Кр ПРОГРАМА тренінгу для підлітків із виховання здорового способу життя.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Теорія і практика психотренінгу"

ПРОГРАМА
тренінгу для підлітків із виховання здорового способу життя
"ВІДКРИТИМИ ОЧИМА"

ПЛАН

1. Теоретичні засади побудови тренінгової програми
"Відкритими очима" 3
1.1 Дефініція здоров'я 3
1.2 Вікові особливості підлітків 5
1.3 Модель навчання здорового способу життя 7
2. Технологічні аспекти й конструкція тренінгу 10
3. Орієнтовна схема заняття 12
4. Зміст занять та методичні рекомендації 13
5. Підсумки тренінгу 29
Список використаної літератури 32

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ ТРЕНІНГОВОЇ ПРОГРАМИ "ВІДКРИТИМИ ОЧИМА"
1.1 Дефініція здоров'я
Навчання здорового способу життя (ЗСЖ) стає більш ефективним, якщо включає формування в рамках загального світогляду таких уявлень про здоров'я, які сприяли б виробленню активної позиції кожної людини стосовно свого здоров'я та адекватної "здорової" поведінки.
В останні 20 років у медицині та інших антропознавчих науках, які торкаються проблем здоров'я, відбувається переорієнтація на валеологічну чи санологічну парадигму. У рамках даної парадигми акценти переносяться з охорони та відновлення здоров'я на його творення й розвиток.
Згідно з концепцією позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, здоровою є не та людина, яка не має проблем, а та, яка знає, як їх подолати. Тому зберігати й розвивати своє здоров'я має всі шанси той, хто вміє гармонійно розподіляти енергію на чотири сфери переробки конфлікту: тіло, діяльність, контакти і фантазії (майбутнє), тобто 25% сил - на фізичні потреби, 25% - на діяльність, 25% - на міжособистісне спілкування, 25% - на фантазії, самоспостереження, самотність, релігійно-духовні шукання [1, с. 29].
Отже, бути здоровим - означає:
- мати здатність пристосовуватися до середовища і власних можливостей;
- протистояти зовнішнім і внутрішнім збуренням, хворобам, пошкодженням, старінню та іншим формам деградації;
- зберігати себе, природне й штучне середовище проживання;
- збільшувати тривалість повноцінного життя;
- покращувати властивості, можливості й здатності свого організму, якість життя та середовище існування; створювати, підтримувати й зберігати собі подібних, а також культурні, духовні та матеріальні цінності;
- створювати адекватну самосвідомість, етико-естетичне ставлення до себе, ближніх, людини, людства, добра і зла.
Такий підхід звертає нашу увагу на внутрішні резерви здоров'я, які кожна людина здатна відкрити в собі й реалізувати за умови активізації особистісного потенціалу: зміни світогляду, ціннісних орієнтацій, мотивації, гартування сили волі й характеру, розвитку саморефлексії.
Особливості існування людини, її функціонування одночасно в біологічному, соціальному та духовному просторах зумовлюють багатокомпонентність холістичної структури її здоров'я, яка включає в себе фізичний, соціальний, психічний та духовний рівні.
Фізичне здоров'я - це гармонійна єдність усіх обмінних процесів між організмом і навколишнім середовищем, узгоджене протікання обмінних процесів усередині організму; здатність зберігати й використовувати своє тіло.
Критеріями психічного здоров'я вважають:
- відповідність суб'єктивних образів об'єктам дійсності та характеру реакцій - зовнішнім подразникам, значенню життєвих подій;
- адекватний віку рівень зрілості емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості;
- адаптивність у мікросоціальних відносинах;
- здатність до саморегуляції поведінки, розумного планування життєвих цілей і підтримки активності в їх досягненні тощо.
Соціальне здоров'я виявляється в здатності зберігати та використовувати стосунки з іншими людьми, що відображає соціальні зв'язки й ресурси, у здатності до спілкування та його якості.
Духовне здоров'я пов'язане з максимальним розкриттям духовного, морального потенціалу, свідомим прагненням особистості до створення в житті, що сприймається нею як цінність, нових ціннісних якостей. Усі компоненти здоров'я тісно взаємопов'язані.
Психологічне здоров'я робить особистість самодостатньою. Основними засобами підтримання й творення психологічного здоров'я дитини є засоби саморозуміння, самоприпняття і саморозвитку в контексті взаємодії з іншими людьми в умовах культури.
1.2 Вікові особливості підлітків
Формування в підлітків мотивації до (ЗСЖ) неможливе без урахування їх психологічних особливостей. Це необхідно, насамперед, для вибору ефективних методів роботи.
Відчуття дорослості, що стає центральним психологічним новоутворенням підліткового віку, зумовлює прагнення підлітка до визнання його дорослості старшими й прагнення бути прийнятим у доросле оточення рівноправною особою. Тому підлітки не приймають директивних методів роботи й авторитарного стилю виховання. І навпаки, інтерактивні методи навчання, які грунтуються на принципах співробітництва підлітка й дорослого та на розумінні й повазі індивідуальності підлітка, виступають фактором, що стимулює становлення дорослості та забезпечує високу ефективність навчально-виховного впливу.
У підлітковому віці актуалізується інтерес людини до свого внутрішнього світу, оскільки саме в цьому віці виникає потреба зрозуміти, осмислити риси свого характеру, свої можливості, проаналізувати свої переживання, прокидається прагнення до самооцінки. Активне самопізнання виявляє індивідуальні особливості, значно відмінні від особливостей інших людей. Це дає підліткові відчуття неповторності й, водночас, породжує переживання самотності: "Я - не такий, як інші. Мене ніхто не зможе зрозуміти. Я самотній."
Вважається, що саме такі переживання стають добрим підгрунтям для виникнення різноманітних девіацій. Нездатність підлітка правильно оцінювати й диференціювати людську поведінку та особистісні властивості інколи призводить до вибору деструктивних способів втечі від переживання "екзистенційної самотності" - алкоголізму, наркоманії, злочинності.
Серед основних чинників психологічного здоров'я підлітків виділяють такі:
1) психологічні:
- когнітивний (негативні: слабка віра в себе, низька самооцінка);
- мотиваційний (негативні: домінування мотиву уникнення невдач, низька мотивація поведінки);
- емоційний (негативні: почуття смутку, тривожність, послаблення інтересів);
2) соціальні:
- власне соціальний (негативні: ізольованість, відсутність власної системи цінностей);
- поведінковий (негативні: фіксація поведінкових реакцій на захисті власного "Я", соціально несхвалювані форми поведінки);
3) поведінковмй:
- характерологічний чинник (негативні: безвілля, легка підкорюваність, нерішучість, вразливість).
Дослідження вітчизняних учених доводять, що сучасним підліткам притаманний досить низький рівень розвитку самостійності, незалежності, рішучості.
1.3 Модель навчання здорового способу життя
Наразі існує багато різноманітних моделей превентивного виховання та навчання здорового способу життя. Серед них можна виділити так звані когнітивні або медичні моделі, які зорієнтовані на забезпечення інформацією та опираються на схему "знання - ставлення - поведінка".
Такі моделі нагадують дитячі страшилки, оскільки використовують в основному інформацію про негативні наслідки нездорової поведінки, яка покликана змінити ставлення людини до свого здоров'я. Відповідно їх ефективність досить низька.
Як зазначають фахівці, фактологічна освіта має можливість радикально змінити поведінку індивіда лише тоді, коли її зміст абсолютно новий для нього, а медичні моделі, зазвичай, використовують досить поширену інформацію.
Дещо іншою є освітня модель навчання ЗСЖ, яка базується на положенні про те, що в основі зміни звичної поведінки лежить вміння приймати рішення. Відповідно, освітня модель включає в себе обов'язкове навчання прийомів прийняття рішень. Головний принцип моделі - вибір повинно бути зроблено на основі правдивої інформації особисто самою людиною.
Суттєвим недоліком таких програм є те, що вони не враховують усіх факторів, які впливають на реалізацію людиною прийнятого рішення. Щодо підлітків, то їх самооцінка залежить від референтної групи. Тому вони частіше схильні до збереження соціальних та психологічних переваг, які дають, наприклад, паління чи вживання наркотиків, ніж до "здорової" поведінки з віддаленими й не особливо привабливими перспективами "кращого здоров'я", додаткових кількох років життя, оскільки мають тенденцію до такої поведінки, яка схвалюється групою.
Програми, складені за принципами радикально-політичної моделі, обов'язково використовують заходи соціального заохочення здорового стилю життя, тренінги комунікативних умінь, а також різноманітні методи та прийоми підвищення рівня самовпевненості кожного окремого учасника.
При складанні програм навчання ЗСЖ також широко використовується поєднання основних принципів усіх трьох названих вище моделей: тобто, достовірної медичної інформації, навичок прийняття рішень, психологічної та соціальної підтримки (оточення, яке підтримує ЗСЖ).
Однією з найпопулярніших теорій, побудованою за радикально-політичною моделлю, є теорія соціального навчання, яка широко використовується на Заході для розробки оздоровчих програм та програм превентивного виховання.
Основним поняттям даної теорії є поняття соціального моделювання.
Соціальне моделювання - це процес навчання в результаті спостереження чи наслідування. Його головна функція полягає у навчанні на основі спостереження, а також у підвищенні самоефектиеності: посилення наміру змінити поведінку чи посилення впевненості в успіхові змін. Моделювання свідчить, що "всі так роблять". Широко використовується моделювання поведінки через засоби масової інформації (створюються матеріали на основі інтерв'ю рольових моделей, поведінку яких рекомендують наслідувати).
При розробці тренінгу "Відкритими очима" реалізовувався комплексний підхід до формування мотивації до ЗСЖ.
Ключовим моментом програми превентивного виховання стала активізація особистісних ресурсів учасників. Також враховувались такі рівні впливу на поведінку підлітків:
- внутрішньоособистісні фактори - знання, установки, уявлення, особистісні особливості;
- міжособистісні фактори - сім'я, друзі, знайомі, які забезпечують підтримку і зумовлюють соціальні ролі;
- популяційні фактори - формальні і неформальні соціальні зв'язки та норми, що діють серед окремих осіб, груп та організацій;
- політичні фактори - місцеві, регіональні закони й політика держави в цілому, які регулюють чи підтримують заходи з метою профілактики та раннього вияву хвороб.
Вибір способів і засобів психологічного впливу грунтувався на уявленні про те, що мотивація, яка може забезпечити ефективну реалізацію здорового стилю життя, має:
- починатися з активізації творчого потенціалу особистості;
- грунтуватися на чіткому усвідомленні індивідом кінцевого результату своєї діяльності, на усвідомленні своїх прагнень, а також ресурсному (такому, що передбачає можливість розвиваючої творчої активності) розумінні поняття "здоров'я";
- живитися оптимально мобілізованою психічною енергією "хотіння" і підтримуватися певною мірою незадоволення сьогочасним становищем;
- бути інтегрованою й цілісною, емоційно стійкою та ситуативно незалежною;
- супроводжуватися активною смисловою регуляцією і створенням додаткових спонукань, адже санкціоновані суб'єктом мотиви не отримують автоматично спонукаючої переваги перед іншими складовими мотивації;
- опиратися на позитивне (чи саногенне) мислення і, водночас, детермінувати зміни мисленнєвих стереотипів;
- при необхідності підкріплюватися зовні опосередкованою регуляцією.

2. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ Й КОНСТРУКЦІЯ ТРЕНІНГУ
Тренінг - це запланований процес, призначений поповнити навички й знання учасників та перевірити їх ставлення, ідеї, поведінку з метою зміни чи оновлення.
Тренінгові заняття за програмою "Відкритими очима" спрямовані на підвищення компетентності учасників у сфері ЗСЖ та формування в них мотивації до "здорової поведінки".
Програма "Відкритими очима" реалізує два основні технологічні підходи:
1) партисипаторний (люди ефективніше навчаються, коли цінуються їх власні знання та спроможність щось зробити, а також коли вони можуть поділитися та проаналізувати власний досвід у комфортному для себе середовищі);
2) навчання досвідом (люди ефективніше навчаються тоді, коли вони самі є активними учасниками процесу набуття знань).
Тренінг побудований з використанням елементів психоаналізу, гештальт-терапії, психодрами, позитивної психології Пезешкіана, арт-терапії, танцювальної, тілесно-орієнтованої терапії та елементів методики "рівний-рівному" і спрямований на особистісний ріст учасників.
Мета тренінгу: сприяння особистісному зростанню підлітків і ствердження цінностей активної та здорової життєтворчості.
Тренінг спрямований на вирішення таких завдань:
1) оволодіння соціально-психологічними знаннями та методиками, що спрямовані на розвиток комунікативних умінь і пізнавальних процесів;
2) розвиток здатності адекватно сприймати і пізнавати себе та інших;
3) розвиток лідерських і творчих здібностей та умінь, необхідних для повноцінної самореалізації;
4) формування антидевіантного імунітету, актуалізація бажання здійснювати соціально значимі зміни у своєму житті та житті однолітків;
5) сприяння виробленню позитивної життєвої позиції як однієї з важливих умов високого рівня психічного та фізичного здоров'я;
6) формування мотивації до здорового стилю життя.
Програма тренінгу "Відкритими очима" складається з 4 блоків:
1) "Обличчям до себе" - знайомство учасників (представлення себе в групі), а також дослідження власного внутрішнього світу, своїх особистісних меж, своїх особливостей сприйняття почуттів та звичних способів їх вираження;
2) "Я та інші" - експериментування з особистими способами встановлення й підтримки контакту з іншими людьми та вироблення навичок конструктивної комунікації з метою досягнення конгруентності та збереження автентичності у спілкуванні;
3) "Здоров'я та шкідливі звички" - цей розділ, спрямований на діагностику внутрішньої картини здоров'я учасників, формування ресурсного розуміння здоров'я, оптимізацію уявлень про здоровий спосіб життя, а також підвищення рівня поінформованості учасників з питань, пов'язаних із тютюнопалінням, вживанням наркотиків та розповсюдженням ВІЛ-інфекції / СПІДу, і сприяння виробленню власної позитивної позиції стосовно зазначених проблем;
4) "Лідерство. Продуктивна життєтворчість" - підвищення самооцінки учасників тренінгу, розвиток лідерських і творчих здібностей, сприяння у прийнятті відповідальності за своє життя, а також усвідомлення та інтегрування особистісних змін, що сталися в процесі тренінгової роботи.

3. ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЗАНЯТТЯ
Схема повторюється (з незначними варіаціями) щозаняття, тобто діє як норма для конкретної групи.
1. Привітання.
2. Вступний шерінг (обмін почуттями та думками з приводу попередньої зустрічі та озвучення психічного стану "тут і тепер" і своїх очікувань від заняття).
3. Оголошення та обговорення теми заняття. Тема і зміст тренінгу повинні відповідати потребам учасників та бути прийнятними для їхнього досвіду, тому інколи теми занять у зв'язку з попередніми висловлюваннями учасників можуть змінюватися чи змінювати послідовність.
4. Вправа-розминка (гра чи вправа, спрямована на актуалізацію питання, підготовку до сприйняття теми заняття та створення внутрішньої свободи учасників).
5. Базова частина:
а) Розігрування проблемної ситуації. Шерінг.
б) Експериментування (відпрацьовування нових способів поведінки, емоційного реагування). Шерінг.
в) Повідомлення психологічної інформації (узагальнення та підкреслення важливих моментів досвіду учасників, отриманого у процесі експериментування). Шерінг.
6. Вправа-енергізатор (при потребі проводиться вправа на піднесення настрою та оптимізацію емоційного стану).
7. Домашнє завдання (обговоренню виконаного домашнього завдання відводиться 10-15 хвилин на початку наступного заняття).
8. Заключний шерінг (озвучення емоційного стану "тут і тепер" та фіксація й усвідомлення того досвіду, який отримали на занятті: "Що я беру з собою? Що я залишаю тут, у колі?").
9. Ритуал прощання (виробляється групою на першому занятті і повторюється на всіх наступних, сприяє створенню позитивних умов перебування в групі).
Кожне заняття триває 2 години. Уся програма розрахована на 10 занять, тобто 20 годин. Заняття проводяться два рази на тиждень. Після завершення тренінгу проводиться "підтримуюча терапія" (одна групова зустріч на місяць з метою обговорення поточних проблем та нових подій і вражень учасників).
4. ЗМІСТ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Розділ І. Обличчям до себе
Заняття 1. Знайомство. Складання правил групової роботи
Мета: знайомство учасників групи, обговорення мотивації участі в тренінгові, вироблення правил та норм групової роботи, дослідження "Я-образу" учасників.
Матеріали до заняття: плакат-заготовка до вправи "Очікування", великий аркуш білого паперу для запису правил, листи паперу формату А4 (за кількістю учасників і тренерів), кольорові олівці, фломастери, маркери.
Хід заняття
1. Привітання та знайомство учасників. Знайомство починається з тренерів: вони називають свої імена та коротко розповідають про свою кар'єру й досягнення, що стосуються тренінгової роботи, а також наводять окремі (доречні) особисті дані. Далі всі учасники представляються по-черзі: спочатку називають своє справжнє ім'я, потім - так, як хотів би, щоб називали його в групі, коротко розповідають про рід своїх занять, свої інтереси, відповідають на запитання "Чому я тут?".
2. Обговорення мети та завдань тренінгу. Тренери коротко повідомляють про мету та основні завдання тренінгу в цілому та першої зустрічі зокрема. Інформація обговорюється в групі.
3. Базова частина.
Вправа "Очікування". На спеціальних "листочках" учасники пишуть свої сподівання щодо тренінгу та "вивішують" їх на "дереві надій". Закінчення вправи - наприкінці тренінгу.
Вправа "Я-образ" ("Метафори"). Учасники малюють себе у будь-якому образі. Після малювання - шерінг. Виконані роботи вивішуються поряд до закінчення тренінгу, а кожен бажаючий має можливість писати на будь-якому малюнкові свої побажання, привітання, повідомлення автору. Учасники можуть також протягом тренінгу вносити зміни у свій малюнок.
Рухлива вправа (рухавка). Учасники стають у коло та виконують вказівки тренера: "Відчути себе і своє тіло та пройтись по колу як зірка естради, що давно хворіє на зоряну хворобу, потім - як учень, що отримав першу двійку, після цього - як закоханий на перше побачення; як таємний агент, що приховує таємницю, а наостанок - так, як найкомфортніше саме зараз.
Вправа "Знайомство". Учасники діляться на пари (методом "алфавіту"): один учасник у парі - розповідач, інший - слухач. Протягом 3 хвилин розповідач розповідає про себе та відповідає на запитання слухача. Потім - зміна ролі. Після завершення - презентація своїх партнерів у великій групі: кожен учасник говорить про партнера, але від першої особи "Я ...". Опісля - шерінг.
4. Домашнє завдання: поспостерігати, на якій відстані найкомфортніше спілкуватися з іншими людьми та занотувати свої враження у щоденник.
5. Заключний шерінг. "З чим я йду звідси? Що залишаю тут?"
Заняття 2. Я і мій внутрішній світ. Сприйняття і вираження емоцій. Поняття психологічної границі
Мета: виявити індивідуальні особливості внутрішнього "Я", відчути власні границі, формувати здатність усвідомлювати свій емоційний стан, керувати ним та знаходити оптимальні способи вираження почуттів.
Матеріали до заняття: магнітофон і аудіозапис повільної спокійної музики.
Хід заняття
1. Привітання.
2. Вступний шерінг. "Які враження залишилися від попередньої зустрічі? З яким настроєм прийшли на сьогоднішнє заняття? У якому стані наразі знаходитеся?"
3. Вправа "Гра в імена". Інструкція: "Назвіть своє ім'я, а потім додайте до нього по одній вашій негативній та позитивній якості, які починаються з першої літери вашого імені".
4. Базова частина.
Вправа на релаксацію "П'яний танець". Виконується під запис легкої, повільної музики (3-5 хвилин). Стати рівно, розставити ноги на ширині пліч, зігнути коліна, максимально розслабити все тіло. Спочатку зробити коловий рух нижньою частиною тулуба, далі "відпустити" все тіло на волю довільних рухів. Поступово почнуть рухатися всі суглоби, руки і ноги у різні боки, колоподібно почне перекочуватися голова. Вправу можна виконувати із закритими очима. Концентруватись на тому, що ноги твердо стоять на землі. Важливо зафіксувати свої відчуття під час виконання вправи.
Проективна методика "Хатинка в лісі". Ведучий пропонує учасникам сісти максимально зручно, закрити очі та слухати його голос: "Уявіть себе на дорозі. Яка вона, з чого зроблена, які відчуття у вас виникають. Навколо вас ліс: який він, чи є в ньому тварини?.. Ви йдете далі - чи бачите дорогу перед собою? Яка вона? Ви йдете далі й підходите до будівлі: яка вона, з чого побудована? Поряд із будівлею стоїть мудрець, ви дивитесь на нього: який він? Ви розумієте, що цей старий володіє усією мудрістю світу і зможе відповісти на запитання, яке хвилює Вас найбільше. Ви задаєте своє запитання. Мудрець дивиться на Вас і заходить у будівлю - зараз він винесе Вам відповідь на Ваше запитання. Мудрець виходить і дає відповідь. Можливо, це слова, а можливо, це символ, який зрозумілий лише Вам. Ви дякуєте за відповідь, повертаєтесь назад та відкриваєте очі."
По завершенню розповіді ведучий просить учасників намалювати побачене.
Коли малюнки завершені, один учасник, за бажанням, описує свої фантазії. На основі цієї розповіді ведучий інтерпретує методику: "дорога - це символ життєвого шляху (легкий - важкий, приємний - неприємний, широкий -вузький, тощо), ліс - життєва ситуація (теплі стосунки з оточуючими - зелений, молодий, яскравий, світлий ліс, в якому багато тварин, несприятлива життєва ситуація - холодний, голий, темний ліс), будівля - символ внутрішнього Я (чим вона міцніша, світліша, красивіша, викликає приємні відчуття - тим сформованішим є власний образ, вища самооцінка і навпаки; особливу увагу звертає на захищеність споруди: стіни, дах, двері, вікна, що може дати інформацію про особистісні границі).
Вправа-енергізатор. Учасникам пропонується сидячи розім'яти руки та ноги, при чому найбільше працює та рука й нога, які зазвичай працюють менше.
Вправа "Відчуй свої границі". Група поділяється на дві команди. Учасники шикуються в шеренги один навпроти одного. За командою тренерів вони починають рухатися назустріч. Важливо: відчути, наскільки близько можна підійти до свого партнера (наскільки він мені дозволяє наблизитися; наскільки мені приємно наблизитися до нього). Потім учасники повертаються на вихідні позиції, роблять крок вліво, по одному учаснику з кожної команди переходять в іншу і вправу повторюють знову. Коли всі учасники побувають один з одним у парі, вправа закінчується. Шерінг (враження від виконання вправи).
Повідомлення ведучих: Поняття психологічної границі (проникність / непроникність границь, індивідуальність психологічної границі).
5. Домашнє завдання: написати міні-розповідь "Що мені потрібно зробити для того, щоб оточуючі розуміли мене краще".
6. Заключний шерінг
7. Ритуал прощання.
Розділ ІІ. Я та інші
Заняття 3. Спілкування вербальне й невербальне.
Поняття успішного спілкування.
Мета: познайомитись із психологічними аспектами вербального та невербального спілкування, техніками конструктивної комунікації.
Матеріали до заняття: великий лист білого паперу, кольорові маркери, тест на визначення вміння слухати, роздатковий матеріал.
Хід заняття
1. Привітання.
2. Вступний шерінг.
3. Вправа - розминка "Побажання без слів". Учасники по черзі без слів показують своє побажання сусіду справа.
4. Базова частина.
Мозковий штурм: "Для того, щоб люди краще розуміли один одного потрібно ..." Учасники по колу стисло й швидко продовжують фразу. Запропоновані варіанти записуються.
Асоціативний ряд до слова "спілкування": протягом 5 хвилин учасники висловлюють свої асоціації та записують їх на аркуші паперу.
Тест на визначення вміння слухати.
Інформація про особливості вербального й невербального спілкування.
Вправа: "Я пам'ятник ...". (експериментування з невербальними засобами спілкування). Учасники групуються по-троє, далі в кожній трійці обирають ведучого, який "будує" пам'ятник (дружбі, щастю, коханню, жінці тощо). Потім усі учасники вгадують, що зобразив ведучий. Шерінг.
5. Домашнє завдання: звертати увагу на міміку й жести, записувати свої враження та почуття, ознайомитись із роздатковим матеріалом.
6. Заключний шерінг.
7. Ритуал прощання.
Заняття 4. Поняття про ролі, маски, стереотипи та бар'єри у спілкуванні
Мета: дослідити особливості, функції та стереотипи соціальних ролей і масок, розвивати творче мислення.
Матеріали до заняття: магнітофон, запис повільної спокійної музики, папір А4, кольорові олівці, фломастери, маркери.
Хід заняття
1. Привітання.
2. Вступний шерінг.
3. Вправа "Ярлики".
Обладнання: З набори розрізаних картинок, паперові "корони", що одягаються на голову. На кожній "короні" написаний один із виразів: "Усміхайся мені", "Будь похмурим, коли говориш зі мною", "Корчи мені гримаси", "Ігноруй мене", "Розмовляй зі мною, ніби мені 5 років", "Підбадьорюй мене", "Кажи, що я нічого не вмію", "Жалій мене".
Учасники об'єднуються в 3 групи. Кожному одягають "корону" так, щоб він не бачив, що на ній написано. Після цього кожній групі дається завдання скласти цілу картинку з розрізаних клаптиків, але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його "короні". Через 7-10 хвилин усі, не знімаючи "корон", відповідають на запитання: Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином? Що написано на ваших коронах? У кінці - шерінг.
4. Базова частина.
Інформаційне повідомлення ведучих: Поняття про соціальні ролі та стереотипи.
Рольова гра "Адвокати". У центрі кола знаходиться одна людина, яка веде допит і намагається витягнути з обвинуваченого інформацію. Обвинувачений - людина, на яку дивиться і до якої звертається обвинувач, повинен мовчати за будь-якої ціни. За нього відповідає гравець, який сидить зліва, - "адвокат". Проте обвинувач може швидко переключати погляд з одного на іншого гравця, зокрема з обвинуваченого на його адвоката, і тоді останній стає обвинуваченим, а його сусід зліва стає адвокатом і відповідає на питання. Коли хтось помиляється, він стає обвинувачувачем і переходить до центру кола.
Обговорення: Як ви себе почували під час виконання вправи? У чиїй ролі вам було найкомфортніше й навпаки? Чи залежить наша поведінка від ролі, яку ми обрали?
Обговорення в малих групах: "Як соціальна роль впливає на поведінку та цінності людини". Учасники поділяються на дві команди та формують список позитивних і негативних рис, що стають притаманними людині, яка:
1) досягає успіху у житті;
2) все втратила.
Відводиться 5 хвилин на обговорення в групах та 5 хвилин на спільне обговорення.
Проективна методика "Машина часу": Учасники отримують інструкцію: "Уявіть, що Ви, разом із членами своєї групи, вирушили у подорож на машині часу. Раптом сталася аварія і ви потрапили в певний час. Опишіть свої відчуття, свої дії, перші дії та ролі своїх друзів (ким би вони були б, на вашу думку, в цьому часі?)".
Потім учасники розказують свої сценарії. У кінці - шерінг (акцент на тому, чи збігалися уявлення про людину із її власними уявленнями про себе).
5. Домашнє завдання: "Жартівливий лист" (учасники пишуть жартівливого листа людині, яка їм неприємна).
6. Заключний шерінг.
7. Ритуал прощання.
Розділ ІІІ. Здоров'я та шкідливі звички
Заняття 5. Тютюн: міфи і реальність. Профілактика тютюнопаління
Мета: підвищувати рівень поінформованості підлітків з питань, пов'язаних з тютюнокурінням, розвивати критичне мислення та сприяти виробленню власної життєвої позиції щодо питань тютюнокуріння.
Матеріали до заняття: роздатковий матеріал.
Хід заняття
1. Привітання.
2. Вступний шерінг.
3. Вправа - ритуальний танець "Приплив-відплив". Танець супроводжується звуконаслідуванням виконавцями шуму хвиль. Учасники стають у коло, обличчям до центру. Починають з невеликих розхитувань вперед-назад, стоячи на місці й переносячи масу тіла з п'ятки на носок і назад. Збільшуючи амплітуду рухів, переходять на просування легкими кроками до центру - від центру. При цьому рух до центру супроводжується звуконаслідуванням "ш-ш-ш-ш" (видих), а від центру - беззвучним вдихом. Поступово учасники збільшують силу й амплітуду рухів, одночасно збільшуючи гучність голосів. Тепер під час руху від центру з'являється озвучений вдих "а-а-а-а". Досягнувши кульмінації вправи (максимального наближення до центру), учасники поступово зменшують силу голосу й амплітуду рухів, поки не перейдуть на спокійне похитування на місці вперед-назад і до повної зупинки.
Етапи виконання вправи:
- показ і розучування основних рухів танцю;
- пробне виконання танцю із звуконаслідуванням;
- пояснення нюансів й образності виконання танцю;
- виконання танцю як розгорнутого дійства;
- самоспостереження у стані розслаблення (стоячи в колі і заплющивши очі);
- обговорення вражень.
4. Базова частина.
Асоціативний ряд "Залежності". Учасники по черзі висловлюють свої асоціації до слова "залежності". Ведучий записує всі версії на папері у дві колонки.
Інформаційне повідомлення ведучих. Пояснення психологічної теорії механізму виникнення залежності, обгрунтування дії основних чинників.
Складання антитютюнової реклами. Спершу - обговорення "гачків" реклами. Потім учасники в підгрупах створюють свій варіант антитютюнової реклами для молоді на ТВ та демонструють її в ролях.
Вправа "Заграна пластинка". Мета вправи: проекспериментувати з умінням відстояти власні позиції та не піддатися провокаційному впливу ззовні.
Завдання: Учасники стають у два кола. Ті, хто стоїть у зовнішньому колі, щось пропонують, а ті, хто у внутрішньому колі, спокійно, твердо і впевнено говорять "ні". Потім - зміна ролей і шерінг (Що було легше - провокувати іншого чи відмовлятися самому? Чи важко було казати "Ні"? Що допомагало зберігати позицію "Ні! "?).
5. Домашнє завдання: повправлятися казати "Ні" в реальних неприйнятних ситуаціях; написати міні-розповідь на тему "Як я позбуваюся залежності від ...".
6. Заключний шерінг.
7. Ритуал прощання.
Заняття 6. Наркотики - дорога в нікуди
Мета: підвищувати рівень поінформованості підлітків з проблем, пов'язаних із вживанням наркотиків, сприяти виробленню переконань щодо небезпеки вживання психоактивних речовин.
Хід заняття
1. Привітання.
2. Вступний шерінг.
3. Вправа-розминка "Ковпак". Мета: досягнення стану розкутості та свободи, згуртування групи та піднесення емоційного стану. Тренер вимовляє текст: "Ковпак мій трикутний. Трикутний мій ковпак. А якщо він не трикутний, то це не мій ковпак". Надалі поступово кожне слово в тексті замінюється певним жестом. При чому, кожен учасник замінює по одному слову, а група щоразу повторює оновлений варіант. У результаті вся фраза передається лише жестами.
4. Базова частина.
Обговорення теми заняття. Вправа "Наркотики: за і проти" (виконується у 2-х групах). Кожна група отримує завдання написати на аркуші: "Наркотики - "За" та "Наркотики - "Проти". Відповіді фіксуються. Потім - обговорення: спочатку аргументів "За", потім - "Проти".
Інформаційне повідомлення. Довідка про особливості розвитку наркотичної залежності та її негативних наслідків (на основі попереднього обговорення).
Рольова гра "А як думаєте ви?" Учасники об'єднуються в чотири групи: перша - підлітки, друга - батьки, третя - медичні працівники, четверта - представники наркобізнесу. Кожна з груп протягом 10 хв. виконує завдання: визначити причини залучення підлітків до вживання наркотичних речовини з позиції певної цільової групи. Перелік причин записується на окремому аркуші паперу, які кожна група презентує.
Вправа "Життя з хворобою". Мета: дослідження ціни вживання наркотиків. Матеріали: картки 5 x 5 см та ручки. Учасники отримують по 12 карток і заповнюють їх:
- на 4-ох картках - назви улюблених страв;
- на 4 - назви улюблених занять, захоплень;
- на 4 - імена близьких чи коханих людей.
Коли всі учасники дали відповіді, ведучий каже: "Давайте поставимо себе на місце людини, яка потрапила в залежність від наркотиків, для того, щоб краще зрозуміти, що відбувається в її житті. Отже, людина обрала задоволення, яке вона отримує від наркотиків. За будь-яке задоволення треба платити ... І не лише грошима. Тому я прошу віддати по одній картці з улюбленими стравою, заняттям, близькою людиною". Далі залежність вимагає інших жертв, і учасники вибирають і віддають ще по одній картці. Після цього тренер сам проходить по колу і, не дивлячись, відбирає по З картки в кожного учасника - це символізує те, що наркоман уже не спроможний сам контролювати ситуацію. Усе, що залишилось в учасників, - це варіант того, що наркоманія може зробити з життям. Шерінг. (З ким (або з чим) було розлучатись найважче?)
5. Домашнє завдання: сформулювати 10 порад підліткам "Як захистити себе від наркотиків".
6. Заключний шерінг
7. Ритуал прощання.

Заняття 7. Шляхи передачі та запобігання ВІЛ-інфекції / СНіДу
Мета: розширення та узагальнення знань про шляхи передачі ВІЛ-інфекції / СНІДу, вироблення оптимальних стратегій запобігання зараженню та поведінки з хворими на ВІЛ / СНІД.
Матеріали до заняття: картки для гри "Ти - не виняток! ", життєві історії (надруковані на картках), роздатковий матеріал.
Хід заняття
1. Привітання.
2. Вступний шерінг.
3. Вправа "Ти - не виняток! ". Учасники отримують картки, які потрібно поділити (олівцем) на 6 частин. Ведучі пропонують їм вписати на картку імена шістьох своїх сусідів по колу. Потім ведучий називає ім'я одного з учасників (довільно) і каже, що він (звичайно умовно! ) хворий на СНІД. "Хворий на СНІД" встає і називає тих учасників, чиї імена вписані у його картку - вони (умовно) мали статеві стосунки, а отже - інфіковані ВІЛ-інфекцією. Ці учасники також встають і називають імена тих, хто вписаний у їх картки (умовно мав з ними статеві стосунки). Врешті встає вся група - це демонструє масштаби розповсюдження СНІДу й те, що ніхто не застрахований від цього. Потім вправа повторюється в іншому варіанті: учасникам дозволяється одне ім'я у своїй картці обвести кружечком - з цією людиною вони мають захищені статеві контакти (з використанням презерватива). Шерінг.
4. Базова частина.
Обговорення в групі "Шляхи передачі ВІЛ-інфекції / СНІДу". Результати обговорення записуються на великому аркуші.
Інформаційне повідомлення. Тренери узагальнюють думки учасників, висловлені на попередньому етапі.
Ігрова вправа "Спірні твердження" (учасники висловлюють свою позицію стосовно суперечливих тверджень з проблеми).
Обговорення в групі "Якщо мій друг захворіє на СНІД".
Мета: визначити найоптимальніші шляхи взаємодії із другом, хворим на СНІД, та способи надання йому підтримки.
Завдання: учасники намагаються уявити себе в зазначеній ситуації та діляться своїми роздумами (Чи зміниться моє ставлення до друга? Чим я можу йому допомогти? Як я можу потурбуватися про себе, спілкуючись з ним?)
5. Вправа-енергізатор "Оплески". За сигналом ведучого: "Починаймо! " кожному з учасників потрібно по черзі виразити свій стан оплесками, а група повторює. Тренер починає першим.
6. Домашнє завдання: написати у будь якій формі міні-розповідь чи вірш, використовуючи слова: "хвороба", "зможу", "вікно", "радісно", "вірю".
7. Заключний шерінг.
8. Ритуал прощання.
Заняття 8. Здоровий спосіб життя
Мета: діагностика внутрішньої картини здоров'я учасників, розвиток активного бачення того, що є здоровим способом життя, в яких діях і поведінці він виявляється, оптимізувати психічний стан та настрій учасників.
Матеріали до заняття: 4 великих