Задачі по різним видам права

1. Ш. та П., відбуваючи покарання у виді позбавлення волі, розробили план втечі з виправної колонії та почали його здійснювати. Вони напали на лікаря медчастини виправної колонії К. і медсестру М., зв'язали їх, забарикадувались у приміщенні медчастини та під погрозою позбавити життя медпрацівників фінськими ножами (ними ж виготовленими), зажадали від адміністрації виправної колонії надати в їх розпорядження заправлену автомашину. Їх вимоги було задоволено. Після виїзду з виправної колонії втікачів вдалося затримати та обеззброїти. Кваліфікуйте дії Ш. та П. Визначте вид конкуренції.

Здесь имеет место конкуренция целого и части (совокупность преступлений, учтённая законодателем).
Если захват заложников происходит в процессе совершения определенного преступления, в данном случае – побега из места лишения свободы – действия виновных квалифицируются по правилам совокупности преступлений.
Следовательно, действия Ш. и П. квалифицируются таким образом: по ч. 2 ст. 393 УК – побег из места лишения свободы, совершённый по предварительному сговору (Ш. и П. разработали план побега, изготовили орудия – финские ножи), группой лиц (двое заключённых), и ч. 2 ст. 147 УК – захват заложников, сопряженный с угрозой уничтожения людей (врача и медсестры).


2. Петрусенко, від'їжджаючи у відпустку, взяв у борг у свого знайомого Олексенка, певну суму грошей, а також речі, необхідні для відпочинку. Під час поїздки гроші та інші позичені речі у Петрусенка вкрали. Після приїзду він відмовився повертати гроші та відшкодовувати вартість вкрадених речей, посилаючись на те, що він не несе відповідальності за дії злочинців. Чи є юридично грамотними аргументи Петрусенка? Які правовідносини виникли між зазначеними в тексті завдання особами?

Прежде всего, Петрусенко должен сделать заявление о краже у него денег и вещей в органы внутренних дел, которые обязаны возбудить дело по факту кражи в соответствии со ст. 185 УК "Кража".
Между Петрусенко и Алексенко сложились долговые правоотношения. Можно говорить о том, что они заключили договор займа (ст. 1046 ГК Украины). По договору займа одна сторона (заимодавец) передает в собственность другой стороне (заемщику) деньги или иные вещи, определенные родовыми признаками, а заемщик обязуется возвратить заимодавцу такую же сумму денег (сумму займа) или равное количество вещей того же рода и качества.
Договор займа, касающийся бытовых вещей, может заключаться в устной форме (ст. 1047 ЦК Украины).
В любом случае, Петрусенко, который занял деньги и вещи у Алексенко, должен был обеспечить их хранение и вернуть такую же сумму денег, которую позаимствовал, и те же вещи, либо аналогичные.
В ч. 1 ст. 1049 ГК Украины говорится о том, что заемщик обязан возвратить заимодавцу заем (денежные средства в той же сумме или вещи, определенные родовыми признаками, в том же количества, того же рода и качества, которые были переданы ему заимодавцем) в срок и в порядке, установленных договором. Или устною договорённостью.
Если срок возвращения займа не установлен или этот срок определен моментом предъявления требования, заем должен быть возвращен заемщиком в течение 30 дней со дня предъявления заимодавцем требования об этом, если иное не установлено договором.
Безусловно, у Петрусенко и Алексенко есть возможность договориться между собой об изменении этого условия – отсрочке возвращения вещей в связи с возникшими осложнениями, например, замене их деньгами.


3. Ж. взяв у свою автомашину восьмирічного хлопчика, що йшов до школи, й разом з К. завіз його на віддалену дачу останнього, щоб вимагати потім від батька хлопчика викуп. Вони зачинили дитину в підвал, лишили йому їжу та закрили люк, а самі почали обдумувати деталі майбутньої "операції". Уранці Ж.і К. виявили, що хлопчик задихнувся від нестачі повітря. Кваліфікуйте дії Ж. та К. Визначте норми, що конкурують, і вид конкуренці.

Здесь также имеет место конкуренция целого и части (совокупность преступлений, учтённая законодателем).
Преступники в процессе совершения одного преступления – похищения ребёнка, совершили другое – оставили мальчика в опасности, в результате чего он умер.
Действия Ж. и К. квалифицируются таким образом: по ч. 2 ст. 146 УК – похищение малолетнего (мальчику было 8 лет), из корыстных мотивов (преступники собирались потребовать за ребёнка выкуп), по предварительному сговору группой лиц (на машине Ж. ребёнка отвезли на дачу К.) и ч. 3 ст. 135 УК – оставление в опасности, которое повлекло смерть потерпевшего.


4. Громадянин Кірст, виконавчий директор фірми "ТОВ "Фотон", уклав з громадянином Кириченко договір купівлі-продажу будинку по вул. Ярославів Вал у м. Києві. Цей будинок належав на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Фотон", членом якого були Кірст, Саєнко і Дронь. Через рік після укладання договору купівлі-продажу Саєнко заявив позов про визнання названого договору недійсним. В обгрунтування позову Саєнко вказав на наступні обставини: він не давав згоди на продаж будинку співвласником якого він є; повноваження Кірст, як виконавчого директора фірми, не розповсюджуються на укладення договорів про відчуження майна. Яке рішення повинен прийняти суд?

Сделка будет признана недействительной (ч. 1 ст. 215 ГК Украины): основанием недействительности сделки является несоблюдение в момент ее совершения стороною требований, которые установлены ч.ч. 1-3, 5 и 6 ст. 203 ГК Украины.
В соответствии с п. 4 ст. 203 ГК Украины сделка должна совершаться в форме, установленной законом.
Сделки между юридическим и физическим лицом должны совершаться в письменной форме (п. 2 ч. 1 ст. 208 ГК Украины).
Сделка по отчуждению имущества юридического лица должна быть подписана лицом, уполномоченным на это учредительным документом (ч. 2 ст. 207 ГК Украины). В противном случае она считается недействительной.
Кроме того, речь идёт об отчуждении имущества, находящегося в общей совместной собственности.
В соответствии с ч. 2 ст. 369 ГК Украины распоряжение имуществом, которое пребывает в такой собственности, осуществляется с согласия всех совладельцев.
Исходя из изложенного, сделка, заключенная Кирстом, – недействительна.
5. P., працюючи складальником НВП "Маяк", вирішив викрасти ноутбук. З цією метою він протягом місяця кілька разів проносив через прохідну окремі деталі ноутбука. При спробі винести корпус Р. був затриманий працівниками охорони заводу на прохідний. Кваліфікуйте дії P.:
а) він вчинив закінчений замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст.185 КК України);
б) він скоїв декілька злочинів, які будуть кваліфіковані як крадіжка, вчинена повторно (ч. 2 ст. 185 КК України), та закінчений замах на крадіжку, вчинений повторно (ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України);
в) він вчинив крадіжку з проникненням у приміщення (ч. З ст. 185 КК України).

а) Р. совершил законченное посягание на кражу (ч. 2 ст. 15 и ч. 1 ст. 185 УК Украины). Р. сделал всё, от него зависящее, чтобы совершить кражу отдельных частей ноутбука, но довести ее до конца ему не позволили работники охраны завода, задержавши Р. на проходной с корпусом ноутбука.
Кража считается законченным преступлением, если преступник получает реальную возможность пользоваться вещью, которую украл. В данном случае пользоваться ноутбуком, который выносился Р. по частям, нельзя – преступление, которое планировал Р., не доведено до конца.


6. Адвокат Сидоренко вирішив подарувати своєму племіннику Радченку бібліотеку юридичної літератури до дня закінчення навчання на юридичному факультеті. Про своє рішення Сидоренко повідомив рідним: дружині і дочці, а також написав листа племіннику Радченку. До передачі книг обдарованому дарувальник помер. Донька останнього відмовилась передати бібліотеку Радченку і попросила сплатити за неї 1500 грн. Радченко заперечував проти сплати грошей, пославшись на лист, в якому вказувалось, що бібліотеку йому подаровано. Донька Сидоренка послалась на заповіт свого батька, в якому сказано, що вона є спадкоємцем всього майна. Як вирішити спір, який виник між донькою померлого Сидоренка і Радченком? В якій формі укладається договір дарування?

Спор будет решён в пользу племянника адвоката Сидоренко.
Получив письмо от Сидоренко с его волеизъявлением передать библиотеку юридической литературы Радченко, последний фактически получил право принять подарок, ибо принятие одаряемым документов, подтверждающих право собственности на вещь, других документов, подтверждающих принадлежность дарителю предмета договора или символов вещи (ключей, макетов и т.п.) является принятием дара (ч. 4 ст. 722 ГК Украины).
Договор дарения предметов личного пользования и бытового назначения может быть заключен устно (ч. 1 ст. 719 ГК Украины).
Договор дарения недвижимых вещей заключается в письменной форме и заверяется нотариусом (ч. 2 ст. 719 ГК Украины).
Договор дарения имущественного права и договор дарения с обязанностью передать дар в будущем заключается в письменной форме. Договор, заключенный с несоблюдением письменной формы, является недействительным (ч. 3 ст. 719 ГК Украины).
Договор дарения движимых вещей, которые имеют особую ценность, заключается в письменной форме. Передача такой вещи по устному договору является правомерной, если суд не установит, что одаряемый завладел ею незаконно (ч. 4 ст. 719 ГК Украины).
Договор дарения валютных ценностей на сумму, превышающую пятидесятикратный размер не облагаемого налогом минимума доходов граждан, заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению (ч. 5 ст. 719 ГК Украины).

7. Б. домалював один нуль олівцем на валюті США номіналом 10 доларів з метою придбати мобільний телефон. Кваліфікуйте дії Б.:
а) дії Б. слід кваліфікувати як виготовлення з метою збуту підроблених грошей (ч.І ст. 199 КК України);
б) дії Б. слід кваліфікувати як незакінчений замах на шахрайство (ч. З ст. 15 і ч.І ст.190 КК України);
в) Б. не буде притягнутий до кримінальної відповідальності.

в) Б. не будет привлечён к уголовной ответственности в связи с незначительностью содеянного – дорисовать карандашом (очевидная, глупая подделка) ) на одной банкноте 0 к 10, не стоит того, чтобы наказывать человека уголовными мерами. Его нужно просто просветить о последствиях того, что может быть, если такое "рисование" войдёт у него в привычку.
В соответствии с ч. 2 ст. 11 УК Украины не является преступлением действие или бездеятельность, которые хоть формально и содержат признаки какого-либо преступления, предусмотренного УК Украины, но из-за малозначительности не составляющие общественной опасности, т.е. они не нанесли и не могли нанести существенного вреда физическому или юридическому лицу, обществу или государству.


8. Акціонерне товариство "Затишок" повинно було заплатити кооперативу "Зміна" 27 000 грн. за отримані товари. Строк давності на стягнення цієї суми закінчувався 14 жовтня 2004 р. 29 листопада 2004 р. бухгалтерія AT "Затишок" перерахувала кооперативу "Зміна" вказану суму. Через деякий час в AT "Затишок" було виявлено, що 27 000 грн. сплачені після закінчення строку позовної давності. У зв'язку з цим AT "Затишок" пред'явив у господарський суд позов про стягнення з кооперативу "Зміна" неправильно сплаченої суми.
Які наслідки закінчення позовної давності у відносинах між юридичними особами?

Иск АО "Тишина" удовлетворён не будет.
Последствия истечения исковой давности (ст. 267 ГК Украины):
Лицо, которое выполнило обязательства после истечения исковой давности, не имеет права требовать возвращения выполненного, даже если оно в момент выполнения не знало об истечении исковой давности (ч. 1).
Заявление о защите гражданского права или интереса может быть принято судом к рассмотрению независимо от истечения исковой давности (ч. 2).
Исковая давность применяется судом лишь по заявлению стороны в споре, сделанному до вынесения им решения (ч. 3).
Истечение исковой давности, о применении которой заявлено стороной в споре, является основанием для отказа в иске (ч. 4).
Если суд признает уважительными причины пропуска исковой давности, нарушенное право подлежит защите (ч. 5).


9. Директор фірми за недійсними документами взяв кредит у комерційному банку на купівлю обладнання, але гроші, відповідно до заздалегідь обдуманого плану, пустив на погашення раніше взятих кредитів. Кредит він збирався повернути після продажу офісу, котрий не вдалося продати.
Унаслідок цього банку в 2004 р. заподіяно збитків на суму 50000. Кваліфікуйте дії директора фірми:
а) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство (ч. 4 ст. 190 КК України);
б) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство з фінансовими ресурсами (ч. 2 ст. 222 КК України) і службове підроблення (ч. 2 ст. 366 КК України);
в) дії директора слід кваліфікувати як шахрайство (ч. 4 ст. 190 КК України) та службове підроблення (ч. 2 ст. 366 КК України).

Действия директора следует квалифицировать как мошенничество с финансовыми ресурсами (ч. 2 ст. 222 УК Украины) и служебную подделку (ч. 2 ст. 366 УК Украины).
Мошенничество с финансовыми ресурсами – это предоставление предпринимателем, учредителем или собственником субъекта хозяйственной деятельности, а также служебным лицом субъекта хозяйственной деятельности заведомо неправдивой информации органам государственной власти, органам власти АРК или органам местного самоуправления, банкам или другим кредиторам с целью получения субсидий, субвенций, дотаций, кредитов или льгот по налогам в случае отсутствия признаков преступления против собственности (си. 222 УК Украины).
Те же действия, совершённые повторно, или такие, что нанесли значительный материальный ущерб квалифицируются по ч. 2 ст. 222 УК Украины.
Служебная подделка – это внесение должностным лицом в официальные документы заведомо ложных сведений, другая подделка документов, а также составление и выдача заведомо ложных документов (ч. 1 ст. 366 УК Украины).
Те же действия, если оно повлекли тяжелые последствия – ч. 2 ст. 366 УК Украины.


10. 1 січня 2001 року Кулько здав в оренду на п'ять років свій будинок Кузіну. Орендна плата була передбачена в розмірі 2 000 грн. нарік при щорічному внесенні в січні за рік наперед. Оскільки Кузін протягом всього строку дії договору орендної плати не вносив, Кулько 15 лютого 2005 року пред'явив позов до Кузіна про відшкодування орендної плати за п'ять років у сумі 10 000 грн. Кузін просив у позові відмовити, оскільки позивач пропустив строк позовної давності. Вирішить справу.

Действительно, истец пропустил сроки исковой давности и может требовать возмещения арендной платы только за период с февраля 2002 г. по февраль 2005 г. (за три года).
Общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года (ст. 257 ГК Украины).
Общим этот срок называется потому, что применяется ко всем правоотношениям, за исключением тех, для которых законом установлены другие, более короткие или более продолжительные сроки (ст. 258 ГК Украины).
Для отдельных видов требований законом может устанавливаться специальная исковая давность: сокращенная или более продолжительная по сравнению с общей исковой давностью (ч. 1 ст. 258 ГК Украины).
Исковая давность в один год применяется, в частности> требованиям:
1) о взыскании неустойки (штрафа, пени);
2) об опровержении недостоверной информации, помещеной в средствах массовой информации.
В этом случае исковая давность исчисляется со дня помещения этих сведений в средствах массовой информации или со когда лицо узнало или могло узнать об этих сведениях; 3) о переводе на совладельца прав и обязанностей покупателя в случае нарушения преимущественного права покупки части в праве общей долевой собственности;
4) в связи с недостатками проданного товара;
5) о расторжении договора дарения;
6) в связи с перевозкой груза, почты;
7) об обжаловании действий исполнителя завещания.
Исковая давность в пять лет применяется к требованиям о признании недействительной сделки, совершенной под влиянием насилия или обмана.
Исковая давность в десять лет применяется к требованиям о применении последствий ничтожной сделки.


11. Приватна фірма займалася виготовленням дисків з комп'ютерними програмами. Відповідної ліцензії та авторських прав на програми фірма не мала. Доход фірми за серпень 2004 р. становив 17400 грн. Кваліфікуйте дії директора цієї фірми:
а) дії директора слід кваліфікувати як порушення порядку здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 202 КК України) та порушення авторських прав (ч. 1 ст. 176 КК України);
б) дії директора слід кваліфікувати як порушення авторських прав (ч. 1 ст. 176 КК України);
в) дії директора слід кваліфікувати як порушення законодавства, що регулює виробництво дисків для лазерних систем зчитування (ст. 203-1 КК України) і порушення авторських прав (ч. 1 ст. 176 КК України).

Действия директора следует квалифицировать как нарушение порядка осуществления хозяйственной деятельности (ч. 1 ст. 202 УК Украины) и нарушение авторских прав (ч. 1 ст. 176 УК Украины).
Часть 1 ст. 202 УК Украины предусматривает ответственность за осуществление без государственной регистрации как субъекта предпринимательской деятельности, содержащей признаки предпринимательской и которая подлежит лицензированию, или осуществление без получения лицензии видов хозяйственной деятельности, подлежащих лицензированию в соответствии с законодательством, или осуществление таких видов хозяйственной деятельности с нарушением условий лицензирования, если это было связано с получением дохода в крупных размерах.
Часть 1 ст. 176 УК Украины предусматривает ответственность за незаконное воспроизведение, распространение компьютерных программ, а также другое использование чужих компьютерных программ без разрешения лиц, имеющих авторское право или смежные права, если эти действия нанесли материальный ущерб в крупном размере.
12. Бутенко звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої органами попереднього слідства і прокуратури у зв'язку з незаконним утриманням його під вартою, слідством і судом з вересня 1999 р. до червня 2003 та його незаконним засудженням.
Судом було встановлено, що Бутенка у вересні 1999 р. було затримано за підозрою у вчиненні крадіжки, а у квітні 2000 р. засуджено за цей злочин у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. У червні 2003 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду було скасовано, а Бутенка звільнено від покарання.
В якому розмірі визначається моральна шкода, завдана незаконним засудженням? Які обставини можуть враховуватися судом при її визначенні? Хто буде відповідачем за позовом? Вирішіть справу.

Иск Бутенко будет удовлетворён, исходя из таких положений ст. 1167 ГК Украины.
Моральный вред, причиненный физическому неправомерными решениями, действиями или бездействиями, возмещается лицом, причинившим его, при наличии его вины
Моральный вред возмещается независимо от вины органа государственной власти, причинившего его:
1) если вред причинен увечьем, иным повреждением здоровья или смертью физического лица вследствие действия источника повышенной опасности;
2) если вред причинен физическому лицу вследствие его незаконного осуждения, незаконного привлечения к уголовной ответственности, незаконного применения как предупредительной меры содержания под стражей или подписки о невыезде, незаконного задержания, незаконного наложения административного взыскания в виде ареста или исправительных работ;
3) в иных случаях, установленных законом.
В случае причинения морального вреда неправомерными действиями нескольких лиц размер возмещения определяется с учетом степени вины каждого из них. При этом, если неделимый моральный вред причинен совместно, то есть взаимосвязанными, совокупными действиями или действиями с единым намерением, действиями виновных лиц, они несут перед потерпевшим солидарную ответственность.
При причинении лицу морального вреда, обязанность по его возмещению возлагается на виновного независимо от того, был ли причинен потерпевшему имущественный вред и возмещен ли он.
На требования о возмещении морального вреда в силу указаний ст. 268 ГК Украины исковая давность не распространяется, поскольку они вытекают из нарушения личных неимущественных прав.
Безвиновная ответственность за причинение морального вреда незаконными решениями, действиями или бездействиями органов дознания, предварительного (досудебного) следствия, прокуратуры или суда ограничена случаями незаконного осуждения, незаконного привлечения к уголовной ответственности, незаконного применения как предупредительной меры содержания под стражей или подписки о невыезде, незаконного задержания, незаконного наложения административного взыскания в виде ареста или исправительных работ. Возмещение морального вреда проводится в порядке, определенном ст. 1176 ГК Украины.


14. В період перебування в зареєстрованому шлюбі подружжя Ситіних придбало квартиру. Покупцем в нотаріально посвідченому договорі був зазначений чоловік.
Через певний час Ситіни вирішили розірвати шлюб. При поділі спільного сумісного майна між ними виник спір чи включається до складу цього майна зазначена квартира. Чоловік стверджував, що, оскільки покупцем в нотаріально-посвідченому та зареєстрованому договорі купівлі-продажу виступав він самостійно, то ця квартира є його особистою роздільною власністю. Дружина зазначала, що будь-яке майно, придбане під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, крім випадків, коли інше прямо визначено в законі. Оскільки ж закон не встановлює винятків з цього правила щодо випадків, коли квартира чи інше нерухоме майно було придбано під час шлюбу, за спільні кошти, але у правовстановлювальному документі вказаний лише один з подружжя, квартира має входити до складу спільного сумісного майна і підлягати поділу за правилами поділу такого майна. Хто має рацію в даному спорі?
Яким було б вирішення спору, якби його предметом була б квартира, приватизована чоловіком під час дії зареєстрованого шлюбу?

Супруги Сытины имеют одинаковые права на квартиру. собственности, для которого характерна множественность субъектов.
Общая собственность двух или более лиц без определения долей каждого из них в праве собственности является общей совместной собственностью (ч. 1 ст. 368 ГК Украины).
Имущество, приобретенное супругами во время брака, является их общей совместной собственностью, если иное не установлено договором или законом (ч. 3 ст. 368 ГК Украины).
Имущество, приобретенное в результате общего труда и за общие денежные средства членов семьи, является их общей совместной собственностью, если иное не установлено договором, заключенным в письменной форме (ч. 4 ст. 368 ГК Украины).
Сособственники имущества, находящегося в общей совместной собственности, владеют и пользуются им совместно, если иное не установлено соглашением между ними (ч. 1 ст. 369 ГК Украины).
Имущество, находящееся в общей совместной собственности, может быть разделено между сособственниками по соглашению между ними (ч. 1 ст 372 ГК Украины).
В случае раздела имущества, находящегося в общей совместной собственности, предполагается, что доли сособственников в праве общей совместной собственности являются равными, если иное не установлено соглашением между ними или законом. По решению суда доля сособственника может быть увеличена или уменьшена с учетом обстоятельств, имеющих существенное значение.
Приватизированная квартира является собственностью того, кто её приватизировал.
В статье 345 ГК Украины сказано, что у физического лица может возникнуть право собственности в случае приватизации государственного имущества и имущества, которое находится в коммунальной собственности.
Приватизация является производным способом возникновения права собственности, так как вместе с имуществом к лицам, которые приватизировали имущество, переходят соответствующие права и обязанности.


15. Ф. передав працівникові податкової інспекції хабар у сумі 250 доларів США, обіцяючи через два дні "донести" решту 450 доларів США із обіцяних. Після отримання 250 доларів США інспектора затримали. Його дії утворюють:
а) одержання хабара (ч. 1 ст. 368 КК України);
б) закінчений замах на одержання хабара (ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст.368 КК України);
в) готування до одержання хабара (ч. 1 ст. 14 і ч. 1 ст. 368 КК України).

Действия Ф. квалифицируются как получение взятки (ч. 1 ст. 368 КК Украины), поскольку получение взятки считается законченным преступлением с момента получения должностным лицом хотя бы части взятки (что и имело место в данном случае).


16. За договором купівлі-продажу Івченко передав Саліну автомобіль, а останній зобов'язався сплатити за нього 100 000 гривень. Отримувачем грошей в договорі була визначена донька Івченка. Івченко, продавши автомобіль, поїхав у тривале відрядження. Салін вчасно не розрахувався, і донька Івченка звернулася з позовом до суду про стягнення з Саліна суми боргу і відсотків річних за прострочення. Салін проти позову заперечував, стверджуючи, що донька Івченка не є стороною договору, а отже, не має права вимоги. Вирішіть справу.

Статья 655 ГК Украины содержит указание на то, что по договору купли-продажи одна сторона (продавец) передает или обязуется передать имущество (товар) в собственность другой стороны (покупателю), а покупатель принимает или обязуется принять имущество (товар) и уплатить за него определенную денежную сумму.
Если в договоре купли-продажи автомобиля было указано, что получателем денег является дочь Ивченко, это условие действительно, известно Салину (он ведь подписывал договор) и отменить его суд не в праве в данном случае.
Покупатель обязан оплатить товар после его принятия, если договором или актами гражданского законодательства не установлен другой срок оплаты товара (ч. 1 ст. 692 ГК Украины).
Покупатель обязан уплатить продавцу полную цену переданного товара. Договором купли-продажи может быть предусмотрена рассрочка платежа.
В случае просрочки оплаты товара продавец имеет право требовать оплаты товара и уплаты процентов за пользование чужих денежных средств.
Если покупатель отказался принять и оплатить товар, продавец имеет право по своему выбору требовать оплаты товара или отказаться от договора купли-продажи.
Если продавец обязан передать покупателю, кроме неоплаченных, также и другие товары, он имеет право приостановить передачу этих товаров до полной оплаты всех ранее переданных товаров, если иное не установлено договором или актами гражданского законодательства.

17. Слідчий кваліфікував розбійний напад на громадянина Р. за ч. 1 ст. 187 КК України "Розбій, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого (середньої тяжкості тілесні ушкодження)" та ст. 122 КК України "Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження". Який принцип кваліфікації порушив слідчий:
а) принцип недопустимості подвійної кваліфікації вчиненого;
б) принцип недопустимості повороту до гіршого при кваліфікації;ї
в) принцип стабільності кваліфікації?

Принципы квалификации уголовно-правовых деяний можно определить как основные, самые общие положения, которыми руководствуется правоприменитель при установлении точного соответствия фактических признаков совершенного деяния и признаков состава преступления, в результате чего определяется, какое преступление совершено и какой статьей УК оно предусмотрено.
Следователь в данном случае нарушил принцип недопустимости двойного вменения, который запрещает дважды (и более) вменять в вину совершение одного преступления, иначе говоря, двойную квалификацию установленных по делу фактических обстоятельств дела.
Из этого принципа исходят следующие правила квалификации преступлений:
1) при конкуренции норм по объекту посягательства применяется та статья уголовного закона, которая более полно охватывает объект преступления;
2) если в результате совершения деяния наступили последствия, предусмотренные различными частями одной и той же статьи, то это деяние квалифицируется только по той части статьи УК, которая устанавливает ответственность за причинение более тяжкого последствия.
Таким образом, действия Р. нужно было квалифицировать только по ч. 1 ст. 187 УК Украины – разбой, соединённый с насилием, неопасным для здоровья потерпевшего (средней тяжести телесные повреждения).

19. Повертаючись пізно ввечері додому, М. Побачив, що Д. б'є малолітнього хлопця. На спробу припинити побиття, Д. висловив погрози на адресу М., супроводжуючи їх лайкою та образами, а потім зі словами: "Не втручайся, бо сам отримаєш! ", почав бити малолітнього по голові. Це обурило М., і він, захищаючи хлопчика, почав бити Д. Численні удари призвели до смерті останнього. Суд дійшов висновку, що М. перевищив межі необхідної оборони, але зробив це в стані сильного душевного хвилювання. Як кваліфікувати дії М.:
а) умисне вбивство, вчинене в стані душевного хвилювання (ст. 116 КК України);
б) умисне вбивство при перевищені меж необхідної оборони (ст. 118 КК України);
в) він не буде нести кримінальної відповідальності?

Действия М. будут квалифицированы, как умышленное убийство при превышении пределов необходимой обороны (ст. 118 УК Украины).
Необходимой обороной признаются действия, содеянные с целью защиты охраняемых законом прав и интересов лица, которое защищается, или иной личности, а также общественных интересов и интересов государства от общественно опасного посягательства путем причинения тому, кто посягает, вреда, необходимого и достаточного в данной обстановке для немедленного предотвращения или прекращения посягательства, если при этом не было допущено превышения пределов необходимой обороны (ч. 1 ст. 36 УК Украины).
Превышением пределов необходимой обороны признается умышленное причинения посягающему, тяжелого вреда, явно не соответствующего опасности посягательства или обстановке защиты. Превышение пределов необходимой обороны влечет уголовную ответственность в случаях, специально предусмотренных в ст. ст. 118 и 124 УК Украины.
Статья 118 УК Украины предусматривает ответственность за умышленное убийство, совершенное при превышении пределов необходимой обороны, а также в случае превышения мер, необходимых для задержания преступника.

21. Троє осіб напали на директора банку, коли він підходив до свого будинку. Вони зв'язали та заштовхнули його в мікроавтобус. Під час виїзду з міста автомобіль зі злочинцями було затримано, а директора звільнено. Кваліфікуйте дії винних осіб:
а) їхні дії слід кваліфікувати як викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 146 КК України);
б) їхні дії слід кваліфікувати як закінчений замах на викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 146 КК України);
в) їхні дії слід кваліфікувати як незакінчений замах на викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. З ст. 15 і ч. 2 ст. 146 КК України).

Действия преступников следует квалифицировать как похищение человека, совершенное по предварительному сговору группой лиц (ч. 2 ст. 146 УК Украины), поскольку похищение человека считается законченным преступлением с момента завладения человеком.


22. В якій із нижченаведених ситуацій присутній договір доручення?
1. Бабуся відправила 13-річного онука здати в хімчистку її пальто, видала для цього внукові необхідну суму грошей, нагадавши, щоб під час оформлення замовлення в хімчистці внук зазначив саме її ім'я та домашню адресу, аби потім бабуся могла самостійно за квитанцією забрати пальто.
2. Металургійний завод для задоволення своїх потреб у сировині домовився з підприємцем, що той скуповуватиме металобрухт і постачатиме його на завод. Всі витрати підприємця завод зобов'язався компенсувати.
3. Неповнолітній Сергій дав молодшому братові свою банківську платіжну картку, оформлену на картковий субрахунок батька, навчив нею користуватись і відправив його в супермаркет придбати продукти харчування.
4. З метою поповнення обігових коштів акціонерного товариства загальні збори акціонерів доручили голові правління товариства укласти кредитний та іпотечний договір з банком.

По договору поручения одна сторона (поверенный) обязуется совершить от имени и за счет другой стороны (доверителя) определенные юридические действия. Сделка, совершенная поверенным, создает, изменяет, прекращает гражданские права и обязанности доверителя (ч. 1 ст. 1000 ГК Украины).
Договором поручения может быть установлено исключительное право поверенного на совершение от имени и за счет доверителя всех или части юридических действий, предусмотренных договором. В договоре могут быть установлены срок действия такого поручения и (или) территория, в границах которой является действующим исключительное право поверенного.
Договор поручения присутствует в последней – четвертой – из описанных ситуаций. В предыдущих ситуациях никаких юридически значимых действий не совершается.

23. Під час вчинення П. розбою потерпілому Р. було заподіяно смерть через необережність. Дайте кримінально-правову оцінку діям винної особи:
а) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч. 4 ст. 187 КК України) і вбивство через необережність (ч. 1 ст.119 КК України);
б) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч. 4 ст. 187 КК України);
в) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч. 1 ст.187 КК України) та вбивство через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України).

Считаю, действия П. следует квалифицировать как разбой (ч. 1 ст.187 УК Украины) и убийство по неосторожности (ч. 1 ст. 119 УК Украины).
Если это преступление будет квалифицированно как разбой (ч. 4 ст. 187 УК Украины) и убийство по неосторожности (ч. 1 ст. 119 УК Украины), то будет нарушен принцип недопустимости двойного вменения, который запрещает дважды (и более) вменять в вину совершение одного преступления, иначе говоря, двойную квалификацию установленных по делу фактических обстоятельств дела.


24. Іванов позичив у Романова 2 500 грн. строком на шість місяців. Усно сторони домовилися про плату за користування позикою в розмірі 0,5% від суми позики за кожен день позики шляхом нарахування пені за прострочку повернення позики.
В установлений строк позичальник грошей не повернув. Через три місяці після настання строку виконання договору позики Романов звернувся з позовом до суду про стягнення з Іванова 2 500 грн. суми в розмірі 0,5% пені за кожен день прострочки та 3% річних за час прострочки. Іванов не заперечував проти сплати 2 500 грн., але відмовився від сплати пені та 3% річних за прострочку, оскільки пеня фактично приховує собою нарахування плати за користування позикою і позикодавець сам винен, що в строк не забрав гроші, які лежали у нього дома і члени сім'ї були повідомлені, що прийде Іванов і йому потрібно буде віддати гроші.
Два свідки підтвердили домовленість сторін за цим договором позики про нарахування плати за користування позикою у вигляді пені. Вирішіть справу.

Статья 1050 ГК Украины предусматривает, что если заемщик своевременно не возвратил сумму займа, он обязан уплатить денежную сумму в соответствии со ст. 625 ГК Украины.
В статье 625 ГК Украины сказано, что должник, просрочивший исполнение денежного обязательства, по требованию кредитора обязан уплатить сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки, а также три процента годовых от просроченной суммы, если иной размер процентов не установлен договором или законом.
Таким образом, Иванов не прав. Закон на стороне Романова.


25. Р. погрожував П. розголошенням того, що вона фотографується для еротичного журналу, якщо останні не поверне гроші, котрі 3. дав їй у борг, але вона відмовилася їх повернути. Після цього Р. став вимагати ці гроші від знайомої П. – Л., погрожуючи знищити все її майно. Дайте кримінально-правову оцінку діям P.:
а) Р. скоїв два злочини: вимагання (ч. 1 ст. 189 КК України) та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ч. 1 ст. 355 КК України);
б) Р. вчинив два вимагання, тобто скоїв вимагання повторно (ч. 2 ст. 189 КК України);
в) Р. вчинив вимагання (ч. 1 ст. 189 КК України).

Р. совершил два преступления: вымогательство (ч. 1 ст. 189 УК Украины) и принужден