Кр 1. Органи управління митною справою 2. Порядок оформлення транспортних засобів, які ввозяться громадянами з-за кордону

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Митне право"

ЗМІСТ

1. Органи управління митною справою 3
2. Порядок і особливості оформлення транспортних засобів,
які ввозяться громадянами з-за кордону 14
Список використаної літератури 23
1. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ МИТНОЮ СПРАВОЮ

Відповідно до частини 1 ст. 3 Митного кодексу України (надалі - МКУ) митною справою є порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та стягненням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України.
Згідно зі статтею 2 МКУ митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.
Митну політику в цілому можна визначити як систему політико-правових, економічних, організаційних та інших широкомасштабних заходів, націлених на реалізацію і захист внутрішньо- та зовнішньоекономічних інтересів держави з метою активного і цілеспрямованого здійснення політичних і соціально-економічних перетворень в умовах формування ринкової економіки і відповідних ринкових суспільних відносин.
Митна політика становить серцевину митної справи, всі складники якої призначені для вдосконалення та ефективної реалізації цієї політики.
Оскільки держава є монополістом у галузі митної справи, вона визначає систему її правового регулювання, розробляє митну політику, організовує та безпосередньо здійснює митну справу.
У галузі управління митною справою значна роль відводиться Верховній Раді України, яка приймає основні нормативні акти, розглядає відповідність міжнародних актів з митних питань Конституції України та приймає рішення про їх імплементування в митне законодавство України. Верховна Рада України приймає також окремі закони, що регулюють митні пільги та порядок їх впровадження, митні тарифи на окремі товари, митні режими тощо.
Суттєвий вплив на управління митною справою має Президент України, який з листопада 1996 р. курирує Держмитслужбу України. Укази Президента України мають вирішальне значення при визначенні структури, штатного розпису, чисельності, а також призначенні на посади вищого керівництва митної інфраструктури.
Кабінет Міністрів України як вищий державний орган у системі органів виконавчої влади організовує втілення митної політики в конкретні організаційні заходи.
Як визначено в ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів забезпечує здійснення митної справи. Ця управлінська діяльність відбувається в межах повноважень Кабінету Міністрів та, зокрема, передбачає:
- встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури;
- координацію діяльності міністрів, державних комітетів Держмитслужби з питань митної справи;
- проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань.
У статті 12 МКУ зазначається, що митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.
Повноваження митних органів можна розкрити через основні завдання та компетенцію митних органів, а також через функції, що вони виконують:
- участь у розробці та реалізації митної політики держави. Жодний відомчий орган чи орган місцевого самоврядування не мають права втручатися, відміняти рішення митного органу;
- забезпечення в межах своїх повноважень економічної безпеки держави, яка є основою державного суверенітету;
- забезпечення дотримання законодавства, контроль за виконанням якого покладено на митні органи, вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян, організацій, держави, що виникають при реалізації митної справи;
- захист економічних інтересів держави, національного товаровиробника;
- застосування засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин у країні, в її міжнародних та економічних відносинах;
- збирання митних платежів, податків, зборів;
- участь у розробці заходів економічної політики відносно до товарів, що переміщуються через митний кордон;
- забезпечення дотримання дозвільного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через кордон України;
- боротьбу з контрабандою, порушеннями митних правил, незаконним переміщенням зброї, наркотичних засобів, культурних і національних цінностей, співробітництво з іншими державами в боротьбі з міжнародним тероризмом тощо;
- здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, створення умов для прискорення переміщення товарів;
- ведення митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики;
- розроблення і удосконалення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
- контроль за вивозом стратегічних та інших важливих для інтересів держави товарів (експортний контроль);
- здійснення валютного контролю в межах компетенції;
- проведення науково-дослідних робіт, лабораторних дослідів (експертизи товарів);
- підготовка фахівців у галузі митної справи;
- забезпечення у встановленому порядку інших державних органів, організацій і громадян інформацією стосовно митної справи;
- розвиток матеріально-технічної і соціальної бази митних органів, створення необхідних умов для праці і життя митників.
Відповідно до статті 13 МКУ та Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 940 в ред. від 09.01.2008 р. Державна митна служба України є спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує безпосереднє проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток.
ДМСУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну митну службу України, наказами Мінфіну та іншими нормативно-правовими актами.
3гідно із пунктом 3 Положення основними завданнями ДМСУ є:
- участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в галузі митної справи;
- забезпечення захисту економічних інтересів України;
- виконання вимог законодавства з питань митної справи, здійснення контролю за додержанням таких вимог митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями, юридичними і фізичними особами;
- організація і забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення митних процедур з метою створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
- забезпечення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
- забезпечення своєчасної та у повному обсязі сплати до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за справлянням яких покладено відповідно до законодавства на митні органи, у разі ввезення (пересилання) товарів і транспортних засобів на митну територію України або їх вивезення (пересилання) з митної території України;
- застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення дотримання передбачених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;
- організація та проведення у межах своїх повноважень боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил;
- здійснення разом з іншими уповноваженими органами виконавчої влади заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності;
- сприяння у межах своїх повноважень захисту прав споживачів товарів;
- здійснення контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів і транспортних засобів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та виконують інші операції з такими товарами;
- забезпечення розвитку міжнародного співробітництва в галузі митної справи та виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, що укладені в установленому законом порядку.
До складу Державної митної служби України входять: Центральний апарат ДМСУ, спеціалізовані установи та митниці.
Центральний апарат ДМСУ: Голова ДМСУ, перший заступник Голови ДМСУ, заступники Голови ДМСУ.
Згідно з пунктом 8 Положення ДМСУ очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби вносить Міністр фінансів.
Голова має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра фінансів.
Як зазначається у пункті 9 Положення, Голова ДМСУ здійснює керівництво Службою і несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на неї завдань; визначає відповідно до законодавства пріоритети і стратегічні напрями роботи Служби; розподіляє обов'язки між своїми заступниками; затверджує програми і плани роботи ДМСУ; подає Міністрові фінансів звіти про результати діяльності ДМСУ; представляє ДМСУ у відносинах з іншими органами, установами та організаціями в Україні та за її межами; приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є ДМСУ; підписує накази ДМСУ; подає в установленому порядку Мінфіну для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені ДМСУ проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України та ін.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДМСУ, та обговорення основних напрямів її діяльності у Службі утворюється колегія (п. 10 Положення).
До складу колегії входять Голова Служби (голова колегії), заступники Голови, керівники структурних підрозділів Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, посадові особи Мінфіну. У разі потреби до складу колегії Служби можуть бути включені в установленому порядку інші особи.
Членів колегії затверджує і увільняє Голова ДМСУ.
Рішення колегії проводяться в життя наказами ДМСУ.
Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо основних напрямів діяльності митної служби, обговорення найважливіших програм та вирішення інших питань у ДМСУ може утворюватися наукова рада з числа учених та висококваліфікованих спеціалістів. Склад ради та положення про неї затверджуються наказом ДМСУ.
Управління ДМСУ: власної безпеки та контролю; організації митного контролю; по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; митно-тарифне; митних платежів; статистики; аналізу, прогнозування та зв'язків з громадськістю; фінансово-економічне; бухгалтерського обліку та звітності; кадрами; міждержавних зв'язків; правове; справами.
Самостійні відділи: сектор режимно-секретної та мобілізаційної роботи; профспілковий комітет центрального апарату служби; чергова частина.
Спеціалізовані установи:
- рада профспілки працівників митних органів України;
- господарсько-експлуатаційне митне управління;
- постачальне митне управління;
- автотранспортне митне господарство;
- центральна митна лабораторія;
- інформаційно-аналітичне управління;
- Київський центр підвищення кваліфікації;
- Хмельницький центр підвищення кваліфікації;
- Академія митної служби;
- санаторій "Перлина".
Митниці:
- регіональні: Київська; Західна; Карпатська; Подільська; Чорноморська; Кримська; Донбаська; Східна; Північна; Дніпровська;
- прямого підпорядкування: Бориспільська; Севастопольська; Центральна енергетична; Оперативна (у складі Управління власної безпеки та контролю).
Як вже зазначалось, ДМСУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації.
Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій (ст. 14 МКУ).
Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Керівник регіональної митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України (ст. 15 МКУ).
Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо.
Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.
Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ст. 16 МКУ).
Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.
Типове положення про митний пост затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до цього Кодексу та законів України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації (ст. 17 МКУ).
У митній службі України створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць.
Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями.
Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.
Митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю (ст. 19 МКУ).
Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а в регіональних митницях і митницях - відповідно керівники цих митних органів.
Підрозділи митної варти розміщуються, як правило, в місцях розташування регіональних митниць і митниць.
За рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи особовий склад, транспорт, озброєння та спеціальні засоби підрозділів митної варти у разі оперативної необхідності можуть бути тимчасово переміщені в інші регіони України поза місцем основного розміщення.


2. ПОРЯДОК І ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВВОЗЯТЬСЯ ГРОМАДЯНАМИ З-ЗА КОРДОНУ

Відповідно до пункту 3.1.1 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. № 1118 в ред. від 02.01.2007 р. (надалі - Правила) при ввезенні транспортних засобів (ТЗ) на митну територію України його власник або уповноважена особа здійснює в установленому порядку декларування ТЗ і подає митному органу два примірники митної декларації та всі інші необхідні документи.
До підпункту 4.1 митної декларації, заповненої в установленому порядку, крім інших відомостей, вносяться такі дані про ТЗ:
- тип, марка та модель;
- колір;
- рік виготовлення й уведення в експлуатацію;
- ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна;
- об'єм двигуна (куб. см);
- найменування, номери й дати видачі документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення (документів, що підтверджують право власності на ТЗ, тощо).
Якщо митне оформлення здійснюється з наданням пільг в оподаткуванні та квитанція МД-1 не заповнюється, то до пункту 4.1 митної декларації, крім інших відомостей, вносяться найменування, номери й дати видачі документів, що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні.
Посадова особа митного органу здійснює митний огляд ТЗ, перевіряє та встановлює відповідність ідентифікаційного номера, номерів кузова, шасі (рами), двигуна, року виготовлення, кольору та дати введення в експлуатацію ТЗ даним, зазначеним у митній декларації, реєстраційних і технічних документах на ТЗ, а також проводить документальну перевірку факту реєстрації ТЗ уповноваженими державними реєстраційними органами за кордоном і приймає рішення про можливість здійснення митного оформлення ТЗ (п. 3.1.3 Правил).
Митне оформлення ТЗ здійснюється з обов'язковим складанням Акта про проведення митного огляду транспортного засобу. Такий Акт підписується посадовою особою митного органу, що здійснила митний огляд, і власником ТЗ (уповноваженою особою), засвідчується відбитком особистої номерної печатки цієї посадової особи і залишається в справах митного органу разом з документами, на підставі яких було проведене митне оформлення.
Уповноваженими посадовими особами митного органу здійснюється визначення коду ТЗ згідно з УКТЗЕД, а також митної вартості ТЗ для нарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів), які підлягають сплаті при митному оформленні ТЗ.
При внесенні власником ТЗ (уповноваженою особою) сум належних податків і зборів (обов'язкових платежів) посадовою особою митного органу оформлюється квитанція МД-1.
Власникові ТЗ (уповноваженій особі) разом з оригіналами технічних та інших документів, що були підставою для митного оформлення, передаються другий примірник квитанції МД-1, завірена посадовою особою митного органу копія Акта про проведення митного огляду транспортного засобу й примірник митної декларації. Другий примірник митної декларації залишається в справах митного органу.
Виїзд ТЗ за межі зони митного контролю здійснюється на підставі оформлених у повному обсязі примірника митної декларації й другого примірника квитанції МД-1.
Завершення митного оформлення ТЗ, зазначеного в митній декларації, засвідчується в митній декларації відтиском особистої номерної печатки та підписом посадової особи митного органу.
Електронні копії митної декларації та квитанції МД-1 протягом чотирьох годин з моменту оформлення ТЗ передаються уповноваженою посадовою особою митного органу до ЄАІС в установленому Держмитслужбою України порядку.
При цьому до електронної копії митної декларації вносяться:
- дані про власника або уповноважену особу (якщо декларування здійснюється останньою): прізвище, ім'я та по батькові, країна постійного проживання, громадянство (підданство), серія й номер паспорта або іншого документа громадянина, що дає йому право на перетин державного кордону України;
- дані про ТЗ: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. см);
- найменування, номери та дати видачі документів, що були підставою для здійснення митного оформлення (документів, що підтверджують право власності на ТЗ, тощо);
- номери квитанцій МД-1;
- суми сплачених платежів;
- дата митного оформлення;
- код підрозділу, який здійснив митне оформлення ТЗ при його ввезенні на митну територію України, відповідно до Класифікатора;
- номер особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка провела митне оформлення.
Якщо митне оформлення здійснюється з наданням пільг в оподаткуванні та квитанція МД-1 не заповнюється, то до електронної копії митної декларації уносяться:
- дані про власника та уповноважену особу (якщо декларування здійснюється останньою): прізвище, ім'я та по батькові, країна постійного проживання, громадянство (підданство), серія й номер паспорта або іншого документа громадянина, що дає йому право на перетин державного кордону України;
- дані про ТЗ: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. см);
- код товару згідно з УКТЗЕД на рівні чотирьох знаків;
- найменування, номери та дати видачі документів, що були підставою для здійснення митного оформлення (документів, що підтверджують право власності на ТЗ, право на надання пільг в оподаткуванні, тощо), а також пункт ч. 1 ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 р. № 2681-ІІІ в ред. від 08.05.2008 р. на підставі якого були надані пільги;
- дата митного оформлення;
- код підрозділу, який здійснив митне оформлення ТЗ при його ввезенні на митну територію України, відповідно до Класифікатора;
- номер особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка провела митне оформлення.
Як зазначається у п. 3.2.1 Правил, ТЗ, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для постійного користування, повинні бути зняті з обліку в цих органах.
Підтвердженням права на надання пільг в оподаткуванні, передбачених ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", є такі документи:
- підтвердження складу спадщини, відкритої за межами України на користь громадянина-резидента, органами, що вчиняють нотаріальні дії в країні її відкриття. Таке підтвердження підлягає легалізації в консульських установах України, що діють у відповідних країнах, якщо інше не встановлено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом про зняття з постійного консульського обліку у зв'язку з переїздом в Україну, засвідчений гербовою печаткою консульської установи України за місцем попереднього постійного проживання громадянина України;
- паспортний документ громадянина іноземної держави на право виїзду за кордон з імміграційною візою на постійне проживання в Україні, виданою компетентним органом України, та/або посвідка на постійне проживання в Україні (при переселенні на постійне місце проживання в Україну громадян іноземної держави);
- довідка, видана Міністерством закордонних справ України, за підписом першого заступника Міністра закордонних справ України, а в разі його відсутності - одного із заступників відповідно до розподілу обов'язків, а також керівника фінансового підрозділу Міністерства закордонних справ України про суму коштів, що виплачуються працівникам дипломатичної служби України, які перебували за кордоном у довгостроковому відрядженні або проходили дипломатичну службу за кордоном строком не менше одного року та повертаються в Україну.
Для вирішення питання надання пільг в оподаткуванні, передбачених ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" посадова особа митного органу, яка здійснює митне оформлення ТЗ, перевіряє в ЄАІС наявність даних про надання власникові цього ТЗ таких пільг при ввезенні ним для постійного користування інших ТЗ, що класифікуються в одній товарній позиції згідно з УКТЗЕД. У разі виявлення таких даних митне оформлення ТЗ, що класифікується в одній товарній позиції згідно з УКТЗЕД з раніше оформленим на цього громадянина ТЗ, здійснюється на загальних підставах.
Працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довгострокових відрядженнях або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, подається замість довідки, виданої Міністерством закордонних справ України, довідка дипломатичного представництва України за кордоном про повернення з довгострокового відрядження або після проходження дипломатичної служби.
Особою, яка надає зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу, заповнюються пункти 1, "Дата заповнення та особистий підпис" та підпункт 4.2 митної декларації, а до підпункту 4.1 митної декларації вноситься зобов'язання про доставку ТЗ у митний орган.
У пункті 1 митної декларації зазначаються такі дані про громадянина:
- прізвище, ім'я та по батькові;
- країна постійного проживання;
- громадянство (підданство);
- серія й номер паспорта або іншого документа громадянина, що дає йому право на перетин державного кордону України.
У підпункті 4.2 митної декларації зазначаються такі дані про ТЗ:
- тип, марка та модель;
- колір;
- рік виготовлення й уведення в експлуатацію;
- ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна;
- об'єм двигуна (куб. см);
- митний режим (ввезення).
У пункті "Дата заповнення та особистий підпис" митної декларації громадянин власноручно проставляє дату надання зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу, яка повинна збігатися з датою декларування, і особистий підпис.
Інші пункти та підпункти митної декларації громадянином не заповнюються.
Зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу засвідчується відтиском особистої номерної печатки та підписом посадової особи митного органу. У графі "Для службових позначок" посадова особа митного органу зазначає дату доставки ТЗ до митного органу за місцем проживання власника ТЗ.
Посадова особа митного органу здійснює митний огляд ТЗ, перевіряє та встановлює відповідність ідентифікаційного номера, номерів кузова, шасі (рами), двигуна, року виготовлення, кольору та дати введення в експлуатацію ТЗ даним, зазначеним у митній декларації, реєстраційних та технічних документах на ТЗ, а також проводить документальну перевірку факту реєстрації ТЗ уповноваженими державними реєстраційними органами за кордоном і приймає рішення про можливість направлення ТЗ для проведення митного оформлення до митного органу за місцем проживання його власника.
Особі, яка здійснила декларування, разом з оригіналами технічних та інших документів, що були підставою для митного оформлення, передається один примірник зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу. Другий примірник зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу залишається в митному органі.
Виїзд ТЗ за межі зони митного контролю здійснюється на підставі зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу, засвідченого відтиском особистої номерної печатки та підписом посадової особи митного органу.
Електронна копія зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу протягом чотирьох годин з моменту оформлення ТЗ передається уповноваженою посадовою особою митного органу до ЄАІС у встановленому Держмитслужбою України порядку.
При цьому до електронної копії зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу вносяться:
- дані про особу, яка надала зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу: прізвище, ім'я та по батькові, країна постійного проживання, громадянство (підданство), серія й номер паспорта або іншого документа громадянина, що дає йому право на перетин державного кордону України;
- дані про ТЗ: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. см);
- митний режим (ввезення);
- дата доставки ТЗ до митного органу;
- код митного органу, до якого направлено ТЗ для проведення митного оформлення, відповідно до Класифікатора;
- дата оформлення зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу;
- код підрозділу, який здійснив оформлення зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу, відповідно до Класифікатора;
- номер особистої номерної печатки посадової особи митниці, яка провела оформлення зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу.
Після завершення формування електронної копії письмового зобов'язання про доставку ТЗ до митного органу документи, які були підставою для оформлення цього зобов'язання та залишаються у справах митного органу, передаються до відділу контролю за доставкою товарів митного органу.
Для митного оформлення ТЗ, який тимчасово перебуває на території України та декларується громадянином для постійного користування на цій території, власник ТЗ або уповноважена особа подає митному органу заяву довільної форми про проведення митного оформлення ТЗ для постійного користування на митній території України та видачу Посвідчення. До заяви додаються митна декларація, документи, що підтверджують право власності на ТЗ (п. 3.2.12 Правил).
У цьому разі під час митного оформлення застосовуються нормативно-правові акти та встановлені ними вікові та інші обмеження щодо ввезення ТЗ для постійного користування на митній території України, чинні на день прийняття митним органом митної декларації, у якій ТЗ задекларовано для постійного користування на цій території. Прийняття митної декларації до оформлення засвідчується відтиском штампа "Під митним контролем" на її зворотному боці.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР в ред. від 11.12.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 93-ІV в ред. від 01.01.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Про Єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.1992 р.
№ 2097-XІІ в ред. від 08.05.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. № 959-XІІ в ред. від 25.04.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
5. Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України: Закон України від 13.09.2001 р.
№ 2681-ІІІ в ред. від 08.05.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
6. Положення про Державну митну службу України: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 940 в ред. від 09.01.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
7. Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України: Затв. наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. № 1118 в ред. від 02.01.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
8. Деркач Л. В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 378 с.
9. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 248 с.
10. Митна політика та митна справа, поняття і співвідношення // Митна справа. - 2007. - № 6. - С. 20 - 27.
11. Основи митної справи: Навч. посібник. - 3-ге вид., перероб. та доп. - К.: Знання, 2004. - 318 с.
12. Сандровский К. К. Таможенное право в Украине. Национальное и международное. - К.: Знання, 2000. - 462 с.
13. Серветник А. В. Правове регулювання повноважень митних органів України // Митна справа. - 2003. - № 2. - С. 13 - 16.
14. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії і практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - К.: Август, 2001. - 422 с.
15. Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Навч. посібник. - Харків: Еспада, 2004. - 352 с.