фактів, що мають доказове значення. Відеозйомка не підміняє фотографію, а доповнює її, дозволяє фіксувати об'єкти не лише в статиці, а й у динаміці.
Відеозйомка при проведенні слідчих дій передбачає використання певних видів, методів і прийомів зйомки. Так, різновидами відеозйомки є орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка. Відеозапис рекомендується проводити в послідовності, у якій здійснюється слідча дія. Визначення послідовності зйомки є необхідною передумовою для одержання загального уявлення про подію.
Використання традиційних видів зйомок на місці події (орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної) під час відеозапису набуває специфічного забарвлення. Зокрема, при орієнтуючій відеозйомці центральний об'єкт шляхом плавного переходу від дальнього плану може бути виконаний великим планом, у зв’язку з чим орієнтуюча композиція стає більш інформативною. При оглядовій зйомці можна зафіксувати загальну обстановку та її окремі елементи в просторовій орієнтації та існуючій послідовності.
Особливості відеозйомки пов'язані з видом слідчої дії, під час якої вона здійснюється. У слідчій практиці найчастіше відеозйомка застосовується:
1) у процесі перевірки показань на місці;
2) при проведенні слідчого експерименту;
3) при пред'явленні для впізнання;
4) під час огляду місця події;
5) при огляді трупа;
6) на допитах і очних ставках.
У певних випадках відеозапис є найбільш ефективним засобом при проведенні слідчих дій. Так, відеозйомка доцільна при оглядах місць подій у справах про підпали і пожежі, при порушеннях правил безпеки праці, при аваріях на залізничному транспорті, авіакатастрофах, дорожньо-транспортних подіях та ін.
Учасники слідчої дії повідомляються про застосування кінозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після проведення зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони повинні демонструватися всім учасникам слідчої дії (підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу тощо). Про що складається окремий протокол.
Процесуальне оформлення застосування згаданих науково-технічних засобів і їх демонстрування при проведенні іншої слідчої дії, пред'явленні матеріалів справи у зв'язку з закінченням досудового розслідування, а також під час судового розгляду проводиться відповідно з правилами застосування звукозапису при провадженні досудового слідства (ст. 85і КПК України).
Звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, при проведенні очної ставки, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час досудового розслідування.
Якщо слідча дія буде проводитися із застосуванням звукозапису, про це повідомляються всі учасники цієї слідчої дії до її початку.
Фонограма повинна відбивати весь хід слідчої дії та містити такі ві-домості:
- місце і дата проведення слідчої дії;
- посади і прізвища осіб, що проводять дію;
- прізвища осіб, які брали участь в її проведенні, адреси цих осіб;
- роз'яснення їх прав та обов'язків;
- зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення;
- всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії.
З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовано заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених ст. ст. 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 КПК України, обмежуються відомості про особу, взяту під захист згідно зі ст. 523 КПК України.
Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.
Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється перед всіма її учасниками. Висловлені ними зауваження про організацію і порядок проведення слідчої дії, а також доповнення до звукозапису заносяться на фонограму.
У протоколі повинно бути також зазначено:
- про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії;
- про технічні засоби та умови звукозапису;
- про відтворення звукозапису учасника слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису.
У разі відтворення звукозапису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії.
Якщо особа, яка проводить дізнання - дізнавач, слідчий, прокурор - застосовує таку слідчу дію, як очна ставка, то відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.
По закінченні досудового розслідування, якщо застосовувався звукозапис при провадженні слідчих дій, обвинуваченому та його захиснику відтворюється звукозапис, а в разі клопотання - і іншим учасникам процесу: потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та ін.
Фонограма слідчих дій в опечатаному вигляді зберігається при справі (ст. 85-1 КПК України).
Згідно із Законом № 2533-ІІІ від 21.06.2001 р. КПК України доповнено новою нормою (ст. 87-1), згідно з якою можливе повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів, яке здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції, в апеляційному суді або за ініціативою суду.
Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під його керівництвом інший працівник суду.
Про те, що з метою повного фіксування судового процесу застосовуються технічні засоби, а також дані про їх технічні характеристики, зазначаються в протоколі судового засідання. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, у якому щохвилинно зазначаються відомості про процесуальні дії, виконані на судовому засіданні.
Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу сторін чи за ініціативою суду.
Аудіокасета чи інший носій інформації, на якому зафіксовано судо-вий процес, зберігається при справі.
Як свідчить судова практика розгляду кримінальних справ місцевих судів, фіксування судового процесу технічними засобами з кожним роком збільшується, особливо по справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
При такому виді фіксування судового процесу втрата доказової інформації, на наш погляд, неможлива.


2. Задача
13 грудня під час обшуку житла підозрюваного Потапова М. С. було виявлено та вилучено мобільний телефон, який він 10 грудня відкрито викрав у Васіної С. М. на бульварі Шевченка м. Запоріжжя.
Завдання:
Визначити, до якого джерела доказів відноситься вказаний мобіль-ний телефон.
Який процесуальний порядок приєднання його до справи?
Скласти відповідний процесуальний документ.

Мобільний телефон, який Потапов М. С. 10 грудня відкрито викрав у Васіної С. М. на бульварі Шевченка м. Запоріжжя і який 13 грудня було знайдено під час обшуку його житла, належить до речових доказів, оскільки речові докази - це приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду предмети, що були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, тобто всі предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності обвинуваченого (ст. 78 КПК України).
Предмети, що можуть бути речовими доказами, виявляються при огляді місця події, обшуку, виїмці та провадженні деяких інших слідчих дій. Їх можуть також принести до слідчих органів, прокурора чи суду підозрюваний, обвинувачений, потерпілий та інші учасники процесу, будь-які громадяни.
Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду (ч. 1 ст. 79 КПК України).
Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, особа, яка провадить дізнання, слідчий здійснюють на місці вчинення цих дій, а якщо це неможливо - за місцем провадження в справі (ч. 5 ст. 191 КПК України).
Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, слідства і суду або передаються для зберігання відповідному підприємству, організації чи установі.
При передачі справи від одного органу дізнання чи досудового слідства до іншого, направленні справи прокурору чи суду, а також при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою.
В окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі (ст. 79 КПК України).

ПОСТАНОВА
про приєднання предмета до справи як речового доказу

м. Запоріжжя 13.12.2007 р.

Слідчий слідчого відділу Орджонікідзевського РВ УМВС України в м. Запоріжжі лейтенант міліції Морозов В. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 10623, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
встановив:
10.12.2007 р. близько 19 год. 30 хв. Потапов М. С. на бульварі Шевченка в м. Запоріжжі відкрито викрав у Васиної С. М. мобільний телефон. Під час обшуку в житлі підозрюваного Потапова М. С. 13.12.2007 р. було виявлено та вилучено мобільний телефон, який потерпіла Васина С. М. впізнала як такий, що був відкрито викрадений у неї 10.12.2007 р.
Беручи до уваги, що оглянутий 13.12.2007 р. мобільний телефон в цій справі є предметом, який був об'єктом злочинної дії, та керуючись статтями 78, 79 КПК України, -
постановив:
1. Приєднати до кримінальної справи № 10623 як речовий доказ: мобільний телефон чорного кольору Samsung SGH-C130, виробництва Південної Кореї, зі шкіряним ремінцем чорного кольору.
2. Речовий доказ: мобільний телефон чорного кольору Samsung SGH-C130, виробництва Південної Кореї, зі шкіряним ремінцем чорного кольору - передати на зберігання потерпілій Васиній С. М., відібравши від неї зобов'язання зберігати його до суду.

Слідчий
лейтенант міліції В. В. Морозов
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР в ред. від 11.12.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 01.10.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.
№ 1001-05 в ред. від 01.07.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Вапнярчук В. В. Зразки кримінально-процесуальних документів: Досудове слідство. - Харків: Видавець Вапнярчук Н. М., 2006. - 464 с.
5. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования в органах внутренних дел. - К.: Изд-во Киевского ун-та, 1987. - 300 с.
6. Коваленко Є. Г., Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 780 с.
7. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 632 с.
8. Коляда П. В. Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 206 с.
9. Кримінальний процес України: Підручник. - Харків: Консум, 2006. - 450 с.
10. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у криміналь-них справах: Навч. посібник. - 4-е вид., доп. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 256 с.
11. Рожнова В. В., Штанько О. Ф., Азаров Ю.І. Практикум зі складання кримінально-процесуальних документів (досудове провадження). - К.: Вид-во Паливода А. В., 2005. - 308 с.
12. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: На-вч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 1120 с.
13. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 480 с.