Р Ставлення різних народів до таких якостей, як компетентність, ефективність, почуття гумору.

РЕФЕРАТ
з дисципліни "Етика та психологія ділового спілкування"
на тему:
Ставлення різних народів до таких якостей, як компетентність, ефективність, почуття гумору, надійність, наполегливість у роботі, підприємливість, освіченість, людяність, здатність працювати в команді, пунктуальність

ПЛАН

Вступ 3
1. Англія 5
2. Франція 6
3. Німеччина 7
4. Японія 9
5. США 10
6. Китай 12
Висновки 14
Список використаної літератури 15

ВСТУП

Загальновідомо, що люди, які належать до різних народів і етнічних груп, відрізняються один від одного своєю поведінкою, культурою, звичаями тощо.
Пунктуальність, яка високо цінується німцями і голландцями, порівняно мало поважається в Іспанії і ще менше - в країнах Латинської Америки. Північноамериканці запросто звуть один одного лише по імені, але це зовсім не означає дружби або інтимних стосунків, які таке звернення припускало б в Росії.
Етнічні особливості яскраво виявляються в мистецтві, особливо народному. Не потрібно бути тонким цінителем, щоб відрізнити російську мелодію від італійської або узбецької, український орнамент - від індійського, англійський гумор - від французького.
Люди, зазвичай, без особливих утруднень називають риси, типові, на їх думку, для їх власного і для чужих народів, й часто (хоча і не завжди) такі характеристики і самохарактеристики збігаються, приймаються без заперечень. Втім, з іншого боку, всі або майже всі ці характеристики суб'єктивні, а іноді й зовсім довільні.
Саме ця розпливчатість оцінок і описів викликає у багатьох дослідників заперечення проти існування чітких меж в змісті таких традиційних для етнічної психології понять, як національний характер, національний темперамент, національні почуття і настрої.
Якими словами можна охарактеризувати російський національний характер? Поривчастий, гарячий, добродушний, щирий, сміливий запальний ... Проте на всі перераховані епітети можуть претендувати й інші народи. Українці не менш сміливі й добродушні, ніж руські. Відома схильність українців до гумору. Але хто може заперечувати схильність до гумору у руських або у казахів, у туркменів?
Як приклад, можна навести результати досліджень, проведених зарубіжними психологами і етнологами. Ось як виглядають характерологічні портрети типових представників різних національних груп:
1) японець: працелюбний, обережний, організований, серйозний, наполегливий, стурбований;
2) англієць: тактовний, спокійний, критичний, розумний;
3) німець: практичний, організований, працелюбний, упевнений, твердий, пунктуальний;
4) українець: відвертий, щедрий, відчайдушний, прощаючий, непрактичний, довірливий, миролюбний;
5) грузин: збуджений, імпульсивний, бойовий, претензійний, агресивний тощо.
Таким чином, ті риси, які ми сприймаємо як специфічні особливості національного характеру, - це продукт певних історичних умов і культурних впливів. Вони похідні від історії і змінюються разом з нею. А потім, з відомим відставанням, змінюються і відповідні стереотипи.
У наданому рефераті в загальному вигляді буде розглянуто ставлення різних народів до таких якостей, як компетентність, ефективність, почуття гумору, надійність, наполегливість у роботі, підприємливість, освіченість, людяність, здатність працювати в команді, пунктуальність.


1. АНГЛІЯ

Дотримання формальностей, пунктуальність - це стиль життя англійців. Британці, насамперед, звертають увагу на деталі. Навіть коли ми пишемо листи, повинні суворо дотримуватись усіх тонкощів. У жодному випадку не можна звертатися до будь-кого по імені, якщо ми не отримали від нього спеціального на те дозволу. Знатися на титулах і званнях - вельми важливо, але не слід титуловати самого себе.
Британці суворо дотримуються процедури знайомства. При знайомстві з англійцями важливо, кого першим представлять. Наприклад, в службовій обстановці пріоритет буде відданий клієнтові, оскільки він - особа важливіша.
Для англійського бізнесу характерна кастовість: молоді люди, які приходять у бізнес, зазвичай, походять із сімей, які займаються підприємництвом багато десятиліть.
Бізнесмени Великої Британії вважаються за одних із компетентніших, освічених і найкваліфікованіших у діловому світі. Англійці вельми ретельно аналізують ситуацію, що складається на ринку. Вони люблять складати короткострокові й середньострокові прогнози. Англійські підприємці вважають за краще укладати контракти, які принесуть прибуток у найближчому майбутньому, і, навпаки, неохоче йдуть на витрати, що окупляться лише через декілька років.
Ось найбільш типовий портрет англійського бізнесмена: компетентна, вишколена, ерудована людина, в якій поєднуються висока підготовка й політичний інфантилізм. Коло його інтересів є широким: від літератури і мистецтва до спорту.
В англійському бізнесі існує певний ритуал ділового спілкування тому, щоб досягти успіху, необхідно зважати на суто англійську специфіку.
Якщо англійський партнер запросив нас на ланч, то ми не повинні відмовлятися і в жодному випадку не можна спізнюватися.
Необхідно підтримувати стосунки з людьми, з якими ми колись вели переговори: вітати з днем народження, з іншими святами. Надаючи у такий спосіб увагу, ми уславимося людьми вихованими й ввічливими.

2. ФРАНЦІЯ

Французам властивий крайній націоналізм. Вони хворобливо реагують на використання англійської або німецької мови під час ділових зустрічей і самі з небажанням вивчають іноземні мови.
Французи привітні, обачливі, бережливі, людяні, люблять гумор. Вони легко ображаються й ніколи не прощають зневажливого ставлення до будь-чого, навіть у дрібницях.
Відмінною рисою французів є те, що не дивлячись на товариськість, вони вважають за краще працювати поодинці.
Французи вельми емоційні, їх темперамент відбивається не лише в розмові, але й в міміці, жестах. Вони хворобливо сприймають критику на свою адресу.
У Франції велике значення надають різним формам ввічливості. Француз, приймаючи нас у себе удома, в дверях завжди пропустить нас вперед, при цьому ми не повинні дякувати йому за це.
У Франції, як і в інших країнах, при діловому знайомстві треба вручити свою візитну картку, але, оскільки тут надається особливе значення рівню освіченості людини, рекомендується вказати на картці вищий учбовий заклад, який ми закінчили, особливо якщо він користується доброю репутацією.
У Франції багато важливих рішень ухвалюються за обіднім столом. Ділові прийоми можуть проходити у формі коктейлю, сніданку, обіду або вечері. Про справи прийнято говорити лише після того, як подадуть каву. Французи не люблять з ходу обговорювати питання, яке цікавить їх більше всього, до нього підходять поступово, після довгої розмови на різні нейтральні теми, нібито непомітно.
Найбільш відповідними темами для застільної бесіди можуть бути спектаклі, виставки, книги, визначні пам'ятки, міста і країни. Високо цінується в співбесіднику знання мистецтва, особливо французького. Французи бувають вдоволені інтересом, який проявляється до їх країни та її культурної спадщини.
Втім, треба остерігатися зачіпати питання віросповідання, особисті проблеми, положення на службі, доходи і витрати, обговорювати хвороби, сімейний стан, політичні пристрасті.
Якщо нас запросили на вечерю - це виняткова честь. Прибути на вечерю необхідно на чверть години пізніше призначеного часу, принісши з собою подарунки: квіти (тільки не білі й не хризантеми, які у Франції вважаються символом скорботи), пляшку шампанського (а якщо вина, то дорогих марок), коробку шоколадних цукерок.

3. НІМЕЧЧИНА

Німці, як і французи, обачливі й бережливі, проте більш надійні та пунктуальні, але поступаються французам у відчутті гумору й щирості.
Добре відомі такі риси німецького народу, як працьовитість, старанність і раціоналістичність, любов до організованості і порядку.
Німці педантичні й скептичні, відрізняються серйозністю, небалакучістю і стриманістю. Їм властиві вільний образ думок і величезна громадянська мужність.
Як і французи, німці пишаються своєю країною, її національними традиціями, поважають її історію.
У Німеччині прийнято називати титул кожного, з ким ми розмовляємо. Тому необхідно ще до початку переговорів уточнити всі титули ділових партнерів. Якщо титул невідомий, то можна звертатися так: "Herr Doktor". Помилка тут є мінімальною, слово "доктор" вживається в країні вельми широко.
Німці мають звичку розписувати як ділове, так і приватне життя по годинам. Пунктуальність і сувора регламентація позначаються скрізь.
Відмітна особливість німців при веденні справ - це високий ступінь офіційності. Німці дуже стримані й прихильні до дотримання форми, тому вони часто здаються нетовариськими. Поспіх у них викликає несхвалення. Всі зустрічі призначаються завчасно. Вельми скептично дивляться на пропозицію швидко "провернути" якусь раптову справу, експромтом познайомитися. У таких випадках у них складається враження, що ми діємо навмання, без будь-якого плану. Плани на відпустку, наприклад, німці обдумують за півроку-рік.
Про ділові зустрічі домовляються заздалегідь, якщо з будь-якої причини ми не можемо прийти в обумовлений час, необхідно попередити про це заздалегідь і вибачитися.
Німці схильні вступати лише в ті переговори, в яких є високою вірогідність дійти домовленості. При укладенні договорів вони наполягатимуть на жорсткому виконанні взятих зобов'язань і на сплаті високих штрафів у разі їх невиконання. Можуть зажадати значного гарантійного строку на товар, що поставляється ним, а також заставу для покриття витрат у разі постачання недоброякісного товару. Причому самі німці вкрай скрупульозно виконують взяті на себе зобов'язання, тому якщо угода досягнута, то з їх боку воно виконуватиметься неухильно.

4. ЯПОНІЯ

Все життя японців пов’язане із різноманітними церемоніями і підпорядкована суворому протоколу. При знайомстві вони обмінюються візитними картками, щоб мати можливість з'ясувати своє положення в суспільстві стосовно один одного. Отримавши нашу картку, японець насамперед подивиться, в якій компанії ми працюємо і яку посаду обіймаємо. Він визначить статус нашої фірми стосовно власної й на основі цього вибере лінію поведінки.
В Японії треба бути украй ввічливим.
Перш, ніж увійти до японського будинку, треба роззути. Замість рукостискання японці низько кланяються. Тут не прийнято сидіти, поклавши ногу на ногу: це є ознакою того, що думки і вислови співбесідника вас не цікавлять.
Японські бізнесмени вважають за краще налагоджувати ділові контакти не за допомогою телефонних дзвінків або листів, а через посередника. При цьому посередник має бути добре відомий обом сторонам. При успішному завершенні справи посередник має бути винагороджений матеріально або йому має бути надана зустрічна послуга.
Японці педантично відносяться до всього, що стосується їх соціального положення. Вони вважають, що люди можуть спілкуватися лише в тому випадку, якщо вони займають приблизно рівне положення у діловому світі або суспільстві. Якщо японський підприємець спілкуватиметься з нижчестоящими, він втратить авторитет в очах інших підприємців.
Японці при першій зустрічі з'ясують, чи гідна наша фірма вести переговори і яку посаду ми в ній займаємо. Якщо ми займаємо високу посаду, а в переговорах повинні брати участь більш низькі чини, то японці дійдуть висновку, що наша фірма не котирується у діловому світі. Тому необхідно заздалегідь дізнатися про рівень представництва японської сторони й забезпечити такий же рівень зі своєї.
Якщо з будь-якої причини ми не можемо вчасно прибути на переговори, необхідно обов'язково попередити про це японських партнерів. Японці вкрай пунктуальні й не люблять запізнень. Призначивши нам зустріч, японець обов'язково прийде за дві хвилини до вказаного часу.

5. США

Перебуваючи в Сполучених Штатах, не треба забувати про так звану "американську мрію". Стати людиною, яка непомірною працею, нехай не завжди праведною, нажила собі багатомільйонний статок або зробила приголомшливу кар'єру, - мета практично всіх американців.
Найбільша американська цінність, яка дійсно заслуговує уваги, - це індивідуальна свобода. Американці просто схиблені, в хорошому сенсі слова, на недоторканності своєї особистості. Вони постійно відстоюють свої права в суді і не дадуть нікому образити себе безкарно.
Американці цінують працьовитість, підприємливість, надійність, ощадливість, заповзятливість, тверезість мислення, самовдосконалення і прагматизм.
Для американського ділового етикету характерні утилітаризм, зневага до дрібниць, ясність і простота в спілкуванні. Якщо ми бажаємо досягти успіхів в американському діловому світі, нам необхідно дотримуватися певних правил, вивчити усі тонкощі американського бізнесу.
Самі американці вважають, що вони чудово знаються на бізнесі будь-якої країни. Проте при ділових зустрічах вони не повідомлятимуть всю інформацію, хоча самі очікують від нас ведення бізнесу по-американськи.
У американській делегації ми не зустрінемо людини, яка погано обізнана або некомпетентна в тих питаннях, щодо яких ведуться переговори. Для американців характерна самостійність, тому вони вельми легко ухвалюють рішення.
При укладенні контракту американці проявляють велику напористість і агресивність, оскільки вони вважають, що володіють сильнішою позицією, ніж їх майбутні партнери.
Американська культура спілкування належить до так званих культур з низьким рівнем контексту. Мається на увазі, що американці не звикли до велемовлення й багатозначності. При спілкуванні не треба користуватися езопівською мовою і демонструвати свої віртуозні філологічні екзерсиси. Все повинно бути сформульовано коротко і однозначно. Жителі США вельми цінують свій час, їм неприємні пусті розмови, наповнені витіюватими двозначними фразами.
Американці високо цінують освіченість, компетентність, начитаність і ерудицію. У потрібний момент процитований класик, вимовлене ім'я знаменитого письменника, композитора або художника, розказана історія загибелі російської царської сім'ї справляють на них незгладиме враження.
Зрозуміло, перед відповідальною зустріччю з потенційними партнерами-американцями треба дещо почитати про США, щоб вчасно продемонструвати і власну ерудицію, і пошану до країни, що на патріотичних американців діє надзвичайно позитивно.

6. КИТАЙ

Перш, ніж призначити переговори з китайськими партнерами, за 3-4 тижні до зустрічі необхідно направити їм докладний опис наших пропозицій, оскільки китайці ніколи не ухвалять рішення без досконалого вивчення всіх аспектів, а важливі рішення ухвалюються колегіально, з численними голосуваннями. Китайці додають великого значення неформальним стосункам з іноземними партнерами.
Перш ніж приступити до обговорення ділових питань, вони обов'язково поцікавляться нашим сімейним станом, здоров'ям та ін.
Після ділової зустрічі нас напевно запросять в ресторан, де умовлять спробувати будь-яке екзотичне блюдо. Якщо навіть ми й не готові до цього, необхідно з'їсти хоч би маленький шматочок.
На візитній картці, яку ми вручаємо китайському підприємцеві, на зворотній стороні мають бути обов'язково надруковані реквізити нашої фірми по-китайськи. У Китаї під час вітання прийнято обмінюватися рукостисканням, при цьому спочатку тиснуть руку найбільш високопоставленій особі.
Китайці - дуже вдячні люди. Якщо ми надали їм хоч би маленьку послугу, вони обов'язково віддячать нам.
Найважливіше - уникати ситуацій, при яких ми можемо поставити в незручне положення китайця у присутності його співвітчизників. Критичні зауваження висловлюються лише віч-на-віч. Можливо також скористатися послугами третьої особи, особливо, якщо зауваження адресовані людині з високим соціальним статусом. При цьому посередника потрібно обирати вельми ретельно. Він має бути особою, по-перше, незаінтересованою, і, по-друге, поважаною китайською стороною. Якщо ми бажаємо висловити критичні зауваження письмово, краще зробити на своєму посланні позначку "конфиденціально", щоб лист не потрапив до рук секретаря.
Треба щонайшвидше реагувати на ділові листи, запити, пропозиції й запрошення з боку китайців. Між іншим, одна з основних претензій китайських бізнесменів до європейських і американських партнерів - повільний розгляд питань. Навіть якщо ми не готові відразу дати відповідь на запит китайського партнера, треба негайно повідомити його, що ми почали його розгляд.


ВИСНОВКИ

В світі міжнародних відносин, що розвиваються, багатьом сучасним компаніям і державним установам все частіше доводиться мати справу з іноземними партнерами. А для цього необхідно знати традиції тих країн, з яких прибули наші партнери.
Згідно із статистикою кожна п'ята операція в світі зривається з-поза проблем, пов'язаних зі спілкуванням. Отже, необхідно заздалегідь дізнатися про країну майбутніх ділових партнерів якомога більше.
У кожній країні прийняті свої стандарти ділового етикету. Знати все досконало неможливо. На допомогу приходять особистий досвід і знання колег.
Наразі особливого значення набуває глобалізація міжнаціональних відносин. Справа в тому, що національні відмінності, включаючи і поведінку, помалу стираються. Проте незнання традицій інших країн не звільняє нас від відповідальності, а знання культурних особливостей країн ділових партнерів, по-перше, високо оцінюється співбесідниками, а, по-друге, підвищує наш професійний рівень.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические проблемы. - М.: Наука, 1990. - 324 с.
2. Емельянов Ю. Н. Основы культурной антропологии. - СПб.: Питер, 2004. - 290 с.
3. Коул М., Скрибнер С. Мышление и культура. - М.: ИНФРА-М, 1994. - 402 с.
4. Лебон Г. Психология народов и масс. - СПб.: Питер, 2005. - 388 с.
5. Льюис Р. Д. Деловые культуры в международном бизнесе -
от столкновения к взаимопониманию. - М.: ЮНИТИ-ДАНА,
1999. - 490 с.
6. Народы и религии мира: Энциклопедия. - М.: Наука, 1998. - 550 с.
7. Платонов Ю. П. Этническая психология. - СПб.: Питер, 2001. - 430 с.
8. Социальная идентификация личности. - М.: Наука, 1994. - 332 с.
9. Шихирев П. И. Введение в российскую деловую культуру. - М.: Перспектива, 2000. - 390 с.
10. Чебоксаров Н. П., Чебоксарова И. А. Народы. Расы. Культуры. - М.: Просвещение, 1985. - 274 с.