б Підсудність цивільних справ.docx

Підсудність цивільних справ
Підсудність справ. Види підсудності.
Підсудність – це властивість цивільних справ, з допомогою якої їх розгляд і вирішення віднесено законом до компетенції відповідного суду. Таким чином, підсудність допомагає розмежувати компетенцію по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції: як між судами різних ланок, так і між судами однієї ланки.
Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій. Так, місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
Територіальна підсудність розподіляє компетенцію по розгляду і вирішенню цивільних справ між судами однієї ланки залежно від території, на яку поширюються їх повноваження.
Загальна підсудність визначається за місцезнаходженням відповідача. Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання, а до юридичних осіб – за їх місцезнаходженням.
Альтернативна підсудність (підсудність за вибором позивача, заявника) визначається правом позивача (заявника) по деяких категоріях цивільних справ обирати між кількома передбаченими у законі судами, яким підсудна справа, один суд, до якого він буде звертатися.
Виключна підсудність визначається вказівкою закону про розгляд і вирішення окремих цивільних справ лише конкретними, прямо передбаченими у законі судами, тобто з деякими вимогами потрібно звертатися до чітко встановленого законом суду. Виключною така підсудність називається тому, що законодавець виключає можливість застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені ним для цієї категорії справ.
Договірна підсудність визначається згодою сторін, тобто підсудність конкретної цивільної справи сторони можуть встановити за домовленістю між собою.
Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою, визначається необхідністю сумісного розгляду кількох вимог з метою встановлення дійсних обставин справи. Процесуальні правила підсудності за зв'язком вимог полягають у такому (ст. 113 ЦПК України):
1) позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача;
2) зустрічний позов, незалежно від його підсудності, пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.
Підсудність за ухвалою суду допомагає розмежувати компетенцію між судами по розгляду і вирішенню цивільних справ по першій інстанції залежно від суб'єктного складу справи.
Порядок передачі справи в інший суд, порядок вирішення спорів між судами про підсудність.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
– до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);
– після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;
– після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
– ліквідовано суд, який розглядав справу.
Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – після залишення її без задоволення.
Наслідки порушення правил підсудності.
Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві (ст. 115 ЦПК).