Кр розслідування незаконного виробництва, придбання наркотичних засобів, психотропних речовин без мети збуту

Контрольна робота
з дисципліни
"Організація розкриття та розслідування окремих видів злочинів"
на тему:
Організація розкриття і розслідування незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України)

ПЛАН

Вступ 3
1. Криміналістична характеристика злочинів, що стосуються незаконних дій з наркотиками 5
2. Розслідування злочинів про незаконні дії
з наркотичними засобами 12
2.1 Порушення кримінальної справи 12
2.2 Обставини, що підлягають встановленню у справах про незаконні дії з наркотичними засобами 14
2.3 Слідчі дії початкового та наступного етапів розслідування 17
Висновки 27
Список використаної літератури 28

ВСТУП
Наркоманія в Україні набула останніми роками катастрофічного поширення, що негативно відображається на здоров'ї населення. У КК України міститься 16 статей, які передбачають відповідальність за злочини, що стосуються розповсюдження наркотиків.
Ось деякі з них:
1. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів (ст. 305 КК України).
2. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308).
3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307).
4. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів (ст. 315).
5. Сіяння або вирощування снодійного маку чи конопель (ст. 310).
6. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316).
7. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів (ст. 317) та інші дії, передбачені в розділі XІІІ КК України, який так і називається "Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення".
Найчастіше порушують кримінальні справи за ст. 309 КК України, отож, у наданий контрольний роботі в основному буде розглянуто організацію розкриття і розслідування незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ,
ЩО СТОСУЮТЬСЯ НЕЗАКОННИХ ДІЙ З НАРКОТИКАМИ
Серед типових елементів криміналістичної характеристики злочинів, що стосуються незаконних дій з наркотичними засобами, доцільно розглядати такі:
1) предмет, знаряддя злочину;
2) узагальнені відомості про суб'єкти злочину;
3) відомості про типові способи вчинення злочинів, що стосуються незаконного обігу наркотичних засобів;
4) слідова картина тощо.
Злочини, скоєні незаконними діями з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами, посягають на здоров'я і життя людини. Вони створюють небезпеку для її біофізіологічного та психічного стану.
Перелік цих предметів і засобів наведено в Законі України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 р. № 60/95-ВР в ред. від 01.01.2008 р., частково в Законі України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15.02.1995 р. №62/95-ВР в ред. від 01.01.2008 р.
Окрім цього, всі ці предмети (крім аналогів) передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - Перелік), складеним відповідно до законодавства і міжнародних зобов'язань України і затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770 в ред. від 13.06.2006 р. Перелік налічує чотири таблиці (Таблиця І, ІІ, ІІІ, ІV), кожну з яких сформовано зі Списку №1 і Списку № 2, а Таблицю І - ще й зі Списку № 3. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, Списки № 1 і 2 Таблиці І), або обмежений, але щодо якого встановлено заходи контролю різної суворості.
У певних випадках знаряддям, в інших - предметом злочину є:
Наркотичні засоби (ст.ст. 305-309, 313-320 КК України) - це зачислені до Переліку речовини, вилучені з вільного обігу, споживання яких спричинюють психічне захворювання - наркоманію, в основі якого лежить нестримне прагнення індивіда до штучної стимуляції особливих "зон комфорту" у центральній нервовій системі.
Такі речовини природного чи синтетичного походження, препарати чи рослини становлять небезпеку для здоров'я населення у випадку зловживання ними, оскільки чинять стимулюючий, збуджуючий, гнітючий, галюциногенний вплив на центральну нервову систему людини.
Наркотичні засоби рослинного походження - похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики - це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (здебільшого кустарних, з різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та інші).
Психотропні речовини (ст. ст. 305-309, 313-314, 315, 317-320 КК України) - це зачислені до Переліку природні або синтетичні речовини, препарати, природні матеріали, що чинять стимулюючий чи депресивний вплив на центральну нервову систему людини і здатні спричинити стан залежності, порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки.
Такі речовини становлять небезпеку у випадку зловживання ними (вони перелічені у списках міжнародних конвенцій - Віденської конвенції про психотропні речовини 1971 р. і Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 p.).
До психотропних речовин зачислено мескалін, амфетамін, барбітал, дізепам, феназепам, ЛСД тощо.
Прекурсори наркотичних засобів і психотропних речовин (далі - прекурсори: ст. ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320 КК України) - це речовини та їх солі, які використовують під час виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, зачислених до Переліку: ацетон, етиловий ефір, соляна кислота, сірчана кислота, толуол.
Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин (ст. ст. 305-309, 313-315, 317, 320 КК України) - це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не зачислені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.
Зазвичай, виготовлення наркотиків-аналогів відбувається під час створення нового фармацевтичного препарату, щодо якого визначають і вивчають низку речовин, які мають подібні властивості, однак дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.
Снодійний мак і опій (ст. 310 КК України) - це різні сорти маку, які містять алкалоїди опіуму (морфін, кодеїн, тебаїн тощо). Поширеним є виготовлення макової соломки. Це зібрані будь-яким способом суцільні стебла і коробочки будь-якого снодійного маку (за винятком власне макового насіння) або подрібнені аж до порошкоподібного вигляду. Часто з макової соломки різними способами (наприклад, шляхом виокремлення наркотично активних алкалоїдів водою чи органічними розчинниками) отримують опій екстракційний в розчиненому, смолоподібному або твердому стані.
Коноплі (каннабіс) - поширені назви - посівні (звичайні, культурні), іноді індійські - однорічна рослина, в якій плодоносні та квітучі верхівки (суцвіття), пилок і смола містять тетрагідроканнабінол - наркотично активний алкалоїд (ст. 310 КК України). Наркотичні засоби конопляної групи - марихуана, гашиш, смола каннабісу, гашишне масло, усі ізомери тетрагідроканнабінолу.
За наркоманії відбувається деформування, а згодом і руйнування системи мотивацій, розрив соціальних зв'язків особистості, формується протиправна поведінка, що виявляється в готовності до вчинення будь-якого злочину задля придбання наркотичних засобів і прагненні прищепити навколишнім схильність до їх вживання.
Наркотичні засоби і психотропні речовини на український підпільний ринок потрапляють різним шляхом. Чимало з них виготовляють на спеціально організованих підпільних міні-заводах, створених у хімічних лабораторіях науково-дослідних закладів, вищих навчальних закладів, а також у приватних помешканнях. Значну частину викрадають із підприємств фармакологічної промисловості. Важливим джерелом надходження наркотиків на підпільний ринок є лікувальні заклади, де створюють необліковані запаси під виглядом списання препаратів із простроченими термінами придатності для вживання, а також шляхом підміни наркотиків іншими ліками. Значна кількість наркотиків потрапляє з аптек, для чого використовують підроблені медичні рецепти.
Останніми роками наркотики надходять контробандним шляхом з-за кордону, передусім із країн Середньої Азії, з Близького Сходу і навіть Північної Америки.
Злочини, що стосуються незаконного обігу наркотиків, здебільшого є груповими, організованими, вчиненими в умовах повної конспірації.
Злочинні угруповання здебільшого очолюють особи, раніше засуджені за посягання, зумовлені наркоманією. Ролі між учасниками угруповання чітко розподілені. Хтось відповідає за виробництво наркотичних засобів, хтось - за їх реалізацію, хтось виконуює роль кур'єрів. Дисципліна в таких групах буває доволі суворою, а осіб, запідозрених у можливому зв'язку з оперативним апаратом правоохоронних органів, зазвичай, жорстоко фізично знищують. Корпоративності наркоугруповань часто сприяє те, що їх створюють за національною чи родинною ознакою.
Способи (конкретні дії) щодо вчинення злочинів, зумовлених незаконним обігом наркотичних засобів різноманітні й залежать, здебільшого, від виду незаконних дій, що утворюють складний процес:
1) збір (висіювання, вирощування) наркотичних культур;
2) виготовлення шляхом одержання наркотику з маку, коноплі, коки, з медичних препаратів і хімічних речовин;
3) перевезення, пересилання, збут;
4) зберігання наркотичних засобів;
5) придбання наркотичних засобів шляхом крадіжки чи їх розкрадання медичними працівниками на переробних підприємствах, у медичних установах, в аптеках за підробленими рецептами;
6) купівля сировини чи готових наркотичних засобів у розкрадачів, незаконних власників посівів, реалізаторів;
7) введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин чи їхніх аналогів; публічне їх вживання;
8) схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів інших осіб;
9) організація чи утримання місць для протиправного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
10) "відмивання" доходів, отриманих від наркобізнесу тощо.
Виробництво та виготовлення наркотиків - системна і постійна діяльність щодо виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів з використанням механізмів, промислових ліній і комплексів, здійснювана професійно і на професійному обладнанні. Це також переробка, рафінування (очищення) з метою підвищення концентрації або наркотичного ефекту, вчинювана в домашніх чи лабораторних умовах, шляхом хімічних реакцій.
Придбання наркотиків - дії, скеровані на отримання наркотичних засобів або психотропних речовин у самого виробника чи інших осіб. Способи придбання - це крадіжки, пограбування і розбійні напади, розкрадання медичними працівниками з медичних установ і переробних підприємств, незаконне придбання в аптеках за підробленими рецептами і скуповування у незаконних власників посівів і збувальників, а також одержання наркотику шляхом обміну, дарування, частування, у рахунок боргу, шляхом вимагання. Важливо довести джерело придбання, щоб виявити всіх співучасників злочинної групи.
Зберігання - фактичні таємні чи відкриті дії щодо володіння наркотичними засобами або психотропними речовинами (при собі, в приміщенні, в тайнику чи інших місцях), у тім числі їх носіння.
Наркотик переважно зберігають у схованках, розташованих у таких місцях, де є сильний запах, що перебиває запах наркотика: у туалетах, вигрібних ямах, в упакуванні від парфумерії тощо.
Перевезення, пересилання - переміщення будь-яким транспортним засобом, по землі, воді або в повітрі наркотичного засобу чи психотропної речовини з одного пункта в інший; пересилання їх багажем або поштою.
На кожному із перелічених вище етапів (тобто після вчинення конкретних дій) злочинці залишають матеріальні сліди:
1) наркотик, сировину для його одержання, напівфабрикати;
2) сліди збирання: спеціальні ножі-шкребки; ємкості для збирання соку, який виділяється з голівок маку (глечики, бідони); бинти й марлю, що використовують для збирання опію, із плямами коричневого кольору; мішки для макової соломки, коноплі;
3) сліди кустарного виготовлення та зберігання наркотичних засобів: коричневий наліт на посуді (казанах, каструлях, горнятах, ложках); частинки наркотику на дошках, клейонках, столах, ганчірках; залишки рідини темно-бурого кольору, залишки хімічних речовин; наявність медичної і технічної літератури з описом процесів виготовлення наркотиків;
4) сліди споживання: папіроси й сигарети з марихуаною (гашишем); голки, шприци, виварені бинти, марля, вата, спеціальні трубки для паління;
5) мікросліди на упакуванні, що використовується для збереження, переміщення та збуту: на поліетиленових мішечках, банках, сумках, транспортних засобах;
6) сліди крадіжок: сліди злому, проникнення, залишене упакування від наркотичних засобів та ін.;
7) сліди незаконного одержання наркотику в аптеках: підроблені рецепти, підроблені документи з обліку та збереження рецептів;
8) сліди створення резерву для розкрадання в медичних закладах та установах: сфальсифіковані документи щодо видачі, розходу та обліку наркотичних лікарських препаратів;
9) сліди "відмивання" грошей від наркобізнесу: необгрунтовані банківські проводки, фальшиві бухгалтерські документи.
Окрім того, сліди незаконних дій з наркотиками можна виявити і на людині: сліди ін'єкцій на руках, частинки наркотичного засобу на долонях, під нігтями, на поверхні одягу, у кишенях.
Виробництво саморобних наркотиків, що мають специфічний запах, вимагає ізольованого місця виготовлення та спеціального упакування, що не пропускає запаху, чи переховування поруч з іншим, значно сильнішим запахом (наприклад, від парфумерних товарів).
Коли відбуваються крадіжки наркотичних засобів у медичних закладах, злочинці прагнуть знищити упакування, залишки котрого можуть свідчити про вчинений злочин. Виготовлення саморобних (кустарних) медичних препаратів (ефедрона та інших речовин) вимагає спеціальної сировини, виявлення якої також сприяє розкриттю злочину.
Розкрадання наркотиків здійснюють матеріально відповідальні та інші службові особи, які залишають сліди у документах з обліку, зберігання, відпуску, використання наркотичних засобів, на бланках рецептів та виписаних рецептах хворим.
Рослини, з яких виготовляють саморобні наркотики - опійний і маслинний мак, різні види коноплі - ростуть у відповідних регіонах країни.
Встановлення зв'язків запідозрених осіб (наркоманів, скупників наркотичної сировини) з мешканцями цих регіонів допомагає конструюванню версій про ймовірних учасників - спільників злочинних груп.
Використовуються також зв'язки злочинців зі співучасниками - працівниками медичних установ.
Типовими криміналістичними ознаками цього виду злочинів є описані матеріальні сліди, зростання кількості наркоманів у певних мікрорайонах, виявлення притону, наркотиків, порушення правил обігу наркотичних засобів з боку медичного персоналу, передусім з боку осіб, що відповідають за їхнє дотримання.
2. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРО НЕЗАКОННІ ДІЇ
З НАРКОТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ
2.1 Порушення кримінальної справи
Кримінальні справи щодо незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин порушують за різних ситуацій.
Наприклад, за виявлення таких предметів під час огляду авіапасажирів чи інших громадян, яких запідозрили працівники міліції, що несуть патрульну службу, охороняють якісь важливі об'єкти (метро, вокзали тощо).
Приводом слугує рапорт цих працівників правоохоронних органів. Інколи кримінальні справи порушують за заявами родичів наркоманів, працівників аптек, які виявили підроблені рецепти на отримання наркотичних засобів, представників підприємств та організацій, на яких виявлено підпільні лабораторії з виробництва наркотиків або виявлені факти крадіжок продукції - ліків, що містять наркотичні засоби чи сильнодіючі препарати.
Порушують кримінальні справи також за заявами засобів масової інформації (газет, радіо, телебачення), в яких містяться дані про наркопритони, нелегальні посіви коноплі, опійного маку, канали надходження наркотиків у країну або конкретний регіон, а також інші відомості, що стосуються незаконного обігу наркотиків.
Втім, зазвичай, кримінальні справи порушують за матеріалами оперативних розробок, під час яких визначають угруповання, що займаються наркобізнесом. Тоді оперативні працівники надають слідчому зібрану інформацію, на основі якої й вирішується питання щодо порушення кримінальної справи й початок розслідування (а досудове розслідування у таких справах здійснюють слідчі органів внутрішніх справ, за винятком справ про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, оскільки такі справи розслідують слідчі СБУ).
Підставою щодо порушення справ цієї категорії є, як правило, достовірні й достатні факти затримання особи з наркотичним засобом під час його придбання чи перевезення, а також під час митного огляду чи огляду речей в адміністративно затриманих осіб.
Факт виявлення наркотичних засобів у жилому і виробничому приміщеннях, у спецкомендатурі, медвитверезнику, у поштових відправленнях та ін. у розмірах, що перевищують кількість, за яку передбачено адміністративну відповідальність, також є достатньою підставою для прийняття відповідного рішення.
2.2 Обставини, що підлягають встановленню у справах
про незаконні дії з наркотичними засобами
Встановленню підлягають такі обставини.
1. Способи виготовлення, придбання, збереження, перевезення, пересилання і збуту наркотичних засобів тощо.
2. Час вчинення усіх епізодів злочинної діяльності, що обчислюють днями, годинами, іноді місяцями і навіть роками, залежно від кількості епізодів та їх однорідності (взаємозв'язку), а також місце їх вчинення.
3. Вигляд, точне найменування, кількість, вартість наркотичного засобу під час його купівлі і продажу. У законі жодних кількісних показників не називають, вжито лише термін "у значних розмірах".
Під час визначення розміру практика наразі керується Таблицею Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ, в якій у майже 60-ти найменуваннях наркотиків зазначено їх конкретні розміри, які можна розглядати як невеликі, великі та особливо великі. Наприклад, партію маріухани вагою до 100 г вважають невеликою, від 100 до 500 г - великою, а понад 500 г - особливо великою; дозу героїну вагою до 5 мг вже вважають великим розміром, понад 5 мг - особливо великим.
Встановлення цих обставин допомагає не лише оцінити дії обвинувачуваного, але й визначити джерело походження сировини, напівфабрикатів, готового наркотику, канали збуту. Ці дані сприяють активізації пошуку цінностей, грошей у злочинців, усіх учасників організованої групи, допомагають суду конкретизувати міру покарання.
4. Канали надходження наркотику. Встановлення каналів надходження наркотику вимагає відповіді на питання про те, звідки він надходить і від кого. В Україну наркотики надходять із Російської Федерації, середньоазіатських та інших країн. Особи, які постачають наркотики, - це збирачі, перепродувачі, виробники, викрадачі.
5. Канали збуту. Каналами збуту є наркомани, виробники, перепродувачі, притони, армія, виправно-трудові, медичні установи, ринки.
6. Учасники злочинної групи і роль кожного у злочинній діяльності: у виготовленні, збуті, постачанні сировини, наданні порад, засобів та ін. Важливо визначити роль кожного в організованій групі з певною ієрархією, розподілом ролей, чітко визначеною часткою прибутку кожного, відповідальністю, функціями прикриття злочинної діяльності.
7. Частка вини кожного обвинуваченого у скоєнні злочину, мотиви і мета поведінки і версії захисту.
Доказування злого наміру створює іноді певні труднощі, отож необхідно довести, що особа усвідомлювала незаконність своїх дій і ту обставину, що вони вчинені з наркотичними засобами (а не з іншими речовинами), і переслідувала (чи не переслідувала) мету збуту.
Обвинувачені у свій захист висувають, здебільшого, такі версії:
- наркотик підкинули ("підсунули");
- вони вперше його бачать і не знають, звідкіля він з'явився;
- обвинуваченого почастували цигаркою, проте він не здогадувався, що в ній наркотик;
- він знайшов пакет у громадському місці й не встиг з'ясувати до затримання, що у ньому знаходиться;
- виготовив розчин для лікування і не знав, що в ньому наркотик;
- приймав наркотик як ліки від важкої хвороби та ін.
Важливо вчасно врахувати такі захисні версії, зачисливши їх до плану розслідування, і перевірити.
8. Дані щодо особи кожного обвинуваченого, у тому числі з'ясувати характеризуючі його відомості (чи притягався раніше до кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотиків, інші попередні судимості; яку роль відіграв у складі наркогрупи; чи є обвинувачений наркоманом, потребує чи не потребує примусового лікування; чи ставить себе і свою сім'ю у важке матеріальне становище; чи варто ставити питання щодо обмеження особи у дієздатності тощо).
9. Характер і розмір шкоди, заподіяної, наприклад, у ході крадіжки наркотиків або сировини для їх виготовлення тощо. Інколи доволі непросто визначити характер і розмір шкоди за наслідками конкретного злочину, що стосується наркотичних засобів.
Їх доказування можливе шляхом:
- встановлення кількості наркоманів, котрі користувались наркотиками, які збував обвинувачений;
- часу, протягом якого ці люди не працювали і лікувались за державний кошт;
- вартості лікування і пошкодженого державного чи приватного майна.
Слідчому необхідно вжити усіх можливих заходів щодо відшкодування завданих збитків і забезпечення виконання можливого цивільного позову.
10. Причини злочину та умови, що сприяли його вчиненню. Встановлюючи причини злочину, слідчий з'ясовує, як в обвинуваченого формувалась антисоціальна установка і які обставини сприяли її прояву, вчиненню конкретного злочину.
11. Інші злочини, взаємозв'язані з тим, що розслідують: схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів; викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів тощо чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; організація чи утримання місць для незаконного вживання, виробництва, виготовлення наркотичних засобів тощо.
2.3 Слідчі дії початкового та наступного етапів розслідування
Первинні слідчі дії залежать від існуючої слідчої ситуації.
1. За умови, коли повідомлення про незаконний обіг наркотиків надходять із засобів масової інформації, закладів чи організацій, від родичів наркоманів чи інших громадян, порушенню кримінальної справи, зазвичай, передує попередня (дослідча) перевірка з метою встановлення ознак злочину. За умови виявлення таких:
а) приймають рішення щодо порушення кримінальної справи;
б) допитують заявників, інших громадян, яким відома будь-яка інформація, що стосується розслідуваної події;
в) виконують інші слідчі дії початкового етапу розслідування, що стосуються закріплення первинних доказів вини та ін.
2. За ситуації, коли речовини, схожі на наркотики, виявлено під час митного огляду чи огляду багажу, перед посадкою в літак тощо, тоді запідозрених осіб, зазвичай, супроводжують в міліцію для вирішення питання щодо їхнього затримання.
Інколи сумнівні, підозрілі речовини піддають попередньому дослідженню із використанням набору реактивів "Політест". Вони позитивно реагують на найпоширеніші наркотики: коноплю, гашиш, марихуану, опій-сирець, соломку маку, морфін, кодеїн, героїн, промедол, барбітурати, кокаїн, ефедрин, амфетаміни, ЛСД.
Коли реакція позитивна, порушують кримінальну справу, а особу, у котрої вилучено наркотичну речовину, затримують, здійснюють інші слідчі дії. Попереднє виконане дослідження виявлених засобів з допомогою реактивів "Політест", зазвичай, не виключає необхідності виконання хімічної експертизи.
3. За ситуації, коли кримінальну справу порушують за матеріалами оперативного напрацювання, буває наперед відомо про склад злочинного наркоугруповання, способи придбання і збуту наркотиків, час їх реалізації, інші дані, що мають важливе значення для планування та виконання первинних слідчих дій. Зазвичай, у такій ситуації розслідування розпочинають затриманням із речовими доказами.
Оскільки від членів наркогруп завжди можна очікувати озброєного опору, до їх затримання необхідно ретельно готуватись.
До складу СОГ необхідно зачислити співробітників спецпідрозділів, що володіють досвідом затримання озброєних злочинців і мають для цього необхідні спецзасоби.
Важливо також запланувати участь спєціаліста-криміналіста, який фіксуватиме процес затримання відеозаписом, надасть слідчому допомогу у використанні пошукової техніки, й під час попереднього дослідження об'єктів, виявлених унаслідок затримання та здійснення особистого обшуку.
Оскільки під час розслідування і в суді злочинці здебільшого стверджують, що наркотики підкинули в момент затримання працівники міліції, необхідно завчасно продумати участь понятих, котрі згодом, за необхідності, можуть спростувати такі твердження обвинувачених (підсудних).
=== Особистий обшук і одержання зразків для порівняльного чи іншого майбутнього дослідження===
За найрозповсюдженішої ситуації, коли відбулося затримання злочинців з речовими доказами, провадять їх ретельний особистий обшук: оглядають вміст кишень, прощупують, за необхідності і розпорюють шви, бортики піджаків і пальто, прокладку головного убору; відшукують тайники також у взутті, білизні.
Із допомогою лікаря обстежують тіло особи. Коли є підстави до припущення, що на одязі затриманої особи можуть бути частинки наркотичної речовини, його вилучають, упаковують у целофанові мішечки і скеровують на хімічну експертизу.
У кожному випадку в протоколі обшуку в усіх подробицях описують вилучене:
1) наркотичні засоби (їх вигляд, консистенція);
2) найменування (коли воно відоме);
3) упакування;
4) вага (або обсяг);
5) пристосування для виготовлення наркотичних засобів, їх транспортування, зберігання.
Зазначають також: якою вагою зважували наркотик; хто виконував зважування.
Після цього вилучені наркотичні засоби упаковують, опечатують і зазначають необхідну інформацію на пакеті тощо.
Зразки для майбутнього визначення можливого наркотичного сп'яніння затриманої особи отримують унаслідок змивання з губ і рота, за зразками крові, сечі, слини. Для доказування того, що особа вчиняла певні дії з наркотиками, роблять зіскрібки і змиви з долонь, вилучають піднігтьовий уміст, зрізи нігтів. Зразки упаковують в окремі пробірки. У пробірку упаковують і контрольний зразок вати чи бинта, за допомогою котрих зроблено змиви.
=== Освідування затриманого===
В обов'язковому порядку, затвердженому наказом місцевих органів управління охорони здоров'я за узгодженням з органами внутрішніх справ, здійснюють наркологічне освідування затриманого.
Головним завданням цієї слідчої дії є виявлення та фіксація на тілі підозрюваної особи слідів вживання наркотиків, наприклад, від голок шприців. За умови виявлення таких слідів з'ясовують питання щодо наявності в особи наркотичної залежності.
=== Обшук===
За наявності законних підстав, із додержанням встановленої процедури провадять обшуки у приміщеннях (жилих і нежилих), у яких мешкали чи з інших причин перебували затримані.
Рекомендовано під час таких обшуків використовувати пошуковий прилад "Жасмін", який реагує на приховані об'ємисті тайники "порожнини" - місця збереження наркотичних засобів, валюти, коштовностей, зброї.
Пошуковий прилад "Іріс-Е" дає змогу ефективно обстежувати стіни будинків, підсобні приміщення, присадибні ділянки, де також можуть знаходитись тайники. До здійснення обшуків рекомендують залучати фахівців з наркотичних засобів (співробітників НДЕКЦ УВС, хімічних лабораторій, сільськогосподарських установ).
Можливе залучення собак, тренованих на виявлення наркотиків.
Метою обшуків є виявлення:
1) сировини, яку використано з метою виготовлення наркотичних засобів (головної та додаткової);
2) готового наркотичного засобу;
3) предметів і пристосувань, на яких могли залишитися сліди наркотичних засобів (ножиці, м'ясорубки, кавомолки тощо);
4) записних книжок, записів, фотографій, телеграм із зазначенням імен, прізвищ, кличок, адрес співучасників;
5) квитанцій грошових і поштових переказів;
6) квитків на залізничний, повітряний і водний транспорт, багажних квитанцій; грошей, цінностей, ощадкнижок, чекових книжок.
Виконуючи обшук, слідчий передбачає, що наркотичні засоби можна замаскувати у схованках, зроблених у хлібі, олії, копченій рибі, банках з консервами, варенням; у дуплах дерев, будиночках для птахів, у туалетах тощо.
Під час підготовки до обшуку необхідно взяти набір для експрес-аналізу, скляні банки з притертими корками (чи інше упакування), вагу і набір важок.
=== Огляд===
Важливе значення має огляд місця виконання затримання, що дає змогу знайти сліди взуття, розсипаний наркотик, розірвані клаптики від упаковки з-під наркотиків, мішечки, сумки, інші предмети, схованки.
Під час огляду необхідно з'ясувати, що є предметом чи речовиною, які потрапили в поле зору слідчого у зв'язку зі справою. Якщо це соломка, плитки, порошок кустарного виготовлення, визначають їх запах, колір, форму, кількість (зважування обов'язкове).
З допомогою лупи встановлюють домішки зернин рослин і сторонніх частинок.
Під час огляду приладів, що могли застосовуватись для подрібнення стеблин наркомістких рослин, візуально або під лупою на їх ріжучих частинах намагаються виявити темну маслянисту масу, котра засвідчуватиме використання цих предметів для перероблення рослин маку і коноплі.
Коли оглядають речовину заводського виготовлення у фірмовій упаковці, то з допомогою лупи ретельно досліджують, чи не відкривали упаковку, перевіряють її вміст (таблетки, ампули, порошок). Якщо їх виявлено розсипом, то обов'язковим є їхній перелік і фіксація наявних на них написів.
Під час огляду соломки, плиток і порошку із коноплі чи маку, а також будь-яких інших сумнівних порошків і таблеток, коли немає переконаності щодо відсутності у їхньому складі наркотично активних алкалоїдів, використовують набір реактивів "Політест" або інші аналогічні препарати чи прилади, якими оснащено правоохоронні органи України.
Об'єкти, які оглядають, необхідно фотографувати, використовуючи продовжувальні кільця, що даватиме змогу добре розгледіти на фотозображенні наявні на упаковці та таблетках написи, малюнки, фірмові знаки тощо.
У протоколі огляду детально описують місце виявлення об'єкта, спосіб його упакування та пакувальний матеріал; зовнішній вигляд, колір, запах, вагу, кількість упаковок і надписи на них; зазначають фірму-виготовника, дату виготовлення, інші позначення і цифри; фіксують, чи виконувалось попереднє дослідження цих об’єктів та їх результати, факт застосування фотографування, способи упакування тощо.
=== Призначення та проведення експертиз===
Виявлені речовини піддають експрес-аналізу, а згодом призначають криміналістичну експертизу наркотичного засобу. За допомогою цієї експертизи встановлюють:
1) чи є вилучена речовина наркотичною тощо, якого вона виду;
2) який вміст наркотичного засобу в сумішах і розчинах;
3) чи є сліди наркотику на наданих експерту предметах;
4) до якого виду зачислено скеровані на експертизу рослини і чи містять вони наркотик; чи утворювали речовини єдине ціле (одну масу);
5) чи мають вилучені речовини загальне джерело походження за способом (технологією) виготовлення, умовами зберігання, за використаною вихідною сировиною, місцезростанням рослинної сировини;
6) коли виготовлено наркотичні засоби;
7) як довго вони зберігались;
8) де й у чому їх зберігали чи перевозили;
9) яким способом виготовлено наркотичний засіб.
Можна призначати також почеркознавчі експертизи, якщо до справи долучено підроблені рецепти або переписку між учасниками наркогрупи щодо придбання, пересилання чи реалізації наркотиків. У випадку виявлення на пакувальних матеріалах (коробках, ампулах, алюмінієвій фользі тощо) відбитків пальців рук призначають дактилоскопічну експертизу. Такі експертизи провадять спеціалісти НДЕКЦ УВС та експертних установ Міністерства юстиції.
Здійснюють також наркологічну експертизу обвинуваченого, яка визначає:
а) наявність чи відсутність у момент його затримання стану наркотичного сп'яніння (чи впливу наркотику);
б) чи перебуває він у конкретний момент в стані наркотичного голоду, чи вживав раніше наркотичні засоби і чи потребує примусового лікування;
в) якщо потребує, то чи немає медичних протипоказань до цього.
Здебільшого у таких справах (передусім у випадку, коли їх порушено за матеріалами оперативного напрацювання і до справи долучено аудіо- та відеокасети) призначають фонографічну (фоноскопічну) експертизу з метою ідентифікації підозрюваних і обвинувачених за голосом, а також фотопортретну експертизу - для ототожнення особи за ознаками зовнішності. Залежно від конкретних обставин у таких справах призначають і виконують й інші види судових експертиз.
=== Допит підозрюваного===
Зібравши максимально можливі на відповідний період розслідування необхідні дані щодо досліджуваної події, слідчий розпочинає допит підозрюваного. Характер підготовки до такого допиту залежить від конкретних обставин справи. Якщо кримінальна справа виникла унаслідок реалізації оперативних матеріалів, тоді, зазвичай, слідчий володіє достатньою інформацією щодо особи підозрюваного, його ролі у злочинному наркоугрупованні, колишніх судимостях, зв'язках, результатах обшуків тощо. У таких випадках слідчий має змогу належно підготуватись до допиту, визначити коло питань, продумати тактичні прийоми, що сприятимуть отриманню правдивих показань.
Якщо у справі проходить декілька підозрюваних, тоді спочатку допитують другорядних учасників, котрі можуть дати правдиві показання, з допомогою яких можна буде викрити й організаторів (керівників) злочинного наркоугруповання. Передусім підозрюваним варто роз'яснити зміст ч. 4 ст. 307 і ч. 4 ст. 309 КК України, де зазначено, що особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їхні аналоги і вказала джерело їхнього придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їхнім незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання.
Під час допиту затриманого після вільної розповіді про обставини затримання обов'язково з'ясовують специфічні питання:
1) чи вживає затриманий наркотики, які, з якого часу, у яких дозах, якими способами; хто показав і навчив споживанню, виготовленню; продав, безоплатно дав пристосування, відповідне устаткування чи упакування;
2) хто ще знає такі ж способи і користується ними;
3) коли, де, у кого купляв чи іншим способом одержував наркотик, за які суми; чи знайомі йому ці особи, як з ними познайомився; якщо незнайомі, як відшукував їх, впізнавав;
4) з якого часу підозрюваний є учасником злочинного угруповання, як був до нього залучений і яку роль виконував; яку мав матеріальну винагороду;
5) хто очолював наркогрупу; у чому проявлялось керівництво; з якого ч