КР задачі

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Кримінальне право"
Задача № 1
Кочетков, раніше неодноразово судимий за крадіжки, після звільнення з місця позбавлення волі залишився мешкати у селищі Василівка. Там він познайомився з 15-річним Новиковим та 13-річним Мироновим, давав їм гроші, неодноразово спільно вживали спиртні напої, розповідав їм про своє кримінальне минуле, а потім схилив їх до вчинення квартирних крадіжок, вказував необхідні адреси. Новиков та Миронов вчинили 10 квартирних крадіжок.
Кваліфікуйте дії винних.

Розв'язання:
І. Миронов.
13-річний Миронов не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки малолітні особи віком до 14 років не можуть бути суб'єктом злочину (ст. 22 КК України).
ІІ. Новиков
Формула кваліфікації злочину:
Крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло – ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
Об'єкт злочину:
Приватна власність громадян.
Предмет злочину:
Чуже майно.
Об'єктивна сторона злочину:
1) суспільно небезпечне діяння:
Протиправне заволодіння чужим майном;
2) суспільно небезпечні наслідки:
Матеріальні збитки, яких зазнали особи, що постраждали від крадіжок;
3) причинний зв'язок:
Саме дії Новикова разом з Мироновим щодо протиправного заволодіння чужим майном за участю Кочеткова, який надавав їм необхідні адреси, мали наслідком завдання матеріальних збитків потерпілим;
4) спосіб вчинення злочину:
Проникнення у квартири громадян.
5) момент закінчення злочину:
Злочин визнається закінченим з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо);
6) конструкція складу злочину:
Злочин з матеріальним складом.
Суб'єкт злочину:
Осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину:
– вина: прямий умисел;
– мотив: корисливий;
– мета: одержання матеріальної вигоди.
Кваліфікуючі ознаки:
ч. 2 ст. 186 КК України – крадіжка вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 185 КК України – крадіжка, поєднана з проникненням у житло.
ІІІ. Кочетков
Підлягає кримінальній відповідальності за ч. 5 ст. 27 КК України як співучасник (пособник) крадіжки та ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України – крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, а також за ст. 304 КК України – втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та пияцтво.
Оскільки характеристика крадіжки надана вище стосовно Новикова, проаналізуємо злочин, відповідальність за який передбачена ст. 304 КК України.
Формула кваліфікації злочину:
Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та пияцтво – ст. 304 КК України.
Об'єкт злочину:
Моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління.
Потерпілі:
Неповнолітні Новиков та Миронов.
Об'єктивна сторона злочину:
– втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та пияцтво;
Спосіб вчинення злочину:
– вплив на свідомість неповнолітніх завдяки переконуванню в доцільності, вигідності певної поведінки.
Момент закінчення злочину:
Злочин визнається закінченим з моменту втягнення неповнолітніх у вчинення хоча б одного злочину та залучення до вживання алкоголю хоча б у кількох епізодах протягом одного дня.
Конструкція складу злочину:
Злочин з формальним складом.
Суб'єкт злочину:
Осудна особа, яка досягла 18-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину:
– вина: прямий умисел;
– мотив: корисливий;
– мета: використання неповнолітніх у своїх інтересах.

3aдача № 2
Симoненка затримали як підозрюваного у вчиненні грабежу. Від дачі показань він відмовився. З метою примусити його говорити працівник, що проводив дізнання, застосував до нього насильство, заподіявши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.
Дайте правову оцінку діям винних.

Розв'язання:
І. Симоненко був затриманий як підозрюваний у вчиненні грабежу, тому його винність ще треба доказати. Відмова від показань з боку Симоненка не тягне кримінальної відповідальності, оскільки згідно зі ст. 385 КК України карається тільки відмова свідка від давання показань.
ІІ. Особа, яка проводила дізнання
Формула кваліфікації злочину:
Примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання, поєднане із застосуванням насильства, – ч. 2 ст. 373 КК України.
Безпосередній об'єкт злочину:
Правосуддя в частині забезпечення доведеності вини, а також конституційне право людини на те, що її обвинувачення не буде грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Додатковий факультативний об'єкт злочину:
Здоров'я, воля, честь и гідність особи.
Потерпілий:
Підозрюваний Симоненко – особа, яка згідно з КПК України має дати показання при допиті під час дізнання.
Об'єктивна сторона злочину:
Примушування давати показання при допиті.
Спосіб вчинення злочину:
– незаконні дії, поєднані з насильством.
Момент закінчення злочину:
Злочин визнається закінченим з моменту вчинення незаконних дій, поєднаних з насильством, – нанесенням легких тілесних ушкоджень.
Конструкція складу злочину:
Злочин з формальним складом.
Суб'єкт злочину (спеціальний):
Особа, яка проводить дізнання.
Суб'єктивна сторона злочину:
– вина: прямий умисел;
– мотив: корисливий;
– мета: отримати показання, потрібні дізнавачу.
Кваліфікуючі ознаки:
Примушування давати показання, поєднане із застосуванням насильства, – ч. 2 ст. 373 КК України.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. №254к96-ВР в ред. від 04.02.2011 р. //http://zakon.rada.gov.ua.
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ в ред. від 05.05.2011 р. //http://zakon.rada.gov.ua.
3. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред.
М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2007. – 690 с.
4. Кудрявцев В. Н, Общая теория квалификации. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрист, 2001. – 302 с.
5. Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений. – М.: Юрид. лит., 1984. – 256 с.
6. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: Атіка, 2005. – 1064 с.
8. Хавронюк М. І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.