Кр 1. Предмет митного права 2. Митний контроль

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Митне право України"

ПЛАН

1. Поняття та предмет митного права 3
1.1 Поняття митного права 3
1.2 Предмет митного права 7
2. Поняття митного контролю, основні форми митного контролю, поняття митного оформлення 12
2.1 Поняття і форми митного контролю 12
2.2 Сутність і зміст митного оформлення 17
Завдання № 3 19
Завдання № 4 22
Список використаної літератури 23

1. ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ МИТНОГО ПРАВА
1.1 Поняття митного права
Категорія митне право виводиться із загальнотеоретичних підходів до права як галузі, законодавства, науки та навчальної дисципліни.
Об'єктивний поділ права на публічне та приватне призвив до появи двох супергалузей права (приватне та публічне), в рамках яких є декілька галузей права України, що відрізняються стабільними предметом та методами правового регулювання. На перетині публічних та приватних інтересів виникають гібридні галузі права, що вбирають у себе елементи базових галузей права, але мають відносно самостійний аспект прояву предмету правового регулювання.
У рамках других та третіх прийнято розрізняти правові інститути чи підгалузі законодавства. Саме до таких й належить митне право України.
Питання про місце митного права в правовій системі є спірним. Одні автори обгрунтовують можливість виділення митного права в самостійну комплексну галузь права, другі - визначають митне право як підгалузь адміністративного права, треті - як інститут адміністративного права.
Заінтересованість у створенні митного права як самостійної галузі права, а не тільки законодавства повинна мати під собою достатні аргументи.
Інтерес щодо реалізації фіскальної політики, забезпечення безпеки зумовлює системне визначення правових, економічних і організаційних основ митної справи. Без створення всеосяжної системи правового регулювання всього комплексу митних відносин неможливо забезпечити захист митного суверенітету й економічної безпеки країни, активізацію зв'язку економіки зі світовим господарством, захист прав та охоронюваних інтересів громадян, суб'єктів підприємництва і державних органів, а також дотримання обов'язків у галузі митної справи. Тим більш, що реалізація гуманітарних та економічних програм, намагання віднайти зарубіжні ринки збуту товару активізували увагу до митного права.
По суті за короткий час фактично заново на суверенній основі створено нову галузь законодавства - митне право - й намітилась тенденція до виділення самостійних предмету та методу правового регулювання.
Відстоюється позиція, що митне право повинне бути виділене в самостійну галузь права, оскільки має самостійний специфічний предмет регулювання - широке коло суспільних відносин у суспільній сфері та метод.
Предмет митного права в основному складають управлінські відносини, але митне право й охоплює собою надання митних послуг, що відноситься до предмета цивільного права. Виділяти останні з комплексу митної справи недоцільно. Хоча в структурі цих відносин і переважають управлінські рішення, але вони не вичерпують усього предмету митного правового регулювання.
До його складу входять і багато інших якісно необхідних суспільних відносин, що регулюються нормами різних галузей права: конституційного, адміністративного, трудового, банківського, міжнародного права та ін.
Будучи різнорідними за своїм складом та приналежністю, усі ці відносини інтегровані у певну специфічну спільність - митні відносини за однією загальною систематизуючою ознакою: переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.
Митні відносини, будучи комплексними за галузевою приналежністю, все ж таки складають єдине ціле й виділяються як самостійний предмет комплексної галузі митного права. Можна погодитися з тими представниками науки адміністративного права, що відносять митні відносини до адміністративних.
Відносна самостійність правовідносин визначається й через такий їх елемент як суб'єктний склад. Учасниками регульованих митним правом суспільних відносин є широке коло осіб, що беруть участь у переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон та митні органи, які легалізують це переміщення.
До них відносяться митні органи, особи, що переміщають товари, - їх власники, покупці, інші особи, що причетні до дій із ввозу і (чи) вивозу товарів, декларанти, брокери, власники складів тимчасового зберігання, перевізники та ін.
Центральною ланкою регулювання митних відносин є саме відносини з митними органами. Ці відносини мають свій об'єкт: товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон.
Комплексний характер митних правовідносин об'єктивно зумовлює й застосування різних методів їх правового регулювання. Для кожного виду суспільних відносин, які охоплюються поняттям митних, застосовуються властиві їм способи впливу. Комплексному характеру митних відносин відповідає "комплексний метод" митного права - комбінаційне застосування правових способів впливу на суб'єктів в аспекті забезпечення митних режимів і реалізації інших засобів митної політики.
Вагомою підставою виділення митного права в самостійну галузь права вважається наявність кодифікаційних актів - у даному випадку Митного кодексу України (далі - МКУ) й Закону України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. №2097-XІІ в ред. від 01.01.2009 р.
Той факт, що деякі норми МКУ одночасно входять до складу інших галузей права, не спростовує висновку про їх незмінну приналежність митному праву. Норми з подвійною приналежністю з тим же предметом, тим же способом впливу входять до інших галузей права. Вони функціонально поєднуються в системі митного права. Порівняння свідчить, що МКУ містить самостійне нормативне регулювання, більш повне, детальне й чітке, ніж склад адміністративних правопорушень у митній сфері (митні правопорушення) і провадження по них (митний процес).
Митне право - не вторинне утворення в системі права, а напрям первинного правового утворення, а саме адміністративного права. Втім, присутність норм із "подвійним громадянством" додає митному праву характер комплексної галузі права поряд, наприклад, із підприємницьким, морським, повітряним, банківським, екологічним правом та ін.
Отже, митне право - це комплексна галузь законодавства, система встановлених (санкціонованих) державою правових норм різної галузевої приналежності, що регулюють суспільні відносини у сфері митної справи і митної політики.
Системність митного законодавства вказує на його ієрархію і неможливість підзаконним нормативним актом установлювати інші правила, ніж це встановив закон.
В останні роки системність із наданням ратифікованим Україною міжнародним конвенціям і договорам статусу національного закону одночасно означає узгодженість внутрішнього законодавства із загальними тенденціями розвитку світового гуманітарного та економічного законодавства. Митне право не допускає інших джерел: звичаєвого права, договорів, судових прецедентів. Це пояснюється тим, що при реалізації митної політики митні органи та їх посадові особи повинні керуватися виключно нормами права і за їх межі виходити не можуть. Це стосується й розв'язання спірних питань.
У той же час митне право може розглядатися як наука - система поглядів, теорій та уявлень про урегульовані митним законодавством відносини. Необхідно відмітити, що в Україні разом із становленням митного законодавства збільшилась когорта науковців, що спеціалізуються на вивченні, аналізі та розробці теоретичних засад митного права.
Митне право також стало повноправною навчальною дисципліною у вищих навчальних закладах юридичного та економічного профілю. Як навчальна дисципліна митне право - сукупність необхідних знань та вмінь для тих, хто його вивчає, та методів навчання.
1.2 Предмет митного права
Предмет митного права складають суспільні організаційні відносини, що створюються в процесі і з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Ці відносини, зазвичай, є управлінськими, тобто відносинами влади підпорядкування. В той же час вони є майновими, але стосуються особистих немайнових. Окрім цього, митне право охоплює і процесуальні правовідносини.
Оскільки митниця є органом державної виконавчої влади і забезпечує порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, речей та інших предметів, то й відносини, що складаються з приводу забезпечення такого порядку, є переважно управлінськими.
Якщо предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією функцій державного управління, з приводу здійснення широкої, різноманітної виконавчої та розпорядчої діяльності з реалізації функцій державного управління, то предмет митного права становить владно розпорядча діяльність митних органів при здійсненні митної справи.
На предмет митного права впливають особливості міжнародних публічних відносин, концепція гуманітарного права та політики. Проте основне його спрямування - це відносини майнового характеру, особисті немайнові відносини та організаційно-управлінські відносини.
Відповідно й митно-правовими відносинами вважаються врегульовані нормами митного права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
У загальній формі структура суспільних відносин у сфері митної діяльності визначена МКУ.
Як вказано у його преамбулі, МКУ визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної системи України. Він спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи.
У МКУ визначені основні види суспільних відносин, сукупність яких і складає предмет регулювання митного права.
Залежно від конкретної мети, підстав виникнення, порядку регулювання виділяються такі види митних відносин:
1) відносини, пов'язані з організацією митної справи. Вони виникають між органами державної влади з митними органами, усередині системи митних органів при здійсненні покладених на них функцій;
2) відносини, пов'язані з переміщенням через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Виникають між митними органами й особами, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон;
3) відносини, пов'язані із встановленням та регулюванням митних режимів. Виникають між митними органами, між митними органами й особами, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України;
4) відносини, пов'язані зі стягненням митних платежів. Виникають між митними органами й особами, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України;
5) відносини, пов'язані з митним оформленням. Виникають у зв'язку з операціями та діями посадових осіб митних органів з метою забезпечення митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів і застосування засобів державного регулювання такого переміщення;
6) відносини, пов'язані з митним контролем за товарами і транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон. Такі відносини виникають у зв'язку з перевіркою митними органами документів і відомостей, що необхідні для здійснення митних процедур; митним оглядом, обліком товарів і транспортних засобів, перевіркою митних платежів тощо;
7) відносини, що пов'язані з валютним контролем. Виникають у зв'язку із забезпеченням митними органами дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій;
8) відносини, пов'язані з веденням митної статистики. Виникають у зв'язку зі збором, обробкою та аналізом митними органами даних про переміщення товарів через митний кордон, веденням спеціальної статистики;
9) відносини, пов'язані з провадженням по вчинених злочинах та інших правопорушеннях у сфері митної справи. Виникають у зв'язку зі проведенням митними органами дізнання у справах про контрабанду й інших правопорушеннях у сфері митної справи, які віднесено до компетенції митних органів;
10) відносини, що пов'язані з інформуванням, консультуванням і попередніми рішеннями. Виникають у зв'язку з наданням митними органами заінтресованим особам інформації про чинні правові акти в митній сфері, консультуванням з питань митної справи й інших питань, що входять до компетенції митних органів, прийняттям попередніх рішень з конкретних питань, з якими звертаються зацікавлені особи;
11) відносини, пов'язані зі звертанням у власність держави товарів, транспортних засобів і інших предметів. Виникають у зв'язку з безоплатним вилученням у власника товарів і транспортних засобів за вироком суду у вигляді санкції за злочини в сфері митної справи чи постановою митного органу у вигляді санкції за порушення митних правил, а також у зв'язку з вибором митного режиму відмовою на користь держави й реалізацією зазначених товарів і транспортних засобів;
12) відносини, пов'язані з оскарженням і розглядом рішень, дій і (чи) бездіяльності митних органів і їх посадових осіб. Виникають у зв'язку зі звертанням у вищестоящий митний чи інший орган у зв'язку з подачею вищестоящій посадовій особі скарги на рішення чи дії (бездіяльність) нижчестоящих митних органів і їх посадових осіб;
13) відносини, пов'язані з організацією державної служби в митних органах і виконанням державними службовцями покладених на митні органи завдань і функцій. У МКУ регламентовані лише відносини за участю посадових осіб зазначених органів. Зазвичай суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державної служби в митних органах, вельми широкі за своїм обсягом і різноманітні за змістом. Це відносини, що виникають у зв'язку з встановленням правового статусу посад у митних органах і порядку їх заміщення; у зв'язку з підготовкою, підбором і розподілом кадрів, зарахуванням на ті чи інші посади; у процесі діяльності державних службовців у митних органах тощо;
14) відносини, пов'язані з участю України в міжнародно-правовому співробітництві й регулюванні митної справи в рамках СНД, а також відносин за участю в міжнародно-правових організаціях.
Митне право регулює відносини за участю митних органів з приводу здійснення ними покладених на них державою функцій. Як носії юридично владних повноважень митні органи виступають суб'єктами митних відносин.
При визначенні предмета митного права необхідно враховувати:
- сферу митної справи, що охоплює будь-які дії, пов'язані з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон;
- наявність спеціальних суб'єктів - митних органів;
- практичну реалізацію митними органами наданих ним повноважень;
- наявність специфічного об'єкта регулювання - товарів, тобто будь-якого рухомого майна, у тому числі валюти, валютних цінностей, електричної, теплової й інших видів енергії, транспортних засобів та ін.
Урегульовані митним правом суспільні відносини різноманітні, проте всі вони виникають у зв'язку зі здійсненням митної справи.
Норми митного права упорядковують, закріплюють і охороняють найбільш раціональні суспільні відносини в митній сфері. У той же час митне право охоплює деякі цивільні відносини: зберігання товарів, транспортних засобів і рідко предметів на митних ліцензійних складах, надання послуг з митного оформлення, відшкодування заподіяної незаконними діями митних органів шкоди.

2. ПОНЯТТЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ, ОСНОВНІ ФОРМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ, ПОНЯТТЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ
2.1 Поняття і форми митного контролю
Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до МКУ, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до положень ст. 40 МКУ митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
2) митного огляду;
3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;
7) використання інших форм, передбачених МКУ та іншими законами України з питань митної справи (ст. 41 МКУ).
Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом (ч. 1 ст. 43 МКУ).
Митний контроль закінчується:
1) у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
2) у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Як зазначається у ст. 53 МКУ, митні органи у межах своїх повноважень, визначених МКУ, мають право вживати примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю.
Митні органи мають право у примусовому порядку зупиняти й повертати в зони митного контролю транспортні засоби та громадян, які без дозволу митних органів увійшли із зони митного контролю на митну територію України, а також морські та річкові судна, які без дозволу митних органів вийшли з зони митного контролю за межі митної території України і не перебувають у територіальних водах інших держав.
Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при:
1) перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України;
2) декларуванні товарів і транспортних засобів;
3) повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
4) здійсненні митними органами інших контрольних функцій.
З метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів (ч. 1 ст. 55 МКУ).
Якщо є підстави вважати, що у ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю органів державної влади, зазначеним у ст. 27 МКУ (санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей), чи товари, при митному оформленні яких справляються податки і збори, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а у разі необхідності і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням (ч. 1 ст. 56 МКУ).
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України (ч. 1 ст. 57 МКУ).
З метою здійснення митного контролю проводиться облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України
Як випливає із ч. 1 ст. 58 МКУ, облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це реєстрація митним органом зазначених товарів і транспортних засобів з метою здійснення їх митного контролю. Форми документів для здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Для забезпечення митного контролю посадовими особами митного органу може проводитися усне опитування громадян та посадових осіб підприємств (ч. 1 ст. 59 МКУ). Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств при здійсненні митного контролю - це отримання посадовою особою митного органу інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією. Під час усного опитування складається протокол.
Серед інших видів митного контролю можна назвати:
1) перевірку системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ст. 60 МКУ);
2) огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою законом покладено на митні органи (ст. 61 МКУ).
Для здійснення митного контролю в порядку, встановленому законодавством України, можуть використовуватися технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя і здоров'я людини, тварин та рослин і такі, що не завдають шкоди товарам та транспортним засобам.
У разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти.
З дозволу митного органу може здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування товарів, митне оформлення яких не закінчено, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, а також заміна транспортного засобу.
Зазначені операції здійснюються за рахунок власників товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважених ними осіб.
Товари, що перебувають під митним контролем, транспортні засоби, приміщення, де знаходяться чи можуть знаходитися товари, які підлягають митному контролю, або провадиться чи може провадитися діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, а також прилади обліку енергоносіїв, електричної, теплової та інших видів енергії можуть ідентифікуватися митними органами (ч. 1 ст. 64 МКУ).
Ідентифікація здійснюється шляхом накладення митних забезпечень (одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв; печаток; голографічних міток; нанесення ідентифікаційних знаків та ін.).
У випадках переміщення громадянами через митний кордон України товарів, що не підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню і не належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження, застосовується спрощений митний контроль (ст. 68 МКУ).
Громадяни, які проходять через зони (коридори) спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації. Звільнення від подання митної декларації не означає звільнення громадян від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Статтею 69 МКУ встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
2.2 Сутність і зміст митного оформлення
Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.
Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу (ст. 70 МКУ).
МКУ визначає такі основні положення, що регулюють процедуру митного оформлення:
1) місце і час здійснення митного оформлення (ст. 71 МКУ);
2) початок митного оформлення (ст. 72 МКУ);
3) права декларантів під час митного оформлення (ст. 73 МКУ);
4) митне оформлення військових транспортних засобів та військової техніки (ст. 74 МКУ);
5) взяття проб та зразків товарів (ст. 75 МКУ);
6) подання митним органам актів, складених підприємствами
(ст. 76 МКУ);
7) мова документів, які подаються для здійснення митного контролю та митного оформлення (ст. 77 МКУ);
8) строки митного оформлення (ст. 78 МКУ);
9) спрощений порядок митного оформлення деяких видів товарів (ст. 79 МКУ);
10) обов'язки митного органу щодо роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення (ст. 80 МКУ).

Задача № З
При перетині митного кордону гр. Туреччини Соуді Р. Х. при усному опитуванні сказав інспектору митниці, що він не має при собі валюти, однак при проведенні особистого огляду під підкладкою піджака було знайдено 4050 дол. США.
Дайте оцінку ситуації. Якщо є порушення митних правил, напишіть фабулу протоколу про ПМП, перерахуйте дії інспектора при проведенні особистого огляду.

Розв'язання:
На мій погляд, Соуді Р. Х. вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 352 МКУ - дії, спрямовані на переміщення товарів (речей) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.
Як зазначається в умовах задачі, Соуді Р. Х. приховав валюту від митників під підкладкою свого піджака.
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України (ч. 1 ст. 57 МКУ).
Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівника митного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари (ч. 3 ст. 57 МКУ).
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі.
Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду.
Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а також працівники митних органів.
Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.
Під час проведення особистого огляду складається протокол, який підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником - також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі. Копія протоколу надається громадянинові.
ФАБУЛА:
"10 січня 2009 р. о 20 годині у зоні митного контролю митного посту "Дніпопетровськ-Аеропорт" при проведенні особистого огляду громадянина Туреччини Соуді Р. Х. під підкладкою його піджака було знайдено 4050 дол. США. Перед цим при усному опитуванні Соуді Р. Х. заявив інспекторові митниці Говорову А. О., що він не має при собі валюти.
Беручи до уваги, що встановлені факти свідчать про наявність ознак правопорушення, передбаченого статтею 352 Митного кодексу України, керуючись статтями 359, 360 і 363 Митного кодексу України, - ...".

Задача № 4
ТОВ "СПКА" заявило до митного оформлення давальницьку сировину - цукрову патоку, яка була завезена з республіки Польща. Визначте митний режим, у якому буде проводитись оформлення та розкрийте особливості оформлення даного товару.

Відповідь:
Кабінет Міністрів України дозволяє ввезення на митну територію України за операціями з давальницькою сировиною цукру і цукрових сиропів.
Відповідно до постанови КМУ № 1341 від 11.10.2004 р. визнана тією, що втратила силу, постанова № 474 від 14.04.2004 р., яка забороняла дані операції.
Даний захід обумовлено ухваленням Верховною Радою нової редакції Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 р. №327/95-ВР (наразі діє в ред. від 04.06.2008 р.).
Відповідно до даного Закону сплата ввізного мита, податків і зборів (крім митного збору) у випадку ввезення цукру, цукрових сиропів і патоки здійснюється українським виконавцем шляхом видачі органу ДНС простого авальованого векселя - з терміном платежу, рівному терміну здійснення операції з давальницькою сировиною (але не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації).

Список використаної літератури
1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР в ред. від 15.10.2008 р.
2. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-ІV в ред. від 22.05.2008 р.
3. Про Єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.1992 р. №2097-XІІ в ред. від 01.01.2009 р.
4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. №959-XІІ в ред. від 25.04.2008 р.
5. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах: Закон України від 15.09.1995 р. №327/95-ВР в ред. від 04.06.2008 р.
6. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 248 с.
7. Сандровский К. К. Международное таможенное право: Учебник. - К.: Знання, 2000. - 462 с.
8. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії і практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - К.: Август, 2001. - 422 с.
9. Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Навч. посібник. - Харків: Еспада, 2004. -352 с.