Кр ПРОТОКОЛ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Психологічне консультування"
на тему:
ПРОТОКОЛ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

ВСТУП

Психологічна консультація проводилася з учнем 1-го класу, який погано запам'ятовує те, що прочитав, й матеріал, який викладається вчителем на уроці.
Пам'ять людини - явище багатоаспектне, й за допомогою однієї або двох методичних проб, одного або двох окремих показників задовільно оцінити її практично неможливо.
Під час вступу дитини до школи для успішного її навчання в молодших класах необхідно знати, як мінімум, такі види пам'яті і їх показники:
1) короткочасні зорову й слухову, включаючи їх обсяг і здатність утримувати інформацію у відповідних видах оперативної пам'яті.
Без наявності розвиненої короткочасної і оперативної зорової і слухової пам'яті будь-яка інформація, що сприймається за допомогою основних органів чуття, - навчальна, трудова, соціальна та ін. - не потрапляє у довготривалу пам'ять, отже, довго не зберігається;
2) опосередковану пам'ять, яка характеризується наявністю і самостійним, ініціативним використанням дитиною різних засобів запам'ятовування, зберігання і відтворення інформації;
3) динамічні особливості процесу запам'ятовування і пригадування, включаючи такі показники, як динамічність заучування і його продуктивність, кількість повторень, необхідних для безпомилкового пригадування певного набору одиниць інформації.
Пам'ять дитини молодшого шкільного віку повинна оцінюватися не в цілому, а диференційовано, за окремими показниками, і щодо кожного з них необхідно робити про пам'ять дитини незалежний висновок.
Що стосується загальних висновків про стан мнемічних процесів у дитини, то вони мають умовне значення й лише загалом характеризують те, в якому ступені є розвиненою її пам'ять.


ПРОТОКОЛ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Терапевт: Шамина Людмила Семенівна.
Клієнт: Іванов Сашко, 2000 р.н., учень 1-го класу загальноосвітньої школи № 84.
Скарги: погано запам'ятовує те, що прочитав, й матеріал, який викладається вчителем на уроці, неуважний.
На консультації був присутнім батько дитини Іванов Р. Д.
Консультація проводилася російською мовою.
Терапевт: Саша, сейчас я покажу тебе два рисунка. Внимательно посмотри на них и постарайся запомнить, что там изображено.
(Саше поочередно передаются два рисунка. Он внимательно рассматривает их в течение 3-х минут и возвращает терапевту).
Терапевт: Ты запомнил, что нарисовано на картинках?
Саша: Да, запомнил.
Терапевт: Теперь возьми вот эти листы бумаги и нарисуй на них все линии, которые ты видел и запомнил на каждой части обоих рисунков. Ты понял, что тебе надо сделать? Я понятно тебе объяснила?
Саша: Я все понял.
(Саша без выполнил задание в течение 4-х минут).
Терапевт: А теперь я по очереди покажу тебе четыре карточки. На них нарисованы шесть треугольников. Эти треугольники по-разному заштрихованы - одни в клеточку, другие - в линеечку. Ты должен не просто на них посмотреть, а хорошо запомнить. Ты понял, что от тебя требуется?
Саша: Да, понял.
(С интервалом в 15 секунд Саше были предложены карточки-задания с изображением шести по-разному заштрихованных треугольников).
Терапевт: Все треугольники запомнил?
Саша: Да, я могу их нарисовать.
Терапевт: Рисовать не нужно. Вот посмотри на этот лист. На нем изображены 24 разных треугольника. Среди них есть те, которые ты только что видел на отдельных карточках. Постарайся найти их и покажи мне. Ты понял задание?
Саша: Понял.
(Саше передается матрица, включающая 24 разных треугольника, среди которых он в течение 5 минут ищет шесть треугольников, которые видел на отдельных карточках).
Терапевт: Саша, ты сделал все, что мог? Справился с заданием?
Саша: Да, я нашел все треугольники.
Терапевт: Молодец. Давай теперь проверим, как ты умеешь запоминать то, что слышишь. Ты ведь хорошо слышишь то, что я говорю? Все слова различаешь и понимаешь?
Саша: Да.
Терапевт: Сейчас я прочитаю тебе шесть слов. После каждого слова буду делать паузу. Во время паузы ты должен запомнить слово. А потом мы проверим, как ты запомнил все семь слов. Понятно то, что ты должен сделать?
Саша: Да, я все понял.
Терапевт: Слушай внимательно, сосредоточься: месяц, дерево, прыгать, желтый, кукла, сумка. Запомнил?
Саша: Кажется.
Терапевт: Сейчас я буду называть тебе много слов. После каждого делать паузу. А ты должен сказать мне, слышал только что это слово, запоминал его или нет? Все понял? Ты готов слушать меня?
Саша: Да, я все понял. Я готов.
Терапевт (зачитывает с интервалом в 5 секунд): Стакан, школа, вилка, пуговица, ковер, месяц, стул, человек, диван, корова, телевизор, дерево, птица, спать, смелый, шутить, красный, лебедь, картинка, тяжелый, плыть, мяч, желтый, дом, прыгать, тетрадь, пальто, книга, цветок, телефон, яблоко, кукла, сумка, конь, лежать, слон. (В этом наборе в случайном порядке располагались воспринятые клиентом слова из прослушанного перед этим набора из шести слов).
(Саша правильно распознает четыре слова: месяц, дерево, кукла, сумка).
Терапевт: Давай еще раз повторим это задание. Запоминай слова: ковер, стакан, плыть, тяжелый, книга, яблоко. Запомнил?
Саша? Да.
Терапевт: Сейчас я опять назову тебе много слов. После каждого слова буду делать паузу. И ты опять должен сказать мне, слышал только что это слово, запоминал его или нет.
Саша: Хорошо.
(Терапевт зачитывает с интервалом в 5 секунд предыдущий набор из 37 слов, в котором в случайном порядке располагались воспринятые клиентом слова из прослушанного набора из шести слов. Саша правильно распознает четыре слова: ковер, стакан, книга, яблоко).
Терапевт: Если ты не устал, давай еще раз выполним это задание.
Саша: Я не устал. Мне интересно.
Терапевт: Тогда слушай меня внимательно: вилка, диван, шутить, смелый, пальто, телефон. Запомнил?
Саша: Запомнил. Можете читать остальные слова.
(Терапевт зачитывает с интервалом в 5 секунд набор из 37 слов, в котором в случайном порядке располагались воспринятые клиентом слова из прослушанного набора из шести слов. Саша правильно распознает четыре слова: вилка, диван, смелый, телефон).
Терапевт: Давай выполним это задание в последний раз. Запоминай: школа, человек, спать, красный, тетрадь, цветок.
Саша: Запомнил.
Терапевт: Теперь распознай эти слова среди тех, которые я назову.
(Терапевт зачитывает с интервалом в 5 секунд набор из 37 слов, в котором в случайном порядке располагались воспринятые клиентом слова из прослушанного набора из шести слов. Саша правильно распознает все слова: школа, человек, спать, красный, тетрадь, цветок).
Терапевт: А теперь, Саша, возьми вот этот лист бумаги и ручку. Сейчас я буду называть тебе разные слова и предложения и после этого делать паузу. Во время паузы ты должен будешь на листе бумаги нарисовать или написать что-нибудь такое, что позволит тебе запомнить, а затем легко вспомнить те слова, которые я произнесла. Я понятно тебе объяснила? Ты все понял?
Саша: Да, я все понял.
Терапевт: Постарайся рисунки или записи делать как можно быстрее, иначе мы не успеем выполнить все задание. Слов и выражений, которые нужно запомнить, много.
Саша: Я постараюсь.
(Ребенку последовательно, одно за другим, зачитывались следующие слова и выражения: дом, палка, дерево, прыгать высоко, солнце светит, веселый человек, дети играют в мяч, часы стоят, лодка плывет по реке, кошка ест рыбу. После прочтения каждого слова или словосочетания терапевт делал паузу на 20 секунд).
Терапевт: Я вижу ты делал рисунки. Давай, я взгляну на них. Очень хорошие рисунки. Ты просто молодец - сделал 10 рисунков. А теперь посмотри на них и вспомни нужные слова и выражения.
(Саша правильно называет 7 слов и выражений: дом, палка, дерево, солнце светит, дети играют в мяч, лодка плывет по реке, кошка ест рыбу).
Терапевт: Саша, я довольна результатами твоей работы. Но тебе нужно будет приложить еще немало усилий для того, чтобы лучше запоминать то, что ты видишь и слышишь. Вы с папой придете ко мне завтра, и я расскажу вам, что тебе нужно для этого сделать.
(Конец консультации).


ВИСНОВКИ

Як можна побачити з протоколу психологічної консультації, для визначення обсягу короткочасної зорової пам'яті Сашку Іванову по черзі пропонувалися два рисунки. Після пред'явлення кожного рисунка, хлопчик отримав трафаретну рамку з проханням намалювати на ній всі лінії, які він бачив на ньому і запам'ятав.
За наслідками двох випробувань було встановлено середню кількість ліній, яку він відтворив по пам'яті правильно.
Правильно відтвореною вважалася лінія, довжина і орієнтація якої у незначному ступені відрізнялася від довжини й орієнтації відповідної лінії на початковому рисунку.
Отриманий показник, рівний числу правильно відтворених ліній, розглядається як обсяг зорової пам'яті.
Саша Іванов правильно відтворив 10 ліній.
Оперативна зорова пам'ять характеризується тим, наскільки довго людина може зберігати й використовувати в процесі вирішення завдань ту інформацію, яка необхідна їй для пошуку правильного рішення. Час утримання інформації в оперативній пам'яті є її основним показником.
Як додаткову характеристику оперативної пам'яті можна використовувати кількість помилок, що допускаються дитиною під час розв'язання завдання (маються на увазі помилки, пов'язані з незбереженням в пам'яті потрібної для вирішення завдання інформації).
Оперативна зорова пам'ять Саші Іванова та її показники визначалися за допомогою такої процедури.
Дитині послідовно, на 15 секунд, пропонувалися картки-завдання, представлені у вигляді шести по-різному заштрихованих трикутників. Потім їй пропонувалася матриця, що включала 24 різних трикутника, серед яких знаходились ті шість, які Саша бачив на окремій картці. Завдання полягало в тому, щоб відшукати і правильно вказати в матриці все шість зображених на окремій картці трикутників.
Саша відшукав всі шість трикутників.
Показником розвиненості зорової оперативної пам'яті є частка від ділення часу, витраченого на розв'язання завдання в хвилинах, на число помилок, допущених в процесі вирішення, плюс одиниця.
Помилками вважалися неправильно вказані в матриці трикутники або ті з них, які дитина не змогла з будь-якої причини знайти.
Для отримання цього показника, зазвичай, надходять у такий спосіб.
За всіма чотирма картками визначається кількість правильно знайдених на матриці трикутників. Їх загальна сума поділяється на 4. Це і є середня кількість правильно вказаних трикутників. Дане число потім віднімається із 6. Отриманий результат розглядається як середня кількість допущених помилок. Потім визначається середній час роботи дитини над завданням, який, своєю чергою, виводиться шляхом ділення загального сумарного часу роботи дитини над всіма чотирма картками на 4. Ділення середнього часу роботи дитини над пошуком на матриці шести трикутників на кількість допущених помилок дозволяє отримати шуканий показник.
Саша Іванов вірно відшукав всі необхідні трикутники. Його зорова оперативна пам'ять оцінюється показником, рівним одиниці.
Показник оперативної слухової пам'яті визначався як частка від ділення середнього часу, витраченого на ідентифікацію 6 слів у великому наборі (для цього загальний час роботи дитини над завданням ділиться на 4), на середню кількість допущених при цьому помилок плюс одиниця.
Помилками вважаються всі слова, які вказані неправильно, або такі слова, які дитина не змогла за відведений їй час знайти, тобто пропустила.
Ця методика не має стандартизованих показників, тому висновки про рівень розвитку пам'яті дитини на її основі, так само як і на основі аналогічної методики для оцінки зорової оперативної пам'яті, яка була описана раніше, не робляться.
Показники за цими методиками можна лише порівнювати у різних дітей і у одних і тих же дітей при їх повторному обстеженні, роблячи відносні висновки про те, як пам'ять однієї дитини відрізняється від пам'яті іншої, або про те, які зміни з часом відбулися в пам'яті даної дитини.
Матеріалом, необхідним для проведення методики діагностики опосередкованої пам'яті, були лист паперу і ручка.
За кожне правильно відтворене за власним малюнком слово або словосполучення дитина отримала 1 бал.
Правильно відтвореними вважалися не лише ті слова і словосполучення, які були відтворені по пам'яті буквально, але й передані іншими словами, точними за сенсом.
Приблизне правильне відтворення оцінювалося в 0,5 балів, а невірне - в 0 балів.
Максимальна загальна оцінка, яку дитина могла отримати за цією методикою, дорівнює 10 балам. Таку оцінку дитина отримує тоді, коли правильно пригадує всі без винятку слова і словосполучення.
Мінімально можлива оцінка - 0 балів. Вона відповідає тому випадку, якщо дитина не змогла пригадати за своїми малюнками жодного слова або не зробила жодного малюнка (або запису).
Висновки про рівень розвитку:
10 балів - вельми високо розвинена опосередкована слухова пам'ять;
8-9 балів - високо розвинена опосередкована слухова пам'ять;
4-7 балів - середньо розвинена опосередкована слухова пам'ять;
2-3 балу - низько розвинена опосередкована слухова пам'ять;
0-1 бал - слабко розвинена опосередкована слухова пам'ять.
Пам'ять Саші Іванова оцінена в 6 балів - середньо розвинена опосередкована слухова пам'ять.
На підставі отриманих результатів обстеження для клієнта будуть розроблені індивідуальні прийоми запам'ятовування і поліпшення пам'яті.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. - Екатеринбург: Деловая книга, 2005. - 390 c.
2. Апешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. - М.: Изд-во МГУ, 2003. - 244 с.
3. Алешина Ю. Е. Спецпрактикум по социальной психологии: опрос, семейное, индивидуальное консультирование. - М.: Изд-во МГУ, 1999. - 372 с.
4. Берн 3. Игры, в которые играют люди. - СПб.: Питер, 2002. - 384 с.
5. Бондаренко А. Ф. Личностное и профессиональное определение отечественного психолога-практика // Московский психологический журнал. - 2003. - № 1. - С. 23 - 27.
6. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика. - К.: Укртехпрес, 2004. - 190 с.
7. Мей Р. Искусство психологического консультирования. - М.: Класс, 1994. - 456 с.
8. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. - СПб.: Питер, 2000. - 464 с.
9. Немов Р. С. Психологическое консультирование: Учебник. - М.: Владос, 2000. - 528 с.
10. Основы возрастно-психологического консультирования: Учеб.-метод. пособие / Под ред. А. Г. Лидерса. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 410 с.