Завдання по кримінальному праву 2.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Кримінальне право"
Задача 1
Кримський з метою заволодіння автомашиною ГАЗ-24 "Волга", що належала львівській геологорозвідувальній експедиції, вчинив напад на водія цієї машини Титла, під час якого мисливським ножем (він постійно носив його з собою, хоч і не був мисливцем) завдав сім ударів у шию і спину. Від одержаних ушкоджень Титло через кілька днів помер. Підробивши дорожнього листа, Кримський намагався перегнати автомашину в іншу область, але був затриманий.

Кваліфікація дій Кримського
1. З метою заволодіння автомобілем ГАЗ-24 "Волга", яка належала львівській геологорозвідувальній експедиції, Кримський вчинив напад на водія цієї машини Титла, під час якого мисливським ножем завдав йому сім ударів у шию і спину. Від одержаних ушкоджень Титло через кілька днів помер.
Кримський вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, поєднане із насильством, що є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, - ч. 3 ст. 289 КК.
Відповідно до примітки ст. 289 КК під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача, всупереч їх волі.
Заволодіння може здійснюватися таємно або відкрито і має протиправний характер (це означає, що винний не має права на використання транспортного засобу для поїздки на ньому).
Суб'єктивна сторона злочину виражається лише у прямому умислі.
Як зазначається у п. 12 ПВСУ "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" від 25.12.1992 р. № 12 в ред. від 03.12.1997 р., заподіяння в процесі заволодіння транспортним засобом тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, слід також додатково кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК - умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.
2. Кримський вдарив Титла мисливським ножем. Цей ніж він постійно носив з собою, хоч і не був мисливцем.
Кримський незаконно поводився з холодною зброєю - ч. 2 ст. 263 КК.
Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК, - кинджали, фінські ножі, кастети чи інша холодна зброя. До холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м'язової сили людини або дії механічного пристрою.
Отже, мисливський ніж є холодною зброєю.
Носіння - це дія з переміщення зазначених предметів, їх транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Кримський постійно носив ніж з собою.
Злочин має місце лише за умови, що носіння вчинюється без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконним. Кримський не був мисливцем, таким чином не мав передбаченого законом дозволу на носіння мисливського ножа.
3. Підробивши дорожнього листа, Кримський намагався перегнати автомашину в іншу область.
Ці дії Кримського належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 358 КК - підроблення документів та їх використання.
Предмет злочину: посвідчення та інші документи, які видаються чи посвідчуються державними або громадськими підприємствами, установами, організаціями, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором, іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи. Документи повинні надавати права або звільняти від обов'язків.
Дорожний лист мав бути посвідченим львівською геологорозвідувальною експедицією. Цей документ надава Кримському право користатися автомобілем, який належав експедиції.
Підробленим визнається бездоганний з гпогляду форми документ, зміст якого є неправдивим.


Задача 2
Нетверезий Сурилін з метою згвалтування зайшов у квартиру односельчанки Дудник. Скориставшись тим, що Дудник була у стані сп'яніння, а також своєю фізичною перевагою, Сурилін насильно вступив з нею у статевий зв'язок. Коли ображена насильством потерпіла пригрозила, що заявить в органи міліції, він злякався і завдав їй тілесних ушкоджень, від яких Дудник померла.

Кваліфікація дій Суриліна
Сурилін вчинив згвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, що спричинило особливо тяжкі наслідки, - ч. 4 ст. 152 КК.
Згвалтування (ст. 152 КК) визначається законом як статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Статеві зносини при згвалтуванні відбуваються всупереч волі потерпілої особи. Внаслідок застосування фізичного насильства воля потерпілої особи пригнічується, а при використанні безпорадного стану така воля ігнорується.
Дудник перебувала у стані сп'яніння, який також може бути визнаний безпорадним, якщо потерпіла не усвідомлювала оточуючу обстановку або була позбавлена фізичної можливості протидіяти гвалтивнікові.
Фізичне насильство як ознака об'єктивної сторони згвалтування - це фізичне подолання опору, який чинить потерпіла особа, або очікуваного опору, який зумовлений небажанням вступити з винним у статевий зв'язок. Фізичне насильство має бути таким, щоб перебороти дійсний, а не вигаданий (удаваний) опір жінки. Злочинець може застосувати фізичну силу, різні предмети або навіть зброю, щоб зшамати опір. Він може намагатися зв'язати потерпілу, завдати побої, тілесні ушкодження різної тяжкості, удари тощо.
Згвалтування, пов'язане із вбивством, кваліфікується не лише за ч. 4 ст. 152 КК, але й за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК - умисне вбивство, поєднане із згвалтуванням.
Умисел Сурілина на вбивство Дудник є очевидним - коли ображена насильством потерпіла пригрозила Сурілину, що заявить про те, що сталося, в органи міліції, він злякався і одразу після статевого акту завдав їй тілесних ушкоджень, від яких Дудник померла.


Задача З
Ткаченко часто бував у Шевцової вдома. Одного разу вони разом поїхали до лісу збірати гриби, причому Ткаченко захопив з собою молоток і ніж, Знаючи, що Шевцова має грошові заощадження. Ткаченко з метою заволодіння ними вбив її, завдавши трьох ран молотком і дванадцять ножем, взяв у вбитої ключі, повернувся в селище і викрав з квартири потерпілої 9800 грн. і пляшку коньяку.

Кваліфікація дій Ткаченка
Перш за все, Ткаченко вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів і з особливою жорстокістю - п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК.
Ткаченко готувався до злочину: коли він і Шевцова разом поїхали до лісу збірати гриби, Ткаченко захопив із собою молоток і ніж, Знаючи, що Шевцова має грошові заощадження, Ткаченко з метою заволодіння ними вбив її, завдавши трьох ран молотком і дванадцять ножем.
Як випливає із п. 8 ПВСУ "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я людини" від 07.02.2003 р. № 2, умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
Ткаченко завдав Шевцовій трьох ран молотком і дванадцять ножем.
Відповідно до п. 10 ПВСУ "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я людини" від 07.02.2003 р. № 2 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди.
При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.
Ткаченко вбив Шевцову, бажаючи заволодіти її грошима, тобто саме із корисливих мотивів.
Крім того, Ткаченко вчинив крадіжку, поєднану з проникненням у житло Шевцової, - ч. 3 ст. 185 КК.
Під проникненнялм у житло розуміється незаконне вторгнення до нього будь-яким способом - із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання (за допомогою ключів). Втім, обов'язковою його ознакою є незаконність - із метою крадіжки.
Крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілому, визначається за сукупності двох умов: матеріального становища потерпілого та розміру збитку на суму від стадо двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 2 до ст. 185 КК). Тому, якщо спричинена шкода відповідає розміру від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але матеріальний стан потерпілого такий, що для нього ця шкода не є значною, крадіжка не може визнаватися такою, що спричинила значну шкоду.
Ткаченко викрав у Шевцової значну суму грошей - 9800 грн., проте щоб з'ясувати, чи була цим завдана значна матеріальна шкода потерпілій, необхідно встановити матеріальний стан Шевцової (на підставі оцінки заробітної плати, інших доходів, кількості членів сім'ї, наявності дітей або хворих тощо).


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР в ред. від 25.06.2008 р. //http://zakon.rada/gov.ua
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341 в ред. від 15.10.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. № 2 //http://zakon.rada.gov.ua
4. Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 р. № 12 в ред. від 03.12.1997 р. //http://zakon.rada.gov.ua
5. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів. - 2-е вид. - К.: Атіка, 2002. - 642 с.
6. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник /
За ред. М.І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - К.: Юридична думка, 2004. - 656 с.
7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 липня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Атіка, 2005. - 1102 с.
8. Уголовное право: Особенная часть: Учебник / Отв. ред. И. Я. Козаченко, З. К. Незнамова, Г. П. Новоселов. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 756 с.